Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Українська амазонка чи російська генійка? Ким насправді була Олександра Екстер?

Опубліковано

Вже за «класичною» схемою російська пропаганда привласнила Олександру Екстер, одноосібно охрестивши її «російською художницею». А де народилася мисткиня?

Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер народилася 1882 року в польському Білостоку в родині білоруського єврея та грекині. Однак вже у трирічному віці сім’я майбутньої художниці переїхала до Сміли, а згодом – до Києва.

Скільки років Екстер прожила в Україні?

Правильно! Неправильно!

Саме так, більше половини свого життя Олександра Екстер прожила в Україні.

Що пов’язує Олександру Екстер із українськими авангардистами Олександром Богомазовим та Олександром Архипенком?

Жінка з птахами
Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер закінчила київську гімназію Святої Ольги, а згодом – і столичне художнє училище. Саме там вона перетнулася із майбутніми геніями авангарду Богомазовим та Архипенком – вони вчилися разом. До речі, серед викладачів української мисткині був і Микола Пимоненко – український художник та один із організаторів Київського художнього училища.

У 1914 році Екстер не стримує любові до кольорів і пише «Натюрморт з писанками», у якому використовує нетипові для кубічного стилю яскраві кольори. Цим Екстер надихнула на використання кольорів у кубізмі одного зі всесвітньо відомих художників. Хто це?

Натюрморт з писанками
Правильно! Неправильно!

Уявіть, знаменитий Пікассо розширив свою палітру саме завдяки українці! Екстер познайомилася із Пікассо завдяки французькому поету та художнику Гійому Аполлінеру, який відкрито захоплювався творчістю нашої мисткині. Роботи Екстер та особисте спілкування з українкою підштовхнули Пікассо розширити свою палітру та використовувати всю гаму кольорів.

До речі, а що «привезла» Екстер до України з мандрівки Францією?

Правильно! Неправильно!

Додому художниця «повернулася» із кубофутуризмом, ставши засновницею цього жанру в Україні.

Екстер активно спілкувалася та товаришувала не лише з європейськими, а й українськими митцями. Одного з них навіть можна назвати близьким другом художниці. Знаєте, про кого ми?

Правильно! Неправильно!

Другом Екстер був геній авангарду Казимир Малевич. Подейкують, що художниця була єдиною людиною, якій митець дозволяв заходити в майстерню, поки він працює над новою картиною. Крім того, з 1915 року Олександра Екстер стала учасницею об’єднання «Супремус», яке заснував Малевич.

Яке прізвисько Екстер отримала від дослідників футуризму?

Правильно! Неправильно!

Екстер і донині називають «амазонкою авангарду». При чому, авангарду українського. Однак російська колоніальна машина вправно записала її в ряди власних авангардистів, тож і досі поруч із прізвищем українки можна зустріти маніпулятивне «амазонка російського авангарду».

Олександра Екстер шалено захоплювалася українським народним мистецтвом. А де вона відкрила його для себе?

Правильно! Неправильно!

Особисте і близьке знайомство Олександри Екстер із українським народним мистецтвом відбулося у Вербівцях, що поблизу Черкас. За словами дослідника творчості Екстер Георгія Коваленка, цей світ у Вербівці визначив у живописі художниці його колористичну стихію та став джерелом образності: «Вона здійснювала справжні наукові експедиції в пошуках старовинних селянських вишивок, літургійного шиття, предметів ткацтва».

Однак вишивка – не єдина слабкість Екстер. Яке українське мистецтво настільки сподобалося художниці, що «переїхало» з нею до Франції?

Три жіночі фігури
Правильно! Неправильно!

Олександра Екстер захоплювалася керамікою із села Дибинці (нині – Обухівський район Київської області). Мотиви гончарство можна з легкістю відшукати в роботах української мисткині. Скажімо, у її київському «Натюрморті з українською мискою» відтворено білі дибинецькі керамічні вироби. Колекцію дибинецької кераміки Екстер навіть привезла із собою у Францію.

1918 року, повернувшись до Києва, Олександра Екстер відкриває власну художню майстерню – передусім для митців, які вже знайомі з азами живопису. На які традиції орієнтувалася Екстер під час викладання?

Жінка з рибою
Правильно! Неправильно!

У своїй майстерні Екстер намагалася спрямувати живопис своїх учнів у русло європейських традицій та тамтешніх сучасних тенденцій. «Школа Екстер» не була традиційною школою з системною освітою. Але перетворилася на місце зустрічі та спілкування українських митців.

Влітку того самого року Олександра Екстер ініціювала Перший всеукраїнський з’їзд діячів української культури. Якій темі була присвячена її доповідь?

Правильно! Неправильно!

Чому саме ця тема? Екстер – не лише талановита художниця, але й відома реформаторка сценографії. Вона першою почала створювати об'ємні багатоярусні декорації замість пласких намальованих і наполягла, аби театральні костюми були співзвучними з кольоровим рішенням фону. «Якомога більше творчості, якомога менше провінційності», – відповідала Олександра Екстер на питання про те, що треба для розвитку українського театру.

1925 року художниця емігрувала до Франції. Утім творчість вона не покинула: українка оформлювала книжки та викладала в Академії сучасного мистецтва Фернана Леже. А вгадаєте, що дещо дратувало її учнів?

Правильно! Неправильно!

Екстер не забувала про Україну навіть після еміграції. І йдеться не лише про керамічні вироби, які вона бережно перевезла до Франції. Ось, що пише у «Щоденнику» Павло Челіщев – колишній киянин, який навчався в Академії: «Екстер блискуче викладає. Єдине, що трошки мене й інших учнів дратує, це те, що вона дуже часто згадує Україну, яку ніхто не знає».

Нещодавно у Києві з’явилася вулиця Олександри Екстер. А пам’ятаєте, чиє ім’я вона носила до цього?

Ескізи театральних костюмів
Правильно! Неправильно!

Донедавна вулиця Олександри Екстер носила ім’я російської поетки Марини Цвєтаєвої. Однак, на щастя, українські міста поступово позбавляються російських топонімів і замість чужих нашій культурі імен з’являються прізвище справжніх українців та українок. Так сталося і з Олександрою Екстер. Столиця нарешті знайшла місце для амазонки українського авангарду.

Тобто Екстер більшу частину життя прожила в Україні, захоплювалася народним мистецтвом, любила Київ і навіть створила там власну школу, а росіяни все одно вважають її «своєю». Невже вони просто вкрали нашу мисткиню?

Правильно! Неправильно!

Саме так, і нічого неочікуваного в цьому немає. Так само росіяни привласнили собі Архипа Куїнджі, Казимира Малевича, Іллю Ріпина, Давида Бурлюка і десятки (якщо не сотні) інших українських митців і науковців. Кейс Олександри Екстер – лише черговий доказ недолугості імперської колоніальної машини. Екстер була українкою, яка любила Україну та згадувала про неї навіть після еміграції до Франції.

Українська амазонка чи російська генійка? Ким насправді була Олександра Екстер?
Здається, ви щойно лише відкрили для себе ім’я української художниці Олександри Екстер. І це, безсумнівно, чудово. Адже попереду – ще глибше знайомство із творчістю амазонки українського авангарду. Мисткині, яка вплинула на творчість Пікассо. Українки, яку нахабно привласнила російська колоніальна машина.
Непоганий результат! Схоже, ви не перше читаєте про Олександру Екстер та її творчість, проте деякі питання все ж виявилися занадто складними. Але це й не дивно, адже російська колоніальна машина роками працює над привласненням чужого, ігноруючи справжню історію. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, для когось українка Екстер стане справжнім відкриттям. Так само, як Куїнджі, Барлюк та Айвазовський.
Що ж, цей тест виявився занадто легким для вас. Схоже, ви ніколи не вважали Екстер російською художницею і точно маєте щонайменше кілька аргументів на користь України. А тому російська колоніальна машина просто безсила перед вашими знаннями. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, для когось із них українка Екстер стане справжнім відкриттям. Так само, як Куїнджі, Барлюк та Айвазовський.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

На Подолі відкриється новий артпростір Splav

Опубліковано

27 червня у Києві  відкриється новий артпростір “Splav”. Він знаходиться на вулиці Нижній Вал, 23 у самому центрі Подолу. 

Про відкриття повідомили засновники простору на сторінці у Facebook.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

В артпросторі “Splav” показуватимуть виставки молодих художників та художниць, а куратори та мейкери створюватимуть та експонуватимуть нові проєкти, ділитимуться ідеями та досвідом.

У Києві відкриється творчий простір Splav: дата та адреса

Новий простір “Splav”  орієнтуватиметься на

  • створення мультимедійних проєктів;
  • підтримку молодих художників та художниць;
  • горизонтальну співпрацю між митцями та інституцією;
  • колаборацію із самоорганізованими культурними просторами.

Киян запрошують на відкриття простору, яке відбудеться 27 червня о 18:00. Там відбудеться презентація групової виставки “Чому я тут?”. Одна з учасниць виставки — молода художниця з Сєвєродонецька Каріна Синиця.

Нагадаємо, в Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів.

Фото: Splav

Читати далі

Суспільство

Е-посвідчення ветерана прирівняють до паперового: що іще змінять у ветеранській політиці

Опубліковано

Кабінет Міністрів України погодив зміни до законодавства, згідно з якими електронне посвідчення ветерана отримає статус основного документа замість паперового.

Про це йдеться на офіційному сайті.

Зараз статус основного документа має паперове посвідчення. Тобто спершу ветеран має отримати його й лише тоді, за бажанням, згенерувати електронний варіант у «Дії». 

Натомість якщо зміни до закону ухвалять, то отримувати паперове посвідчення буде необов’язково. Це має прискорити надання послуг для ветеранів, зменшити час на перевірку їхнього статусу, а також дозволить інтегрувати посвідчення в інші електронні системи.

Читайте також: В Україні запустили мапу безкоштовних освітніх просторів і культурних хабів

Які зміни будуть

Зараз пораненим, загиблим (померлим) військовослужбовцям причину інвалідності чи смерті пов’язують з отриманою травмою. Утім чинне законодавство не передбачає причину інвалідності або смерті внаслідок травми, а лише внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання.

Тобто військові не завжди можуть отримати статус людини з інвалідністю внаслідок війни, а члени їхніх сімей у разі загибелі військового – статус члена сім’ї загиблого (померлого) Захисника чи Захисниці України. Відтак пропонують визнати травму причиною інвалідності або загибелі. Документ має ухвалити Верховна Рада України. 

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: Е-посвідчення

Читати далі

Суспільство

 Якою була будівля Київської міської думи 100 років тому: архівне фото

Опубліковано

З 1878 по 1944 рік на місці сучасного Майдану Незалежності в Києві знаходилася будівля Міської думи. Велична споруда нагадувала розігнуту підкову, а її дах прикрашала статуя архангела Михаїла, покровителя міста.

Архівні фотографії цієї будівлі були опубліковані в Telegram-каналі спільноти “Київ Історичний”. На жаль, будівля не пережила радянську епоху.

“Втрачена архітектурна спадщина Києва: будівля Міської думи на Хрещатику. У 1874-1878 роках на місці нинішнього Майдану Незалежності (по правій стороні) була зведена розкішна будівля з баштою для Міської думи”, – повідомили в спільноті.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Ця двоповерхова будівля нагадувала розігнуту підкову, обернену випуклою стороною до Хрещатика. На першому поверсі знаходилися крамниці, що приносили міській казні 30 тисяч рублів щорічно. На другому поверсі розташовувалися приміщення для міської управи та зала засідань. Третій поверх був невеликою чотирикутною вежею з годинником і шпилем, увінчаним статуєю архангела Михаїла, створеною скульпторкою Євою Куликовською.

Читайте також: Мільйон на простір для ветеранів та інших жителів. Ці громади отримали грант на створення інклюзивних громадських центрів

Крім того, в цій будівлі діяла художня школа Миколи Мурашка і перший в Європі пункт нічних лікарських чергувань.

Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото
Магазини та перший у Європі пункт нічних лікарських чергувань: якою була будівля Київської міської думи. Фото

Нагадаємо, у застосунку Резерв+ з’явилися нові функції.

Фото: “Київ Історичний”

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

Табір, як у дитинстві, але для дорослих. Як працює перший в Україні кемпінг на деревах

Ви колись пробували спати в повітрі, коли поряд ліс, гори та зоряне небо вночі? А...

Суспільство1 тиждень тому

Вклали в бізнес по 2 тисячі гривень. Як друзі заснували власну СММ-агенцію у 20 років

Друг-однодумець, жага до авантюризму та добре бойківське вино — так чотири роки тому почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Щоденні обійми, заробіток і козяче щастя: як невістка зі свекрухою вдвох розвивають маленьку ферму на Черкащині

«У нас є сир, налітайте», — з цього повідомлення в соцмережах минулого року почалася історія...

Суспільство2 тижні тому

Той, хто створив дизайн ЗСУ. Тарас Іщик про творчу карʼєру в армії

Сотні чоловіків ішли добровольцями, не знаючи, яку роботу будуть виконувати в ЗСУ. Сотні бояться потрапити...

РЕКЛАМА: