Симон Петлюра народився у сім’ї міщан козацького походження в передмісті Полтави. А знаєте, скільки братів і сестер було у «фронтмена УНР»?
Як зазнає історик та дослідник Петлюри Сергій Литвин, Симон народився у багатодітній сім’ї та мав 6 братів і сестер. Однак усього дітей у родині було 9 – 2 померли ще маленькими. Ось як описано родину Петлюри у повідомленні жандармського управління про оголошення розшуку Симона Петлюри: «Батько – Василь Павлович, мати – Ольга Олександрівна, брати – Федір, Іван, Олександр, сестри – Магдалина, заміжня за Іваном Скрипником, Марина і Феодосія проживають у Полтаві».
1895 року Петлюра вступив до Полтавської духовної семінарії. Хлопець захоплювався історією, хоровим співом, грою на скрипці та літературою. Знаєте, хто з цих письменників сформував світогляд Симона?
Згідно наявних фактів, світогляд Петлюри формувався під впливом Шевченкового «Кобзаря», творів Котляревського та історичної літератури. Чому так? Бо Полтава на той час була одним із важливих осередків національно-політичного життя України, із сильними українськими традиціями і самобутністю. «За влучним визначенням І. Лисяка-Рудницького, тогочасна передова українська молодь тримала в одній кишені "Маніфест комуністичної партії", а в іншій – Шевченків "Кобзар". Ці особливості були притаманні багатьом діячам національного відродження початку ХХ століття, зокрема й Петлюрі», – пише історик Сергій Литвин.
До речі, вже у 1901 році Петлюру виключили з семінарії. За що саме?
Петлюру й справді виключили за так званий «мазепинський дух». Як це сталося? Учні семінарії запросили до себе композитора Миколу Лисенка, під час зустрічі із яким була виконана заборонена в ті часи кантата «Б’ють пороги». На зустрічі був і ректор семінарії, який звинуватив Лисенка у «мазепинстві». На захист композитора виступив Симон. Департамент поліції назвав вчинок Петлюри «революційним». Хлопця відрахували, а самому Петлюрі довелося їхати на Кубань, аби уникнути арешту.
Громадська активність Петлюри не залишилася непоміченою, через що йому довелося рятуватися від можливих арештів. У 1902 Симон їде з Полтави: Кубань, Львів, Київ. Знайомиться з Франком та Грушевським. Співпрацює з «Літературно-науковим вісником» під редакцією останнього. У якій професійний ролі дебютує Симон?
Як журналіст Петлюра писав здебільшого на політично-суспільні теми. У 25 років його вважали вже сформованим журналістом. Чикаленко взяв Симона працювати в редакцію газети «Рада». Але в доробку Петлюри була й театральна критика. Культура була для нього «на часі». Саме в «Літературно-науковому віснику» він опублікував перші нотатки про театральне життя України. Пік його діяльності в цьому напрямку припав на 1906-1908 роки, коли в журналі «Україна» одна за одною виходять статті «До ювілею Заньковецької», «Пам’яті Івана Тобілевича (Карпенка-Карого)» тощо. Дмитро Дорошенко так згадував Петлюру: «Він був великим любителем театрального мистецтва, писав рецензії на українські театральні вистави, і його рецензії були дотепні, оригінальні, талановиті».
Свої матеріали Симон Петлюра часто публікував під псевдонімами. А деякі вигадані імена використовував для переїзду в інші міста чи з міркувань безпеки. Який із цих псевдонімів ніколи не належав Петлюрі?
Дійсно, всі перелічені варіанти – це псевдоніми та криптоніми Симона Петлюри. Утім вичерпним цей список також складно назвати, адже Петлюра також підписувався як Полтавченко, В. Салевський, Зілот тощо.
Поступово головною в діяльності Петлюри стає незалежна Україна. Найбільших зусиль він докладає, аби відновити традиції українського війська. У новоствореному уряді УНР обіймає посаду Генерального секретаря військових справ. Але згодом йде у відставку. Що стало причиною?
У грудні 1917 року Петлюра та Винниченко розійшлися в поглядах на те, якою бути армії УНР. Винниченко вважав, що Україні достатньо міліційних формувань для підтримання порядку, мовляв, жодних загроз від більшовиків не існує. Натомість Петлюра наполягав на війську, бо вбачав реальну загрозу у більшовиках і готувався до її відбиття. Після відставки Петлюра організував Гайдамацький Кіш, який разом у січні-лютому 1918 року разом із Січовими стрільцями відіграв вирішальну роль у боях за Київ і придушенні більшовицького заколоту на заводі «Арсенал». Петлюра виявився правий: Україна потребувала сильної армії.
Що стало причиною майже чотиримісячного ув’язнення Петлюри в Лук’янівській тюрмі?
Із приходом до влади Гетьмана Скоропадського Петлюра перейшов в опозицію. Симон Васильович відкрито засуджував політику Гетьманату, який, на його думку розхитував підвалини української державності. Своїми політичними протестами він викликав гнів Скоропадського та був заарештований владою. Після чотирьох місяців ув’язнення Петлюра виїжджає до Білої Церкви, звідки керує антигетьманським повстанням. 19 грудня 1918-го українська армія увійшла в Київ. Почався період Директорії.
Російська пропаганда називала Симона Петлюру «антисемітом». І справді, в ті часи відбувалися єврейські погроми. Але хто ними керував?
Петлюра під час перебування в Кам'янці-Подільському в 1919 році
У 1918-1921 роках в Україні дійсно відбувалися численні криваві єврейські погроми. Їх чинили різні озброєні групи: анархісти, кримінальні загони, поляки. Але найбільше ─ білогвардійці Денікіна. Погроми, вчинені вояками армії УНР, були поодинокими. Симон Петлюра всіляко намагався нейтралізувати такі явища. У квітні 1919-го Директорія видала прокламацію: «Український уряд буде всіляко боротися з порушеннями громадського порядку, викриватиме й суворо каратиме заводіяк, злочинців та погромників. І перш за все уряд не потерпить ніяких погромів, спрямованих проти єврейського населення України». Наступного дня Петлюра як верховний головнокомандувач українського війська видав наказ арештувати та віддати під трибунал усіх вояків, що підбурювали до погромів. Нейтралізації антисемитизму також сприяла реорганізація армії та посилення дисципліни в її лавах.
Яка з цих «регалій» Симона Петлюри не є правдивою?
Усі варіанти відповіді – цілковита правда. А ось закиди на кшталт «антисеміта», «ворога держави», «погромника» чи «грабіжника» – це кліше та штампи, нав’язані російською пропагандою.
А знаєте, кого радянські пропагандисти узагальнено називали (а російські пропагандисти називають і досі) «петлюрівцями»?
Радянська пропаганда добряче «проїхалася» по біографії Петлюри, намагаючись демонізувати його. Власне, як і Степана Бандеру та «бандерівців», Івана Мазепу та «мазепинців». І низку інших історичних постатей України. Дісталося й військовим УНР – їх під одну гребінку назвали «петлюрівцями».
Петлюра загинув у Парижі – від кулі більшовицького агента Самуїла Шварцбарта. Яку відповідальність поніс кілер?
Кремль зробив усе можливе, аби очорнити Петлюру, але відбілити кілера. З архівів відомо навіть про матеріальний тиск на свідків (підкуп). На захист Шварцбарта виступив і російський письменник Максим Горькій. Більшовицька адміністрація задіяла всі наявні важелі впливу за кордоном, аби суд присяжних повірив, що Петлюра був антисемітом та злочинцем. Зрештою кілера звільнили від покарання. А радянська система продовжила демонізацію вже покійного Симона Петлюри. І петлюрівців.
Поділіться своїми результатами:
Коментарі
Тетяна Коб — заслужена майстерка спорту України з боксу та перша жінка-спортсменка, яка представляла Україну в боксі на Олімпійських іграх і посіла п’яте місце. Боксерка здобула «бронзу» на чемпіонаті світу, а також дві «золоті», одну «срібну» та одну «бронзову» медалі на чемпіонатах Європи.
Нагадаємо, що нігерійський боксер підтримав ЗСУ після бою у Києві.
Також ми писали, що українські плавці встановили 20 національних рекордів на міжнародних змаганнях.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Ковельської міської ради
Коментарі
Забуте ремесло: як родина на Львівщині відновлює різдвяні зірки
Надлітає сніг, на вулиці ніч, і серед мороку світиться єдине віконце майстерні в селі Дубляни...
Замість цукерок на свята — турбота. Досвід волонтерки, що у 24 роки стала наставницею дитини з інтернату
В окремій кімнаті у львівському інтернаті особлива атмосфера — у різнокольорових чашках заварений чай, а...
«Я створюю затишок для ВПО»: кримка робить безкоштовні ремонти в старих будинках
Переселенці змушені полишити все: рідні стіни, улюблену подушку, теплий плед, який так довго дарував відчуття...
Як бухгалтерка й інженерка стали креативницями: ці жінки встигають і дітей виховувати, і професію змінювати
Олена за спеціальністю бухгалтерка, а Тетяна 11 років пропрацювала інженеркою на будівництві. Кожна з них...
Коментарі