Радянська влада боролося з Різдвом та іншими релігійними святами буквально всіма можливими методами. Так замість класичних і звичних різдвяних колядок нам пропонували «цензуровані» версії. У «оновленій» пісні «Добрий вечір тобі, пане господарю» замість господаря віталися з …
Так, радянська влада не змогла вигадати нічого нового, а тому просто переробила українські колядки. Звучало це, звісно, надзвичайно недолуго та абсурдно: «Добрий вечір тобі, вільний пролетарю! Нова радість стала, яка не бувала: Довгождана зірка волі в Жовтні засіяла!».
А хто «народжувався» у радянських колядках замість Сина Божого?
Уявіть собі, Ленін! Ось дослівне продовження пісні: «Де цар був зажився, з панством вкорінився, Там з голотою простою Ленін появився!».
Найбільше різдвяні свята любили, звісно ж, діти. Який аргумент «совєти» використовували, аби пояснити їм нові обмеження?
Аргументи були банальними та абсурдними. Дітей запевняли, що на різдвяні світа (і, вочевидь, через них) в країні нібито зростає кількість злочинів та фіксується найвищий рівень пияцтва.
Ганьбили в СРСР не лише Різдво, а й навіть ялинку. Її називали «антирядянщиною», «непотребом». Яку ще назву отримало різдвяне дерево від «совєтів»?
Так, ялинка була і «релігійним непотребом», і «попівським звичаєм». «Совєти» вигадували безліч назв, аби тільки вибити зі свідомості українців усе повʼязане із Різдвом та релігійними святкуваннями.
Антирелігійна кампанія радянської влади не була успішною, тож вже 28 грудня 1935 року в газеті «Комсомольська правда» з’являється допис «Давайте влаштуємо до Нового року дітям хорошу ялинку!». Знаєте, хто був автором цієї замітки, а водночас – автором «радянизації» зимових свят?
Цей текст написав Павло Постишев – радянський пропагандист, один з головних організаторів Голодомору 1932–1933 років в Україні, сталінських репресій та розгрому українського національного відродження. Згодом саме він спробує замінити звичного українцям Святого Миколая на «правильного» Діда Мороза.
Звісно ж, українці не змирилися із заборонами радянського режиму. Різдво й надалі святкували, але робили це здебільшого тихо, в сімейному колі. Водночас були сміливці, які наважувалися й на публічну коляду. У яких двох містах України відбувся найвідоміший арешт колядників?
Арештована коляда 1972 року – один із найвідоміших випадків затримання й арешту українських колядників. 12 січня 1972 року КДБ заарештував 19 людей у Львові й Києві. Хто був серед них? Поет Василь Стус, літературний критик Іван Світличний, публіцист В’ячеслав Чорновіл, поетеса Ірина Стасів-Калинець, мисткиня Стефанія Шабатура та філософ Євген Сверстюк.
Чому радянський режим так боровся з колядниками в Україні?
Так-так, ось майже пряма цитата: «Відомо, що націоналістичні елементи у своїй ворожій діяльності раніше використовували «колядки» і «щедрівки» як одну із легальних форм залучення нових учасників до «українського руху». Як відзначав КГБ, «колядки в основному релігійного та обрядового характеру. Утой самий час, текст однієї з них містить фразу – Боже, волю Україні дай».
Аби дотиснути та знищити різдвяну традицію, під будинками на колядників чекали «спеціально навчені люди». Вони мали просте завдання – зробити так, аби до під'їздів ніхто не заходив. Як називалися ці «борці з колядою».
Так, це були «радітєльскіє дружини» – групи людей, які чергували біля підʼїздів будинків та слідкували, аби туди ніхто не заходив. Але чи допомогло чи радянському режиму викорінити наші традиції? Звісно ж, ні.
Поділіться своїми результатами:
Онлайн-університет Neoversity резидента «Дія.City» GoIT запустив першу в Україні онлайн-магістратуру зі штучного інтелекту та програмування. Після завершення навчання студентам видаватимуть диплом європейського зразка.
Про це повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров.
Програма навчання орієнтована на підготовку фахівців зі штучного інтелекту, здатних створювати інноваційні продукти для глобального ринку. Навчання проходитиме онлайн, а серед викладачів — експерти з провідних технологічних компаній, зокрема Google, Meta, Ciklum та Intellias.
Заняття охоплюватимуть ключові теми:
- машинне навчання;
- архітектура ШІ;
- Data Science;
- прикладне програмування.
Читайте також: На «Дія.Освіта» випустили нові курси від BecomingX Ukraine про ШІ та технології
Neoversity реалізує цей проєкт за підтримки європейського університету Woolf, який працює за принципами колегіальної моделі Оксфорду.
Після завершення магістратури студенти отримають диплом європейського зразка, який визнається у понад 50 країнах світу.
Михайло Федоров відзначив, що інтеграція штучного інтелекту в державні процеси вже триває, але для сталого розвитку галузі необхідна якісна підготовка спеціалістів.
Нагадаємо, що фахівці Мінцифри створюють 5 продуктів на основі ШІ.
Фото обкладинки: Freepik
Хостингова компанія HOSTiQ.ua запустила п’ятий щорічний грантовий конкурс «Допомога хвостикам». Волонтерські та благодійні організації з України можуть отримати тисячу доларів для реалізації корисного проєкту на підтримку безпритульних тварин.
Про це повідомили організатори.
Про конкурс
У 2024 році участь у конкурсі взяли 70 організацій. Тоді грант отримав проєкт із міста Глухів на Сумщині — команда облаштувала вольєри для собак поблизу прифронтової зони. За словами менеджерки програм КСВ HOSTiQ Юлії Піменової, у таких регіонах можливості залучення допомоги обмежені, тож локальні ініціативи мають особливу вагу.
«Було страшно подаватись на грант — чи помітять нас? Наважились для блага тварин. За виграні гроші ми зробили те, що було в мріях та планах довгий час. Радіємо з того, що нам вдалося покращити умови життя наших підопічних»» — поділилась Яна Сокол — авторка проєкту, що переміг у 2024 році.
Читайте також: UAnimals запустили власну платформу із лекціями задля допомоги тваринам
Цьогоріч переможця визначать у травні. Автори проєкту мають реалізувати свою ініціативу протягом місяця після отримання фінансування та прозвітувати про витрати.
Приймання заявок триватиме до 30 квітня 2025 року. Детальніше про умови участі можна прочитати за посиланням.
Цьогорічними партнерами конкурсу стали: IT-компанія ZONE3000, мережа «Фокстрот», KORMOTECH, бренд «Клуб 4 лапи» та виробник COLLAR. Вони також визначать власних переможців та нададуть призи.
Нагадаємо, що на Харківщині ветеринари врятували косулю зі зламаною ногою (ФОТО).
Фото обкладинки: Unsplash
Учитель інформатики Запорізької спеціальної школи-інтернату «Джерело» Олександр Жук став першим українцем, якого визнали регіональним переможцем премії Cambridge Dedicated Teacher Awards у Європі.
Про це повідомили Cambridge University Press & Assessment.
Підхід до викладання
Олександр Жук викладає понад 16 років і спеціалізується на STEAM-напрямку, зокрема інтеграції науки, технологій, інженерії, мистецтва й математики в освіту.
«Це визнання — велика честь для мене. Але справжньою нагородою завжди були радість і прогрес, які я бачу в моїх учнях щодня. Робота з дітьми, які стикаються з унікальними викликами, доводить: з достатньою підтримкою та вірою кожна дитина здатна на неймовірне. Ця нагорода не лише моя — вона належить моїм учням, їхнім родинам та всій освітянській спільноті України, яка продовжує вірити в силу інклюзивної, змістовної освіти», — поділився Олександр.
Читайте також: Усі школи Запорізької області приєдналися до екосистеми «Мрія»
Про конкурс
Цьогоріч конкурс зібрав понад п’ять тисяч номінацій зі 101 країни світу. Переможців обирали за інноваційним підходом до навчання та особистим внеском у розвиток учнів. Журі відзначило внесок Олександра Жука у використання технологій для підтримки дітей з особливими освітніми потребами. Він став одним із дев’яти переможців з різних регіонів світу.
У межах відзнаки переможець отримає комплект книжок для класу на 500 фунтів стерлінгів, почесний трофей і згадку у нових підручниках Кембриджу. Крім того, він представляє Європу у боротьбі за звання глобального переможця. Онлайн-голосування триває до 30 квітня 2025 року за посиланням.
Нагадаємо, що вчителі зможуть автоматично створювати тести для учнів на платформі «Мрія».
Фото обкладинки: Cambridge University Press & Assessment
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...
Писанкарка з Тернополя продає великодні набори, щоб підтримати чоловіка та його побратимів
Перед Великоднем світло у вікні квартири Ксенії горить до пізньої ночі. Жінка вкладає двох маленьких...