Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Писанки й крашанки – не одне й те саме? А що ще за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)

Опубліковано

У який день українці, як правило, випікали паску?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.

Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.

До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.

Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.

А знаєте, що таке «мазурки»?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).

Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.

Що таке «сливки» та «галунки»?

Правильно! Неправильно!

І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.

Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?

Правильно! Неправильно!

Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.

Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?

Правильно! Неправильно!

Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.

Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.

Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?

Правильно! Неправильно!

Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.

Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?

Фото: Локальна історія
Правильно! Неправильно!

Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.

На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?

Правильно! Неправильно!

Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».

Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?

Правильно! Неправильно!

Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави

І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?

Правильно! Неправильно!

Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.

Писанки й крашанки – не одне й те саме? А що ще за «галунки»? Перевірте, що ви знаєте про традиції Великодня в Україні (ТЕСТ)
Йой, здається, ви щойно відкрили для себе чимало нового. Дійсно, українці мають чимало традицій на Великдень, і всі вони відрізняються за регіонами. А тому не дивуйтесь, що якісь обряди чи звички здаються на перший погляд дивними чи неочікуваними. Усе це – частина нашої культури. Гарних свят!
Непоганий результат! Ви дали чимало правильних відповідей, утім деякі запитання все ж виявилися занадто складними. Але й не дивно, адже знати про всі традиції просто неможливо. Сподіваємося, цей тест допоміг вам дізнатися трохи більше про український Великдень, тож не забудьте поділитися ним із друзями. Гарний свят!
Здається, ви нещодавно розписували писанки і робили це не вперше. Чудовий результат! Вас не здивувати неочікуваними речами у великодньому кошику чи давніми українськими традиціями. Поділіться цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе дати стільки ж правильних відповідей. Гарних свят!

Поділіться своїми результатами:

Можливості

Запустили літературний конкурс для військових та ветеранів: як долучитися

Опубліковано

Міжнародний фонд «Відродження» й Видавництво Старого Лева запустили перший перший літературний конкурс для військових та «4.5.0.». Його мета – створити простір, де історії військових можуть бути почуті, а їх голоси — посилені.
Про це йдеться на сайті irf.ua

За результатами конкурсу найкращі роботи увійдуть до антології, що вийде друком у Видавництві Старого Лева у 2025 році. Переможці у своїх категоріях додатково отримають грошові призи у розмірі 45 тис. грн.

Для участі в конкурсі необхідно заповнити реєстраційну форму, додатково надавши основну інформацію про себе та короткий опис поданої роботи. 

Учасники можуть подати свої роботи в наступних категоріях:

Читайте також: Google допомагає українським стартапам: як подати заявку

  • Оповідання: Короткі літературні твори, що розповідають завершену історію. Обмеження за обсягом – до 20 000 знаків.
  • Есе: Авторські роздуми на задану тему, що відображають особисту точку зору та аналітичне мислення. Есе можуть включати аналіз подій, персональний досвід, рефлексії на актуальні питання. Обмеження за обсягом – до 10 000 знаків.
  • Нотатки або Щоденникові Записи: Персональні записи, що відображають щоденний досвід, думки, враження та емоції учасника. Цей жанр надає можливість зафіксувати автентичний досвід, спостереження та реакції на події в реальному часі. Обмеження за обсягом – до 15 000 знаків.
  • Вірші: Ліричні твори, що відображають емоції, думки та рефлексії автора. Обмеження за обсягом – до 40 рядків.

“Ми приймаємо твори написані українською мовою, є оригінальними та не публікувались раніше у друкованих книгах або альманахах. Твори, що публікувалися раніше онлайн, у соцмережах, блогах або спеціалізованих сайтах, можуть бути прийняті до участі. Кожен учасник може подати не більше одного прозового твору в межах однієї категорії (не більше двох прозових творів загалом) та не більше 3 поетичних творів в межах категорії “поезія””, – повідомили у відомстві.

Нагадаємо, від початку року на Київщині з’явилося майже 9 тисяч проєктів нових бізнесів.

Фото: 4.5.0

Читати далі

Суспільство

Відбудова України: в Ірпені триває реконструкція дитячого садка

Опубліковано

В Ірпені триває реконструкція дитячого садка «Веснянка». До війни заклад відвідували 160 дітей. Нова будівля розрахована на 300 дітей. Навесні 2022 року освітній заклад було значно пошкоджено. Руйнувань зазнали опорні конструкції будівлі, інженерні мережі, дитячий майданчик. Один з корпусів не підлягав відновленню.

Про це повідомляє Київська ОВА.

“Реконструкція «Веснянки» розпочалася восени 2023 року з демонтажу зруйнованих елементів. Підрядник звів стіни 3-ого поверху. Встановлені вікна та двері, відновлені міжкімнатні перегородки. Облаштовано зовнішні інженерні мережі. Фахівці працюють над прокладанням електричних мереж, систем водопостачання, каналізації та встановленням пожежної сигналізації. Виконуються роботи з утеплення та оздоблення фасаду одного з корпусів”, – розповіли у Київській ОВА.

Читайте також: В Україні вдалося відновити понад 500 лікарень

Реконструкція передбачає будівництво нового корпусу замість зруйнованого, зведення спортивного та ігрових майданчиків з тіньовими навісами. Також в садочку буде побудовано протирадіаційне укриття та 15-метровий закритий басейн.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото: КОВА

Читати далі

Суспільство

У Дії з’явиться каталог про підприємства та бізнес: про що варто знати

Опубліковано

Відтепер на порталі Дія.Бізнес доступний Каталог інноваторів енергоефективності України. Каталог — це онлайн-інструмент, який містить інформацію про бізнеси та підприємства, які мають ідеї або готові рішення для свідомого й ефективного використання енергетичних запасів.

Про це повідомляє Урядовий портал.

Вони також спрямовані на зелену трансформацію та впровадження змін у сфері використання енергоресурсів.

Наразі до Каталогу долучилося понад 50 компаній із 15 регіонів країни.

Серед них — інноваційні підприємства та організації, які працюють в енергетичному секторі України, а також:

Читайте також: У застосунку “Резерв +” зʼявиться електронний військовий квиток

  • дотичні до виробництва сонячної чи вітрової енергії;
  • розробляють IT-рішення для енергоефективності;
  • працюють над технологіями, які допомагають користувачам виробляти власну електроенергію та/або подавати її в мережу;
  • мають рішення щодо збільшення ефективності видобутку, зберігання чи транспортування газу;
  • знають, як удосконалити вимірювання та розподіл газу на місцевому рівні;
  • мають бізнес-план, як залучити приватні інвестиції у сферу генерації та розподілу енергії;
  • розробляють рішення, що дають змогу індивідуальним користувачам контролювати, скільки тепла вони споживають;
  • займаються енергоаудитом;
  • виробляють теплоізоляційні матеріали чи вдосконалюють технології ізоляції;
  • навчають людей енергоефективності на рівні місцевих громад.

Нагадаємо, заяву в міжнародний реєстр збитків тепер можна подати через Дію.

Фото:

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство4 дні тому

Мріє, щоб про Складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство1 тиждень тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство2 тижні тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості2 тижні тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: