За версією російської пропаганди, у 1954 році Микита Хрущов подарував Крим Україні. Як це пояснюють кремлівські мрійники?
Російські пропагандисти переконують, що Хрущов «подарував» Крим Україні, перебувачи в стані алкогольного сп’яніння. Мовляв, випив зайвого й припустився помилки. Зрештою, зокрема й цим росіяни виправдовують окупацію українського півострова у 2014 році.
А пам’ятаєте, в якому році ми отримали «подарунок від Хрущова»?
Микита Хрущов у Криму.
Саме так, 19 лютого 1954 року Президія Верховної ради СРСР видала указ про передачу на той момент Кримської області до складу УРСР.
Якою ж була офіційна причина передачі півострова, вказана в цьому указі?
В офіційному указі Президії Верховної ради СРСР причинами передачі півострова назвали «спільність економіки, територіальну близькість та тісні культурні зв’язки між Кримською областю та УРСР». А ось про подарунок у цьому документів не було жодної згадки.
А тепер слід повернутися на десятиліття назад. 18 травня 1944 року. Що почалося в Криму цього дня?
У травні 1944 року за розпорядженням Сталіна всього за дві доби з півострова депортували майже 200 тисяч кримських татар, а з ними – вірмен, греків та болгар. Робили це в кращих традиціях імперської системи – до будинків «навідувалися» о четвертій ранку та давали господарям всього кілька хвилин на збори. Далі – дорога в нікуди. Натомість замість кримських татар півострів починають заселяти росіянами із глубинок.
Із якою проблемою зіштовхнулися росіяни, які перебралися до півострова після депортації кримських татар?
Росіяни, якими радянська влада намагалася «перезавантажити» півострів, зіткнулися з абсолютно нетиповим для «глубинок» кліматом. А отже – почалися проблеми із господарством. Це й не дивно: картопля тут не росте, капуста просто в’яне тощо. Тож верхівка СРСР «прогадала»: піднімати економіку післявоєнного Криму було просто нікому. А тому станом на 1953 рік економіка півострова скотилася до межі. Промовистий приклад: на весь Крим працювали всього три хлібних магазини. Ще раз акцентуємо увагу на даті – за рік до так званого подарунка від Хрущова.
Тож як радянська влада вирішила вийти з цієї ситуації?
Катастрофічна ситуація вимагала негайного рішення, і влада СРСР його знайшла – передати півострів Україні. Якось не дуже схоже на подарунок, зроблений напідпитку, правда?
Гаразд, але ж це все одно було бажанням Хрущова?
Росіяни збрехали і тут. Теза про «забаганку» Хрущова передати Крим Україні – неправдива. Перший секретар ЦК Комуністичної партії тоді просто не міг самостійно ухвалювати подібні рішення. І навіть той самий указ 19 лютого 1954 року підписав не Хрущов, а тодішній голова Президії ВР СРСР Климент Ворошилов. Саме він тоді формально був головою «країни рад». А отже, «рішення Хрущова» (як, власне, і «подарунок») – цілковита брехня.
Що ж було далі? Україна взялася за відновлення Криму. Прикладів розбудови півострова можна навести чимало. Але чи знаєте, який рекорд було встановлено у наступні роки?
У 1958 році уряд радянської України вирішує побудувати тролейбусну трасу «Сімферополь – Алушта – Ялта» протяжністю 96 кілометрів – найдовшу у світі. Втілити цей проєкт у життя вдалося всього за три роки. Перша черга лінії, Сімферополь – Алушта, довжиною 52 км, була побудована та здана в експлуатацію в рекордні терміни – за 11 місяців. Її будували фахівці більш ніж 80 підприємств із 10 міст України.
Яку проблему, із якою не змогли впоратися ані «світлі уми» російської імперії, ані «совєти», вирішила Україна?
Побороти дефіцит прісної води в Криму не вдалося ані Російській імперії, ані СРСР. А ось Україна – змогла, побудувавши Північнокримський канал. Тож у 1954 році Україна отримала аж ніяк не «подарунок». Та попри все змогла подарувати півострову друге життя та перетворити його на один із найкращих курортів.
Поділіться своїми результатами:
У Дарницькому районі Києва очистили озеро Зариваха, а незаконну дамбу, яка перекривала водойму, демонтували.
Як повідомляє Державна екологічна інспекція Столичного округу, інспектори отримали звернення про засмічення прибережної смуги. На місці вони побачили стихійне звалище, дамбу, зведену з мішків та шин, а також трубу, встановлену без дозволу.
Читати також: На ярмарку в Чехії представили український стенд, де плели маскувальну сітку (ФОТО)
Співробітники КП «Плесо» розчистили прибережну зону озера та демонтували незаконну конструкцію. Завдяки спільним зусиллям вдалося відновити природний вигляд прибережної території та покращити її екологічний стан.
Нагадаємо, що у столиці відкрили інсталяцію I’m fine, яку створили з пошкодженого обладнання звʼязку (ФОТО).
Фото обкладинки: Freepik.
Новий стінопис грузинського художника Автанділа Гургенідзе прикрасив територію Тренінгового центру прокурорів України у Києві, неподалік від станції метро «Лук’янівська».
Про це центр повідомив у фейсбуці.
Особлива робота для художника
Автанділ Гургенідзе відомий своїми мистецькими проєктами в Україні. У 2015 році він займався розписом літака АН-24 в аеропорту «Київ». Цього разу художник створив роботу, яка стала для нього особливою, бо це перша картина, якій митець дав власну назву.
Читати також: У Києві відкриють виставку з новорічними прикрасами 19 та 20 століть
Сучасний підхід до державного простору
Фасадне панно виготовили з HPL-панелей Fundermax, вирізаних на виробництві Budzirka. Інсталяція стала частиною трансформації Тренінгового центру прокурорів України, який руйнує стереотипи про державні установи.
«Замість безликої стіни тепер тут яскраве панно, а інтер’єр центру — світлий та сучасний», — зазначають організатори.
Проєкт «Україна в моїх думках» ініціювали компанія Budzirka разом із правозахисницею та культурною амбасадоркою Катериною Кучеровою.
Нагадаємо, що на ярмарку в Чехії представили український стенд, де плели маскувальну сітку (ФОТО).
Фото: фейсбук Тренінгового центру прокурорів України.
Коментарі
Ольга Олефіренко: від мрії до власної ферми
Ольга Руднєва: засновниця центру Superhumans
Про премію «100 жінок року»
Коментарі
Як бухгалтерка й інженерка стали креативницями: ці жінки встигають і дітей виховувати, і професію змінювати
Олена за спеціальністю бухгалтерка, а Тетяна 11 років пропрацювала інженеркою на будівництві. Кожна з них...
«Ми перетворили помилки на успіх»: як бренд ECOSEXUAL створює екобізнес
Вона хаотично споживала речі, аж поки одного дня не збагнула — справжнє щастя не вимірюється...
Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло
Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...
Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар
У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...
Коментарі