Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Символ свободи та незалежності. Що ви знаєте про історію українського прапора? (ТЕСТ)

Опубліковано

Коли в українські історії вперше промайнула згадка про синій та жовтий кольори на офіційній символіці?

Правильно! Неправильно!

Перше поєднання синього й жовтого кольорів на офіційній символіці датують 1256 роком. Йдеться про герб Львова із зображенням жовтого лева на синьому фоні. Це – подарунок місту від князя Данила Галицького. Крім того, золотий та синій кольорі використовували на гербі Галицько-Волинського князівства.

Скільки разів проголошували Українську державність під синьо-жовтим прапором?

Правильно! Неправильно!

Під синьо-жовтим стягом тричі проголошували Українську державність: у 1917, 1941 та 1990 роках.

Наш прапор має чітку пропорцію, закріплену на законодавчому рівні. Яку саме?

Правильно! Неправильно!

«Затвердити Державним прапором України національний прапор, що являє собою прямокутне полотнище, яке складається з двох рівних за шириною горизонтально розташованих смуг: верхньої – синього кольору, нижньої – жовтого кольору, із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3», – йдеться в постанові Про Державний прапор України.

Над яким морським судном вперше замайорів синьо-жовтий прапор?

Правильно! Неправильно!

12 лютого 1992 року український прапор вперше було піднято на морському кораблі – теплоході «Кременчук», який перебував в порту іспанської Валенсії. До цього діяла постанова, що до утворення реєстру кораблів усі морські судна мають ходити під радянським стягом. Однак капітан «Кременчука» В'ячеслав Кисловський вирішив інакше та доручив боцману зшити із двох сигнальних прапорів синьо-жовтий стяг, який і був урочисто піднятий над судном.

У 1989 році український прапор вперше за радянських часів підняли під час мітингу. Хто це зробив?

Правильно! Неправильно!

26 квітня 1989 року львів’янин та активіст Товариства Лева Юрко Волощак вперше в Україні підняв національний прапор на мітингу на честь річниці Чорнобильської катастрофи. Це відбулося на площі Ринок у Львові й стало першим за радянських часів випадком публічного підняття українського національного прапора.

У якому місті синьо-жовтий прапор вперше підняли над офіційною радянською будівлею?

Правильно! Неправильно!

14 березня 1990 року в місті Стрий, що на Львівщині, підняли національний прапор над будівлею міської ради. Це був перший прецедент публічного підняття українського стяга над офіційною радянською установою.

З якою подією пов'язане святкування Дня прапора саме 23 серпня?

Правильно! Неправильно!

Так, за офіційною версією, 23 серпня 1991 року група народних депутатів внесла синьо-жовтий український прапор у сесійний зал Верховної Ради. Водночас варто зазначили, що безпосередні учасники подій називають іншу дату – 24 серпня. Утім саме ця подія обґрунтуванням для заснування нового свята – Дня державного прапора України. До речі, Жадан потрапив до переліку варіантів не випадково – він справді народився 23 серпня.

Окей, а коли синьо-жовтий стяг офіційно затвердили Державним прапором України?

Правильно! Неправильно!

Саме 18 вересня президія Верховної ради своєю постановою «Про прапор України» фактично надала синьо-жовтому стягу статус офіційного прапора країни. Відтоді під цим прапором починають зустрічати іноземні делегації, складати військову присягу тощо.

А знаєте, звідки взявся міф про те, що кольори на нашому прапорі треба змінити місцями, оскільки таке розташування може символізувати біду?

Правильно! Неправильно!

У 1992 році художниця з Китаю Мао Мао запропонувала президенту України Леоніду Кравчуку змінити розташування кольорів на прапорі. Вона наполягала, що таке поєднання символізує біду для української держави.

19 листопада 1997 року Леонід Каденюк вперше розгорнув український прапор на орбіті Землі, перебуваючи на борту шатлу «Колумбія». А хто зробив це вдруге?

Леонід Каденюк.
Правильно! Неправильно!

Так-так, саме Рендольф Брезнік! Він вдруге в історії розгорнув український стяг на навколоземній орбіті (408 кілометрів над Землею) у липні 2017 року. Звідки у нього наш прапор? Справа в тому, що восени 2008 року Брезнік усиновив хлопчика з Дніпра. А разом із сином американець повернувся додому ще й з українським стягом.

Як гадаєте, що зафіксовано на цих кадрах?

wikipedia.org
Правильно! Неправильно!

Це фото, без перебільшення, історичне. Адже на ньому зафіксовано першу появу українського прапора на Олімпійських іграх. Щоправда, у доволі незвичний спосіб. 27 липня 1976 року у Монреалі під час півфіналу з футболу між збірними НДР і СРСР двадцятирічний представник української діаспори в Канаді Данило Мигаль вибіг на поле і станцював гопак у вишиванці з синьо-жовтим прапором.

«На твоєму ж прапорі — Вільна Україна з вільними громадянами, держава, в якій не буде соціального визиску і національного гніту. Отже, борючись із темрявою, ти несеш своєму народові світло Правди». Кому належать ці слова?

Прапор України на звільненому від окупантів острові Зміїний.
Правильно! Неправильно!

Це цитала Василя Стуса з «Пам’ятки для українського борця за волю».

Символ свободи та незалежності. Що ви знаєте про історію українського прапора? (ТЕСТ)
Ой, лишенько! Хтось сьогодні дізнався чимало нового про український прапор. Чи можна назвати цей результат поганим? Звісно, ні! Адже тепер ви можете розповісти друзям чимало цікавих фактів про стяг, під яким виборюється наша свобода.
Непоганий результат! Схоже, ви не вперше цікавитесь історією українського прапора. Але деякі питання все ж виявилися заскладними. Поділіться цим тестом із друзями, аби якомога більше людей дізналися щось нове про наш стяг!
Ов-ва! Вашим знанням може позаздрити будь-хто! Чудовий результат! Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, аби якомога більше людей дізналися щось нове про прапор України.

Поділіться своїми результатами:

Технології

На Запоріжжі працює сонячна електростанція, яка забезпечує енергією житлові квартали

Опубліковано

Сонячна електростанція на Запоріжжі, яка займає площу 38 гектарів, виробляє до 20 МВт електроенергії на годину. Цього достатньо, щоб забезпечити енергією цілий житловий квартал.

Про це повідомили у Запорізькій ОВА.

Ефективність завдяки інноваціям

Станція налічує 72 тисячі сонячних панелей потужністю від 320 до 420 Вт. Серед них — панелі, здатні поглинати світло з обох сторін, що дуже підвищує їхню продуктивність.

Уся вироблена енергія надходить до єдиної енергосистеми України.

Чотири спеціалісти підтримують безперебійну роботу електростанції, попри постійні ризики через ворожі обстріли. Їхня праця є критично важливою для забезпечення регіону енергією в умовах війни.

Читати також: У Тернополі на будинку встановили сонячну електростанцію з резервним живленням

Будівництво об’єкта завершили у 2020 році, а повноцінний запуск відбувся на початку 2021-го.

Нагадаємо, що у бібліотеці КПІ ім. Ігоря Сікорського встановили сонячну електростанцію.

Фото: сайт Запорізької ОВА.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрпошта випустила марку до святого Миколая та відкрила Різдвяну резиденцію

Опубліковано

Укрпошта випустила нову марку під назвою «Лист Святому Миколаю» й відкрила Різдвяну поштову резиденцію.

Про це повідомляють на сайті компанії.

Про марку

Автор ілюстрації — український художник й ілюстратор Кость Лавро. На ній зображений хлопчик, який пише лист до Святого Миколая.

Придбати поштовий набір можна у відділеннях Укрпошти, філателістичних крамницях і в поштовому маркеті за посиланням. Крім того, під час відкриття Різдвяної поштової резиденції відбулося спецпогашення марки.

Різдвяна поштова резиденція приймає листи дітей святому Миколаю до 25 грудня. Також можна отримати відповідь від святого Миколая.

Читати також: Укрпошта зібрала 3,7 млн грн за благодійну марку, присвячену ГУР

Як надіслати лист

Надсилати листи можна на відділення № 01001 у Києві за адресою вулиця Хрещатик, 22. Щоб лист не загубився, його потрібно зареєструвати за посиланням. Пропонують клеїти поштову марку «Лист Святому Миколаю». Діти, які надішлють цікаві листи, зможуть отримати подарунки.

Фото: Укрпошта.

Коментарі

Читати далі

Економіка і бізнес

Вміє перетворювати цифри на рішення: як фінансистка втричі примножила бюджет Саф’янівської громади

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

У кабінеті Марини Стоілової завжди чутно клацання по клавіатурі, шелест документів і безперервні телефонні дзвінки. Вона — керівниця фінансового управління в Саф’янівській громаді, що на Одещині. 

Жінка вже 26 років працює у фінансовій сфері. Її робота — це не просто цифри та звіти, а щоденне вирішення важливих питань, від яких залежить життя понад 43 тисяч людей в 19 селах. Зокрема, завдяки старанням Марини бюджет громади вдалося примножити більш ніж втричі.

Як працює фінансове управління в найбільшій сільській громаді України, розповідаємо в ШоТам.

Марина Стоілова

начальниця фінансового управління Саф’янівської сільської ради Одеської області

Розв’язую фінансові та соціальні проблеми людей

У 2020 році мене запросили працювати в Саф’янівську громаду. Я з радістю прийняла пропозицію, бо знала про проблеми бюджету всіх старостинських округів, які туди увійшли — до цього працювала у відділі доходів Ізмаїльського фінансового районного відділу.

Фінансове управління є одним з найважливіших елементів у громаді, тому що без нього не будуть працювати школи, садочки, не відремонтують дороги — взагалі нічого не буде.

Марина Стоілова виступає на пленарному засіданні. Фото з фейсбук-сторінки Саф’янівської сільської територіальної громади

Щодня я працюю з цифрами. У фінансовому відділі ми складаємо місячну, квартальну та річну звітність для державного казначейства, податкової інспекції, Пенсійного фонду та інших держорганів. Мені подобається моя робота, бо це можливість вирішити фінансові та соціальні проблеми людей. 

Війна, нестача працівників та збільшений бюджет

Під час повномасштабного вторгнення мій чоловік пішов на війну. Було страшно самій повертатися додому. Я намагалася якомога більше часу проводити на роботі з колегами, де ми підтримували одне одного.

Після 24 лютого 2022 року нам у відділі довелося терміново перерозподіляти видаткову частину бюджету, адже треба було купити генератори, паливо, ремонтувати укриття в школах і садках. Крім цього, до нас почали звертатися по допомогу з військових частин. 

У той же час почалися проблеми з кадрами, адже працівники виїжджали за кордон. У нас стало набагато менше робочих рук, а навантаження лише зросло — працювала за трьох. Під час війни ще й постійно змінюють бюджетно-фінансове законодавство, що стає новим викликом: потрібно вчасно вивчити ці зміни, проаналізувати їх і розповісти платникам податків. 

Аби впоратися зі всіма новими витратами, треба було знайти спосіб примножити бюджет. Ми це робили двома способами: виявляли в громаді неплатників податків та ініціювали перевірку вільних земель, аби здати їх в оренду.

Так нам вдалося втричі збільшити дохід громади, тож вона впоралася з усіма викликами.

П’ять договорів, які полегшують життя в громаді 

Один з важливих проєктів для громади — розробка та підписання п’ятьох договорів із Суворовською селищною радою про міжмуніципальне співробітництво у сфері охорони здоров’я, молодіжної політики, архівної справи, інклюзії та соціальних послуг. У цьому нам допоміг Проєкт USAID «ГОВЕРЛА», з яким співпрацюємо з 2021 року. 

Спеціалісти Проєкту консультують нас і роз’яснюють усі нюанси. У воєнний час законодавство дуже швидко змінюється, а вони допомагають з ним розібратися. Їхня допомога неоціненна.

Зокрема, у нас є Інклюзивно-ресурсний центр, який обслуговує дітей Саф’янівської та Суворовської громад. Окрім цього, в кожному старостинському окрузі є віддалене робоче місце ЦНАПу, щоб жителі могли отримувати послуги, не виїжджаючи з села. Також є можливість надавати адміністративні послуги вдома та в лікарнях. 

У громаді є люди з різними потребами, і треба зробити так, щоб усім було комфортно жити й отримувати послуги. Саме тому ми обладнали ЦНАП пандусом і табличками зі шрифтом Брайля, а згодом хочемо зробити інклюзивними всі адміністративні будівлі громади.

Марина Стоілова на засіданні виконкому. Фото з фейсбук-сторінки Саф’янівської сільської територіальної громади

Роботу лікарні також підтримуємо з місцевого бюджету. Ми надаємо повне фінансування комунальних послуг з початку реформи в той час, як у деяких регіонах України це вже припинилося. Так лікарні вдалося відремонтувати хірургічне відділення й зробити дах. Ще ми допомагаємо закупити необхідне обладнання, щоб там могли проводити хірургічні операції в стаціонарних умовах. 

У фінансовому відділі з моєю командою я на своєму місці. Наша громада має потужний потенціал і буде розвиватися. А мрія в нас одна — це закінчення війни, мир та повернення українців до родин.

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Суспільство3 дні тому

«Я створюю затишок для ВПО»: кримка робить безкоштовні ремонти в старих будинках

Переселенці змушені полишити все: рідні стіни, улюблену подушку, теплий плед, який так довго дарував відчуття...

Освіта1 тиждень тому

Як бухгалтерка й інженерка стали креативницями: ці жінки встигають і дітей виховувати, і професію змінювати

Олена за спеціальністю бухгалтерка, а Тетяна 11 років пропрацювала інженеркою на будівництві. Кожна з них...

Економіка і бізнес1 тиждень тому

«Ми перетворили помилки на успіх»: як бренд ECOSEXUAL створює екобізнес

Вона хаотично споживала речі, аж поки одного дня не збагнула — справжнє щастя не вимірюється...

Культура2 тижні тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...