Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Якщо загуглити ім’я Давида Бурлюка, можна натрапити одразу на дві версії місця його народження: Харківська область та Сумська. Як гадаєте, яка з них – правильна?
Геній світового мистецького авангарду народився на хуторі Семиротівщина. Майже три десятки років цей населений пункт зник із офіційного обліку, а найближчий до нього – село Рябушки – розташовано на Сумщині. До чого ж тут Харківщина? Усе просто – постаралася російська колоніальна машина. За життя митця ця територія була частиною Харківської губернії, яка «легким помахом руки» частенько перетворюється на Харківщину в матеріалах про Бурлюка.
До речі, саме на цьому хуторі Бурлюк створив перший малюнок з натури. Про чий портрет йдеться?
Йдеться про портрет Людмили – сестри українського художника, згадує в одній зі своїх праць доцент та кандидат мистецтвознавства Сергій Побожій.
А хто ж Давид Бурлюк за походженням?
Звісно, версій, як це часто буває, декілька. Спойлер: у жодній із них не фігурує Російська імперія. Ми пропонуємо довіряти словам самого художника, який запевняв, що по батьковій лінії його рід – це «українські козаки, нащадки запорожців, які були писарями Запорізького війська». Як же він став «батьком російського футуризму»? Незабаром дізнаємося.
Не менш цікавою є й самоідентифікація художника, про яку воліють забувати російські пропагандисти. Спробуємо не помилитися?
Так, все до банальності очевидно. Бурлюк чітко й прямо називав своєю батьківщиною Україну, а рідною мовою – українську, не забуваючи при цьому про пращурів-козаків. Щоправда, імперська машина не обійшла стороною і його, й зрештою у творчості Бурлюка з’явилася російська мова та тези про пов’язаність України з тим, що нині перетворилося на РФ.
Як же митець пов’язаний із сучасною Росією? Скажімо, у 1898-1899 він навчався у Казанській художній школі. А як художник взагалі опинився на території сучасної РФ?
Усе знову максимально банально: батько художника втратив роботу й у пошуках заробітку родина опинилася на Поволжі. Там Давиду трапилася під руку газета з програмою вступу до Казанської художньої школи.
Власне, завдяки черговому переїзду родини Бурлюк у 1899-1901 роках навчався вже в Одеському художньому училищі. А під час літньої практики зміг намалювати аж 350 етюдів. І всі вони – пейзажі однієї області. Вгадаєте, якої?
Так-так, саме Херсонської! І всього за одну літню практику. Щоправда, викладачі училища не оцінили таку працьовитість митця й назвали це «фабричним виробництвом».
У своїй творчості Давид Бурлюк звертався до безлічі різних образів, але є один, що перетворився на справжнього фаворита. Який саме?
Спробуйте погуглити роботи митця. У них можна простежити чимало образів коней та козаків, які уособлювали степ. І саме образ козака Мамая став наскрізним для Бурлюка, адже звертався до нього митець упродовж усього свого життя.
Повернемося знову до «батька російського футуризму». Як натомість представляв себе сам митець?
Яка несподіванка, знову жодної згадки про Російську імперію! Сам Давид Бурлюк називав себе «татарсько-запорізьким футуристом». Звідки взялася «татарська» складова? Існує припущення, що пращури Бурлюка могли бути татарами чи караїмами, які з Криму перебралися на Запорізьку Січ. Чи дійсно це так – стовідсотково не знав і сам митець, проте часом називав себе «нащадком запорожців і хана Батия». Але чого точно не було – його самовизначення як людини, приналежної до чогось російського.
То, виходить, що футуризм Бурлюка ніяк не пов’язаний із сучасною Росією?
Так, і заперечувати це було б дивно. Але варто розуміти дещо інше. Бурлюк дивував своєю творчістю та розвивав мистецьке життя всюди, де жив чи просто гостював. Він відкрив для росіян Маяковського, провів на території сучасної РФ низку виставок та акцій, перевернув тамтешній культурний простір з ніг на голову. А потім - емігрував до Японії.
Тобто можна з таким самим успіхом назвати Бурлюка «батьком японського футуризму»?
Ви здивуєтеся, але можна! Після року життя в російському Владивостоці Давид отримав запрошення від японських митців та емігрував. Там українець спричинив справжній фурор, «увірвався» у культурне життя країни з виставкою у Токіо та створив понад 100 робіт. Але те, що Бурлюк познайомив росіян та японців із футуризмом, не робить його ані росіянином, ані японцем.
То де ж Бурлюк провів більшу частину свого життя? Невже не в Україні?
Більшу частину свого життя митець провів в еміграції у Сполучених Штатах – цілих 45 років. Звісно ж, він продовжував писати картини, займатися літературою та залишався епатажним і неповторним.
І хоча більшу частину життя художник провів за кордоном, упродовж останніх років він незмінно повторював: «Україна в моїй особі має …». Доповніть це речення.
Саме так, Бурлюк називав себе найвірнішим сином України та ніколи не забував про своє походження. Навіть там, за кордоном, футурист постійно звертався до своєї батьківщини у творчості та не втомлювався говорити про це публічно.
Чекайте-чекайте, Бурлюк прямо називав себе українцем, мав козацьке коріння, малював Україну та називав себе вірним сином країни… Невже росіяни просто взяли і вкрали митця?
Російська колоніальна машина привласнила собі Давида Бурлюка так само, як це сталося з українцем Казимиром Малевичем та геніальним конструктором Сергієм Корольовим. І це далеко не останні вкрадені українці. Про інших ми розповімо у наступних тестах.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Україна повернула на батьківщину сімох дітей із Херсонської області, яких силоміць вивезла російська окупаційна влада у жовтні 2022 року.
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської обласної військової адміністрації.
«Семеро дітей із Херсонщини, що майже пів року були в розлуці з рідними, нарешті прибули на свою землю, звільнену від ворога. Ще в жовтні минулого року загарбники примусово відправили маленьких українців у Євпаторію, нібито на “оздоровлення” у дитячий табір», — йдеться у повідомленні.
Як зазначено, дітей вдалося повернути завдяки зусиллям волонтерів БФ Save Ukraine.
Читайте також: Навіщо продавати державні порти? А заводи? Хіба це не зрада? 15 наївних питань про приватизацію. Відповідає ФДМУ
Нагадаємо, кілька днів тому до України повернули 18 дітей, яких росіяни вивезли з окупованих територій до Криму та РФ.
Фото: t.me/khersonskaODA.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
24 березня Український ветеранський фонд Мінветеранів починає відбір заявок на програму фінансування ветеранського бізнесу #Варто «Робити своє».
Про це ШоТам повідомили в Українському ветеранському фонді.
Про конкурс
Конкурс #Варто «РобиТИ своє» створений задля фінансування бізнесу ветеранів, членів сімей загиблих ветеранів війни та членів сімей загиблих захисників та захисниць України у сфері сільського господарства та агропромисловому комплексі.
Грантовий конкурс запустили Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів у партнерстві з благодійним фондом «МХП – Громаді».
Для кого
Взяти участь у конкурс можуть:
- ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи-підприємці;
- юридичні особи, зареєстровані не пізніше ніж за два роки до отримання фінансової підтримки, засновниками яких є ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України.
Обов’язковим пріоритетом програми є ведення заявниками підприємницької діяльності у сфері сільського господарства та агропромисловому комплексі.
Фінансування
Мінімальна запитувана сума на проєкт – 500 000 грн. Максимальна запитувана сума на проєкт – 1 500 000 грн.
Як взяти участь
Для участі в конкурсному відборі проєктів заявник повинен заповнити аплікаційну форму, підписати електронним цифровим підписом та подати до Фонду проєктну заявку в електронному вигляді разом із документами.
Ознайомитись із переліком документів, а також подати заявку можна сайті Українського ветеранського фонду.
Дедлайн
Останній день прийому заявок – 10 квітня 2023 року (до 00:00 за київським часом).
Більше про умови та покрокову інструкцію – на сайті Українського ветеранського фонду.
Нагадаємо, Український ветеранський фонд запустив програму мікрофінансування бізнесу ветеранів та членів їхніх родин, яка діє до кінця воєнного стану.
Також ми повідомляли, що Фонд Східна Європа (ФСЄ) оголошують грантовий конкурс для громадських організацій, які надають життєво важливі послуги людям, що постраждали від війни.
Фото: veteranfund.com.ua
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Німеччина передала новий пакет допомоги для України, до якого увійшли три інженерні танки Dachs.
Про це йдеться на сайті уряду Німеччини.
За інформацією, Україна також отримала 70 кулеметів M-G3 для танків Leopard 2, БМП Marder та Dachs.
Окрім того, Берлін передав нашим захисникам 30 датчиків для виявлення ворожих дронів та необхідні запчастини.
Читайте також: Не «село», а простір для можливостей. Як змінити громаду своїми руками? Три приклади з Бобрицької ТГ на Черкащині
Нагадаємо, Німеччина передала Україні 9 броньованих мостоукладачів Biber.
Окрім того, Фінляндія передасть Україні три танки Leopard 2.
Раніше ми повідомляли, що німецький концерн Rheinmetall планує побудувати в Україні танковий завод.
Фото: wikimedia.org.
Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
Минулого літа український бренд «Галичина» запустив креативну кампанію, перейменувавши свою продукцію на честь історичних регіонів...
У захваті навіть Клопотенко. Львівська «Майстерня мрії» створює чай і допомагає молоді з аутизмом. Як це працює
«Майстерня мрії» – так називається і соціальне підприємство, що виготовляє трав’яні чаї, і громадська організація,...
Хто створює робочі місця для ВІЛ-позитивних та колишніх ув’язнених? Кейс майстерні «Оверсайз», що шиє форму для ЗСУ
Ким можуть працювати ВІЛ-позитивні люди та колишні ув’язнені? Насправді будь-ким. Це доводить соціальне швейне підприємство...
«Це ніби детектив, але з кількома сюжетами». Як дослідити історію своєї родини? Розповідає генеалог Ігор Розкладай
Ким були ваші прадіди та прабабусі? А якщо зануритися в історію родини ще глибше та...
