Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Здоровань чи гедоніст. Дізнайся, який ти карпатський ведмідь?

Опубліковано

0%

Чи вдаєтесь ви до хитрощів у складних, небезпечних чи кризових ситуаціях?

WWF

Під час відпустки ви залишаєтеся в рідному місті/селі чи вирушаєте в подорож?

WWF

Якщо це все ж подорож, який вид пересування в новому місті ви оберете?

WWF

Ви вживаєте м’ясо?

WWF

А як щодо солодкого?

WWF

Скільки годин на день ви спите?

WWF

Ви вважаєте себе справедливою людиною?

WWF

У вашій квартирі/будинку багато рослин?

WWF

А якби на вихідних сусіди влаштували «суботник» і висаджували дерева поруч із будинком, ви б приєдналися?

WWF

Ви любите тварин?

WWF

А як ви ставитеся до сортування відходів?

WWF

Ви колись брали участь в акціях чи мітингах, аби домогтися справедливості?

WWF

І наостанок. Ви колись задумалися над переїздом до іншої країни?

Здоровань чи гедоніст. Дізнайся, який ти карпатський ведмідь?
Ви — ведмідь-здоровань

Попри свої розміри та, визнаємо, грізний вигляд хижака — близько 80% харчування ведмедя протягом року — це чемне вегетаріанство. Його зуби та універсальна система травлення дозволяють йому однаково споживати як тваринну, так і рослинну їжу. Проте у Карпатах клишоногий надає перевагу рослинним кормам. Протягом року він і на галявині може «попастися», із завзяттям корови жуючи зелену траву, і по плодових деревах полазити — там він перегризає гілля з найбільшою кількістю плодів, аби поласувати яблуками-грушами на землі. М’ясо ведмідь споживає здебільшого тоді, коли рослинного корму для повноцінного існування йому не вистачає, найчастіше — ранньої весни, після того, як виходить з барлогу.
Ви — ведмідь-людина

Насправді у нас багато спільного з ведмедями. Зокрема, ми однаково бачимо світ. Адже ведмідь — одна з небагатьох тварин, яка має кольоровий зір. Він, як і ми, — має п’ять пальців на лапах, а за потреби — може ставати та ходити на задніх, що робить його ще більш подібним до людини. Або нас — до ведмедя. Крім того, вважається, що психологія ведмедів найбільше подібна до людської: клишоногі можуть вдаватися до хитрощів, наприклад, йти задом наперед, аби заплутати сліди для мисливця біля барлогу. На жаль, спільною рисою у нас є деякі хвороби, зокрема гідроцефалія (хвороба головного мозку).
Ви — ведмідь-садівник

Здається, ваша любов до рослин та природи може неабияк надихнути інших! До чого тут ведмеді? Цікавий факт: аби посадити хоча б одне дерево, людина має прикласти чимало зусиль, а от ведмедю достатньо просто жити. Можливо, клишоногий і не підозрює цього (хоча ми впевнені, все він прекрасно знає) — та він саджає ліси! Завдяки тому, що він споживає рослинну їжу і любить мандрувати на далекі відстані — у своєму посліді, який він залишає дорогою, та на своєму хутрі він розносить насіння і допомагає лісотворенню.
Ви — ведмідь мандрівник

Напевно, так, як любите подорожувати ви, не любить цього ніхто… Крім карпатського ведмедя. Клишоногі можуть долати великі відстані весною та осінню, коли їм не вистачає харчу. Також вони можуть шукати місце для облаштування барлогу — де б, зокрема, не відчувалося людського турбування. Наприклад, ведмідь з Польських Карпат промандрував цілих 200 км до нашої країни, і лише тут до душі йому припала «квартира» для зимового сну. А от молоді самці іноді перетинають кордони одночасно кількох країн Карпатського регіону у пошуках пари, буквально переходячи гори і ріки заради кохання!
Ви — ведмідь-громадянин

Схоже, вам не байдуже на все, що відбувається довкола. Ви прагнете справедливості та готові боротися за правду. А ще завжди намагаєтеся зробити так, аби ваші дії приносили якусь користь для суспільства. І в цьому є дещо спільне з карпатськими ведмедями. Скажімо, коли хижаки потребують тваринної їжі — вони полюють, в основному, на ослаблених та хворих тварин, поїдають падлину та залишки жертв інших хижаків. У такий спосіб вони підтримують здоров’я популяцій диких тварин та «чистоту» лісу.
Ви — ведмідь-гедоніст

Здається, ви обожнюєте отримувати максимум від життя. А тому ні в чому собі не відмовляєте, інколи — навіть у солодкому. А знаєте, хто ще обожнює поласувати солодощами? Бурий ведмідь! І найбільший смаколик для нього — це мед. Його органи чуття дозволяють відчути запах «рідкого золота» за 8-9 км, а дзижчання бджіл почути за 5 км! Тому жодна пасіка не сховається від цього ласуна. Через нестримну любов до меду, він, власне, і отримав своє ім’я. Адже у слов’янських мовах ведмідь — «той, хто відає мед». Проте, як і в людей, зуби у ведмедів можуть псуватися через надмірну кількість солодкого. Тому, навіть добре, що це така непроста задача — здобути мед.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

Опубліковано

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не в Україні. Та він лишився її вірним сином, продовжував говорити українською й назавжди вписав своє ім’я у світову історію. 

Як Любомир повпливав на майбутнє світових технологій, дослідили у ШоТам.

«Якби я лишився в Україні, то був би в Сибіру або розстріляний» 

Любомир Романків народився в 1931 році в сім’ї вчительки та правника у Жовкві Львівської області. Його батьки були активними в громадському житті, якийсь час навчали сина вдома. Згодом він вступив у Львівську гімназію. Але дитинство закінчилося швидко — фронт Другої світової невпинно посувався до домівки Любомира.

«Коли увечері до Жовкви прийшли совєтські війська, то вже вночі з’явилися списки тих, хто має бути розстріляний наступного ранку. У тих списках був мій батько, котрий працював адвокатом у Жовкві. Його встигли вивезти, а мене, сестру та маму вивезли наступної ночі. Якби я лишився в Україні, то був би в Сибіру або розстріляний», — пригадував Любомир Романків.

Сім’я Любомира Романкова. Фото: DOU

Хлопцю було всього 13 років, і попереду на нього чекало ще багато перешкод. Сім’я переїжджала часто — побувала в Польщі, Словаччині, Австрії, жила в таборі для біженців. А після закінчення війни вони осіли в Канаді, де Любомир почав навчатися в українській католицькій школі:

«Мої знання з фізики, хімії, технологій та інженерії були набагато вищі, ніж у моїх канадських однокласників».

Але родині доводилося виживати, і паралельно з навчанням хлопець ще й працював. Спочатку мріяв про фах архітектора, але можливості вступити на такий факультет не було, тому Любомир обрав хімічну інженерію в Університеті Альберти. Щоб заробити на вступ, йому довелося копати на заводі рови для труб.

«Це була дуже важка праця, у мене буквально не було сил повечеряти. Тоді я мав лише одну думку: будь-якою ціною я маю вступити до університету, щоб не працювати фізично все життя», — пригадував Любомир.

«Виявилося, що я знав більше, ніж вони думали» 

Після університету Любомир влаштувався на роботу в місцеву металургійну компанію. Перший з багатьох його винаходів стався саме там — хлопець вигадав хімічний спосіб видобування цинку з руди, що був набагато простіший і дешевший, ніж на підприємстві:

«Я не зміг переконати інженерів і керівників тієї фірми, що ці винаходи розв’язують проблеми та їх варто розробляти. Вони жартували: “От що ти знаєш, якщо ти лише два роки тому закінчив університет?!”. Виявилося, що я знав більше, ніж вони думали».

Декан місцевого навчального закладу рекомендував Любомира найкращим університетам Штатів — так молодий науковець подався до Массачусетського технологічного інституту. Там продовжив роботу над винаходом з видобування цинку та в 1962 році отримав докторський ступінь.

«Мою технологію використовують у видобуванні цинку вже майже 40 років»,ділився Любомир. 

Науковець підшуковував роботу в США — у нього було аж 16 пропозицій. З усіх він обрав ІВМ (International Business Machines). Найважливіший винахід Любомира Романкова був попереду.

«Так з’явилася Apple» 

«Щоразу, коли ви натискаєте кнопку “Пуск”, якась частинка в комп’ютері, яку я винайшов, уже активізувалася й працює для вас», — казав Любомир Романків.

І це справді так, адже в списку винаходів науковця аж 68 ідей! Завдяки його наполегливості й вірі в результат компанія Apple зараз така, яка вона є:

«Стів Возняк був одним з тих, хто купив у нас такий п’ятидюймовий диск, і, як він сам сказав, у своєму гаражі бавився, як сполучити процесор з цим диском. Він це показав Стіву Джобсу, а той умів гарно продавати. Так з’явилася Apple». 

Що це за винаходи? Спочатку комп’ютер складався з двох елементів: процесора та пам’яті. Магнітні голівки для плівок, що зберігали інформацію, виготовляли дуже повільно (це було дорого і складно), а Любомир вирішив використати свої знання з хімічної інженерії та металургії:

«Замість 30 головок на площі 5×5 сантиметрів я продукував приблизно тисячу таких головок. За дві години можна було зробити кілька тисяч магнітних головок. Кожна з них була однакова, менша за 1/4 людського волоска. Спосіб записування інформації став дешевим і швидким».

Але це не був одномоментний винахід — знадобилося 3 роки, щоб все запрацювало. Попри прогресивність ідеї, Романків не називав її на свою честь:

«В електроніці є багато людей, що винайшли важливі речі, але ніхто не додає своє прізвище до винаходу. Я міг би заявити, що це “головки Романкова” — науковці між собою так колись говорили. Але мені здається, що людина понижує себе, якщо хоче назвати щось своїм ім’ям».

Любомир Романків зробив можливою появу персональних комп’ютерів. Фото: «Голос Америки»

У 70-х Романків мав ще одну ідею, але так її й не втілив, — це мав бути невеличкий комп’ютер, який можна носити в кишені, сполучений з мозком певним чіпом, щоб «запам’ятовувати» інформацію одразу на диск. З цієї ідеї тоді посміялися, але невдовзі й вона може стати реальністю, чи не так? 

«На кожному кроці, де міг підкреслити, що я українець, я це робив» 

У його будинку була велика бібліотека з українськими виданнями — і довоєнними, і тими, що з’явилися після відновлення незалежності України. Новини Любомир читав також українською, а не англійською. Попри те, що чоловік більшість свого життя прожив не в Україні, йому вдалося зберегти свою національну ідентичність. Він не раз пригадував «правило» свого дому: «Переступаєш цей поріг — ти вступив до нашої України. Тут говорять лише українською».

Вперше на батьківщину йому вдалося потрапити в 70-х роках: спочатку він читав лекцію в Москві, а тоді йому дозволили відвідати Київ і Львів:

«На кожному кроці, де міг підкреслити, що я українець, запрошений як українець і винаходи, зроблені українцем, а не, наприклад, канадцем чи американцем, я це робив. І тому говорив рідною мовою».

Любомир пригадував, що за ним постійно стежили, і він з великими труднощами зміг зустрітися з родиною у Львові — для цього виходив з чорного ходу готелю. 

«Я припускав, що мене можуть підслуховувати або підглядати за мною. Тому коли увійшов до номера, став шукати настінні гачки, на яких нічого не висить. Так я й знайшов на одній стіні такий гачок і повісив на нього свій капелюх»,розповідав українець. 

Після 1991 року Любомир часто навідувався на батьківщину: читав лекції в університетах, розбудовував український «Пласт», членом якого був з 1940-х (спочатку підпільно). 

Любомир Романків у старшому віці. Фото: Тарас Щепаняк

За життя Любомир Романків отримав багато нагород. Зокрема його портрет розмістили в Залі національної слави США поряд з портретом Стіва Джобса. Помер винахідник у червні 2024 року. А світ досі користується його винаходами й не завжди здогадується, що це справа рук і світлого розуму саме українця.  

Читати далі

Суспільство

uBoost випустила благодійний блокнот із бізнес-ідеями українських підлітків

Опубліковано

Освітня платформа uBoost, що безплатно підтримує молодь з малих міст і сіл, презентувала блокнот «Самотворці». У ньому зібрали реальні історії підлітків, які мріють про власну справу.

Про це повідомили uBoost.

Що відомо про ініціативу

Кожен, хто задонатить 650 гривень, отримає примірник блокнота і допоможе зібрати 80 тисяч гривень на мінігранти для переможців проєкту «Створюй ТУТ! Старт в підприємництві та кар’єрі». Кошти підуть на реалізацію першого мінібізнесу підлітків.

«Кожен примірник — це шанс для підлітка запустити свій перший мінібізнес. Цей блокнот — про тих, хто тільки починає. Про молодь, яка мріє, вчиться, ризикує. І запускає свої перші проєкти — попри війну, брак ресурсів і страх»‚ — написали в uBoost.

Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав понад 8 000 доларів на допомогу українським дітям

У вересні команда uBoost планує випустити оновлену версію блокнота «Самотворці», яка міститиме історії підлітків, що реалізували свої ідеї завдяки мінігрантам. До нього ввійдуть зокрема такі ініціативи: облаштування логопедичних кімнат, запуск екологічних проєктів, створення одягу, організація хабів для молоді та інші.

Підтримати молодь можна за посиланням.

Нагадаємо, що українська художниця та Rescue Now запустили ініціативу для допомоги дітям у Харкові.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка uBoost

Читати далі

Суспільство

Психологічна платформа pleso проведе у Києві захід на підтримку «Вовків Да Вінчі»: як відвідати

Опубліковано

28 квітня в Києві відбудеться благодійна подія «pls communicate responsibly: психологічний нетворкінг». Івент організовує платформа pleso у партнерстві з фондом «Вовки да Вінчі», ADASTRA CINEMA та Squat17b.

Про це повідомили організатори.

Що буде на заході

Перед подією учасники пройдуть коротке тестування на тип особистості та отримують браслети з кольоровим маркуванням, щоби полегшити комунікацію.

Спікерка івенту — психологиня та співзасновниця pleso Анна Ліссова. Вона розповість про внутрішні потреби, зв’язок з іншими та бар’єри у спілкуванні.

Під час події також відбудеться благодійний аукціон. Усі зібрані кошти передадуть на підтримку батальйону «Вовки да Вінчі».

Читайте також: У центрі Києва під час ремонту дороги виявили трамвайну колію початку 20 століття (ФОТО)

Як відвідати

Захід розпочнуть 28 квітня о 18:00 у просторі Squat 17b за адресою: Терещенківська, 17Б.

Вхід на подію вільний, але необхідно попередньо зареєструватися за посиланням.

Нагадаємо, що Лебіга, Магучіх, Байдак та інші долучаться до виставки «Третє дихання» у Києві: як відвідати.

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Squat 17b

Читати далі

Шопочитати

Суспільство5 години тому

У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві

«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...

Військо2 дні тому

«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну

Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...

Суспільство6 днів тому

Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво

Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...

Культура1 тиждень тому

Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня

Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...