Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Ілля Рєпін насправді Ріпин? Що ви знаєте про видатного українського художника?

Опубліковано

Російська пропаганда невтомно називає митця «своїм», уникаючи згадок про місце його народження. Але ж ми знаємо, яке місто на Харківщині стало малою батьківщиною живописця, правда?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, художник народився в Чугуєві, що на Харківщині. Він називав себе «працелюбною посередністю» та обожнював все українське. Але це не заважає колоніальні машині маніпулятивно називати українця «російським художником, народженим в Російській імперії».

Розберемося із прізвищем? Ілля все ж Рєпін чи Ріпин? А може, Ріпін?

Правильно! Неправильно!

Правильна відповідь тут лише одна – Ріпин, саме так підписував свої роботи сам художник. Ще один аргумент на користь саме такого варіанту написання – митець був нащадком козацького роду на прізвисько Ріпа. А звідси – й Ріпин.

Заробляти творчістю Ріпин почав ще в дитинстві. А як саме?

«Українська хата», 1880
Правильно! Неправильно!

Саме писанки стали першим джерелом заробітки юного митця. Він здавав їх до місцевого магазину, а в обмін отримував перші зароблені власноруч кошти. Дослідники вважають, що у Ріпина навіть була власна колекція писанок. Не дуже схоже на «російського митця», правда ж?

Першу художню освіту українець здобув у Чугуївському топографічному корпусі, а після закриття закладу навчався у місцевих іконописців та навіть розписував храми. У 19 років, зібравши всі зароблені кошти, Ілля вступає до…

Правильно! Неправильно!

Дійсно, Рєпін навчався у Петербурзькій академії мистецтв. Власне, так само, як і Архип Куїнджі. Однак це не зробило його «російським художником» чи «росіянином». Митець залишався українцем та підтримував тісні зв’язки з Україною. Його не цікавило оспівування імперської Росії, Ріпин жив завданнями мистецтва і ностальгією за рідною Слобожанщиною та Україною загалом.

Отже, становлення Іллі Ріпина як митця відбулося вже безпосередньо в Петербурзі?

«Пахар. Лев Толстой на пашні». 1887
Правильно! Неправильно!

А от і ні, до Петербурга Ріпин приїхав вже підготовленим та талановитим митцем. Ось, як згадує українця його учень та мистецтвознавець Ігор Грабар: «Він був не просто провінціалом, юнаком сталевого гарту, казкової енергії та виняткового обдарування, але й високого мистецького вишколу». Що це означає? Ріпин як митець формувався не у російському Петербурзі, а на рідній Слобожанщині. Академія мистецтв лише допомогла митцю розвинути власні вміння, а не «подарувала їх».

А хто з художників справив на Ріпина найбільший вплив під час навчання в Петербурзі?

Правильно! Неправильно!

Так, саме Крамський. Той самий, якому належить один із найвідоміших портретів Тараса Шевченка. І той самий Крамський, якого росіяни зневажливо називають «Крамской», ніби вкотре заперечуючи українське походження митця.

Добре, а якщо так: Євген Чикаленко, Марко Кропивницький, Микола Мурашко та Дмитро Яворницький. Що об’єднує всіх цих українських діячів?

«Автопортрет за роботою», 1915
Правильно! Неправильно!

Усі ці українські діячі й справді були близькими друзями Іллі Ріпина. Погодьтеся, якось дивно, що «російський художник» товаришував із українськими істориками, митцями та націоналістами.

1863 рік – Валуєвський циркуляр, 1876 – Емський указ. Невдовзі після цього Ріпин пише картину «Вечорниці». Сучасні дослідники запевняють, що це був своєрідний протест. Чому?

«Автопортрет з Наталією Нордман», 1903
Правильно! Неправильно!

Уявіть! Попри всі утиски та заборони української мови Ріпин бере й підписує картину українською – «Вечорниці»! Ще цікавіше далі – «Вечорниці» купує Третьяков і вивішує у своїй знаменитій галереї під фактично забороненою назвою, і вся російська преса подає цю назву українською мовою. І це не остання робота на українську тематику, яку створив «перший художник росії». Чого варті лише картини «Запорожці» (1880–1891), «Чорноморська вольниця» (1908) та «Гайдамаки» (1898–1917).

Дослідники також впевнені, що Ілля Ріпин щиро захоплювався українською культурою. Але що найбільше вражало митця?

«Вечорниці», 1881
Правильно! Неправильно!

Ріпин захоплювався всією українською культурою, але найбільше – народними піснями. Ось, як це описує українська мистецтвознавиця та музична критикиня Галина Тюменєва: «Найглибший слід у душі художника залишила українська народна пісня. Рєпін гаряче любив свою батьківщину – Україну, і де б він не був, – у сяючому і гамірливому Петербурзі чи в усамітненні на своїй фінській дачі, – серцем він був міцно пов’язаний з рідною південною природою, з побутом, звичаями і піснями своєї милої батьківщини. Його любов до рідного краю знаходила своє активне вираження, якщо не у творчості, то в дружбі з земляками, у висловлюваннях чи просто у виконанні українських пісень».

Яка з цих картин стала останньою роботою Іллі Ріпина?

Правильно! Неправильно!

Останньою роботою Іллі Ріпина став «Гопак». Ось, як сам митець розповідам про це у листі до свого найближчого друга Дмитра Яворницького: «Дорогий Дмитре Івановичу!.. під великим секретом признаюсь Вам, що я знову взявся за Запорожжя! Ну, зрозуміло, знов пішла в хід уся Україна. З якою радістю і якимсь родинним трепетом серця, з жадібністю я перечитую все, що знайшлось… Ну, зрозуміло, починаючи з Вас: «Эварницкий – Запорожье»… Незважаючи на старість, я натрапив на хороший сюжет: Січ, вся Січ у веселощах… Гопак… Знову Запорожжя, і знову Ви, мій ментор Вергілій… Я стою перед Вами на колінах, приймаючи благословення… Огонь Запорожжя (як хороше сказано) ще не погас переді мною».

Ріпин помер у невеличкому фінському селищі, за заповітом тіло митця мали поховати у рідному Чугуєві. Проте через більшовиків вдова художника вирішила поховати чоловіка неподалік будинку й пагорба, який сам Ріпин називав…

«Автопортрет». Лінолеум, масло, 1920. Музей-садиба «Пенати»
Правильно! Неправильно!

Поблизу вілли Ріпина у фінському селищі Куоккала був пагорб, який митець прозвав Чугуєвою гіркою. Це вкотре доводить, що художнику ніколи не було байдуже на рідну Слобожанщину та Україну. Він завжди пам’ятав про неї. Навіть коли думав про смерть.

Нещодавно Музей Метрополітен визнав Архипа Куїнджі, Івана Айвазовського та Іллю Ріпина українцями. А як їх підписували до цього?

Правильно! Неправильно!

Так, донедавна і Ріпин, і не менш геніальні Айвазовський та Куїнджі були для світу «росіянами». Але справедливість відновлюється, а російська колоніальна машина зазначає поразки за поразкою.

Тобто Ілля Ріпин народився на Харківщині, був нащадком козацького роду, товаришував з українськими істориками та митцями й присвятив Україні низку робіт, а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?

Гопак, 1927
Правильно! Неправильно!

Саме так. Ілля Ріпин був українцем, і заперечувати це було б очевидною помилкою. Можливо, його складно назвати націоналістом чи відкритим бунтарем, який відкрито виступав проти імперії. Проте Україна завжди посідала особливе місце в житті та творчості митця. Але російській колоніальній машині байдуже на це. Художника привласнили так само, як і Давида Бурлюка, Казимира Малевича, Архипа Куїнджі та ще сотні інших наших людей.

Ілля Рєпін насправді Ріпин? Що ви знаєте про видатного українського художника?
Схоже, щойно ви відкрили для себе нового Іллю Ріпина. А можливо, донедавна він і взагалі був для вас Рєпіним. Чи варто засмучуватись такому результату? Звісно ж, ні. Щойно ви зруйнували один великий міф, який намагалася нав’язати нам російська пропаганда. Поділіться цим тестом із друзями, аби ще більше людей зрозуміли, ким насправді був і мислив себе Ріпин.
Непоганий результат! Схоже, вас не здивувало слобожанське коріння Іллі Ріпина та його любив до українських пісень. Однак деякі питання виявилися надто складними. Але не зважайте на результат! Ви чудово попрацювали над тим, аби російська колоніальна машина вже ніколи не змогла переконати вас, що Ріпин – «російський художник».
Вау, скільки правильних відповідей! Неймовірний результат. Можливо, це завдяки вашим старанням Музей Метрополітен нарешті визнав Ріпина українцем? Поділіться цим тестом із друзями, аби ще більше людей остаточно переконалися, що Ілля Юхимович ніколи не мислив себе «російським художником».

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

На благодійному марафоні у Луцьку продають ляльки-мотанки із Бахмута

Опубліковано

У Луцьку відбувся благодійний марафон “Великдень зігріває душі”, під час якого розпочався продаж ляльок-мотанок, знайдених військовими 14-ї окремої механізованої бригади у зруйнованому Бахмуті на Донеччині. Зараз ці унікальні ляльки можна придбати в обласній бібліотеці для юнацтва, де їх представила одна з організаторок марафону, Алла Єфремова.

Про це пише “Суспільне”.

Вдова Ірина Смірнова — ляльки-мотанки

Дружина загиблого військовослужбовця Ірина Смірнова. Суспільне Луцьк

Ляльки-мотанки з Бахмута передала волонтерам вдова загиблого військовослужбовця Ірина Смірнова, засновниця проєкту для дружин та матерів військових “Нить продовження життя”. Вона навчає жінок цьому мистецтву й створює вишиті стрічками сорочки, кошики, сукні.

“Хлопці (військові — ред.) відходили з міста і побачили, що розкидані багато ляльок, вони в болоті були і перша думка була – не дуже хотілось брати, бо це чиєсь, а з іншої сторони вони розуміли, що ляльки приречені, якщо залишаться тут. Вони їх позбирали і врятували три великі коробки цих прекрасних мотанок”, — розповіла жінка.

Читайте також: Як подолати панічні атаки: порада від МОЗ

Врятована у Бахмуті лялька-мотанка на ярмарку у Луцьку

Одна із понад сотні ляльок-мотанок, врятоваих військовими у Бахмуті. Суспільне Луцьк

У Луцьк доставили більше сотні врятованих на передовій ляльок. За зібрані від продажу кошти передадуть для потреб 14-го окремого мотострілецького батальйону.

За словами Алли Єфремової, благодійний марафон триватиме до Великодніх свят. Крім ляльок-мотанок, є й інші благодійні лоти. Станом на 11 квітня вдалося зібрати понад 21 тисячу гривень.

Нагадаємо, у Києві відкриють центр допомоги постраждалим від домашнього насильства.

Фото: Суспільне

Читати далі

Суспільство

У Житомирі пройде українсько-чеський театральний фестиваль

Опубліковано

У Житомирі відбудеться «Фестиваль взаємності», який об’єднає чеських та українських митців. Заходи триватимуть з 15 по 17 квітня і охоплюють 7 чеських театральних вистав, 2 майстер-класи для дітей та дорослих, концерти, фільм та презентації робіт митців обох країн.

Про це інформує видання daily.

Головною метою фестивалю є поєднання культурних наснаг Чехії та України через мистецьке вираження та підтримку діалогу й взаєморозуміння серед митців обох країн. Ініціатором цього заходу є відомий театральний режисер Давід Зелінка разом з театральною групою й неурядовою організацією «Тепер вдих і лети».

Читайте також: Відпусток для військових побільшає: на які зміни чекати

Після Житомира фестиваль відвідає Рівне (12-14 квітня), Чернігів (19-21 квітня), Київ (22-24 квітня) та Івано-Франківськ (26-28 квітня).

Театральні колективи, які беруть участь у фестивалі, представляють театри «Лішень» (Брно), «Тепер вдих і лети» (Прага), театр «Фесте» (Брно), Дебора Штисова та колеги (Прага), які співпрацюють з академічними державними театрами й незалежними сценами України.

Нагадаємо, у Києві відкриють центр допомоги постраждалим від домашнього насильства.

Фото: daily

Читати далі

Можливості

Дія.Бізнес у Полтаві запрошує на Великодній ярмарок: що можна купити

Опубліковано

Дія.Бізнес” у Полтаві оголошує про Великодній ярмарок, який відбудеться 27 та 28 квітня з 10:00 до 18:00. На ярмарку буде представлено крафтову продукцію від 40 виробників.

Про це повідомляє видання Кolo.

Серед делікатесів м’ясні делікатеси, сири, випічка, шоколад, джеми, керамічні вироби, декор для дому, свічки, одяг, іграшки та косметика.

“Приходьте на майстер-класи та розваги, які будуть доступні для усіх відвідувачів. Заходьте, щоб поринути у світ крафту та підтримати талановитих майстрів”, – йдеться у повідомленні.

Читайте також: 10 ідей для весняної велопрогулянки Києвом: вам сподобається

Адреса заходу

  • вул. Соборності, 45А, Центр “Дія.Бізнес”.

Нагадаємо, представили нову програму для підтримки бізнесу. Що варто знати підприємцям.

Фото: Дія. Бізнес

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Підтримка інших надихнула на власну справу. На Львівщині жінки створили потужний психологічний хаб

Коли Маргарита Тютюнник переїхала в Самбір на початку повномасштабного вторгнення, то як і багато інших...

Суспільство2 дні тому

Стара хатка на пагорбі отримала друге життя. Завдяки ідеї школярів на Харківщині відновили столітній будинок

Ошатну хатку видно здалеку. Їй уже 100 років, і нещодавно вона наче отримала друге дихання...

Суспільство4 дні тому

Разом можна зробити більше: громади на Закарпатті об’єдналися, аби боротися з навалою сміття

Буштинську територіальну громаду, що об’єднує 9 сіл, утворили чотири роки тому. Після початку співпраці з...

Суспільство5 днів тому

Геть радянську літературу — тут буде молодіжний простір. На Волині зі старого книгосховища зробили місце для молоді

Ще минулого року молодь Горохівської територіальної громади Волинської області та переселенці зустрічалися в кафе або...

РЕКЛАМА: