Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Пам’ятає «йолку» часів Майдану? А знаєте, якою вона була в 90-х? Тест-ретроспектива про головні ялинки України

Опубліковано

Вертеп, національні костюми та ялинка, на якій можна розгледіти українську хату. Як гадаєте, це фото зроблено до чи після відновлення незалежності?

Фото: Укрінформ.
Правильно! Неправильно!

Так, архівних світлин із першими ялинками незалежної України збереглося небагато. Але дещо ми все ж відшукали. Скажімо, на цьому фото – головне святкове дерево у 1993 році.

А як щодо цієї? Виглядає, як «привіт» із далекого минулого, але з якого саме року?

Фото: Юлія Михайлова
Правильно! Неправильно!

Це фото – згадка про вже далекий 1996 рік та приготування до нового, 1997-го. На вивісці ряснів напис українською: «З Новим 1997 роком».

До речі, ми вже звикли, що головна ялинка країни – на Софійській площі. А де її встановлювали до цього?

Правильно! Неправильно!

Приблизно з 1960-х років головну ялинку Києва почали встановлювати на Майдані Незалежності. Та після Революції Гідності її перенесли на Софійську площу. А водночас – стали прикрашати відповідно до європейських різдвяних традицій, зокрема різдвяними вогнями та Вифлеємською зіркою.

Ялинка, з якою країна зустріла 2012 рік, викликала шквал критики та мемів. Але було в ній і дещо особливе. Вгадаєте, про що ми?

Правильно! Неправильно!

Уперше штучну ялинку встановили лише наприкінці 2011 року. Але критикували її не за це. Штучне дерево багато кому нагадував звичайний конус. Звідси й низка мемів та критики. Дехто навіть називає тодішню ялинку «найнепривабливішою». Хоча насправді вона була радше просто незвичною.

«Йолкою» Янукович охрестив попереднє дерево, встановлене наприкінці 2010-го. Впізнаєте його на фото?

Правильно! Неправильно!

Так-так, крайня праворуч. Але, здається, мем про «йолку» запам’ятався нам краще, аніж та сама ялинка.

Назавжди ми запам’ятаємо ялинку, яку мали встановити з нагоди Нового 2014 року. Її каркас перетворився на один із символів Євромайдану та народного протесту. Пам’ятаєте, коли на ній з’явилися перші українські прапори?

Правильно! Неправильно!

Монтаж тодішньої «йолки» послужив формальною причиною силового розгону Євромайдану 30 листопада 2013 року. 1 грудня 2013 учасники Євромайдану частково розібрали споруду та «прикрасили» її прапорами опозиційних партій, державними прапорами та символікою Європейського Союзу. І, звісно ж, плакатами.

Повернемося трохи назад. Новий 2011 рік Київ зустрів із «йолкою», на якій розмістили… рекламу солодощів! Логотип якої компанії «прикрашав» святкове дерево?

Фото: thepage.ua.
Правильно! Неправильно!

Так-так, у 2011 році влада вирішила зробити оригінальну ялинку. Однак через велику кількість логотипів святкове дерево радше нагадувало рекламу солодощів.

Наприкінці 2020-го року довкола головної ялинки України знову розгорівся скандал. Цього разу – через капелюх, який встановили на верхівку дерева. Із яким святом порівняли в ПЦУ таку декорацію?

Фото: the-village.com.ua.
Правильно! Неправильно!

Так, українська церква обурилася через те, що різдвяну ялинку прикрасили «відьмацькою шляпою». А прессекрета ПЦУ Іван Сидор порівняв таке декорування із Гелловіном. Ось цитата: «До якого свята ми готуємось? Різдва чи Хеловіну? Вже якщо ставите на історичній Софійській площі ялинку, то потрібно мати здоровий глузд і увінчати її зіркою, яка і символізує Різдво, світло, надію. А не відьмацькою шляпою, яка з Різдвом і Новим роком нічого спільного не має».

Одна з ялинок незалежної України увійшла до п'ятірки найкрасивіших європейських ялинок за версією European Best Destinations. Який рік ми зустріли із нею?

Правильно! Неправильно!

Тоді ялинку оформили в тематиці українського козацтва у поєднанні з казкою про Лускунчика. І саме вона увійшла до п'ятірки кращих європейських ялинок за версією European Best Destinations. Наступного року головне різдвяне дерево столиці також увійшло до цього списку, але посіло вже 13-ту сходинку.

А зможете розставити ці ялинки в хронологічній послідовності?

Правильно! Неправильно!

Пам’ятає «йолку» часів Майдану? А знаєте, якою вона була в 90-х? Тест-ретроспектива про головні ялинки України
Йой, схоже, ми перестаралися, коли намагалися трі-і-і-ішечки ускладнити тест. Але, будьмо відвертими, навіть нашій команді довелося чимало погуглити, аби знайти відповіді на всі питання. Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе набрати більше балів!
Ого, більше половини! Ви майже перемогли, але, схоже, деякі питання були надто складними (або підступними, хе-хе). Вітаємо з чудовим результатом! Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе набрати більше балів!
Та не може такого бути! 10 із 10! Ваша точність нагадує роботу української ППО. Схоже, ви точно бували і на Майдані Незалежності, і на Софійській площі. Не забудьте поділитися цим тестом із друзями, можливо, хтось зможе повторити ваш результат!

Поділіться своїми результатами:

Військо

«Укроборонпром» створює спільне підприємство з французькою компанією

Опубліковано

АТ «Укроборонпром» підписало меморандум із французькою компанією Thales International SAS. Сторони домовились про створення спільного підприємства, де розроблятимуть передові технологічні рішення для оборони.

Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін.

Що створюватимуть на підприємстві

Фахівці двох компаній розроблятимуть технологічні рішення, зокрема для:

  • протиповітряної оборони;
  • радарів;
  • засобів РЕБ;
  • тактичного звʼязку;
  • оптико-електронних систем.

Читайте також: Фотограф-військовий з Луцька зібрав на виставці 50 тисяч для своєї бригади

Фото: фейсбук-сторінка Германа Сметаніна

«Українська оборонна промисловість вже тривалий час співпрацювала з Thales, і я радий, що це співробітництво поглиблюється до створення спільного підприємства. Дякую французьким партнерам за підтримку нашої оборонки й сміливість працювати в Україні»‚ — написав міністр.

Нагадаємо, що Німеччина передасть Україні 100 ракет ППО для установки IRIS-T.

Фото обкладинки: сайт Thales

Читати далі

Суспільство

Супергерої у кімоно: як діти з вродженими хворобами борються за те, щоб жити як всі

Опубліковано

«Кііііі-яаааа» — кричать в один голос троє хлопчиків у білих кімоно в залі для реабілітації. «Рей» — поклон, голови торкаються зелених матів. Три пари очей стежать за тренеркою — 21-річною Олею, — яка впевненим голосом повторює команди.

Та це не звичайні школярі, що після уроків пішли на гурток. Кожен з хлопчиків має вроджену хворобу й живе без батьків у медичному центрі «Дім метеликів», що допомагає діткам з інвалідністю та невиліковними діагнозами у «Місті добра». Цей гурток карате тут називають «Бойовими метеликами». 

Троє друзів двічі на тиждень перетворюються на каратистів у кімоно, відпрацьовують удари, вчаться поваги та показують суперсилу — сміливість боротися з діагнозом, навіть якщо здається, що це неможливо.

Про «Дім метеликів»

«Дім метеликів» — це неофіційна назва ліцензованого медичного центру, який об’єднав у собі госпіс для паліативних дітей (з невиліковними діагнозами) та реабілітаційне відділення. ⁣⁣Усі його послуги безкоштовні⁣ й покриваються завдяки благодійним внескам. У стінах центру лікують та доглядають діток від народження до 14 років. Крім медичної частини, тут намагаються організувати й дозвілля для пацієнтів — малювання, гімнастику та карате. 

ШоТам побував на занятті «Бойових метеликів» і розкаже про кожного каратиста та його суперсили.

Халк: відстоює свої кордони та першим опанував карате

Максиму 10 років, він має діагноз ДЦП. Батьки мали наркотичну залежність, тож хлопчик ріс майже без уваги — тільки навчився повзати, і свої перші кроки він зробив у «Домі метеликів». У центрі він уже рік, і медики бачать зміни.  

Максим уважно слухає, що каже тренерка Оля. Фото: Ольга Івасюк

На карате Максим пересувається на колінах — так йому звично. Але якщо потрібно, наприклад, дістати іграшку з вищої полиці, то він встає, хоч поки й ходить з підтримкою. А ще хлопчик добре рахує — він найперший з-поміж усіх вивчив лічбу до 10 японською, і перші точні удари вдавалися саме в нього. 

«Ці діти мають повноцінне право на освіту, на щасливе дитинство, на життя. Незважаючи на те, що в них є певні обмеження, для мене вони звичайні. Вони спокійно займаються карате», — каже Оля, яка спочатку стала в центрі нянею, а тоді й тренеркою для непосидючих хлопців.

Максим на все має свій погляд: якщо йому щось несмачно, то навіть попри те, що їжа подобається його друзям, він їсти не буде — вміє відстоювати свою кордони. 

Хлопчик захоплюється Халком — міцним супергероєм, що вміє постояти за себе. Силу свого кумира він показує на заняттях з карате: відпрацьовує удари й має дух суперництва. Та там важливий також дух дружби, тому коли Оля помічає, що Максим насміхається над кимось із друзів, який прибіг пізніше, то нагадує, що «тут ми не сміємося одне з одного». А чому? «Бо ми одна команда!» — в один голос кричать малі каратисти. 

Каратисти разом з Олею відпрацьовують удари. Фото: Ольга Івасюк

«Лікарі борються за життя дітей, лікують, продовжують їхні дні. А я даю дітям можливість навчатися, розвиватися. І це теж командна робота — психологів, реабілітологів, логопедів», — зауважує Оля. Щоб підготувати хлопців до занять, їм довелося пройти консультації та огляди лікарів, працювати з фахівцями. 

Звісно, карате не було ідеєю самих хлопців. Коли медичний директор «Дому метеликів» Денис Колюбакін дізнався про ці навички Олі, то запропонував їй взятися за гурток:

«Ми їх так хитренько заохочували — на планшеті показували фото каратистів і питали: “Що б ти на це сказав?”, а дитина: “Я хочу! Давай уже завтра буде?”. І все — кімоно купили й почали. Спочатку діти трохи остерігалися, а тепер тільки й чекають на ці заняття».

Спайдермен: має особливі ноги та називає себе директором

Між Максимом та Михайликом сидить Ваня. У нього не згинаються коліна, тож хлопчик має спеціальні бандажі від стегна до стопи. Але це не зупиняє малого каратиста — він спритно сідає, перевертається на живіт і бігає. 

Старша медсестра Христина каже, що восьмирічний Ваня називає себе директором реабілітаційного центру. Він дуже любить ходити в школу й підбирати собі стильний одяг. Хлопчик обожнює піжами-кігурумі. А ще у нього чудова пам’ять — він з легкістю запам’ятовує людей, з якими знайомиться, і вивчає англійську мову.

Ваня — прихильник Спайдермена, навіть має його костюм. А ще він вірить, що в нього теж є особливі здібності, адже він і сам особливий — таких ніг більше ні в кого немає.  

Ваня на занятті з карате в «Домі метеликів». Фото: Ольга Івасюк

Хлопчик — сирота, і якщо раніше він не запитував про своїх батьків, то коли почав минулого року ходити до школи, у нього все частіше виникають такі болючі питання. У «Домі метеликів» усі обожнюють Ваню та намагаються його забезпечити всім необхідним.

«Що треба дитині? Здоров’я та щастя. У більшості дітей, які перебувають в “Місті добра”, немає батьків, але кожен з нас старається віддати себе сповна й створити такі умови, щоб діти не відчували від цього дискомфорту», — ділиться Денис.

Друзі почали займатися карате у вересні минулого року. Оля каже, що спочатку за непосидючістю каратистів було складно помітити результат, але вже в грудні тренерка побачила зміни — хлопці опанували основні прийоми. Для привернення їхньої уваги в Олі на шиї є чорний свисток на шнурку. 

«Карате — це той вид спорту, де ти заходиш на татамі, робиш поклон — це повага, — і коли закінчуєш, теж робиш поклон. Це про мудрість і філософію. Мистецтво дуже давнє, тонке та витончене», — пояснює тренерка.

Ваня дещо нетерпляче виконує команди Олі, кілька разів повторює, що вже не хоче займатися, але все ж іде до кінця. Наприкінці тренування хлопці отримують по цукерці та збираються в тісне коло, щоб традиційно завершити заняття здмухуванням паперових метеликів. Тут теж потрібна дисципліна — вони мають дочекатися, поки Оля поставить виріб на простягнуту долоню, та всім разом здмухнути. Метелики легко кружляють і приземляються на мати. 

«Ми вирішили створити щось таке, що покращить емоційний фон дітей, їхню дрібну моторику. Щось, що допоможе витягати їх і мотивувати, зможе створити з відокремлених дітей єдиний колектив, де вони стануть друзями», — каже медичний директор «Дому метеликів».

«Бойові метелики» з паперовими метеликами наприкінці заняття з карате. Фото: Ольга Івасюк

Супермен: шибеник, який обіймає до хрускоту кісток

У Михайлика є свій ритуал на завершення заняття з карате — обійми з Олею. Він радісно підбігає до тренерки та міцно обіймає її за талію, тулиться. Хлопчик подолав довгий шлях до «Дому метеликів»: спочатку жив у київському дитбудинку, після повномасштабного вторгнення його разом з іншими дітками евакуювали в Тернопіль, а вже звідти він переїхав до Чернівців. 

Михайлик з радістю відвідує заняття. Фото: Ольга Івасюк

Семирічний Михайлик має русяве волосся й носить окуляри. Нещодавно хлопчикові зробили операцію на спині, тож зараз він проходить реабілітацію. Та попри такий невинний вигляд, він ще той шибеник.

Михайлик дуже любить читати, запам’ятовує казки та віршики. А також обожнює годинники — це його улюблена іграшка. Має цілу колекцію, адже всі йому їх дарують. Ще одна його пристрасть — різноманітне взуття. 

Весь персонал центру впізнає Михайлика за його фірмовою фразочкою «Ти моє коханнячко» та обіймами до хрускоту кісток. Особливо він любить тварин, зокрема, лежати на великій кудлатій собаці Лайлі — така у нього каністерапія. 

Влітку минулого року, коли він тільки потрапив у «Місто добра», йому було складно звикнути, але вже невдовзі хлопчик став серцем цього місця: ніжним, добрим і трішки з хитринкою. Христина пригадує, як ввечері питала Михайлика про його справи, а він — руки в боки й каже: «Я не знаю, що тобі сказати. Вони так негарно себе поводять, а я такий слухняний» — та саме він часто підбиває друзів на різні капості. У цій трійці супергероїв він схожий на Супермена: у звичайному житті — хлопчик в окулярах, але в ньому криється велика сила. 

Коли заняття закінчується, зала для реабілітації порожніє. Хлопці підіймаються з нянею у свої кімнати, але ще чути, що дорогою обговорюють тренування, щоб за кілька днів прийти на наступний урок карате, знову перевдягтися в кімоно й завдати ще одного удару по своїй хворобі. 

Читати далі

Технології

У застосунку «Київ Цифровий» додали новий інструмент для оплати

Опубліковано

У застосунку «Київ Цифровий» додали інструмент безпечного збереження банківських карток від Visa. Раніше поповнювати поїздки на транспортній карті або купити QR-квиток можна було через цифровий гаманець Masterpass.

Про це повідомили в Київській міській державній адміністрації.

Новий інструмент дозволяє додавати кілька банківських карток. Тепер для швидкої оплати не потрібно пам’ятати номери своїх карток, адже у новій версії застосунку картки відображатимуться зі знайомими обкладинками.

Читайте також: У Києві відкрили новий артпростір «Українські сенси» (ФОТО)

«В умовах швидкого розвитку цифрових послуг, безпека та зручність платежів стають ключовими аспектами для онлайн-платформ. Visa пропонує інноваційне рішення на основі токенізації, яке значно знижує ризики шахрайства та покращує цифровий досвід користувачів. Ми пишаємося тим, що наші партнери, такі як “Київ Цифровий”, активно інтегрують Visa Token Service у свої сервіси. Це дозволяє користувачам легко та безпечно керувати платіжними картками, зберігаючи час під час оплат та забезпечуючи високий рівень захисту їхніх транзакцій», — зазначила віцепрезидентка та регіональна менеджерка Visa в Україні Тетяна Чорна.

Аби оплачувати поїздки збереженою в застосунку карткою, потрібно оновити програму. До цього оновлення оплатити можна лише через Apple Pay, Google Pay або разовим платежем.

Нагадаємо, що «Київ Цифровий» здобув перемогу на World Summit Awards 2024.

Фото обкладинки: «Київ Цифровий»

Читати далі

Шопочитати

Суспільство2 години тому

Супергерої у кімоно: як діти з вродженими хворобами борються за те, щоб жити як всі

«Кііііі-яаааа» — кричать в один голос троє хлопчиків у білих кімоно в залі для реабілітації....

Військо1 день тому

Їх познайомила війна: це історія подружжя з Інтернаціонального легіону

Ян «Кенобі» — командир 1-го Інтернаціонального легіону оборони України, а Анастасія «Acid» — бойова медикиня....

Суспільство4 дні тому

«У нього така старість, якої хотілося б і мені». Це дідусь із Тернопільщини, що почав власну справу після 70

У свої 73 Ярослав Мельничук не любить сидіти на місці: він опанував смартфон, допомагає онучці...

Військо1 тиждень тому

Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро

Четверо українських військових з протезами нижніх кінцівок і військова, яка пережила важкі бойові поранення, здійснили...