Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Що ви знаєте про українця Архипа Куїнджі

Опубліковано

Окупанти вже давно охрестили Архипа Куїнджі «російським художником», намагаючись не згадувати, де насправді народився митець. Яке місто Донеччини стало малою батьківщиною художника?

Правильно! Неправильно!

Митець народився у Маріуполі, але це чомусь не заважає колоніальній машині називати Куїнджі «греком російського походження, чия творчість досі додає сучасним російським художникам творчої наснаги».

А як щодо самого художника? Кого він вважав своїми пращурами?

Правильно! Неправильно!

Куїнджі називав своїми пращурами греків, які ще з часів античності населяли Причорноморське узбережжя Криму. До речі, у родині Куїнджі вільно розмовляли кримськотатарською мовою.

Хто вважається першим вчителем молодого Архипа, до якого митець йшов пішки сотні кілометрів?

Портрет авторства Івана Крамського
Правильно! Неправильно!

Якось юному Куїнджі порадили поїхати з Маріуполя в Крим, аби стати учнем вже відомого Івана Айвазовського (до речі, також українця!). Архип дійсно вирушив до Феодосії, але пішки. Коли йому все ж вдалося познайомитися з Айвазовським, той доручив Куїнджі пофарбувати паркан. Звісно ж, це не влаштовувало митця, а тому він повернувся додому.

А вгадаєте, до якого навчального закладу мріяв вступити художник?

Правильно! Неправильно!

Так, українець і справді мріяв вступити до Академії мистецтв у Петербурзі. Але не тому, що захоплювався цим містом. Усе банальніше – саме цей заклад міг допомогти Куїнджі стати справжнім художником. Щоправда, перші спроби вступу виявилися марними: митцю відмовили через слабку підготовку. Відтак Куїнджі почав працювати самостійно, поступово удосконалюючи власну майстерність. Згодом йому вдалося стати вільним слухачем академії, а пізніше – навіть скласти іспити, аби отримати диплом.

Особливої популярності художнику принесли дві картини. Одна із них – «Місячна ніч на Дніпрі». Вгадаєте назву другої роботи?

«Місячна ніч на Дніпрі»
Правильно! Неправильно!

Так-так, це картина «Українська ніч»! І саме ця робота дозволила митцю нарешті відійти від академічного романтизму та зробити образи більш нетиповими. Більша частина «Української ночі» написана оксамитовими синьо-чорними тонами, і лише світлі стіни українських хат-мазанок сяють в місячному світлі. Де сьогодні ця картина? Зберігається у московській Третьяковській галереї.

Наприкінці 1879 року у газеті «Молва» вийшла анонімна стаття, в якій Куїнджі звинуватили в одноманітності та прагненні до дешевих ефектів. Знаєте, хто її написав?

Портрет Архипа Куїнджі роботи Івана Крамського
Правильно! Неправильно!

Як не дивно, але критиком українського генія виявився російський живописець Михайло Клодт. Після того, як ім’я автора «статті» перестало бути анонімним, Куїнджі зажадав, аби Клодта виключили з Товариства пересувних художніх виставок, до якого належав і сам. А коли зрозумів, що цього не станеться, – покинув об’єднання.

Над однією зі своїх найвідоміших картин Архип Куїнджі працював понад 20 років. Про яку роботу йдеться?

Правильно! Неправильно!

У вас теж виникає питання, чому «російський художник» понад два десятиліття працював над полотном про український вечір? Ось і ми думаємо, що російський колоніалізм інколи навіть не намагається межувати зі здоровим глуздом.

До речі, фінальну версію картини «Вечір в Україні» Куїнджі публічно показав після багаторічного мовчання та усамітнення. Що змусило пейзажиста забути про публічність?

Правильно! Неправильно!

Багаторічна публічна пауза художника для багатьох і досі залишається загадкою. Подейкують, що митець навмисно пішов у підпілля, аби повернутися та здивувати своїх шанувальників. Хтось припускає, що справа дійсно полягала у критиці та заслабких роботах в останні «публічні роки». Однак що ми знаємо точно – Куїнджі продовжував працювати та створив за роки самітництва близько п'ятисот ескізів і повноцінних творів живопису.

Ми знаємо Куїнджі як пейзажиста, але часом митець писав і портрети. Кого зображував художник?

Правильно! Неправильно!

З-поміж низки робіт авторства Архипа Куїнджі й справді можна знайти кілька портретів. І зображені на них саме українці. Погодьтеся, це також не дуже «лягає» в пропагандистську вигадку про «російського художника».

Одна з останніх великих картин художника (на фото до цього питання) також присвячена Україні та зберігається в Музеї Метрополітен у Нью-Йорку. Оберіть справжню назву роботи.

Правильно! Неправильно!

«Червоний захід на Дніпрі» – єдина з цих чотирьох картин, яка зберігається поза межами сучасної РФ. Три інші експонуються в російських музеях.

До речі, нещодавно цей самий Музей Метрополітен визнав Куїнджі українським митцем. А як його підписували ще наприкінці минулого року?

«Портрет художника Архипа Івановича Куїнджі», Ілля Рєпін
Правильно! Неправильно!

Так-так, російська пропаганда вміє поширювати свій вплив навіть через океани. Саме «завдяки» цьому до грудня 2022 року Музей Метрополітен підписував Архипа Куїнджі «російським художником». Наразі помилка виправлена.

І ще трохи про музеї. Яка доля спіткала музей Куїнджі в Маріуполі після приходу туди російських окупантів?

Правильно! Неправильно!

Росіяни так відчайдушно билися за визнання Куїнджі «своїм», що ще в березня 2022 року обстріляли будівлю музею в Маріуполі. На момент обстрілу там зберігалися оригінали робіт українських митців – Івана Айвазовського, Миколи Глущенка, Тетяни Яблонської, Михайла Дерегуса та інших. Доля цих робіт наразі невідома. Щодо робіт самого Архипа Куїнджі – оригіналів там не було, лише копії.

Тобто Куїнджі народився в Маріуполі, обожнював Україну, надихався її пейзажами й малював виключно українців, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?

«Море. Крим» (1898–1908)
Правильно! Неправильно!

Дійсно, інших варіантів тут немає і бути не може. Архип Куїнджі був українцем і ніколи не називав себе російським митцем. Але російській імперії байдуже на це. Митця привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича та безліч інших українських митців.

Що ви знаєте про українця Архипа Куїнджі
Схоже, російська пропаганда торкнулася й вас, змусивши повірити в свої вигадки. Але не засмучуйтесь, адже тепер ви точно знаєте, що Архип Куїнджі – український художник. А для того, аби про це дізналися й інші, – поширте цей тест на своїх сторінках у соцмережах. Разом нам точно під силу розвінчати московські міфи.
Непоганий результат! Схоже, ви не вперше зустрічаєтеся із творчістю Архипа Куїнджі.Однак деякі питання все одно виявилися занадто складними. Проте не варто засмучуватися! Адже тепер у вашому арсеналі є ще кілька аргументів на випадок суперечки про приналежність митця. А для того, аби про українця Куїнджі дізналися й інші, – поширте цей тест на своїх сторінках у соцмережах. Разом нам точно під силу розвінчати московські міфи.
Йой, нічого собі! Схоже, ви вже давно побороли міф про «російського художника» Архипа Куїнджі. Чудовий результат! А тепер пропонуємо зробити так, аби про московські вигадки дізналися й інші. Поширте цей тест на своїх сторінках у соцмережах. Разом нам точно під силу відновити правду.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

На благодійному марафоні у Луцьку продають ляльки-мотанки із Бахмута

Опубліковано

У Луцьку відбувся благодійний марафон “Великдень зігріває душі”, під час якого розпочався продаж ляльок-мотанок, знайдених військовими 14-ї окремої механізованої бригади у зруйнованому Бахмуті на Донеччині. Зараз ці унікальні ляльки можна придбати в обласній бібліотеці для юнацтва, де їх представила одна з організаторок марафону, Алла Єфремова.

Про це пише “Суспільне”.

Вдова Ірина Смірнова — ляльки-мотанки

Дружина загиблого військовослужбовця Ірина Смірнова. Суспільне Луцьк

Ляльки-мотанки з Бахмута передала волонтерам вдова загиблого військовослужбовця Ірина Смірнова, засновниця проєкту для дружин та матерів військових “Нить продовження життя”. Вона навчає жінок цьому мистецтву й створює вишиті стрічками сорочки, кошики, сукні.

“Хлопці (військові — ред.) відходили з міста і побачили, що розкидані багато ляльок, вони в болоті були і перша думка була – не дуже хотілось брати, бо це чиєсь, а з іншої сторони вони розуміли, що ляльки приречені, якщо залишаться тут. Вони їх позбирали і врятували три великі коробки цих прекрасних мотанок”, — розповіла жінка.

Читайте також: Як подолати панічні атаки: порада від МОЗ

Врятована у Бахмуті лялька-мотанка на ярмарку у Луцьку

Одна із понад сотні ляльок-мотанок, врятоваих військовими у Бахмуті. Суспільне Луцьк

У Луцьк доставили більше сотні врятованих на передовій ляльок. За зібрані від продажу кошти передадуть для потреб 14-го окремого мотострілецького батальйону.

За словами Алли Єфремової, благодійний марафон триватиме до Великодніх свят. Крім ляльок-мотанок, є й інші благодійні лоти. Станом на 11 квітня вдалося зібрати понад 21 тисячу гривень.

Нагадаємо, у Києві відкриють центр допомоги постраждалим від домашнього насильства.

Фото: Суспільне

Читати далі

Суспільство

У Житомирі пройде українсько-чеський театральний фестиваль

Опубліковано

У Житомирі відбудеться «Фестиваль взаємності», який об’єднає чеських та українських митців. Заходи триватимуть з 15 по 17 квітня і охоплюють 7 чеських театральних вистав, 2 майстер-класи для дітей та дорослих, концерти, фільм та презентації робіт митців обох країн.

Про це інформує видання daily.

Головною метою фестивалю є поєднання культурних наснаг Чехії та України через мистецьке вираження та підтримку діалогу й взаєморозуміння серед митців обох країн. Ініціатором цього заходу є відомий театральний режисер Давід Зелінка разом з театральною групою й неурядовою організацією «Тепер вдих і лети».

Читайте також: Відпусток для військових побільшає: на які зміни чекати

Після Житомира фестиваль відвідає Рівне (12-14 квітня), Чернігів (19-21 квітня), Київ (22-24 квітня) та Івано-Франківськ (26-28 квітня).

Театральні колективи, які беруть участь у фестивалі, представляють театри «Лішень» (Брно), «Тепер вдих і лети» (Прага), театр «Фесте» (Брно), Дебора Штисова та колеги (Прага), які співпрацюють з академічними державними театрами й незалежними сценами України.

Нагадаємо, у Києві відкриють центр допомоги постраждалим від домашнього насильства.

Фото: daily

Читати далі

Можливості

Дія.Бізнес у Полтаві запрошує на Великодній ярмарок: що можна купити

Опубліковано

Дія.Бізнес” у Полтаві оголошує про Великодній ярмарок, який відбудеться 27 та 28 квітня з 10:00 до 18:00. На ярмарку буде представлено крафтову продукцію від 40 виробників.

Про це повідомляє видання Кolo.

Серед делікатесів м’ясні делікатеси, сири, випічка, шоколад, джеми, керамічні вироби, декор для дому, свічки, одяг, іграшки та косметика.

“Приходьте на майстер-класи та розваги, які будуть доступні для усіх відвідувачів. Заходьте, щоб поринути у світ крафту та підтримати талановитих майстрів”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: 10 ідей для весняної велопрогулянки Києвом: вам сподобається

Адреса заходу

  • вул. Соборності, 45А, Центр “Дія.Бізнес”.

Нагадаємо, представили нову програму для підтримки бізнесу. Що варто знати підприємцям.

Фото: Дія. Бізнес

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Підтримка інших надихнула на власну справу. На Львівщині жінки створили потужний психологічний хаб

Коли Маргарита Тютюнник переїхала в Самбір на початку повномасштабного вторгнення, то як і багато інших...

Суспільство2 дні тому

Стара хатка на пагорбі отримала друге життя. Завдяки ідеї школярів на Харківщині відновили столітній будинок

Ошатну хатку видно здалеку. Їй уже 100 років, і нещодавно вона наче отримала друге дихання...

Суспільство4 дні тому

Разом можна зробити більше: громади на Закарпатті об’єдналися, аби боротися з навалою сміття

Буштинську територіальну громаду, що об’єднує 9 сіл, утворили чотири роки тому. Після початку співпраці з...

Суспільство5 днів тому

Геть радянську літературу — тут буде молодіжний простір. На Волині зі старого книгосховища зробили місце для молоді

Ще минулого року молодь Горохівської територіальної громади Волинської області та переселенці зустрічалися в кафе або...

РЕКЛАМА: