Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Окупанти вже давно охрестили Архипа Куїнджі «російським художником», намагаючись не згадувати, де насправді народився митець. Яке місто Донеччини стало малою батьківщиною художника?

Митець народився у Маріуполі, але це чомусь не заважає колоніальній машині називати Куїнджі «греком російського походження, чия творчість досі додає сучасним російським художникам творчої наснаги».
А як щодо самого художника? Кого він вважав своїми пращурами?

Куїнджі називав своїми пращурами греків, які ще з часів античності населяли Причорноморське узбережжя Криму. До речі, у родині Куїнджі вільно розмовляли кримськотатарською мовою.
Хто вважається першим вчителем молодого Архипа, до якого митець йшов пішки сотні кілометрів?

Якось юному Куїнджі порадили поїхати з Маріуполя в Крим, аби стати учнем вже відомого Івана Айвазовського (до речі, також українця!). Архип дійсно вирушив до Феодосії, але пішки. Коли йому все ж вдалося познайомитися з Айвазовським, той доручив Куїнджі пофарбувати паркан. Звісно ж, це не влаштовувало митця, а тому він повернувся додому.
А вгадаєте, до якого навчального закладу мріяв вступити художник?

Так, українець і справді мріяв вступити до Академії мистецтв у Петербурзі. Але не тому, що захоплювався цим містом. Усе банальніше – саме цей заклад міг допомогти Куїнджі стати справжнім художником. Щоправда, перші спроби вступу виявилися марними: митцю відмовили через слабку підготовку. Відтак Куїнджі почав працювати самостійно, поступово удосконалюючи власну майстерність. Згодом йому вдалося стати вільним слухачем академії, а пізніше – навіть скласти іспити, аби отримати диплом.
Особливої популярності художнику принесли дві картини. Одна із них – «Місячна ніч на Дніпрі». Вгадаєте назву другої роботи?

Так-так, це картина «Українська ніч»! І саме ця робота дозволила митцю нарешті відійти від академічного романтизму та зробити образи більш нетиповими. Більша частина «Української ночі» написана оксамитовими синьо-чорними тонами, і лише світлі стіни українських хат-мазанок сяють в місячному світлі. Де сьогодні ця картина? Зберігається у московській Третьяковській галереї.
Наприкінці 1879 року у газеті «Молва» вийшла анонімна стаття, в якій Куїнджі звинуватили в одноманітності та прагненні до дешевих ефектів. Знаєте, хто її написав?

Як не дивно, але критиком українського генія виявився російський живописець Михайло Клодт. Після того, як ім’я автора «статті» перестало бути анонімним, Куїнджі зажадав, аби Клодта виключили з Товариства пересувних художніх виставок, до якого належав і сам. А коли зрозумів, що цього не станеться, – покинув об’єднання.
Над однією зі своїх найвідоміших картин Архип Куїнджі працював понад 20 років. Про яку роботу йдеться?

У вас теж виникає питання, чому «російський художник» понад два десятиліття працював над полотном про український вечір? Ось і ми думаємо, що російський колоніалізм інколи навіть не намагається межувати зі здоровим глуздом.
До речі, фінальну версію картини «Вечір в Україні» Куїнджі публічно показав після багаторічного мовчання та усамітнення. Що змусило пейзажиста забути про публічність?

Багаторічна публічна пауза художника для багатьох і досі залишається загадкою. Подейкують, що митець навмисно пішов у підпілля, аби повернутися та здивувати своїх шанувальників. Хтось припускає, що справа дійсно полягала у критиці та заслабких роботах в останні «публічні роки». Однак що ми знаємо точно – Куїнджі продовжував працювати та створив за роки самітництва близько п'ятисот ескізів і повноцінних творів живопису.
Ми знаємо Куїнджі як пейзажиста, але часом митець писав і портрети. Кого зображував художник?

З-поміж низки робіт авторства Архипа Куїнджі й справді можна знайти кілька портретів. І зображені на них саме українці. Погодьтеся, це також не дуже «лягає» в пропагандистську вигадку про «російського художника».
Одна з останніх великих картин художника (на фото до цього питання) також присвячена Україні та зберігається в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Оберіть справжню назву роботи.

«Червоний захід на Дніпрі» – єдина з цих чотирьох картин, яка зберігається поза межами сучасної РФ. Три інші експонуються в російських музеях.
До речі, нещодавно цей самий Музей Метрополітен визнав Куїнджі українським митцем. А як його підписували ще наприкінці минулого року?

Так-так, російська пропаганда вміє поширювати свій вплив навіть через океани. Саме «завдяки» цьому до грудня 2022 року Музей Метрополітен підписував Архипа Куїнджі «російським художником». Наразі помилка виправлена.
І ще трохи про музеї. Яка доля спіткала музей Куїнджі в Маріуполі після приходу туди російських окупантів?

Росіяни так відчайдушно билися за визнання Куїнджі «своїм», що ще в березня 2022 року обстріляли будівлю музею в Маріуполі. На момент обстрілу там зберігалися оригінали робіт українських митців – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших. Доля цих робіт наразі невідома. Щодо робіт самого Архипа Куїнджі – оригіналів там не було, лише копії.
Тобто Куїнджі народився в Маріуполі, обожнював Україну, надихався її пейзажами й малював виключно українців, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?

Дійсно, інших варіантів тут немає і бути не може. Архип Куїнджі був українцем і ніколи не називав себе російським митцем. Але російській імперії байдуже на це. Митця привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича та безліч інших українських митців.
Поділіться своїми результатами:

Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Український безкоштовний iOS-додаток для пошуку та оренди квартир Bird виходить на польський ринок і запускається у Варшаві.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці компанії.
Зазначається, що сервіс розрахований для українців, які нині живуть у Польщі.
«Налаштовуємо фінальні пікселі й довідфільтровуємо квартири», – йдеться у дописі Bird.
За даними dev.ua, у додатку буде доступна функція «бабчин ремонт», що допомагає шукати житло за інтерʼєром та меблями. У сервісі також буде можливість обрати інтерʼєр.
Про застосунок
Bird — додаток для iPhone, що допомагає знайти квартиру в Києві за допомогою 3D-мапи, а також розпізнає фейкові оголошення й попереджає про них користувача.
Читайте також: Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
До 2022 року додаток працював лише в Києві, але потім запустився в Лондоні та Львові. Нині ним користуються 300 тисяч людей.
У застосунку можна самостійно обвести район, де насамперед цікавить оренда житла, переглянути наявні варіанти та підписатися на оновлення.
Нагадаємо, автобусний лоукостер FlixBus запустив нові маршрути з Києва до Польщі.
Також українська студія ZikZak Architects показала проєкт реконструкції школи для українських дітей у передмісті Варшави.
Фото: facebook.com/birdrent.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Україна повернула на батьківщину сімох дітей із Херсонської області, яких силоміць вивезла російська окупаційна влада у жовтні 2022 року.
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської обласної військової адміністрації.
«Семеро дітей із Херсонщини, що майже пів року були в розлуці з рідними, нарешті прибули на свою землю, звільнену від ворога. Ще в жовтні минулого року загарбники примусово відправили маленьких українців у Євпаторію, нібито на “оздоровлення” у дитячий табір», — йдеться у повідомленні.
Як зазначено, дітей вдалося повернути завдяки зусиллям волонтерів БФ Save Ukraine.
Читайте також: Навіщо продавати державні порти? А заводи? Хіба це не зрада? 15 наївних питань про приватизацію. Відповідає ФДМУ
Нагадаємо, кілька днів тому до України повернули 18 дітей, яких росіяни вивезли з окупованих територій до Криму та РФ.
Фото: t.me/khersonskaODA.
Можливості

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
24 березня Український ветеранський фонд Мінветеранів починає відбір заявок на програму фінансування ветеранського бізнесу #Варто «Робити своє».
Про це ШоТам повідомили в Українському ветеранському фонді.
Про конкурс
Конкурс #Варто «РобиТИ своє» створений задля фінансування бізнесу ветеранів, членів сімей загиблих ветеранів війни та членів сімей загиблих захисників та захисниць України у сфері сільського господарства та агропромисловому комплексі.
Грантовий конкурс запустили Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів у партнерстві з благодійним фондом «МХП – Громаді».
Для кого
Взяти участь у конкурс можуть:
- ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи-підприємці;
- юридичні особи, зареєстровані не пізніше ніж за два роки до отримання фінансової підтримки, засновниками яких є ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України.
Обов’язковим пріоритетом програми є ведення заявниками підприємницької діяльності у сфері сільського господарства та агропромисловому комплексі.
Фінансування
Мінімальна запитувана сума на проєкт – 500 000 грн. Максимальна запитувана сума на проєкт – 1 500 000 грн.
Як взяти участь
Для участі в конкурсному відборі проєктів заявник повинен заповнити аплікаційну форму, підписати електронним цифровим підписом та подати до Фонду проєктну заявку в електронному вигляді разом із документами.
Ознайомитись із переліком документів, а також подати заявку можна сайті Українського ветеранського фонду.
Дедлайн
Останній день прийому заявок – 10 квітня 2023 року (до 00:00 за київським часом).
Більше про умови та покрокову інструкцію – на сайті Українського ветеранського фонду.
Нагадаємо, Український ветеранський фонд запустив програму мікрофінансування бізнесу ветеранів та членів їхніх родин, яка діє до кінця воєнного стану.
Також ми повідомляли, що Фонд Східна Європа (ФСЄ) оголошують грантовий конкурс для громадських організацій, які надають життєво важливі послуги людям, що постраждали від війни.
Фото: veteranfund.com.ua