Коли в українські історії вперше промайнула згадка про синій та жовтий кольори на офіційній символіці?
Перше поєднання синього й жовтого кольорів на офіційній символіці датують 1256 роком. Йдеться про герб Львова із зображенням жовтого лева на синьому фоні. Це – подарунок місту від князя Данила Галицького. Крім того, золотий та синій кольорі використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.
Скільки разів проголошували Українську державність під синьо-жовтим прапором?
Під синьо-жовтим стягом тричі проголошували Українську державність: у 1917, 1941 та 1990 роках.
Наш прапор має чітку пропорцію, закріплену на законодавчому рівні. Яку саме?
«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3», – йдеться в постанові Про Державний прапор України.
Над яким морським судном вперше замайорів синьо-жовтий прапор?
12 лютого 1992 року український прапор вперше було піднято на морському кораблі – теплоході «Кременчук», який перебував в порту іспанської Валенсії. До цього діяла постанова, що до утворення реєстру кораблів усі морські судна мають ходити під радянським стягом. Однак капітан «Кременчука» В'ячеслав Кисловський вирішив інакше та доручив боцману зшити із двох сигнальних прапорів синьо-жовтий стяг, який і був урочисто піднятий над судном.
У 1989 році український прапор вперше за радянських часів підняли під час мітингу. Хто це зробив?
26 квітня 1989 року львів’янин та активіст Товариства Лева Юрко Волощак вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи. Це відбулося на площі Ринок у Львові й стало першим за радянських часів випадком публічного підняття українського національного прапора.
У якому місті синьо-жовтий прапор вперше підняли над офіційною радянською будівлею?
14 березня 1990 року в місті Стрий, що на Львівщині, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського стяга над офіційною радянською установою.
З якою подією пов'язане святкування Дня прапора саме 23 серпня?
Так, за офіційною версією, 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Водночас варто зазначили, що безпосередні учасники подій називають іншу дату – 24 серпня. Утім саме ця подія обґрунтуванням для заснування нового свята – Дня державного прапора України. До речі, Жадан потрапив до переліку варіантів не випадково – він справді народився 23 серпня.
Окей, а коли синьо-жовтий стяг офіційно затвердили Державним прапором України?
Саме 18 вересня президія Верховної ради своєю постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. Відтоді під цим прапором починають зустрічати іноземні делегації, складати військову присягу тощо.
А знаєте, звідки взявся міф про те, що кольори на нашому прапорі треба змінити місцями, оскільки таке розташування може символізувати біду?
У 1992 році художниця з Китаю Мао Мао запропонувала президенту України Леоніду Кравчуку змінити розташування кольорів на прапорі. Вона наполягала, що таке поєднання символізує біду для української держави.
19 листопада 1997 року Леонід Каденюк вперше розгорнув український прапор на орбіті Землі, перебуваючи на борту шатлу «Колумбія». А хто зробив це вдруге?
Леонід Каденюк.
Так-так, саме Рендольф Брезнік! Він вдруге в історії розгорнув український стяг на навколоземній орбіті (408 кілометрів над Землею) у липні 2017 року. Звідки у нього наш прапор? Справа в тому, що восени 2008 року Брезнік усиновив хлопчика з Дніпра. А разом із сином американець повернувся додому ще й з українським стягом.
Як гадаєте, що зафіксовано на цих кадрах?
wikipedia.org
Це фото, без перебільшення, історичне. Адже на ньому зафіксовано першу появу українського прапора на Олімпійських іграх. Щоправда, у доволі незвичний спосіб. 27 липня 1976 року у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР двадцятирічний представник української діаспори в Канаді Данило Мигаль вибіг на поле і станцював гопак у вишиванці з синьо-жовтим прапором.
«На твоєму ж прапорі — Вільна Україна з вільними громадянами, держава, в якій не буде соціального визиску і національного гніту. Отже, борючись із темрявою, ти несеш своєму народові світло Правди». Кому належать ці слова?
Прапор України на звільненому від окупантів острові Зміїний.
Це цитала Василя Стуса з «Пам’ятки для українського борця за волю».
Поділіться своїми результатами:
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...