У який день українці, як правило, випікали паску?
Фото: Локальна історія
Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.
Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?
Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.
До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?
Фото: Локальна історія
Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.
Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?
Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.
А знаєте, що таке «мазурки»?
Фото: Локальна історія
Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).
Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?
Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.
Що таке «сливки» та «галунки»?
І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.
Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?
Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.
Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?
Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.
Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?
Фото: Локальна історія
Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.
Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?
Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.
Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?
Фото: Локальна історія
Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.
На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?
Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».
Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?
Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави
І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?
Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.
Поділіться своїми результатами:
Мальопис вийде 12 лютого 2025 року в імпринті видавничої групи Hachette Livre — Robinson. Реліз французькомовного видання відбудеться до того, як вийде книга українською.
Про це повідомили у видавництві «Видавництво».
Комікс створили Маріам Найем, Юлії Вус та Івана Кипібіди. Книгу зможуть прочитати люди з Франції, Бельгії, Швейцарії, Квебеку та інших франкомовних країн.
«Це мальопис про нашу довгу війну з росією. За роки повномасштабної війни з’явилося чимало історій, зокрема графічних, де про нашу війну говорять іноземці. Але в цій війні живемо ми. І нам було важливо розповісти про неї самим. Щоб і ми, й іноземці побачили її нашими очима, про те, як ми її відчуваємо»‚ — написали видавці в анотації до книги.
Разом із тим видавництво готує мальопис до публікації польською та фінською мовами.
Нагадаємо, що в Україні започаткували нове видавництво, що випускатиме книги балканських авторів.
Також ми писали, що на «Оскар» номінували український фільм «Порцелянова війна» (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка «Видавництва»
Будинок створили на 24 квартири, у яких житимуть поранені переселенці, які проходять реабілітацію в центрі UNBROKEN Ukraine. Житловий комплекс складатиметься з восьми будівель, які будуть повністю інклюзивними.
Про це повідомили у Львівській обласній військовій адміністрації.
Квартири, які передаватимуть мешканцям, будуть із готовим ремонтом, меблями та необхідною технікою. Люди зможуть жити у будинках до року. Під час проживання пацієнти UNBROKEN Ukraine будуть під наглядом лікарів.
Читайте також: У двох школах на Київщині, що пережили окупацію, встановили сонячні електростанції (ФОТО)
Європейська комісія виділила на цей проєкт 19,5 мільйонів євро грантових коштів, а міський бюджет Львова профінансував укриття та утримуватиме будинок.
Львів реалізує проєкт у співпраці з Європейським Союзом та програмою NEFCO in Ukraine «Зелене відновлення України». Програма є частиною масштабного проєкту із забезпечення тимчасового житла для постраждалих від війни.
Нагадаємо, що у Львові на маршрути вийшли екологічні трамваї, отримані від Берліна.
Фото: фейсбук-сторінка ЛОВА
Міноборони розробляє нову маскувальну форму для використання у польових умовах. Під час створення одягу у міністерстві враховували пропозиції та зауваження військових.
Про це повідомили в Міністерстві оборони.
Особливості нової форми
Розробкою костюма займається Центральне управління розвитку матеріального забезпечення. У новій моделі додали вдосконалені елементи маскування. Також форма забезпечує свободу рухів, приховує контури військового і дозволяє використовувати її як верхній одяг.
Читайте також: «Фактор-Друк» випустила першу книгу після російського ракетного удару (ФОТО
«Новий зимовий маскувальний костюм — це черговий крок до створення сучасного спорядження, яке відповідає реальним потребам наших військовослужбовців у бойових умовах. Ця робота ґрунтується на практичному досвіді наших захисників і є важливим елементом зміцнення обороноздатності країни», — зазначив заступник міністра оборони України Дмитро Кліменков.
Також заступник міністра додав, що у 2024 році Міноборони створило та затвердило 28 моделей речевого забезпечення, зокрема полегшений бронежилет або адаптивний одяг для поранених.
Нагадаємо, що Данія передала Україні САУ «Гвоздика».
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Міноборони
«Давайте повертати містам їхні культурні обличчя». Як київська активістка рятує українську мозаїку
Згадайте, який вигляд мав ваш будинок, школа чи садок, коли ви були дитиною. Чи пам’ятаєте...
Озеленити балкони та звузити дороги — урбаністка пропонує, як покращити українські міста
Уявіть фасади Парижу з хаотичними вивісками та заскленими балконами. Дивно, чи не так? А який...
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...