Загальновідомий факт: Микола Гоголь народився у Сорочинцях на Полтавщині та належав до роду Гоголів-Яновських. А ким був Остап Гоголь, якого вважають пращуром письменника?
Гоголь дійсно належав до старовинного українського козацького роду Гоголів-Яновських. Ба більше, дослідники вважають, що письменник є нащадком Остапа Гоголя – наказного гетьмана Правобережної України. Крім того, предками Миколи Гоголя були представники відомих козацько-старшинських родин Дорошенків, Мазеп, Лизогубів, Скоропадських, Паліїв та Забіл. Якось не дуже вкладається в міф про «російського митця», правда?
Ключовим аргументом про «російськість» Миколи Гоголя – його російськомовні твори. А як володів письменник українською?
Гоголь не просто знав українську, а вільно володів мовою. Близький друг автора, перший ректор київського університету Святого Володимира Михайло Максимович запевняв,, що «малоруську говірку», себто українську мову, Микола Гоголь «знав ґрунтовно й володів нею досконало». Це підтверджував і слуга письменника Яким Німченко. Чому ж Гоголь писав російською? Тут варто розуміти, що ХІХ століття – це період активного творення української літератури російською мовою. Тоді так писав не лише Микола Васильович, а й Квітка-Основ’яненко, Котляревський і навіть Шевченко. Однак нікого з них це не зробило «російським письменником».
«Твір мій, якщо колись вийде, буде іноземною мовою…», – пише Гоголь до своєї матері в липні 1829 р. Про яку мову йшлося?
Власне, «іноземною» Гоголь називав саме російську мову. І робив це доволі щиро, адже писав це в листі до однієї з найближчих і найрідніших людей.
А ким вважав себе сам Гоголь?
У питанні самоідентифікації Гоголь був однозначним та називав себе українцем. Зокрема під час відпочинку у Карлсбаді у 1840 році в готельній реєстраційній книзі письменник записав себе так: «Nicolas de Gogol, Ukrainien, etabli a Moscou», тобто «Микола Гоголь, українець, що живе у Москві».
Вгадаєте, що колекціонував Гоголь ще з юнацьких років?
Микола Гоголь ще з юнацьких років захоплювався колекціонуванням українських пісень, легенд і анекдотів. Це підтверджують і біографи українського письменника. І навіть перебуваючи у російському Петербурзі, він просив рідних надсилати нові матеріали: «Пам’ятаєш, мила, ти так добре почала була збирати малоросійські казки і пісні і, на жаль, припинила. Чи не можна це відновити? Мені це конче потрібно».
Добре, а чого в цій колекції Гоголя було найбільше?
Гоголя можна справедливо назвати справжнім колекціонером українських народних пісень. Ба більше, він навіть випустив цілу наукову статтю під назвою «О малороссийских песнях», у якій зазначив: «Російська тужлива музика виражає, як слушно зауважив Максимович, забуття життя; але в малоросійських піснях музика злилася із життям».
У 1835 році Гоголь почав працювати на кафедрі історії у Санкт-Петербурзькому імператорському університеті. Однак це не було його мрією, на відміну від…
Гоголь мріяв викладати на кафедрі історії Київського університету Святого Володимира (нині – Київський національний університет ім. Шевченка). Ось, як описував цю мрію сам письменник: «Я захоплююся заздалегідь, коли уявляю, як закиплять труди мої. Там скінчу я історію України й півдня Росії і напишу всесвітню історію. А скільки зберу там легенд, повір'їв, пісень! Якими цікавими можна зробити університетські записки, скільки можна умістити в них подробиць, цілком нових про сам край!». Однак не склалося, й через два роки Гоголь почав працювати у Петербурзі.
«Туди! Туди! До […]! До древнього, прекрасного […]! Він наш, він не їх — чи неправда?», – яке місто з таким захопленням описував Гоголь у листі до свого друга?
Дійсно, це знову Київ. Місто, у якому Гоголь мріяв не лише викладати, а й жити. Місто, яке письменник називав нашим – тобто українським, а не російським.
«Гоголь не любить Росії: подивіться яка гарна Малоросія і яка Росія. І зауважте, що сама природа Росії не помилувана, і погода навіть вся мокра і брудна», – який твір Гоголя викликав таке обурення імперської аудиторії?
Це пряма цитата російського критика Костянтина Аксакова, який ділився із самим Гоголем реакцією читачів на його твір. А ось, що писав російський літературознавець Євген Анічков: «Незалежно від того, хотів чи не хотів того автор, його «Мертві душі» були найбільшою сатирою на дореформенне руське життя, що досягло межі паскудства, мізерності, економічного й духовного зубожіння».
«Українця з мене зробили: Гоголь, Шевченко, Куліш і Стороженко», – кому з громадських і політичних діячів належать ці слова?
У російської пропаганди щось знову пішло не за планом: теоретик українського націоналізму Дмитро Донцов завдячував своєму формуванню Миколі Гоголю.
До речі, а хто ще з українських письменників буквально зростав на творах Гоголя?
Твори Гоголя в домівці Лесі Українки звучали українською – завдяки Олені Пчілці, яка дбайливо перекладала творчість письменника рідною мовою для своїх дітей. А згодом, у 1880 і 1881 роках, Пчілка навіть видала друком власні переклади Гоголя, які, між іншим, користувалися неабиякою популярністю.
А знаєте, де встановили перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю?
Перший у світі пам’ятник Миколі Гоголю відкрити 4 вересня 1881 у Ніжині на Чернігівщині. Саме в цьому місті майбутній письменник навчання у гімназії. До речі, особливо охоче Гоголь вивчав давню українську історію, народні звичаї та усну народну творчість.
Тобто Микола Гоголь народився на Полтавщині, вільно спілкувався українською, збирав українські народні пісні та мріяв жити у Києві, але його все одного записали до когорти «російських письменників»?
Дійсно, Микола Гоголь був українцем – і за місцем народження, і за самоідентифікацією. Однак імперська машина добряче попрацювала над тим, аби зламати українця. Зрештою, про спроби «приборкати» Миколу Васильовича свідчить і сумнозвісна друга редакція «Тараса Бульби». Однак ані це, ані аргументи про відсутність творів українською не роблять Гоголя «російським класиком». Він писав російською зокрема й тому, що іншою мовою його твори могли б ніколи не побачити світ. Гоголь – цілковито наш, український автор.
Поділіться своїми результатами:
Завод створюють в індустріальному парку «МаʼРижани» в селі Рижани на Житомирщині. У першу лінію проєкту інвестували близько 25 мільйонів доларів. У березні-квітні на заводі планують почати виробництво натуральних волокон та костриці.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Обладнання нового заводу
Техніку для заводу закупили із застосуванням нульової ставки ПДВ та ввізного мита. Як вказує Кисилевський, з урахуванням масштабу проєкту це суттєва форма державної підтримки. Цією пільгою зможуть скористатися й інвестори наступних етапів переробки коноплі.
Індустріальний парк «МаʼРижани» охоплює 28 гектарів — територію колишнього заводу з переробки льону. До парку вже провели енергетичні потужності та водопостачання.
Читайте також: Україна транспортуватиме водень до ЄС через новий «Водневий коридор»
Перший етап проєкту
Компанія «Ма’Рижани Хемп Компані», яка керує індустріальним парком, самостійно організувала вирощування та збирання першого врожаю технічних конопель на площі 700 гектарів. Уже з наступного року компанія планує збільшити ці площі до 1200 гектарів, а також залучити до проєкту 500–600 гектарів земель фермерів Житомирщини.
Хоча вирощування технічної коноплі вимагає ліцензування та перебуває під ретельним контролем правоохоронних органів, цей бізнес залишається прибутковим.
Прогнозують, що за перший рік роботи новий завод у Рижанах забезпечить роботою 200 жителів Житомирщини та переробить 4,5 тисячі тонн сировини. У наступні роки кількість робочих місць зросте до 700, а обсяги переробки досягнуть 12 тисяч тонн.
Читайте також: Американська оборонна компанія відкрила офіс у Києві і тренуватиме українських військових
Що можна виготовляти з технічних конопель
Майже все волокно з першого врожаю вже законтрактовано. Представники покупців із Франції та Бельгії відвідали Рижани та особисто оцінили якість сировини. Українську конопляну тканину використовуватимуть для створення преміального одягу від провідних європейських дизайнерів. Окрім цього, технічні коноплі можна застосовувати у виробництві:
- постільної білизни;
- канатів;
- парусини;
- брезентів;
- спеціального паперу для друку грошей тощо.
«Виробництво волокна — масштабний, але лише перший етап переробки. Наступний етап — виробництво пряжі. Він також потребуватиме інвестицій обсягом близько 25 мільйонів доларів. Якщо ж говорити про вихід на виробництво тканини з коноплі, то це виведе загальну вартість проєкту на рівень 100-120 мільйонів доларів. Власники індустріального парку відкриті для діалогу з потенційними інвесторами в ці наступні переділи»‚ — написав Дмитро Кисилевський.
Нагадаємо, що німецька компанія Knauf придбала нове родовище на Тернопільщині.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Кисилевського
Ноутбуки для дітей із двадцяти громад Херсонщини передала фундація Олени Зеленської та уряд Об’єднаних Арабських Еміратів.
Про це повідомили в Херсонській обласній військовій адміністрації.
Пристрої отримають діти військових, а також діти з вразливих категорій. Ця підтримка важлива для області, адже через безпекову ситуацію більшість шкіл регіону працюють дистанційно. У такому форматі навчається близько 56 тисяч школярів.
Читайте також: Американська оборонна компанія відкрила офіс у Києві і тренуватиме українських військових
«Це ще один важливий крок, щоб зберегти освіту на Херсонщині і дати нашим дітям можливість навчатися та будувати своє майбутнє, навіть у найскладніших умовах», — наголосив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Нагадаємо, що Станіслав Асєєв і Ольга Скрипник отримали міжнародну премію Freedom Award 2024.
Фото: фейсбук-сторінка ХОВА
Наразі фахівці актуалізують дані, які внесли до реєстрів під час відновлення. Унаслідок кібератаки росіяни не досягли мети, адже вони не отримали дані українців із держреєстрів.
Про це повідомили в Міністерстві юстиції.
Які реєстри вже працюють
- Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;
- Державний реєстр обтяжень рухомого майна;
- автоматизована система виконавчого провадження;
- автоматизована система «Банкрутство та неплатоспроможність»;
- Єдиний реєстр засуджених та осіб, узятих під варту;
- Електронний реєстр апостилів;
- Єдиний державний реєстр осіб, щодо яких застосовано положення Закону України «Про очищення влади».
Читайте також: Київська команда виграла на масштабному хакатоні від NASA
Наразі нотаріуси та державні реєстратори тимчасово мають обмежений доступ до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Разом із тим фахівці відновлюють електронні обміни даними між держорганами, які активно використовують ці реєстри у своїй роботі, наприклад, ДПС, МВС, ДМС, ПФУ, Мінцифра, Держгеокадастр, ДПСУ тощо.
Найближчим часом у застосунку та на порталі «Дія» знову відкриють доступ до онлайн-послуг, що пов’язані з цими реєстрами.
Нагадаємо, що українські науковці вперше втілять проєкти на замовлення держави: які саме.
Фото обкладинки: Freepik
Вчать людей не опускати руки: як працює перша інклюзивна «Сенсотека» у Львові
Андрій Станько зі Львова втратив зір у дитинстві. Попри це, він самостійно освоїв озвучений телефон,...
Хащі в кожну хату: волонтерка зібрала 350 тисяч гривень для ЗСУ квітами
«Ледебурія та шлюмбергера за донат від 120 гривень» — схожими повідомленнями ця жінка починає ледь...
«Після 24 лютого жодного разу не зустрічав Новий рік удома». Про що мріють військові у 2025 році
Для військових 31 грудня — це ще один день боротьби. Хтось зустрічає Новий рік в...
«Летять» лише до добрих людей. Крафтярка на кріслі колісному виготовляє голубок, як у фільмі «Сам удома»
Марія сидить посеред кімнати на кріслі колісному та старанно фарбує в білий колір прикрасу у...