За версією російської пропаганди, Микита Хрущов «подарував» Крим Україні. Як це пояснюють кремлівські мрійники?
Російські пропагандисти переконують, що Хрущов «подарував» Крим Україні, перебувачи в стані алкогольного сп’яніння — мовляв, випив зайвого й припустився помилки. Зокрема цим росіяни також виправдовують окупацію українського півострова у 2014 році.
А пам’ятаєте, в якому році ми отримали «подарунок від Хрущова»?
Микита Хрущов у Криму.
19 лютого 1954 року Президія Верховної ради СРСР видала указ про передачу Кримської області до складу УРСР.
Якою ж була офіційна причина передачі півострова, вказана в цьому указі?
В офіційному указі Президії Верховної ради СРСР причинами передачі півострова назвали «спільність економіки, територіальну близькість і тісні культурні зв’язки між Кримською областю й УРСР». А ось про «подарунок» у цьому документі не було жодної згадки.
А тепер повернемося на десятиліття назад. 18 травня 1944 року — що почалося в Криму цього дня?
У травні 1944 року за розпорядженням Сталіна всього за дві доби з півострова депортували майже 200 тисяч кримських татар, а з ними — вірмен, греків і болгар. Робили це в кращих традиціях імперської системи: до будинків «навідувалися» о четвертій ранку та давали господарям всього кілька хвилин на збори. Далі — дорога в нікуди. Натомість замість кримських татар півострів почали заселяти росіянами з глибинок.
З якою проблемою зіштовхнулися росіяни, які перебралися до півострова після депортації кримських татар?
Росіяни, якими радянська влада намагалася «перезавантажити» півострів, зіштовхнулися з абсолютно нетиповим для глибинок кліматом, а отже, в них почалися проблеми з господарством. Це й не дивно: картопля тут не росте, капуста просто в’яне тощо. Тож верхівка СРСР прогадала — піднімати економіку післявоєнного Криму було просто нікому. Так станом на 1953 рік вона скотилася до межі. Промовистий приклад: на весь Крим працювали всього три хлібні магазини. Ще раз акцентуємо увагу на даті — це було за рік до так званого подарунка від Хрущова.
Тож як радянська влада вирішила вийти з цієї ситуації?
Катастрофічна ситуація вимагала негайного рішення, і влада СРСР його знайшла — передати півострів Україні. Якось не дуже схоже на подарунок, зроблений напідпитку, правда?
Гаразд, але ж це все одно було бажання Хрущова?
Росіяни збрехали й тут — теза про «забаганку» Хрущова передати Крим Україні неправдива. Перший секретар ЦК Комуністичної партії тоді просто не міг самостійно ухвалювати подібні рішення. І навіть той самий указ 19 лютого 1954 року підписав не Хрущов, а тодішній голова Президії ВР СРСР Климент Ворошилов — саме він тоді формально був головою «країни рад». А отже, «рішення Хрущова» (як, власне, і «подарунок») — цілковита брехня.
Що ж було далі? Україна взялася за відновлення Криму. Прикладів розбудови півострова можна навести чимало, але чи знаєте, який рекорд встановили в наступні роки?
У 1958 році уряд радянської України вирішив побудувати тролейбусну трасу Сімферополь – Алушта – Ялта протяжністю 96 кілометрів — найдовшу у світі. Втілити цей проєкт вдалося всього за три роки. Першу чергу лінії — Сімферополь – Алушта довжиною 52 км — побудували та здали в експлуатацію в рекордні терміни — за 11 місяців. Над нею працювали фахівці більш ніж 80 підприємств з 10 міст України.
Яку проблему, з якою не змогли впоратися ані світлі уми російської імперії, ані «совєти», вирішила Україна?
Побороти дефіцит прісної води в Криму не вдалося ані російській імперії, ані СРСР. А ось Україна змогла це зробити, побудувавши Північнокримський канал. Тож у 1954 році Україна отримала аж ніяк не подарунок, та, попри все, змогла подарувати півострову друге життя й перетворити його на один з найкращих курортів.
Поділіться своїми результатами:
