Примаченко «дебютувала» у художньому мистецтві, створивши свою першу роботу на…
Саме так! Першою серйозною роботою для 17-літньої Примаченко став розпис батьківського будинку. Результат перевершив будь-які очікування: із першим замовленням незабаром звернулися сусіди. Ось як згадувала цей фрагмент сама художниця: «Починалося все це так. Якось біля хати, над річкою, на заквітчаному лузі пасла я гусей. На піску малювала всілякі квіти, побачені мною. А потім помітила синюватий глей (глину). Набрала його в пелену і розмалювала нашу хату».
А знаєте, яким фарбам надавала перевагу Марія Оксентіївна?
Мисткиня не була вимогливою до матеріалів та найчастіше обирала звичайнісіньку гуаш. Уявляєте при цьому якесь дорогуще полотно? Ні, замість цього Примаченко малювала на простому ватмані. Здавалося б, як просто та романтично. Утім з часом такі малюнки стають дуже крихкими, а тому зберігати роботи мисткині доволі складно.
У мережі ви можете знайти одразу дві версії написання прізвища мисткині – Примаченко та Приймаченко. А як підписувала свої роботи сама художниця?
Справді, мистецтвознавці й досі сперечаються, як правильно – Примаченко чи Приймаченко. Прихильники другої версії (через «й») запевняють, що Примаченко – це зросійщена версія прізвища мисткині. Крім того, в усіх державних нагородах її також називають Приймаченко. Однак свої картини вона підписувала як Примаченко, і саме цей варіант написання прізвища зафіксовано в особистих документах художниці. Ще один варіант підпису Марії Оксентіївни – скорочений – М. П.
Художницю часто називають «самородком», «самоучкою» та «простою селянкою», запевняючи, що вона ніколи професійно не навчалася живопису. Як гадаєте, це правда?
Біографії багатьох митців оповиті вигадками, і Марія Примаченко – не виключення. Насправді ж у 28-річному віці їй запропонували приєднатися до експериментальних майстерень у Києві. Ось що розповідає в інтерв’ю «Локальній історії» віце-президентка «Всеукраїнського благодійного фонду Марії Примаченко» Ольга Левченко: «Її звикли вважати самоучкою, що розвинула свій талант. Але при цьому забувають, що вона три роки навчалась у професіоналів – це були майстри з Петриківки, знані художники, скульптори».
Скільки робіт (приблизно) налічує творча спадщина Примаченко?
Звісно, якщо зазирнути у Вікіпедію, можна прочитати про «понад 800 робіт». Але реальна кількість щонайменше вдвічі більша. Чому ми кажемо про «майже» та «приблизно»? Точної кількості не знає ніхто. Чимало картин авторка просто дарувала своїм гостях, а їх було чимало. Тож уявити та підрахувати, скільки робіт створила українка – неможливо.
А знаєте, в чому секрет химерних екзотичних тварин з робіт Примаченко?
Примаченко більшу частину життя малювала екзотичних звірів, але ніколи не бачила їх. Подейкують, що художниця навмисно оминала зоопарки за порадою знайомих майстрів. Мовляв, аби не нашкодити бурхливій фантазії. Однак зрештою вона все ж зустрілася з екзотичними тваринами – у цирку, куди авторку відвів режисер Сергій Параджанов.
А ось і приклад. Як гадаєте, що це за тварина?
Це картина «Бобер», написана Марією Примаченко у 1979 році.
Спробуємо вгадати ще одну істоту із всесвіту Примаченко?
Саме такою побачила Примаченко видру в майже однойменній роботі «Видра гуляє у лісі», датованій 1990 роком.
«У нас в селі цього б не зрозуміли», – так Примаченко відгукнулася про роботи одного з найвідоміших художників світу. Із його ім’ям також пов’язана одна з легенд про поліську художницю. Хто це?
Художниця з сином та онуками. Фото: Локальна історія.
Дійсно, існує легенда, що під час виставки робіт Примаченко картинами захопився сам Пабло Пікассо, назвавши художницю геніальною, а твори – прекрасними. Мовляв, якби вона жила у Франції чи Іспанії, могла б перевершити навіть його. Але документальних підтверджень цієї історії немає. Натомість журналістка Людмила Лисенко згадує, як одного разу в село до Марії привезли альбом з роботами Пікассо. Художниця оглянула його і сказала: «У нас в селі цього б не зрозуміли».
До повномасштабного вторгнення деякі роботи художниці зберігалися в історико-краєзнавчому музеї у селищі Іванків на Київщині. Саме туди прилетів один зі снарядів окупантів наприкінці лютого. Що сталося з роботами Примаченко?
Фото: МКІП.
Так-так! Іванківцям вдалося врятувати роботи Марії Примаченко! На щастя, у перший день вторгнення картини зняли та склали в одному місці, а після «прильоту» місцеві мешканці кинулися рятувати вцілілі експонати. Першими із будівлі винесли роботи генійки наївного мистецтва.
Одну з картин Марії Примаченко продали за рекордні 500 тисяч доларів. Виручені кошти спрямували на закупівлю автівок для війська. Яка робота «подарувала» ЗСУ 125 бусів?
Торік, на початку літа, полотно художниці пішло з молотка за рекордні для благодійних аукціонів 500 тисяч доларів. За ці кошти волонтер Сергій Притула придбав 125 автомобілів Volkswagen T5 для Збройних сил України.
До речі, сама художниця ніколи не продавала свої роботи, лише дарувала. Утім одна картина все ж має позначкою із ціною – «Золота свальба». У скільки авторка її оцінила?
Фото: forbes.ua.
А якщо точніше, то «8 сот тісяч доралов». Звісно, так художниця лише кепкувала з постійних питань про вартість робіт. Однак це не єдиний жарт у цій картині, адже ще один «заховано» у сюжеті: чоловік із дружиною прожили разом чимало років, загубили документи про шлюб і їдуть одружуватися вдруге.
Поділіться своїми результатами:
Після кібератаки 2019 року колекціонери Євген та Людмила Дмитруки запустили оновлену платформу krovets.ua, яка об’єднує онлайн-музей, агрегатор колекцій та фотобанк з якісними репродукціями українського традиційного мистецтва. Користувачам доступні понад 3,8 тисячі зацифрованих експонатів у високій роздільній здатності та аналітичні інструменти для дослідження локальних стилів і технік.
Про це повідомили представники платформи.
Нова екосистема традиційного мистецтва України
Платформа «KROВЕЦЬ» тепер не лише демонструє музейну колекцію, а й надає змогу завантажувати окремі зображення експонатів за окрему плату. Серед понад представлених предметів є зразки одягу, вишивки, кераміки та інших елементів побуту, зняті з усіх боків, навіть із вивороту, щоб розкрити найменші деталі майстерності народних умільців.
Початки проєкту сягають 2014 року, коли перша версія онлайн-музею стала одним із найпопулярніших майданчиків для фахівців. Колекцію Дмитруків вони збирали понад 20 років і власноруч зацифрували тисячі експонатів, створивши унікальну базу з понад 46 000 фоторепродукцій у відновленій версії сайту.
«Наша спільнота — це не закритий клуб втаємничених у красу народного мистецтва снобів, етногуру чи “великих українців”. Це більше схоже на “океан маленьких крапель, які камінь точать”, що спільними зусиллями прагнуть зібрати, зберегти, оцифрувати та оприлюднити різноманітні зразки традиційного українського мистецтва, які ще можна врятувати», — розповідають засновники проєкту.
Читайте також: «Правічні»: на Google Arts & Culture створили виставку про дерева в українській культурі
Аналітика, локальні стилі та можливості для колекціонерів
Оновлений «KROВЕЦЬ» має також розділ аналітики з графіками й статистикою, що ілюструють панівні техніки й регіональні особливості народного мистецтва. Разом із цим за підпискою від 300 гривень на місяць відкриваються розширені інструменти дослідження й завантаження зображень.
Платформа групує експонати за «локальними стилями», дозволяючи відвідувачам порівнювати орнаменти та методики вишивки, ткацтва чи кераміки з різних областей України.
Колекціонери та музеї можуть опублікувати власні збірки й поділитися ними з усіма користувачами. В найближчих планах — інтеграція з EUROPEANA, що дасть змогу вийти на міжнародну аудиторію та обмінюватися матеріалами з провідними європейськими архівами.
«Наша велика амбітна ціль проєкту — оцифрувати та оприлюднити всі приватні і музейні колекції, аби створити найповнішу онлайн-платформу традиційного мистецтва України. Але наш проєкт — не лише про оцифрування. Це про створення спільноти людей, які допомагають зберігати, досліджувати та популяризувати українське традиційне мистецтво, щоб його красу могли побачити та оцінити не тільки українці, а й увесь світ», — зазначають засновники музею.
Нагадаємо, що в Києві вперше виставлять експонати, які безпосередньо пов’язані з Пилипом Орликом (ФОТО).
Фото обкладинки надали представники музею
21 червня о 05:54 рятувальники виявили 5-річного Кирила, який залишався у лісі понад три доби. Хлопчика знайшли завдяки дрону Спеціального авіаційного загону ДСНС.
Про це повідомили в ДСНС Івано-Франківщини.
Кирило зник увечері 17 червня в лісовому масиві поблизу села Троїця на Коломийщині. Пошуки тривали цілодобово: до операції долучилися рятувальники з чотирьох областей — Львівської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької, а також курсанти Львівського державного університету безпеки життєдіяльності.
Читайте також: У Києві серед завалів після ракетного обстрілу знайшли живого котика (ФОТО)
Поліціянти, військові, волонтери та місцеві жителі шукали хлопчика на площі понад 5,5 тисячі гектарів, доповнювали пошук дрони (8 902 гектари) та водолази (12 водойм на 7 700 м² і 155 гектарів прибережної зони).
На місці працював міжвідомчий штаб і психолог ДСНС, який підтримував родину Кирила під час пошуків. Хлопчик живи, його передали медикам.
Опубліковано Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області Пʼятниця, 20 червня 2025 р.
Нагадаємо, що у Києві відшукали собаку, який урятував господаря під час обвалу під’їзду.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Івано-Франківщини
Компанія DONS з України посіла третє місце на міжнародному конкурсі NATO Innovation Challenge 2025-II, присвяченому боротьбі з FPV-дронами на оптоволокні. Разом із двома компаніями з США, українці отримали можливість доопрацювати свої розробки у співпраці з профільними структурами НАТО.
Про це повідомили в Міноборони.
Фінал хакатону відбувся в естонському Таллінні. Участь узяли 11 команд з восьми країн: України, Данії, Італії, Канади, Литви, Польщі, США та Франції. Журі складалося з експертів Міністерства оборони України, ЗСУ, НАТО та спільного центру JATEC.
Читайте також: У Львові розпочали підготовку пілотів БпЛА для перехоплення ворожих дронів, зокрема «Шахедів»
«Участь українських компаній в інноваційних хакатонах НАТО є критично важливою для прискорення розвитку мілтеку, оскільки це дозволяє синхронізувати наші технічні вимоги зі стандартами Альянсу. Через платформу JATEC ми не лише інтегруємо бойовий досвід у масштабовані рішення, але й забезпечуємо сумісність засобів для досягнення домінування на полі бою»,— зазначив заступник міністра оборони України Валерій Чуркін.
Цього року конкурс побив рекорд — надійшло 162 технічні пропозиції, з них 42 подали українські команди. Захід організували JATEC у партнерстві з НАТО ACT та CCDCOE.
Нагадаємо, що в ЗСУ допустили до експлуатації FPV-дрон «Світловод» з оптоволоконним керуванням.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Михайла Федорова
«Як не переплутати рушник і рушницю?»: історія фіна, що вчить українську мову
24-річний Йоганнес до 2022 року мало знав про Україну. Але три роки тому він почав...
«Україна — мій вибір». Це біженці, які знайшли прихисток в нашій країні
До Всесвітнього дня біженців ШоТам і Благодійний фонд «Рокада» за підтримки Агенства ООН у справах...
Повернув зв’язок і держпослуги. Історія львів’янина, який відновлював Херсонщину під обстрілами
Креативник, який оживляв старі депо у Львові, а згодом мобілізувався та поїхав служити прикордонником. Михайло...
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...