У який день українці, як правило, випікали паску?
Фото: Локальна історія
Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.
Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?
Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.
До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?
Фото: Локальна історія
Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.
Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?
Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.
А знаєте, що таке «мазурки»?
Фото: Локальна історія
Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).
Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?
Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.
Що таке «сливки» та «галунки»?
І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.
Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?
Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.
Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?
Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.
Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?
Фото: Локальна історія
Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.
Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?
Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.
Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?
Фото: Локальна історія
Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.
На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?
Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».
Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?
Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави
І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?
Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.
Поділіться своїми результатами:
«Мед мінних полів» від Saatchi & Saatchi Ukraine за підтримки Міністерства закордонних справ України, агропромислової компанії Kernel і в кооперації з Dronarium Ukraine отримав золоту нагороду Cannes Lions 2025. Це перша «золота» статуетка для України на одному з найпрестижніших фестивалів креативності.
Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
Проєкт привертає увагу до проблеми замінування в Україні і покликаний залучити міжнародну допомогу для розмінування територій.
«Український контекст завжди унікальний. Наша публічна дипломатія вкотре доводить, що вона може набувати абсолютно нових сенсів і форматів заради великої мети», — зазначив Сибіга.
Читайте також: Митці з України здобули низку нагород на міжнародному фестивалі анімації у Франції
Про фестиваль
Cannes Lions — щорічний міжнародний фестиваль креативності, який відбувається в місті Канни з 1954 року. Це один із найпрестижніших заходів у галузі реклами та креативних комунікацій, що збирає професіоналів з усіх куточків світу. У межах фестивалю проводяться конкурси в численних категоріях, а переможці отримують відомі статуетки «Лева» за найінноваційніші та найвпливовіші проєкти.
Нагадаємо, що українське шоу «Холостяк» із Тереном отримало нагороду «Каннських левів».
Фото: фейсбук-сторінка Андрія Сибіги
Після кібератаки 2019 року колекціонери Євген та Людмила Дмитруки запустили оновлену платформу krovets.ua, яка об’єднує онлайн-музей, агрегатор колекцій та фотобанк з якісними репродукціями українського традиційного мистецтва. Користувачам доступні понад 3,8 тисячі зацифрованих експонатів у високій роздільній здатності та аналітичні інструменти для дослідження локальних стилів і технік.
Про це повідомили представники платформи.
Нова екосистема традиційного мистецтва України
Платформа «KROВЕЦЬ» тепер не лише демонструє музейну колекцію, а й надає змогу завантажувати окремі зображення експонатів за окрему плату. Серед понад представлених предметів є зразки одягу, вишивки, кераміки та інших елементів побуту, зняті з усіх боків, навіть із вивороту, щоб розкрити найменші деталі майстерності народних умільців.
Початки проєкту сягають 2014 року, коли перша версія онлайн-музею стала одним із найпопулярніших майданчиків для фахівців. Колекцію Дмитруків вони збирали понад 20 років і власноруч зацифрували тисячі експонатів, створивши унікальну базу з понад 46 000 фоторепродукцій у відновленій версії сайту.
«Наша спільнота — це не закритий клуб втаємничених у красу народного мистецтва снобів, етногуру чи “великих українців”. Це більше схоже на “океан маленьких крапель, які камінь точать”, що спільними зусиллями прагнуть зібрати, зберегти, оцифрувати та оприлюднити різноманітні зразки традиційного українського мистецтва, які ще можна врятувати», — розповідають засновники проєкту.
Читайте також: «Правічні»: на Google Arts & Culture створили виставку про дерева в українській культурі
Аналітика, локальні стилі та можливості для колекціонерів
Оновлений «KROВЕЦЬ» має також розділ аналітики з графіками й статистикою, що ілюструють панівні техніки й регіональні особливості народного мистецтва. Разом із цим за підпискою від 300 гривень на місяць відкриваються розширені інструменти дослідження й завантаження зображень.
Платформа групує експонати за «локальними стилями», дозволяючи відвідувачам порівнювати орнаменти та методики вишивки, ткацтва чи кераміки з різних областей України.
Колекціонери та музеї можуть опублікувати власні збірки й поділитися ними з усіма користувачами. В найближчих планах — інтеграція з EUROPEANA, що дасть змогу вийти на міжнародну аудиторію та обмінюватися матеріалами з провідними європейськими архівами.
«Наша велика амбітна ціль проєкту — оцифрувати та оприлюднити всі приватні і музейні колекції, аби створити найповнішу онлайн-платформу традиційного мистецтва України. Але наш проєкт — не лише про оцифрування. Це про створення спільноти людей, які допомагають зберігати, досліджувати та популяризувати українське традиційне мистецтво, щоб його красу могли побачити та оцінити не тільки українці, а й увесь світ», — зазначають засновники музею.
Нагадаємо, що в Києві вперше виставлять експонати, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (ФОТО).
Фото обкладинки надали представники музею
21 червня о 05:54 рятувальники виявили 5-річного Кирила, який залишався у лісі понад три доби. Хлопчика знайшли завдяки дрону Спеціального авіаційного загону ДСНС.
Про це повідомили в ДСНС Івано-Франківщини.
Кирило зник увечері 17 червня в лісовому масиві поблизу села Троїця на Коломийщині. Пошуки тривали цілодобово: до операції долучилися рятувальники з чотирьох областей — Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької, а також курсанти Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
Читайте також: У Києві серед завалів після ракетного обстрілу знайшли живого котика (ФОТО)
Поліціянти, військові, волонтери та місцеві жителі шукали хлопчика на площі понад 5,5 тисячі гектарів, доповнювали пошук дрони (8 902 гектари) та водолази (12 водойм на 7 700 м² і 155 гектарів прибережної зони).
На місці працював міжвідомчий штаб і психолог ДСНС, який підтримував родину Кирила під час пошуків. Хлопчик живи, його передали медикам.
Опубліковано Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області Пʼятниця, 20 червня 2025 р.
Нагадаємо, що у Києві відшукали собаку, який урятував господаря під час обвалу під’їзду.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Івано-Франківщини
«Як не переплутати рушник і рушницю?»: історія фіна, що вчить українську мову
24-річний Йоганнес до 2022 року мало знав про Україну. Але три роки тому він почав...
«Україна — мій вибір». Це біженці, які знайшли прихисток в нашій країні
До Всесвітнього дня біженців ШоТам і Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агенства ООН у справах...
Повернув зв’язок і держпослуги. Історія львів’янина, який відновлював Херсонщину під обстрілами
Креативник, який оживляв старі депо у Львові, а згодом мобілізувався та поїхав служити прикордонником. Михайло...
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...