Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Чи знаєш ти нові українські слова, народжені під час війни?

Опубліковано

0%

Почнемо з найпростішого. Арестовлення – це…

Правильно! Неправильно!

Саме так, арестовлення – це заспокійливі повідомлення. Цим терміном маємо завдячувати раднику голови Офісу президента Олексію Арестовичу. Його називають головним антидепресантом, який може знайти перемогу в будь-якій ситуації. Чого вартують лише меми про «Вони випустили 5 ракет? Отже, у них на 5 ракет менше».

Зберігати оптимізм навіть у найскрутніші та найважчі часи – це…

Правильно! Неправильно!

Так, саме кімити! Цим словом ми завдячуємо голові Миколаївської ОВА Віталію Кіму, який попри все знаходить сили підбадьорювати мешканців області та налаштовувати їх на переможний настрій. Його вже класичне вітання «Доброго дня, ми з України» навіть має певний відтінок арестовлення для багатьох підписників. «Кімити» також має більш спеціалізоване значення – записувати милі відео, паралельно готуючи сюрпризи для ворога.

Новий синонім до фразеологізму «Наступати на ті самі граблі» – це …

Правильно! Неправильно!

Звісно, Чорнобаїти! Росіяни ніяк не можуть відмовитись від стратегічно важливого аеродрому на Херсонщині, а ЗСУ щоразу відправляють їх слідом за російським кораблем. Після десятого поспіль розгрому окупантів Чорнобаївка остаточно перетворилася на бермудський трикутник для ворога. А звідси – й поповнення в українському словнику. Чорнобаїти – наступати на ті самі граблі.

Вдавати, що все добре й під контролем, коли це не так – …

Правильно! Неправильно!

Так, цей неологізм з’явився завдяки нешановному міністру оборони окупантів. Приклад: «Російська армія зазнали поразки, але він продовжував шойгувати». Утім з часом значення слова розширилося, інтернет-мовознавці також пропонують називати шойгуванням процес, коли людина зникає безвісти, а інші вдають, ніби нічого не сталося.

А що означає «макронити»?

Правильно! Неправильно!

Користувачі мережі наголошують, що «макронити» означає саме процес, коли людина робить надзвичайно стурбований вигляд та всіляко намагається продемонструвати його якомога більшій кількості людей. Водночас це поняття не зобов’язує до будь-яких рішучих дій. Приклад: «Після сварки він кілька днів макронив, але так і не спробував виправити ситуацію».

Затридні – це…

Правильно! Неправильно!

Росіяни мріяли захопити нашу країну за три дні, але ці плани були, м’яко кажучи, нереалістичними. Утім попри всю фантастичність та безглуздість ідеї окупанти продовжували вірити в неї. Так сильно, що подарували нам новий неологізм – затридні. Радимо вживати це слово для опису максимально непродуманих, необґрунтованих та хворобливих планів та/чи ідей, що не мають жодного шансу на втілення.

Хто такі «зсуісти»?

Правильно! Неправильно!

«Я – зсуіст(-ка)» – так пишуть про себе українці, які беззаперечно вірять в перемогу української армії. І правильно роблять! Найчастіше цей новотвір можна побачити в соціальній мережі Twitter, але потрохи він «переїжджає» й до інших соцмереж.

Що таке «Бандера-смузі»?

Правильно! Неправильно!

Коктейль Молотова, який вже став символом боротьби та опору українського народу, після повномасштабного вторгнення окупантів отримав нову назву – «Бандера-смузі». Це, напевно, єдиний гостинець, яким українці готові пригостити російських військових. Якщо, звісно, не враховувати пиріжки з «сюрпризом» від дбайливих українських господинь.

Байрактарити – це…

Правильно! Неправильно!

Байрактарити, як і джавелінити, – це, звісно ж, про знищення ворога. Хоча й «гостинна» зустріч непроханий гостей – доволі близький варіант за умови правильного контексту та правильної «гостинності».

Окей, а як щодо «кадирити»?

Правильно! Неправильно!

Зізнаємось, блогерство та лякливість – дуже близькі до цього неологізму визначення. Але першочергово «кадирити» – це вдавати з себе того, ким ти не є і не можеш бути насправді. Цей новотвір нам подарував Рамзан Кадиров, а також знищені під Гостомелем «елітні кадирівці». Приклад вживання: «Він обіцяв захопити Київ наступного дня, а виявилося, що просто кадирив». Неологізм-синонім – дон-донити.

Чи знаєш ти нові українські слова, народжені під час війни?
Ов-ва! Сподіваємось, ви наклацали цей результат випадково. Спробуйте пройти тест знову, але так, аби не начорнобаїти.
Йой, дуже хороший результат, але в кількох питаннях все ж не обійшлось без помилок. Але маємо для вас трохи арестовлення: ви обрали кілька неправильних варіантів, тож наступного разу помилок буде менше.
Вау! 10 Арестовичів з 10! Здається, ви точно в тренді та слідкуєте за новинами й успіхами нашої армії. Продовжуйте в тому ж дусі! Адже поки окупанти шойгують, українці кімлять і байрактарять. Слава Україні!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

В Україні можна вакцинуватися на залізничних вокзалах: перелік міст

Опубліковано

В Україні триває тиждень імунізації. До 28 квітня  дорослим і дітям можна буде безкоштовно вакцинуватися на залізничних вокзалах у дитячих точках «Спільно».

Про це повідомляє Unicef.

Де можна вакцинуватися

Пункти вакцинації уже працюють на залізничних вокзалах у:

Читайте також: Як організувати діяльність робочої групи в евакуації: досвід Соледарської громади

  • Києві,
  • Харкові,
  • Одесі,
  • середмістях Львова та Дніпра.

“Там можна отримати планові щеплення чи бустер від коронавірусу. Вакцинуватися можна щодня з 11:00 до 17:00 до 28 квітня”, – повідомили організатори.

Нагадаємо, у Києві відбудеться благодійний забіг присвячений 10-й річниці заснування батальйону.

Фото: БДМУ

Читати далі

Суспільство

Глиняні стіни та сучасна техніка. У Мринській громаді волонтери та місцеві відновили сторічну школу-мазанку

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Чому ми його робимо?

Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Ззовні ця сторічна будівля має глиняні стіни та намальовані орнаменти у вигляді виноградної лози, які поширені в регіоні. А всередині — сучасний ремонт, обладнання, бібліотеку та тренажерний зал. 

ШоТам розповідає, як за ініціативи директорки Лихачівської школи-мазанки Світлани Грош з допомогою громади, влади і благодійників вдалося поєднати минуле та сучасне в стінах однієї будівлі.

Тридцятирічна мрія, яка нарешті здійснилася

Світлана Грош працює в Лихачівському ліцеї Мринської громади, що на Чернігівщині, вже понад 30 років. Ще у свої 18 прийшла сюди працювати вчителькою початкових класів після педагогічного училища і ще з того часу мріяла відновити приміщення школи-мазанки, яка існує з 1927 року. У 2008 році пані Світлана стала директоркою Лихачівського ліцею і шукала різні способи, аби покращити умови навчання учнів.

Якось жінка побачила в соціальних мережах оголошення про те, що український благодійний фонд «Сміливі відновлювати» допомагає людям відбудовувати  приватні будинки та заклади освіти. Вирішила спробувати і надіслала заявку. 

«Коли нам погодилися допомогти, то я ніяк не могла в це повірити. Я була дуже рада, що на наш сільський заклад хтось звернув увагу», — каже Світлана Грош.

Світлана Грош разом з волонтерами відновлювала ліцей-мазанку. Фото надала героїня

До відновлення ліцею долучилися волонтери фонду, місцеві жителі, вчителі та учні. А місцеві підприємці та влада допомагали з матеріалами — водою, глиною та соломою. 

«Ми привозили всі необхідні матеріали та закликали людей з села допомагати відновлювати ліцей. Шукали все необхідне, якісну металочерепицю замовляли аж з Дніпра. Дуже вірили, що школу вдасться відновити, бо вона має велике значення для нашого села. Я сам навчався у цих стінах, тому це місце мені дуже дороге», — каже староста села Лихачів Олександр Семенець.

Лихачівський ліцей-мазанка в процесі відновлення. Фото надала Світлана Грош

«Коли лише розвалили стіни, то я два тижні не могла прийти до тями думала, що ми вже нічого не відновимо і сторічна споруда просто пропаде. Але три місяці роботи пройшли плідно і вже у жовтні учні вийшли на навчання», — ділиться Світлана Грош. Поки школу відновлювали, у вересні діти вчилися просто неба. Директорка каже, що навіть природа їм допомагала, адже було дуже тепло.

Поєднали минуле з сучасним

Історія благодійного фонду «Сміливі відновлювати» почалася у травні 2022, коли друзі Віталій Селик та Альона Крицук створили волонтерську ініціативу, аби допомагати людям розбирати завали після деокупації Ірпеня, Бучі та сіл поблизу. «Від травня 2022 року ми щотижня збираємо волонтерів на толоки», — каже співзасновниця фонду Альона Крицук.

Віталій Селик розповідає, що рік тому фонд став партнером Програми «U-LEAD з Європою» у проєкті «Відбудова місцевих шкіл для стійкості», аби відновити 12 шкіл на деокупованих територіях Київщини, Чернігівщини та Харківщини. Обирали школи, в яких є укриття і можна буде їх відновити навчання на початку осені. Серед них був і Лихачівський ліцей.

«Спершу ніхто не вірив, що можна відновити школу, яка створена за технологією мазанки. Вона була доволі міцна зсередини, хоча існувала з 1927 року. Проте наш проєктний менеджер наполіг, аби ми відновили її саме за старою технологією хати-мазанки. А ще ми спілкувалися з інженерами-будівельниками, які сказали, що глина рівноцінна сучасним утеплюючим матеріалам», — каже Сергій.

Волонтери під час роботи у селі Лихачів. Фото надали в благодійному фонді «Сміливі відновлювати».

Фонд знайшов експерта у хатах-мазанках — майстра Миколу Степанця, який зробив хімічний аналіз глини трьох старих родовищ громади, з яких колись тут мазали хати. Чоловік навчав мазати волонтерів та місцевих. Співзасновниця фонду Альона розповідає, що серед мешканців села була літня жінка, яка за своєї молодості брала участь в толоках та мазала хати, тому тепер теж навчала цьому інших.

Набагато більше, ніж просто будівництво

Віталій Селик каже, що при відбудові ліцею мазали стіни глиною, але інтер’єр вирішили робити сучасним — постелили лінолеум, зробили сучасний ремонт з історичними мотивами, перекрили дах металочерепицею та створили бетонний пандус. Його зробив місцевий підприємець — вірменин Татул Оганян. Він хотів зробити найкращий пандус в області, адже при обороні Чернігівщини втратив обидві кінцівки і зараз має протези. Завдяки цьому пандусу наступного року в ліцеї навчатиметься дитина з інвалідністю, яка переїхала в громаду з Донеччини.

Стіни ліцею прикрашає мурал з орнаментом, який створила художниця Софія Кандаурова. Вона досліджувала місцеві орнаменти та створила символічні мотиви, зокрема виноградну лозу, яка популярна в регіоні. Художниця, крім створення муралів, вечорами проєктувала на стінах ліцею мультики, тому їх збігалися дивитися всі діти з села. «Це було щось набагато більше, ніж просто будівництво», — каже Сергій.

Сучасний вигляд відновленого ліцею-мазанки в Лихачеві. Фото надала Світлана Грош

Альона ж розповідає, що на території ліцею посадили дерево на пам’ять про волонтера з Канади Ентоні Ігната, який брав участь в толоках та возив гуманітарну допомогу на фронт. Під час однієї з місії він загинув.

«Він був щирою та відкритою людиною, кинув Канаду, всі свої гроші привіз сюди, аби допомогти українцям. На його честь на території ліцею тепер росте канадський клен», — розповідає Альона Крицук.

У тренажерному залі місцева молодь зараз вечорами збирається для спілкування та занять спорту. А в бібліотеку приїжджає вся Мринська громада, аби проводити тут свої заходи. «Пишаємося, що ми не лише відновили школу, але й створили місце зустрічей та дозвілля для молоді та дорослих жителів громади. Ми дуже хотіли створити простір, який захочеться відвідувати», — каже Альона.

Сучасний тренажерний зал в Лихачівському ліцеї. Фото надала Світлана Грош

Передумала виходити на пенсію після відновлення ліцею

Директорка закладу каже, що постійно була з волонтерами, допомагала відновлювати школу, а ще слідкувала за тим, аби всі були нагодовані та відпочивали. Про роботу волонтерів та місцевих навіть зняли мініфільм, який презентували на відкритті ліцею у жовтні.

«За час відбудови ліцею я знайшла багато друзів. Це такі прекрасні люди, які підтримували одне одного в роботі. Молодь вразила мене своєю силою волі та ентузіазмом. Вони лишали свої справи, роботу і кілька місяців плідно працювали для нас», — згадує Світлана Грош. 

Директорка каже, що це перша масштабна підтримка закладу освіти у всьому районі. Фонд забезпечив школу новою технікою та створив нову сучасну бібліотеку. «Волонтери зробили набагато більше, ніж обіцяли надали меблі, мультимедійну дошку, проєктор, електричні герб та карту України», — каже директорка.

Зараз в приміщенні ліцею-мазанки навчаються діти з початкової школи, також сюди приходять у бібліотеку та на заняття фізкультурою діти старших класів, які вчаться в іншому приміщенні закладу, через дорогу. Діти та батьки дуже задоволені оновленим закладом. Навіть діти з інших сіл та міста приїжджають і кажуть, що хотіли б навчатися в такому приміщенні.

«Я вже хотіла йти на пенсію цього року, але у вересні ми ще не завершили роботу, тому не могла залишити на когось те, що почала сама. А тепер вже і шкода покидати роботу, адже мені дуже подобається в такому красивому місці», — підсумовує директорка школи.

Читати далі

Суспільство

Патріотичні пісні, співи та смаколики: у Чернівцях студенти проведуть благодійний ярмарок

Опубліковано

Цієї неділі, 28 квітня, у Чернівцях студенти організують благодійний ярмарок. Усі зібрані кошти будуть передані на ремонт авто для 80 ОДШБр 3 батальйону.

Про це повідомляє Чернівецька обласна рада.

Захід розпочнеться о 16:00 на вулиці Ольги Кобилянської.

“На вас чекають – патріотичні пісні, світові хіти, смаколики та неймовірна атмосфера. На ярмарку ви зможете скуштувати домашню випічку та придбати вироби ручної роботи від наших студентів”, – повідомили в облраді.

Читайте також: Як ком’юніті жінок-переселенок змінюють Самбірську громаду

До ярмарку може долучитися кожен охочий, для цього потрібно принести свою випічку.

Нагадаємо, у Києві відкрилася виставка про Японію.

Фото: Чернівецька обласна рада

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: