2. Що потрібно з’їсти дівчині на Великдень, щоб до кінця року вийти заміж?
Якщо дівчина хотіла вийти заміж до кінця року, то на Великдень вона повинна з’їсти 12 “чужих” пасок.
7. Чому у великодній кошик кладуть хрін?
Хрін робить людину міцнішою, як міцнішає християнин, коли сповідається під час пасхального періоду
8. Виявляється, Великдень має символи кохання. Як думаєте, що дівчата вдавнину дарували, щоб зізнатись у коханні?
Саме писанка вважалась великоднім символом любові. Найкращі з них дівчата дарували хлопцям, зізнаючись у власних почуттях.
11. Приготування великодньої паски - це найвідповідальніша справа для будь-якої господині. Жінки мали одягнути чистий одяг та перед запаленою свічкою попросити у Бога допомоги у приготуванні. А що жінці не дозволялось робити під час приготування?
За звичаєм, господині не дозволялось сідати й відпочивати, поки печеться паска. Вважалося, що у такому випадку тісто обов’язково “впаде” і паска не вдасться.
4. Куди йшли господарі перед тим, як з’їсти свячене?
Наші предки перед тим, як з’їсти свячене, йшли до худоби, христосались з нею, сповіщали “Христос Воскрес!”. А тоді торкались тричі свяченим кожної худобини. Робили це для того, щоб тварини гарно росли і не хворіли.
10. І діти, і дорослі люблять на Великдень стукатись крашанками чи писанками. Це називається христосування, яке прийшло до нас ще здавна. Але навіщо це робити?
Писанку чи крашанку символічно розбивають, щоб старе дало місце новому.
5. До свят прийнято готувати найкращі вбрання. На Великдень це робили у середу. Що з одягу готували наші предки?
На Великдень наші предки здавна готували чоботи та коралі.
6. Що робили жінки після того, як випікали святковий хліб на Великдень?
Після випікання святкового хліба, жінки засовували ноги і руки в піч, яка трохи охолола, щоб кінцівки не боліли і вони могли багато ходити і працювати.
3. У Чистий четвер господині наводять лад у домі, а також ходять до церкви. Дорогою додому вони несуть свічку, яка не повинна погаснути до самого будинку. Як називається ця свічка?
Цю свічку називали громовиця. Її запалюють під час негоди, щоб “грім хату не спалив”.
1. Головним символом Великодня є яйце. А чи знаєте ви різницю між крашанкою і писанкою?
Крашанка - це однотонне яйце, яке зазвичай варять у лушпинні цибулі для отримання жовто-коричневого кольору. А писанка - це яйце, яке декороване традиційними символами, що пишуться за допомогою воску та барвників.
9. Що робили бабусі та дідусі протягом великоднього тижня, щоб у них скоріше з’являлись онуки?
Літні люди розчісували волосся, шепочучи заклинання: "Пошли мені стільки ж онуків, скільки волосся на гребінці"
Поділіться своїми результатами:
Суспільство
У Музеї етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, що проспекті Свободи, 15, реставрують карету львівських архієпископів XVIII ст.
Про це пише tvoemisto.tv.
Із 1951 року карета львівських архієпископів була у фойє будівлі колишньої Галицької ощадної каси – нової домівки Музею етнографії та художнього промислу.
Карету міському промисловому музеєві (1874 – 1939 рр.) подарував відомий колекціонер, меценат, природознавець, засновник Природознавчого музею у Львові, галицький політичний діяч Володимир Дідушицький (1825 – 1899 рр).
Тіло карети, чи як ще його називають – «люлька», декороване вишуканою різьбою, золоченням та розписами. Проте усе це неймовірне оздоблення за 300 років неначе вкрив темний фільтр, зробивши його невидимим.
Читайте також: Київська майстриня виготовляє ексклюзивні квіткові інсталяції з полімерної глини (ВІДЕО)
70 років вона стояла у фойє музею. У жовтні 2020 року для цієї пам’ятки, вага якої становить 1,5 тонни, визначили нове місце – центр постійної експозиції зали бароко.
У музеї тепер працюють над тим, щоб повернути карету до первісного автентичного вигляду. Реставрацію виконують Ірина Резніченко та Дмитро Рижий, які повертали до експозиційного життя фігурку мавра (XVIII ст., Венеція), скриню XVIII ст., свічник фабрики Івана Левинського поч. ХХ ст.
Читайте також: Як українська мисткиня Ольга Кульчицька підкорила світ своїм талантом (ВІДЕО)
Нагадаємо, в Одеському художньому музеї відновили пошкоджену картину «Христос і грішниця».
Як ми повідомяли раніше, у Сінгапурі відкрилась онлайн-виставка українського митця Романа Мініна.
Усі фото: tvoemisto.tv.
Економіка
У селі Удобне Білгород-Дністровського району Одеської області місцевий кооператив «Удобне» запустив автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.
Про це пише uhbdp.org.
Зазначається, що на початку 2021 року кооператив «Удобне» отримав грантову підтримку від канадського проекту UHBDP у рамках програми «Допомога групам виробників у подоланні наслідків COVID-19».
На отримані кошти об’єднання садівників придбало автоматизовану лінію для сортування персиків і плодів нектарину.
Спеціалізоване обладнання дозволяє сортувати за вагою та розміром від 2 до 3 тонн плодів на годину.
Читайте також: У Житомирі університет створив розумну теплицю з інформаційними технологіями
Розробник і виробник устаткування – компанія «OLIMPIAS», що розташована в Греції. На сьогоднішній день в Україні немає аналогічних ліній для подібного сортування ніжних фруктів.
Подолавши відстань майже в 2000 км, обладнання було благополучно доставлено з берегів Іонічного моря на берег Дністровського лиману.
Спільними зусиллями протягом декількох відео-конференцій була здійснена наладка основних функцій сортувальної лінії. З початком збору врожаю персика та нектарина доведеться ще кілька разів зв’язатися з грецькими фахівцями для настройки специфічних функцій обладнання.
Читайте також: Як на лавандове поле заманити Джамалу. Кейс від Юлії Блях
А поки в садах с. Удобне встигає врожай, лінію налаштовували за допомогою плодів цитрусових та яблук, які багаторазово проганялись по транспортерних стрічках протягом процесу налаштування.
Сусідні садівничі господарства із сіл Удобе і Старокозаче, дізнавшись про дивовижне обладнання, вже домовляються про сортування своєї продукції.
Читайте також: Італійці висадили на Київщині сад мигдалю
Вочевидь, що виробникам буде набагато простіше формувати вигідні ціни на відсортовані за вагою та розміром плоди, а оптові покупці, якими в основному є супермаркети, будуть більш зацікавлені в тому, щоб скуповувати дороблену продукцію.
При цьому кінцевий споживач легко зможе обирати за розміром плоди на прилавках магазинів.
Нагадаємо, на Прикарпатті чоловік вирощує 20 сортів інжиру і “картопляне дерево”.
Як ми повідомляли раніше, на Дніпропетровщині замість звалища висадили 23 тисячі акацій.
Усі фото: uhbdp.org.
Суспільство
У Вінниці завершується будівництво нового корпусу міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги.
Про це повідомили у пресслужбі міської ради.
За інформацією, корпус поступово оснащують обладнанням, а також чекають постачання решти медтехніки та меблів.
Вінницька міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги є центральним стаціонарним підрозділом в системі екстреної медичної допомоги Вінницького регіону. Вона виконує функцію багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування другого рівня та є опорним закладом Вінницького госпітального округу.
У жовтні 2017 року розпочали будівництво нового корпусу лікарні. У триповерховому приміщенні мають розміститися:
- відділення екстреної медичної допомоги з необхідними зонами,
- сучасна реанімація на 18 місць,
- ургентний операційний блок,
- приймально-діагностичне відділення.
На нульовому поверсі передбачене центральне стерилізаційне відділення та пральня. Наразі будівельні роботи вже виконані на 97%.
У будівництво нового корпусу вже інвестували 116,3 млн грн, з них майже 80 млн грн – з бюджету територіальної громади, решта – внесок держбюджету.
Читайте також: «З собакою він вперше усміхнувся». Кейс про незвичайну терапію для пенсіонерів
Щодо медичного обладнання, то його вже придбали на суму 105 млн грн – як за рахунок коштів міського, так і державного бюджетів.
Закупили операційні столи, лапароскопічні стійки, мийно-дезінфекційні машини, апарати ШВЛ, системи моніторингу стану пацієнта, наркозно-дихальні апарати тощо. Також – цифрову рентгенографічну систему, автоматичний гематологічний аналізатор, ультразвукове діагностичне обладнання, комплект устаткування для центрального стерилізаційного відділення.
Читайте також: Мальовничі Карпати та край козацької слави: кращі трейли цього літа для любителів побігати
Наразі очікують постачання системи обробки медичних зображень. Також оголошені торги на придбання медичних, технологічних меблів та устаткування для пральні за рахунок коштів бюджету ВМТГ. Це обладнання має надійти у жовтні цього року.
Нагадаємо, благодійники подарували Львівській лікарні очисну систему води.
Як ми повідомляли раніше, Нафтогаз передав військовому госпіталю у Житомирі медустаткування на 450 тис. грн.
Усі фото: vmr.gov.ua.