Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Вже за «класичною» схемою російська пропаганда привласнила Олександру Екстер, одноосібно охрестивши її «російською художницею». А де народилася мисткиня?
Олександра Екстер народилася 1882 року в польському Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. Однак вже у трирічному віці сім’я майбутньої художниці переїхала до Сміли, а згодом – до Києва.
Скільки років Екстер прожила в Україні?
Саме так, більше половини свого життя Олександра Екстер прожила в Україні.
Що пов’язує Олександру Екстер із українськими авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком?
Жінка з птахами
Олександра Екстер закінчила київську гімназію Святої Ольги, а згодом – і столичне художнє училище. Саме там вона перетнулася із майбутніми геніями авангарду Богомазовим та Архипенком – вони вчилися разом. До речі, серед викладачів української мисткині був і Микола Пимоненко – український художник та один із організаторів Київського художнього училища.
У 1914 році Екстер не стримує любові до кольорів і пише «Натюрморт з писанками», у якому використовує нетипові для кубічного стилю яскраві кольори. Цим Екстер надихнула на використання кольорів у кубізмі одного зі всесвітньо відомих художників. Хто це?
Натюрморт з писанками
Уявіть, знаменитий Пікассо розширив свою палітру саме завдяки українці! Екстер познайомилася із Пікассо завдяки французькому поету та художнику Гійому Аполлінеру, який відкрито захоплювався творчістю нашої мисткині. Роботи Екстер та особисте спілкування з українкою підштовхнули Пікассо розширити свою палітру та використовувати всю гаму кольорів.
До речі, а що «привезла» Екстер до України з мандрівки Францією?
Додому художниця «повернулася» із кубофутуризмом, ставши засновницею цього жанру в Україні.
Екстер активно спілкувалася та товаришувала не лише з європейськими, а й українськими митцями. Одного з них навіть можна назвати близьким другом художниці. Знаєте, про кого ми?
Другом Екстер був геній авангарду Казимир Малевич. Подейкують, що художниця була єдиною людиною, якій митець дозволяв заходити в майстерню, поки він працює над новою картиною. Крім того, з 1915 року Олександра Екстер стала учасницею об’єднання «Супремус», яке заснував Малевич.
Яке прізвисько Екстер отримала від дослідників футуризму?
Екстер і донині називають «амазонкою авангарду». При чому, авангарду українського. Однак російська колоніальна машина вправно записала її в ряди власних авангардистів, тож і досі поруч із прізвищем українки можна зустріти маніпулятивне «амазонка російського авангарду».
Олександра Екстер шалено захоплювалася українським народним мистецтвом. А де вона відкрила його для себе?
Особисте і близьке знайомство Олександри Екстер із українським народним мистецтвом відбулося у Вербівцях, що поблизу Черкас. За словами дослідника творчості Екстер Георгія Коваленка, цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності: «Вона здійснювала справжні наукові експедиції в пошуках старовинних селянських вишивок, літургійного шиття, предметів ткацтва».
Однак вишивка – не єдина слабкість Екстер. Яке українське мистецтво настільки сподобалося художниці, що «переїхало» з нею до Франції?
Три жіночі фігури
Олександра Екстер захоплювалася керамікою із села Дибинці (нині – Обухівський район Київської області). Мотиви гончарство можна з легкістю відшукати в роботах української мисткині. Скажімо, у її київському «Натюрморті з українською мискою» відтворено білі дибинецькі керамічні вироби. Колекцію дибинецької кераміки Екстер навіть привезла із собою у Францію.
1918 року, повернувшись до Києва, Олександра Екстер відкриває власну художню майстерню – передусім для митців, які вже знайомі з азами живопису. На які традиції орієнтувалася Екстер під час викладання?
Жінка з рибою
У своїй майстерні Екстер намагалася спрямувати живопис своїх учнів у русло європейських традицій та тамтешніх сучасних тенденцій. «Школа Екстер» не була традиційною школою з системною освітою. Але перетворилася на місце зустрічі та спілкування українських митців.
Влітку того самого року Олександра Екстер ініціювала Перший всеукраїнський з’їзд діячів української культури. Якій темі була присвячена її доповідь?
Чому саме ця тема? Екстер – не лише талановита художниця, але й відома реформаторка сценографії. Вона першою почала створювати об'ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих і наполягла, аби театральні костюми були співзвучними з кольоровим рішенням фону. «Якомога більше творчості, якомога менше провінційності», – відповідала Олександра Екстер на питання про те, що треба для розвитку українського театру.
1925 року художниця емігрувала до Франції. Утім творчість вона не покинула: українка оформлювала книжки та викладала в Академії сучасного мистецтва Фернана Леже. А вгадаєте, що дещо дратувало її учнів?
Екстер не забувала про Україну навіть після еміграції. І йдеться не лише про керамічні вироби, які вона бережно перевезла до Франції. Ось, що пише у «Щоденнику» Павло Челіщев – колишній киянин, який навчався в Академії: «Екстер блискуче викладає. Єдине, що трошки мене й інших учнів дратує, це те, що вона дуже часто згадує Україну, яку ніхто не знає».
Нещодавно у Києві з’явилася вулиця Олександри Екстер. А пам’ятаєте, чиє ім’я вона носила до цього?
Ескізи театральних костюмів
Донедавна вулиця Олександри Екстер носила ім’я російської поетки Марини Цвєтаєвої. Однак, на щастя, українські міста поступово позбавляються російських топонімів і замість чужих нашій культурі імен з’являються прізвище справжніх українців та українок. Так сталося і з Олександрою Екстер. Столиця нарешті знайшла місце для амазонки українського авангарду.
Тобто Екстер більшу частину життя прожила в Україні, захоплювалася народним мистецтвом, любила Київ і навіть створила там власну школу, а росіяни все одно вважають її «своєю». Невже вони просто вкрали нашу мисткиню?
Саме так, і нічого неочікуваного в цьому немає. Так само росіяни привласнили собі Архипа Куїнджі, Казимира Малевича, Іллю Ріпина, Давида Бурлюка і десятки (якщо не сотні) інших українських митців і науковців. Кейс Олександри Екстер – лише черговий доказ недолугості імперської колоніальної машини. Екстер була українкою, яка любила Україну та згадувала про неї навіть після еміграції до Франції.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Українські артилеристи знищили мінометний розрахунок російських окупаційних військ.
Відео опублікували на фейсбук-сторінці 40-ї Окремої артилерійської бригади імені Великого князя Вітовта.
Зазначається, що знищення російських окупантів є результатом спільної роботи артилеристів Великокнязівської бригади та бійців 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, які корегували вогонь.
Читайте також: Ніхто не ідентифікує путіна як переможця, бо переможців не судять у Гаазі
Про 40 ОАБр
40 окрема артилерійська бригада імені Великого князя Вітовта — з’єднання артилерійських військ, підпорядковане оперативному командуванню «Південь». Бригада створена 6 лютого 2015 року. Військове злагодження бригади відбувалося на полігоні Широкий Лан. Бригада названа на честь литовського княза Вітовта, який вів тривалу боротьбу з татарами, намагаючись витіснити їх з українського Причорномор’я.
Нагадаємо, воїни Сил спеціальних операцій ЗСУ знищили російський танк неподалік Авдіївки.
Також ми розповідали, як Січеславські десантники знищили БМП окупантів на Луганщині.
Фото: facebook.com/40OAbrigade.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Столичний Житній ринок перетвориться на гастрономічний та культурний хаб – цими вихідними там вже провели велике прибирання.
Про новий проєкт повідомили на сайті Київської міської державної адміністрації.
«Цими вихідними на столичному Житньому ринку було проведено велику толоку. Цей захід дав старт масштабному проєкту перетворення простору ринку на гастрономічний та культурний хаб», — йдеться у повідомленні.
Ініціаторами заходу виступили: шеф-кухар Євген Клопотенко, КП «Житній ринок» та клінінгова компанія «Inwhite».
Фахівці спільно з волонтерами провели успішну роботу із професійного прибирання на Житньому ринку.
Про толоку
За допомогою спеціалізованої техніки колони мили апаратом високого тиску, що дозволило ефективно очистити їх від забруднень. Видалили весь бруд із огородження антресолі та огородження другого поверху.
Окрім цього, провели глибинне чищення підлоги за допомогою підлогомийної техніки, що забезпечило належний догляд і чистий вигляд підлогових покриттів.
Читайте також: Інжир на підвіконні та плантації на дачі. Як проєкт «Сади Перемоги» мобілізує городні війська України
До прибирання долучились понад 50 фахівців та волонтерів. Використовували професійну техніку, зокрема апарат високого тиску, підлогомийні машини, парогенератори та пилотяги для вологого та сухого прибирання.
У КП «Житній ринок» додали, що в результаті великої толоки на ринку було очищено понад 3000 квадратних метрів будівлі.
Про ринок
Житній ринок — один із економічних центрів Києва, найдавніший діючий ринок Києва. Був розташований на Подолі і бере свій початок з часів Київської Русі.
Нагадаємо, кияни організували толоку у Протасовому яру на місці ворожого обстрілу.
Також ми розповідали, як на Львівщині переселенці впорядкували парк, щоб віддячити за гостинність.
Фото: kyivcity.gov.ua.
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) у межах програми «Конкурентоспроможна економіка України» виділило $2 млн на гранти українському бізнесу.
Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.
Зазначається, що гранти отримають підприємці, які хочуть вийти на закордонні ринки та брати участь у міжнародних торговельних заходах.
У межах програми передбачено надання близько 30 грантів обсягом від $35 000 до $90 000.
Пріоритетними галузями для надання грантової підтримки є:
- інформаційні технології,
- інжиніринг,
- виробництво,
- креативні індустрії та послуги.
- Також програму відкрито до заявок на підтримку інших секторів, які відповідають критеріям відбору.
Як податися на грант?
Приймання заявок триватиме до 15 вересня 2023 року поетапно з дедлайнами:
- 25 червня (для торговельних заходів із 20 серпня 2023 року до 14 лютого 2024 року),
- 15 вересня 2023 року (для торговельних заходів із 15 лютого 2024 року до 15 серпня 2024 року).
Заповнити заявку можна за лінком.
«Підприємці продовжують працювати та експортувати за кордон, просуваючи бренд України на світовій торговій арені. Грантова підтримка – це можливість для бізнесу реалізувати нові проєкти, знайти бізнес-партнерів, диверсифікувати виробництво та експорт», – відзначила міністерка економіки Юлія Свириденко.
Читайте також: Як хендмейд-виробникам почати свій шлях у міжнародному eCommerce? Покрокова інструкція
Вона додала, що пріоритетними галузями для розширення українського експорту є продукція аграрної та харчової галузей, продукція та послуги ІТ-сфери, меблевої галузі.
Про програму USAID
Програма USAID «Конкурентоспроможна економіка України» підтримує стартапи і малі та середні підприємства з метою підвищення їх конкурентоспроможності на внутрішньому ринку України й на міжнародних ринках, допомагає у розвитку спрощеного та прозорого бізнес-клімату, а також забезпечує українські компанії можливостями скористатися перевагами міжнародної торгівлі.
Нагадаємо, українці можуть отримати до $20 тис. на відновлення свого бізнесу.
Також ми розповідали, що в Україні стартує грантовий конкурс для організацій з підтримки бізнесу.
Фото: facebook.com/mineconomdev.
Вільний фермер? А як це? Пояснює закарпатець, який збудував екохатину в горах і посадив гектари екзотичних дерев
Чи може в Україні існувати куточок землі, де посеред саду з хурми, персиків та інших...
«Наші вчителі – ченці з усієї країни». На Чернігівщині пекарня відродила старовинні рецепти монахів. Як це вдалося
Про хліб, створений за старовинними рецептами монахів, у Мені знає чи не кожний місцевий житель....
«Чоловіча» справа? Верстатам байдуже на стать. Як я власноруч створила успішний бізнес із лазерної та фрезерної порізки
Наталка Макар у дитинстві мріяла присвятити себе серйозній справі – працювати в політиці. Тепер вона...
«Рецепт знайшли у покинутій хаті». Як ветеран відроджує контабас – старовинний український напій, забутий в часи «совєтів»
Чули колись про контабас? Це стародавній український алкогольний напій на основі бруньок смородини. Тривалий час...
