Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Українська амазонка чи російська генійка? Ким насправді була Олександра Екстер?

Опубліковано

Вже за «класичною» схемою російська пропаганда привласнила Олександру Екстер, одноосібно охрестивши її «російською художницею». А де народилася мисткиня?

Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер народилася 1882 року в польському Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. Однак вже у трирічному віці сім’я майбутньої художниці переїхала до Сміли, а згодом – до Києва.

Скільки років Екстер прожила в Україні?

Правильно! Неправильно!

Саме так, більше половини свого життя Олександра Екстер прожила в Україні.

Що пов’язує Олександру Екстер із українськими авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком?

Жінка з птахами
Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер закінчила київську гімназію Святої Ольги, а згодом – і столичне художнє училище. Саме там вона перетнулася із майбутніми геніями авангарду Богомазовим та Архипенком – вони вчилися разом. До речі, серед викладачів української мисткині був і Микола Пимоненко – український художник та один із організаторів Київського художнього училища.

У 1914 році Екстер не стримує любові до кольорів і пише «Натюрморт з писанками», у якому використовує нетипові для кубічного стилю яскраві кольори. Цим Екстер надихнула на використання кольорів у кубізмі одного зі всесвітньо відомих художників. Хто це?

Натюрморт з писанками
Правильно! Неправильно!

Уявіть, знаменитий Пікассо розширив свою палітру саме завдяки українці! Екстер познайомилася із Пікассо завдяки французькому поету та художнику Гійому Аполлінеру, який відкрито захоплювався творчістю нашої мисткині. Роботи Екстер та особисте спілкування з українкою підштовхнули Пікассо розширити свою палітру та використовувати всю гаму кольорів.

До речі, а що «привезла» Екстер до України з мандрівки Францією?

Правильно! Неправильно!

Додому художниця «повернулася» із кубофутуризмом, ставши засновницею цього жанру в Україні.

Екстер активно спілкувалася та товаришувала не лише з європейськими, а й українськими митцями. Одного з них навіть можна назвати близьким другом художниці. Знаєте, про кого ми?

Правильно! Неправильно!

Другом Екстер був геній авангарду Казимир Малевич. Подейкують, що художниця була єдиною людиною, якій митець дозволяв заходити в майстерню, поки він працює над новою картиною. Крім того, з 1915 року Олександра Екстер стала учасницею об’єднання «Супремус», яке заснував Малевич.

Яке прізвисько Екстер отримала від дослідників футуризму?

Правильно! Неправильно!

Екстер і донині називають «амазонкою авангарду». При чому, авангарду українського. Однак російська колоніальна машина вправно записала її в ряди власних авангардистів, тож і досі поруч із прізвищем українки можна зустріти маніпулятивне «амазонка російського авангарду».

Олександра Екстер шалено захоплювалася українським народним мистецтвом. А де вона відкрила його для себе?

Правильно! Неправильно!

Особисте і близьке знайомство Олександри Екстер із українським народним мистецтвом відбулося у Вербівцях, що поблизу Черкас. За словами дослідника творчості Екстер Георгія Коваленка, цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності: «Вона здійснювала справжні наукові експедиції в пошуках старовинних селянських вишивок, літургійного шиття, предметів ткацтва».

Однак вишивка – не єдина слабкість Екстер. Яке українське мистецтво настільки сподобалося художниці, що «переїхало» з нею до Франції?

Три жіночі фігури
Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер захоплювалася керамікою із села Дибинці (нині – Обухівський район Київської області). Мотиви гончарство можна з легкістю відшукати в роботах української мисткині. Скажімо, у її київському «Натюрморті з українською мискою» відтворено білі дибинецькі керамічні вироби. Колекцію дибинецької кераміки Екстер навіть привезла із собою у Францію.

1918 року, повернувшись до Києва, Олександра Екстер відкриває власну художню майстерню – передусім для митців, які вже знайомі з азами живопису. На які традиції орієнтувалася Екстер під час викладання?

Жінка з рибою
Правильно! Неправильно!

У своїй майстерні Екстер намагалася спрямувати живопис своїх учнів у русло європейських традицій та тамтешніх сучасних тенденцій. «Школа Екстер» не була традиційною школою з системною освітою. Але перетворилася на місце зустрічі та спілкування українських митців.

Влітку того самого року Олександра Екстер ініціювала Перший всеукраїнський з’їзд діячів української культури. Якій темі була присвячена її доповідь?

Правильно! Неправильно!

Чому саме ця тема? Екстер – не лише талановита художниця, але й відома реформаторка сценографії. Вона першою почала створювати об'ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих і наполягла, аби театральні костюми були співзвучними з кольоровим рішенням фону. «Якомога більше творчості, якомога менше провінційності», – відповідала Олександра Екстер на питання про те, що треба для розвитку українського театру.

1925 року художниця емігрувала до Франції. Утім творчість вона не покинула: українка оформлювала книжки та викладала в Академії сучасного мистецтва Фернана Леже. А вгадаєте, що дещо дратувало її учнів?

Правильно! Неправильно!

Екстер не забувала про Україну навіть після еміграції. І йдеться не лише про керамічні вироби, які вона бережно перевезла до Франції. Ось, що пише у «Щоденнику» Павло Челіщев – колишній киянин, який навчався в Академії: «Екстер блискуче викладає. Єдине, що трошки мене й інших учнів дратує, це те, що вона дуже часто згадує Україну, яку ніхто не знає».

Нещодавно у Києві з’явилася вулиця Олександри Екстер. А пам’ятаєте, чиє ім’я вона носила до цього?

Ескізи театральних костюмів
Правильно! Неправильно!

Донедавна вулиця Олександри Екстер носила ім’я російської поетки Марини Цвєтаєвої. Однак, на щастя, українські міста поступово позбавляються російських топонімів і замість чужих нашій культурі імен з’являються прізвище справжніх українців та українок. Так сталося і з Олександрою Екстер. Столиця нарешті знайшла місце для амазонки українського авангарду.

Тобто Екстер більшу частину життя прожила в Україні, захоплювалася народним мистецтвом, любила Київ і навіть створила там власну школу, а росіяни все одно вважають її «своєю». Невже вони просто вкрали нашу мисткиню?

Правильно! Неправильно!

Саме так, і нічого неочікуваного в цьому немає. Так само росіяни привласнили собі Архипа Куїнджі, Казимира Малевича, Іллю Ріпина, Давида Бурлюка і десятки (якщо не сотні) інших українських митців і науковців. Кейс Олександри Екстер – лише черговий доказ недолугості імперської колоніальної машини. Екстер була українкою, яка любила Україну та згадувала про неї навіть після еміграції до Франції.

Українська амазонка чи російська генійка? Ким насправді була Олександра Екстер?
Здається, ви щойно лише відкрили для себе ім’я української художниці Олександри Екстер. І це, безсумнівно, чудово. Адже попереду – ще глибше знайомство із творчістю амазонки українського авангарду. Мисткині, яка вплинула на творчість Пікассо. Українки, яку нахабно привласнила російська колоніальна машина.
Непоганий результат! Схоже, ви не перше читаєте про Олександру Екстер та її творчість, проте деякі питання все ж виявилися занадто складними. Але це й не дивно, адже російська колоніальна машина роками працює над привласненням чужого, ігноруючи справжню історію. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, для когось українка Екстер стане справжнім відкриттям. Так само, як Куїнджі, Барлюк та Айвазовський.
Що ж, цей тест виявився занадто легким для вас. Схоже, ви ніколи не вважали Екстер російською художницею і точно маєте щонайменше кілька аргументів на користь України. А тому російська колоніальна машина просто безсила перед вашими знаннями. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, для когось із них українка Екстер стане справжнім відкриттям. Так само, як Куїнджі, Барлюк та Айвазовський.

Поділіться своїми результатами:

Спорт

У Парижі розпочалася церемонія відкриття Олімпіади-2024: фото

Опубліковано

Олімпійські Ігри-2024 розпочинаються. Трансляція церемонії відкриття Олімпіади-2024 розпочалася о 20:00 за Києвом, та триватиме понад чотири години. 

Про це повідомляє Суспільне.

фото: Суспільне

Про Олімпіаду-2024

Церемонія відкриття Олімпіади вперше в історії відбувається не на стадіоні, а вздовж усього Парижа. 205 команд пропливуть на 96 кораблях шість кілометрів річкою Сена, проходячи через центр міста до Ейфелевої вежі.

Кожне судно буде обладнане камерами, які транслюватимуть дійство з води. 10 500 атлетів перетнуть центр Парижа на своєму 6-кілометровому маршруті, зокрема пропливуть повз Собор Паризької Богоматері, і фінішують перед площею Трокадеро, де відбудеться решта церемонії та фінальне шоу відкриття.

фото: Суспільне

Читати далі

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство5 днів тому

«Генеалогія доступна кожному». Як дослідити історію свого роду?

Понад 13 років тому в сільській хатині своєї прабабусі Світлана переглядала старі світлини в родинному...

Технології2 тижні тому

«Більше не залежимо від центральної системи електропостачання». Як одесити зробили свої багатоповерхівки автономними

День мешканців багатоквартирного будинку на вулиці Капітана Кузнєцова в Одесі починається зі сходу сонця, яке...

Суспільство2 тижні тому

Як юнак з ДЦП вступив до університету і здійснює свої мрії

Максимові 19 років. Він щойно закінчив перший курс університету — вивчає політологію, бо любить аналізувати...

Суспільство3 тижні тому

Як почати бізнес у місці, яке сховане від світу? Досвід засновниці «Твого райка»

Альона Лагно родом з Канева, за освітою програмістка, живе та працює за фахом у Києві....

РЕКЛАМА: