Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
У який день українці, як правило, випікали паску?
Фото: Локальна історія
Здебільшого паску випікали у Чистий четвер, рідше – в суботу перед Великоднем. І ще рідше – у Страсну п’ятницю.
Якою рослиною українці загнічували паску, аби вона була жовтою та гарною?
Дійсно, аби паска вийшла жовтою та гарною, її загнічували вербою – кидали освячену гілочку в піч. А часом навіть клали на саме тісто, адже вірили, що це допоможе тісту «вирости». У деяких регіонах вербові гілочки запікали в самій хлібині.
До речі, про паску. Очевидно, що назва великоднього хлібу походить від християнського свята – Пасхи. А як ще українці називали святкову випічку?
Фото: Локальна історія
Поряд із «паскою» серед українці побутувала ще одна назва великодньої випічки – «баба». У деяких регіонах паски й досі називають «бабою», «бабчиною» чи «бабкою». Утім інколи ці слова позначають зовсім різну випічку. Скажімо, лемки називають «бабою» святкове печиво з найкращого білого борошна, а бойки – лише першу, найбільшу та найгарнішу паску, яку несли до церкви, аби освятити.
Добре, а чим у минулому прикрашали паски у різних регіонах України?
Дійсно, паски прикрашали і віночками, і хрестами, і пташками з тіста. А ось звична нам глазурь стала популярною лише у ХІХ столітті. Ця практика почалася у містах, а до ХХ століття поширилася й у селах. Так паски почали поливати глазур’ю та декорувати за допомогою фарбованого пшона.
А знаєте, що таке «мазурки»?
Фото: Локальна історія
Мазурки – це різновид великоднього печива, яке можна зустріти на Волині та Поліссі. А ще – у Польщі, де мазурки є обов’язковою частиною великоднього стола. Крім печива та пасок, українці також випікали святкові калачі, а на території Покуття випікали великодні струцлі (плетенки).
Один із головних символів Великодня – яйце. А чи знаєте ви, у чому різниця між крашанкою та писанкою?
Дійсно, крашанки – це яйця, пофарбовані в однотонний колір. А ось писанки вкривають візерунками. Традиція розписувати писанки найбільше збереглася на Покутті, Буковині та Гуцульщині. А ось крашанки можна відшукати практично в будь-якій частині України.
Що таке «сливки» та «галунки»?
І сливки, і галунки – це назви крашанок, які українці готували до Великодня. «Сливками» крашанки називали на Надсянні, а «галунками» – на Бойківщині.
Гаразд, а скільки крашанок було прийнято фарбувати на Великдень?
Традиційно українці фарбували 13 яєць, які уособлювали 12 апостолів та Ісуса Христа.
Сьогодні, аби зробити крашанки, достатньо купити барвник та помістити туди яйце. А яким природним барвником найчастіше користувалися наші предки?
Цибулиння було не лише найпопулярнішим, а й одним із найдоступніших «барвників». Крім того, наші предки використовували звіробій, гілки чи кору вишні та яблуні.
Який «нетиповий» для сучасного кошика предмет освячували українці на Великдень?
Фото: Локальна історія
Уявіть, доволі часто до великоднього кошику клали ніж. Що робили з освяченим ножем? Варіантів чимало. Насамперед – різали освячену паску, адже вважалося, що звичайним ножем робити цього не можна. Крім того, таким ножем знахарки «вимовляли» хвороби. Також його клали в колиску, аби вберегти немовлят від нечистої сили, і навіть «розбивали» ним грозові хмари.
Добре, а що з цього НЕ клали у великодній кошик?
Когось це може здивувати, але у великодніх кошиках українців можна було зустріти не лише паску, а й сіль, мак, часник і навіть крейду. Навіщо крейда? Десь її радили їсти тим, хто страждав від печії, а десь – виводили нею хрести на дверях.
Якої з цих заборон НЕ існувало в українській традиції?
Фото: Локальна історія
Заборон на крашанки для незаміжніх дівчат не існувало, однак усе інше й справді відповідає українським традиціям.
На Поділлі та у центральних областях можна зустріти особливу писанку – «сорококлин». Коли їх писали?
Сорок святих часто припадає на Великий піст і відзначається 22 березня. У цей день на Херсонщині, у центрі України та на Поділлі наші предки створювали особливі писанки – «сорококлинки».
Що з цього наші пращури НЕ робили після Великодня?
Так, водіння кози – це обряд Маланки. А ось на Великдень і в перші дні після свята наші пращури мали геть інші забави
І наостанок. Що українці робили зі шкаралупою від крашанок?
Так-так, усі перелічені варіанти – правильні. Шкарлупу від крашанок згодовували курям, закопували і навіть палили. На Гуцульщині та Бойківщині був звичай кидати шкарлупу в проточну воду, а на Опіллі шкаралупу «сіяли» на городі, адже вірили, що це позитивно вплине на майбутній врожай.
Поділіться своїми результатами:
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
ООН направила питну воду, продуктові набори, матеріали для ремонту житла та медикаменти до Херсонщини.
Про це повідомили у Херсонській ОВА.
«Питна вода, продуктові набори, матеріали для ремонту житла, медикаменти прямують до Білозерської громади та Херсону. Вони найбільше постраждали через підтоплення», – йдеться в повідомленні.
Зазначається, що гуманітарний вантаж супроводжує Деніз Браун – постійна координаторка системи ООН в Україні.
Читайте також: Захистити ідею чи дати заробити іншому? Чому бізнес напряму залежить від захисту інтелектуальної власності
Нагадаємо, Україна і ООН узгодили план евакуації населення з окупованого лівобережжя Херсонщини після підриву Каховської ГЕС.
Крім того, команда «Восток-SOS» допоможе евакуюватися родинам із дітьми та представникам маломобільних груп населення, які опинилися в небезпеці через підрив окупантами дамби Каховської ГЕС.
Фото: t.me/khersonskaODA
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Микола Шиптур був першим українцем, якого поневолила Росія у 2014 році. Повернутися на Батьківщину він зміг вже у 2023 році.
Історію нескореного українця розповідає ШоТам.
Микола Шиптур із Прикарпаття – учасник Євромайдану, який не міг байдуже дивитися на анексію Криму. Чоловік, не вагаючись, приїхав до Севастополя, аби взяти участь у мітингу до 200-річчя Шевченка.
«І коли вже приїхали ці… “самооборона”, “добровольці”, “захисники”. І тоді вже почалися провокації. І плювали в нашу сторону, і недопалки кидали», – розповідає Микола.
Спецслужби Росії вже тоді відслідковували в Криму всіх, хто міг чинити опір. Миколу тишком сфотографували на мітингу, а невдовзі вистежили. Його наздогнали тітушки, чоловік чинив опір. Зв’язаного та побитого, Миколу доставили до відділку.
«Різні до мене спецслужби приходили, намагалися вияснити, чи є ще мої “однополченці”, як вони називали. Чи, можливо, я знаю, де є схрони зі зброєю. Але я не мав, що сказати, і не сказав нічого», – каже чоловік.
Миколу звинувачували у замаху на представника самооборони Криму, від якого він відбивався. Залякуванням і тортурами змусили свідчити проти себе. Йому присудили 10 років ув‘язнення. А через рік апеляційна інстанція скоротила термін до 9 років.
Дивіться відео: Харків’янин вирвався з окупації, щоб стати на захист України
Своє незаконне покарання українець відбував у Сімферопольській колонії. Весь цей час українські представництва билися за Миколу, намагаючись його визволити. Та нічого не діяло. Кожен день минав у жахливому бараку з іншими політв’язнями.
«Кримських татар дуже багато, дуже. Дуже багато їх затримують, і то по таких справах… Не та книжка. Приносять навіть з собою співробітники спецслужб. І потім кажуть, що це їхня книжка, вона заборонена», – згадує Микола.
Антисанітарія, вкрай погане харчування. І найстрашніше – здавалося, що він більше ніколи не побачить рідних. Влада РФ відпустила чоловіка, лише коли завершився термін покарання: 7 березня 2023 року. Микола був звільнений, але ще не вільний.
Через розрив дипломатичних відносин України та Росії його мали повертати додому через треті країни. Тому ще два місяці він провів у центрі утримування іноземців у Ростовській області.
Завдяки втручанню дружньої країни він виїхав попутками до Тбілісі. Потім до Вірменії та Молдови. І 25 травня його нога знову ступила на рідну Франківщину. Через 9 років Микола Шиптур зміг обійняти свою сім‘ю.
«Неймовірна радість – побачитися з рідними. Мама, дружина, син… Опинитися в своєму рідному місті після такого великого терміну – це важко описати словами. Але я безмежно радий», – Микола Шиптур, експолітв’язень Кремля.
Попри все пережите, Микола не шкодує, що поїхав до Севастополя у 2014. Бо вкрай важливо було показати всьому світові, що Крим – це Україна.
Нагадаємо, ШоТам розповідав історію добровольця «Хмари», який бореться за зір і вірить у Перемогу.
Також ми розповідали, як діти у Чикаго встановили рекорд Гіннеса, збираючи гроші для України.
Суспільство
Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Kyiv Academy of Media Arts проведе безоплатну онлайн-програму «Copywriting & Marketing для соціальних мереж».
Про це повідомили на сайті Kyiv Academy of Media Arts.
Про програму
Головна мета курсу – дати можливість отримати нову професію та навички, які допоможуть у пошуках роботи, а також щоб влаштуватися в новому середовищі або задля розвитку власної справи.
Зазначається, що під час лекцій та практик студенти отримають усі необхідні знання для пошуку роботи як копірайтери, смм-спеціалісти, маркетологи або комунікаційники соціальних мереж.
Для кого
Курс розрахований на переселенців, ветеранів, членів родин військовослужбовців, мешканців деокупованих територій та людей з інвалідністю.
Читайте також: В Україні проведуть онлайн-курс «SММ та копірайтинг» для представників громадських організацій
Чого навчають
Програма курс містить чотири блоки:
- Робота з текстами:
- робота з брифами;
- креативні методики та техніки;
- ключове повідомлення;
- інсайти;
- написання довгих та коротких текстів.
- Social media marketing:
- інструменти аналітики;
- дослідження цільової аудиторії;
- копірайтинг в інтерактивних медіа та диджитал-середовищі;
- SMM, SEO, заголовки та AdWords;
- стратегія в social media marketing;
- позиціонування і tone-of-voice комунікації;
- особливості копірайтингу для Facebook та Instagram.
- Case studies. Учасники будуть розбирати приклади вдалих та невдалих кампаній.
- Фінальні заняття та перевірка особистих проєктів.
Як взяти участь
Заресєтруватись на курс можна до 15 червня 2023 року на сайті Kyiv Academy of Media Arts.
Нагадаємо, громадська організація «Горизонт змін» запрошує громадських активістів та волонтерів на 5-денний ретрит у Холодному Яру.
Окрім того, команда Career Hub ГО Центр «Розвитку КСВ» запрошує українських волонтерів навчитися кар’єрному консультуванню.
Фото: unsplash.com
Крізь очерет – до козацьких поховань, або Як я реанімувала міський трамвай №20 і розповідаю справжню історію Одеси
Одеситка Юлія Карабаджак ще до вторгнення мріяла стати екскурсоводкою та розповідати туристам про справжню, а...
«Наші БПЛА нищать БТРи вартістю в мільйони доларів». На Одещині створили фабрику ударних дронів. Ось як вона працює
Використовувати коптери типу DJI Mavic або Autel для скидання снарядів на полі бою – дорого...
«Перші два роки на врожай не чекайте». Як заробити на лохині? Кейс сімейного бізнесу, який 5 років йшов до своєї мети
П’ять років тому родина Марії Коновал вирішила відкрити сімейний бізнес із вирощування лохини. Їм знадобився...
«Церква – лише про пожертви? Це стереотип». Кейс священника, який відкрив мініпекарню на Хмельниччині та годує ЗСУ
Понад пів року тому в Кам’янець-Подільському священник Української Греко-Католицької Церкви відкрив мініпекарню, яка не тільки...
