Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
1. Почнемо з найлегшого. Що таке пóрскавка?

Це коректна заміна поширеному слову «бризкалка», яким пояснюють пристрій для оприскування, наприклад, кімнатних рослин.
2. А чи знаєте, що таке дармови́с?

Так називають предмети, які чіпляють, підвішують до чого-небудь для прикраси — підвіски. У сучасному розумінні — брелоки.
3. Ускладнюємо. Кого чи що називають ляпави́цею?

Про ляпавицю або сльоту говорять, згадуючи мокрі тротуари та калюжі.
4. Коли вживають вигук «Аж гульк!», що мають на увазі?

Цим вигуком описують поширене серед молоді слово «опана», вживається при описі раптовості.
5. Чи знайоме вам слово «бáско»?

Баско сталося — це про лихо. Сподіваємося, вам рідко доведеться вживати це слово.
6. Неталáном звуть кого?

«І неталан наш, і талан, як кажуть люде — все од Бога», — писав Тарас Шевченко. Найчастіше так говорять про невдачу та злу долю.
7. Гаразд, а чи знайоме вам слово «домувáти»?

Саме цим ми й займалися на карантині — домували. Це означає сидіти вдома, проводити вдома час, доглядати дім або вести домашнє господарство.
8. Ану спробуємо так: що таке мачýлка?

Мачулка — це те, що ми помилково звемо «мочалкою», а це калька з російської.
9. Хмм, спробуйте-но пояснити, що таке лíжник.

Це домоткана ковдра з овечої вовни, яку виготовляють на Закарпатті. Використовують ліжник як покривало для ліжка, підлоги або лежанки.
10. Завершимо важкеньким. Бýзько — що воно таке?

Так в народі звуть птаха — білого лелеку. Його ще кличуть чорногуз, бусел, боцюн, гайстер тощо.
Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
В окупованому Лисичанську внаслідок підриву будівлі ліквідували майже сотню російських загарбників.
Про це ввечері, 16 серпня, повідомив у телеграмі очільник Луганської обласної військової адміністрації Сергій Гайдай.
«У Лисичанську майже сотня “кульків” нерядових солдатів 2-го армійського корпусу. Гарна тенденція – Попасна, Лисичанськ…далі буде. В Лисичанську сьогодні була “бавовна”. Я думаю, що нас ще порадують інформацією про близько 100 загиблих нерядових солдат 2 АК РФ», — написав Гайдай.
Читайте також: Ризикнемо усім, аби підтримати економіку. Як ірпінська кав’ярня Taddy coffee перезапустилася на Волині
За інформацією військового журналіста Андрія Цаплієнка, у Лисичанську 16 серпня підірвали колишню будівлю СБУ, де базувалися окупанти.
Нагадаємо, напередодні, 15 серпня, ЗСУ знищили штаб «вагнерівців» у Попасній. Там ліквідовано орієнтовно сотню окупантів.
Також ми повідомляли про вибухи 16 серпня у Криму, внаслідок яких загорілася військова частина і сховище боєприпасів.
Окрім того, у тимчасово окупованому Криму пролунали вибухи над військовим аеродромом поблизу Сімферополя.
Фото: facebook.com/AFUkraine.
Технології

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Мінцифри запускає Drone Hackathon спільно з Українським фондом стартапів, Генеральним штабом ЗСУ, Укроборонпромом та компанією IDI Camp.
Про це відомство повідомило у телеграм-каналі.
Хто може долучитися?
Зазначається, що Україна прагне підтримати стартапи, які виробляють дрони, займаються кібербезпекою та розвивають військові технології.
Хакатон організовують, щоб мотивувати спеціалістів розвивати та масштабувати свої ідеї.
Читайте також: Двоє друзів з Донецька відкрили майстерню на Троєщині й збирають байки для ЗСУ. Ось їхня історія
Участь у хакатоні можуть взяти:
- інженери-конструктори, радіоінженери, оператори безпілотників та програмісти;
- вони мають працювати на Python, Java, R, C++, Tensorflow або ж займатися Embedded-розробленням.
- Можна подаватися як командою, так і самостійно.
Drone Hackathon відбудеться у два етапи:
- Дистанційна робота над завданнями, які команди отримають після реєстрації.
- Офлайн-подія в Києві з 26 до 29 серпня, де учасники доопрацюють спільні рішення та представлять їх журі.
Реєстрація триває до 23 серпня за посиланням.
Нагадаємо, в Україні оголосили гранти у сфері військових технологій до $35 тис.
Як ми повідомляли, як 15-річний львів’янин виготовив для військових універсальний генератор.
Фото: facebook.com/aerorozvidka.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Вони кілька днів збирали устаткування під артилерійськими обстрілами. Тиждень перевозили швейний цех із Харкова до Рівного, аби шити для ЗСУ.
Це Харківська фабрика з виготовлення текстильних виробів. Півсотні кравчинь 12 років шили продукцію для відомих брендів.
Працювали 2 цехи, а замовлень було завжди на півроку вперед. З початком повномасштабного вторгнення 1 цех вдалося врятувати.
«Дякую, Боже, у нас приміщення цілі, але одне приміщення виробниче з дуже коштовним обладнанням й досі в окупації. Це селище Липське в Харківській області – 12 кілометрів від кордону», — розповідає власник швацького цеху Дмитро Олександров.
У березні підприємство облаштувалося в Рівному й змінило асортимент виробів. Нині в цеху працюють 8 кравчинь та стільки ж проходять стажування. Замість рекламних банерів шиють сумки й аптечки для наших військових.
«Ми почали шити військові замовлення, держзамовлення, а також трохи продукції відшиваємо на продаж. Продаємо за мінімальною ціною, бо розуміємо, що ці гроші – наших військових або волонтерські гроші, бо ми також цим займаємося, також переказуємо гроші й забезпечуємо хлопців на передку», — каже Дмитро Олександров.
Та одне залишається незмінним – понад 8 років тут шиють прапори.
«Взагалі ми їх шиємо ще з 2014 року, коли це все почалося на Донбасі. Харків був теж передовою і багато хлопців пішли воювати і всі прапори – «Донбас», «Азов», «МНС» – це все ми робили з першого дня війни. Наша надія – що в кожному селі, в кожному українському селі, в кожному місті буде майоріти і будуть саме наші прапори!», — ділиться співвласниця швейного цеху Тетяна Власова.
Дивіться відео: Маріупольчанка відкрила у Львові квіткову крамничку і чекає з полону коханого