Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Чи знаєш ти, яка українська техніка нищить російських окупантів?

Опубліковано

Почнемо з найлегшого. Як звати цього красеня?

Правильно! Неправильно!

Так-так, це той самий ракетний комплекс «Нептун», який відправив на дно Чорного моря флагман російського флоту – крейсер «Москва». На фото – пускова установка комплексу. Що ж таке «Нептун» простими словами? Це комплекс крилатих ракет, призначений для ураження бойових кораблів, зокрема, крейсерів, есмінців, фрегатів та корветів. «Нептун» не боїться поганої погоди, йому байдуже на час доби та пору року. Розробник – київське конструкторське бюро «Луч». Значну роль у розробці відіграв легендарний український конструктор Олег Коростельов.

Росіяни панічно бояться шведсько-британського NLAW, але доволі часто їхні танки наздоганяє саме цей український протитанковий ракетний комплекс. Це..

Правильно! Неправильно!

Правильна відповідь – Стугна. Це ще одна успішна розробка конструкторського бюро «Луч», призначена для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Оператор може керувати комплексом дистанційно – з безпечного місця, слідкуючи за всім з монітору. Думаєте, «Стугна» лупить лише танки та БТР окупантів? Воїни 95-ї бригади змогли знищити цим ПТРК два бойові гелікоптери Ка-52 (вони ж – «Алігатори»).

На фото – український безпілотник, який вже безліч разів допомагав нашим артилеристам нищити ворожі позиції. Знаєте назву?

Правильно! Неправильно!

Це «Лелека-100» – український розвідувальний безпілотник, створений українською компанією DeViRo. На озброєнні ЗСУ він з’явився не так давно (з травня 2021-го), але вже встиг взяти активну участь у знищенні російських складів та десятків одиниць техніки. Зокрема, саме завдяки «Лелеці» підрозділ легендарного Да Вінчі (Дмитра Коцюбайла) знищив великий склад боєприпасів російської армії під Кривим Рогом.

Із «Лелекою» розібралися, а що це за «пташка»?

Правильно! Неправильно!

Саме так, це українська «Фурія» – безпілотник, створений українським підприємством «Атлон Авіа». Завдяки цьому БПЛА українські захисники ще з 2014 року успішно проводять розвідку позицій противника та коригують вогонь артилерії. Утім офіційно на озброєння ЗСУ «Фурію» прийняли в квітні 2020 року. За неофіційною інформацією, назву для цього безпілотника вигадали українські воїни, які вперше застосували «Фурію» в умовах бойових дій. Відомо, що першими цей БПЛА «затестили» бійці батальйону «Донбас».

Ще один страх російських окупантів. Це реактивна систем залпового вогню…

Правильно! Неправильно!

Це РСЗВ, створена фахівцями Харківського конструкторського бюро в 2015 році. Уперше про прийняття її на озброєння ЗСУ повідомили в 2019 році. «Верба» була розроблена на базі радянського «Граду», утім пускова установка української системи отримала низку вдосконалень. Зокрема, покращені системи навігації, зв’язку, вирівнювання та стабілізації платформи. А ще – суттєве зменшення часу на перезарядку. Замість щонайменше години для «Градів» українській РСЗВ достатньо 10-15 хвилин. «Вербу» активно використовують у російсько-українській війні. А головне – результативно.

А цей броньовик створювали для підрозділів Національної гвардії України. Однак згодом він поповнив й автопарк 28-ї ОМБр. Цей броньований автомобіль називається…

Правильно! Неправильно!

Так, це «Новатор» від підприємства «Українська бронетехніка». Його розробили в інтересах та для підрозділів НГУ. «Новатор» має модернізовану підвіску для використання в бойових умовах, а також протимінний захист, здатний витримати підрив кількох гранат. Броньовик з легкістю без підготовки подолає водні перешкоди глибиною до 1,4 м та підйоми до 60%. На шосе «Новатор» можна розігнати приблизно до 170 км/год.

Впізнаєте танк на фото?

Правильно! Неправильно!

На фото – український «Булат» – результат модернізації радянського танка Т-64Б.У чому полягає модернізація? Усе просто: в покращенні захисту, рухомості та вогневої міці техніки. Виробник – Харківський завод імені В.О. Малишева. Єдиний користувач – Збройні сили України.

Протитанкова «Стугна» змогла щонайменше двічі «приземлити» гелікоптери росіян. Утім це не поодинокий випадок. На фото – вітчизняний ПТРК, який «задав» цей тренд. І його назва…

Правильно! Неправильно!

Справді, це український «Корсар». І саме ним 1-го квітня воїни-десантники 95-ї бригади знищили черговий російський гелікоптер. ПТРК, як і «Стугну» з «Нептуном», розробив легендарний конструктор КБ «Луч» Олег Коростельов. «Корсар» вміє вражати цілі на відстані щонайменше до 2500 метрів та без проблем справляється з ворожими танками й бронетранспортерами.

А як щодо цього броньовика, прийнятого на озброєння ще в 2017 році?

Правильно! Неправильно!

Це броньований автомобіль «Козак-2», що має захист 5-го класу та був розроблений у 2015 році. У 2017 році броньовик передали на озброєння ЗСУ. Розробник – науково-виробниче об'єднання «Практика». Машина на 70% виготовлена з компонентів і комплектуючих вітчизняного виробництва, які поставляє десяток українських підприємств.

На фото – бронетранспортер, який витісняє радянські БТР з автопарку української армії. Перше бойове хрещення цієї машини відбулося ще в червні 2014-го року поблизу Слов’янська. Це…

Правильно! Неправильно!

Бронетранспортер БТР-4 «Буцефал» – ще одна гордість Харківського заводу імені В.О. Малишева. Це суто українська розробка, що пройшла повний цикл від «чистого аркуша» до постановки на озброєння. «Буцефал» призначений для транспортування бійців та вогневої підтримки під час бою. Демонстраційний прототип вперше представили в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-ХХІ» в Києві.

А ось ще один ракетний комплекс українського виробництва, створений на базі радянської РСЗВ «Смерч». Його назва…

Правильно! Неправильно!

Так, це «Вільха», над розробкою якої працювали представники одразу 15 підприємств. Це високоточний 300-мм реактивний боєприпас з максимальною дальністю понад 100 км. Система призначена для ураження на дальніх відстанях броньованої, легкоброньованої та неброньованої техніки, живої сили, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку, об’єктів військово-промислової структури тощо. Сьогодні «Вільха» активно працює над знищенням російських окупантів.

Ця гвинтівка надійшла на озброєння ЗСУ в 2020 році. Може здаватися, що це допомога від європейських партнерів. Але це також українська розробка.

Правильно! Неправильно!

Так, це «Алігатор», якому під силу знищити навіть броньовану техніку! Виробник – українська компанія «ХАДО-холдинг», головне призначення – знищення укріплень та техніки супротивника. 14,5х114 – це надпотужний калібр, початкова швидкість кулі становить 980 м/с, ефективна дальність пострілу – до 2000 м, а максимальна дальність польоту кулі – до 7000 м. До речі, на відстані 1,5 км куля пробиває 10-мм броньову плиту.

Чи знаєш ти, яка українська техніка нищить російських окупантів?
Хех, здається, вам слід поцікавитися озброєнням та технікою, що створюють в Україні. Інакше як ви впізнаєте «Вербу», «Буцефала» та «Козака» під час параду на честь перемоги над російськими окупантами?
Непоганий результат! Схоже, ви слідкуєте за розробками українських компаній, але деякі знання ще варто «підтягнути». Адже лише так ви оціните всю красу новини про те, що ЗСУ збили черговий гелікоптер РФ за допомогою «Стугни».
Нічого собі! Ви працюєте в КБ «Луч»? Схоже, ви добряче розумієтесь на техніці, створеній українськими компаніями. Під час параду на честь нашої перемоги над російськими окупантами ви точно зможете пояснити, «що це за потужний броньовик». Так тримати!

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

Укрпошта випустить марку, присвячену оборонцям Чернігова

Опубліковано

“Укрпошта” анонсувала перепродаж поштового блоку “Міста героїв” на честь Чернігівщини, до якого ввійшли чотири марки. Це вже сьомий випуск серії.

Про це повідомляє поштовий маркет.

Історія Міста героя

Понад місяць, від 24 лютого 2022 року, ворог намагався окупувати територію Чернігівської області, щоб якомога ближче підступитися до столиці. Попри небезпеку, місцеві мешканці чинили активний спротив: облаштовували штучні перешкоди для просування ворожої техніки на дорогах, відстежували її рух та передавали інформацію Збройним Силам України, тобто робили усе, аби оборонці стримали наступ.

Українські військові відчайдушно боролися за кожен метр рідної землі та вже до 3 квітня 2022 року витіснили російського агресора з усієї території області. Зі звільненням спокій не повернувся до краю, адже близькість кордону з рф дозволяє ворогу здійснювати постійні ракетні атаки, націлені на населені пункти регіону. 

Читати також: Укрзалізниця запустила оновлені електропоїзди: яким маршрутом курсуватимуть

Але це не стало на заваді активному відновленню після російської навали. Чернігівщина вистояла та відбудовується, а її жителі, за свою активну боротьбу, заслуговують на найщирішу повагу.

Про марку

Поштовий випуск, що є продовженням серії «Міста Герої», присвячено Чернігову, Ніжину, с. Ягідному, с. Семенівці. Ескізи розроблені креативною агенцією I AM IDEA.

Тираж блоку – 150 000, а вартість – 120 гривень.

Передзамовити марки можна за посиланням.

Нагадаємо, що в Україні випробували сенсорну технологію пошуку мін з дронів.

Читати далі

Суспільство

«Люди квасять огірки, а я — лопухи». Це сімейна гончарна майстерня на Прикарпатті, де виготовляють посуд з відбитками рослин

Опубліковано

«Сама собі керамістка» — так називає себе Лілія з Франківщини у власному блозі в Instagram, де її читають майже 70 000 підписників. У дописах блогу — різнокольорові горнятка й тарілки з лавандою, виліпленими пташками чи у вигляді лимонів — суцільне естетичне задоволення. «Ці яскраві горнятка ніби наповнені життям і легкістю», — ділиться майстриня. А ще в блозі час від часу з’являється пані Орися — матір Лілії. У свої 70 ця багатодітна мама й бабуся вміло стоїть на голові та допомагає дочці створювати посуд. 

Leaf Ceramics — це не лише естетичний блог з різнокольоровим посудом ручної роботи. Це сімейна справа багатодітної родини, яка забезпечує та допомагає проявити свою творчість. Історія сімейної майстерні — в новому матеріалі на ШоТам.

Ідея створити майстерню виникла в декреті

Лілія Шкреметка — мама чотирьох дітей, що живе в селі Чернятин на Прикарпатті. За фахом жінка — інженерка-землевпорядниця. Вона працювала в цій сфері 5 років, але в декреті вирішила робити те, що дуже подобається. Так 8 років тому Лілія спробувала працювати з глиною, навчилася створювати вироби з відео в інтернеті, а потім деякий час працювала в майстерні кераміки в районному центрі. А у 2018 Лілія з чоловіком наважилися створити власну майстерню зі створення кераміки. 

Подружжя придбало піч, аби випалювати керамічні вироби при високих температурах. Лілія каже, що тоді дуже підтримала її мама Орися, яка повернулася з заробітків і допомогла з коштами для старту. До повномасштабного вторгнення керамічну масу для виробів замовляли від Слов’янського керамічного заводу, який продавав її за доступними цінами. Зараз усі заготовки купують за кордоном, зокрема, в Німеччині. 

Щодня в пошуках ідеальних рослин для крафтового посуду

Лілія отримує готові керамічні брикети, які вже готові до ліпки. З мокрої глини виліплює виріб, який сохне тиждень, аби волога повністю випарувалася. Далі відбувається лощення та шліфування, а після цього — перший випал виробу в печі. Наприкінці Лілія займається глазуруванням — наносить на вироби поливу, і тому вони стають різнокольоровими. 

Керамічна тарілка з відбитками рослин від бренду. Фото надала Лілія

У середньому виріб виготовляють три тижні — тоді відбувається ліпка, підсушення, випали. Лілія каже, що створення виробів — це тривалий та клопіткий процес, який потребує терплячості й уважності: «На самому натхненні в такій справі далеко не заїдеш».

Родзинкою бренду є те, що Лілія протягом усього року, навіть взимку відтискає на виробах справжні рослини: «Люди взимку квасять огірки, а я — лопухи»

Процес відтискання рослин на майбутній тарілці. Фото з соцмереж бренду Leaf Ceramics

Першими виготовили горнятка й тарілки. «Коли тільки почали роботу та відбили перші рослини, то постійно хотіла пробувати ще й думала, що б то ще таке створити. З часом я вже зрозуміла, яка рослина може відбитися добре, а яка ні. Я завжди шукаю ідеальні для себе рослини за формою та товщиною», — розповідає майстриня.

Яскравий посуд, що наповнений життям

Лілії дуже подобається, коли в майстерні вдається створити щось нове. Наприклад, нещодавно зʼявилася нова серія акварельних горняток, які дуже подобаються клієнтам, адже їх часто замовляють. Ідею Лілія підгледіла в іноземних керамістів, але каже, що ці горнята — особливі, бо в них є і втілення власних ідей. 

Серія горняток з патріотичною символікою від бренду Leaf Ceramics. Фото надала Лілія

А ще майстрині дуже подобаються горнятка у вигляді апельсинів і лимонів. «Ця кольорова серія мені дуже подобається, бо ці яскраві горнята ніби наповнені життям і легкістю», — каже жінка.

Хітом серед клієнтів є горнята з лавандою та пташками, які регулярно замовляють протягом трьох років. Майстриня обожнює маленькі теплі деталі, тому вручну виліплює пташок чи бджілок. Найбільше клієнтів — з Києва та Львова, але замовляють посуд і з-за кордону. Лілія також має магазин на міжнародній платформі хендмейд-виробів Etsy.

Керамічні горнятка з лавандою та пташками, які протягом трьох років замовляють клієнти. Фото надала Лілія

Кожен у сім’ї робить щось для майстерні 

«До роботи я надихаюся іншими людьми та виробами, а також природою, тому де б я не була, завжди дивлюся під ноги та шукаю цікаві рослини. Іноді клієнти самі рекомендують, що б вони хотіли придбати, а ще підписники пишуть свої ідеї. Тому задуми для виробів є завжди, з цим ніколи не буває проблем», — каже майстриня.

Лілія розповідає, що майстерня забезпечує всю сім’ю — це можливість розвивати власну справу та добре заробляти в селі. Жінка створює вироби, її чоловік-відеограф фотографує їх для соцмереж і створює контент. Сестра Лілії — таргетологиня, тому просуває кераміку в соцмережах. «Можна робити багато гарних виробів, але якщо їх ніхто не побачить, то користі немає. Тому соціальні мережі та реклама дуже важливі у власному бізнесі», — переконує майстриня.

Мама Лілії пані Орися допомагає жінці в майстерні. Фото надала Лілія

Дуже допомагає й пані Орися, яка також виготовляє посуд у майстерні та допомагає з найменшою дитиною, коли Лілія працює. У свої 70 років жінка заряджає до життя, а у вільний час любить постояти на голові. «Вона енергійна та життєрадісна. Я набираюся від неї оптимізму для життя», — каже Лілія.

МІж дочкою та матір’ю сильний зв’язок і взаємопідтримка. А ще Лілія також є мамою чотирьох дітей, як і пані Орися. Жартома керамістка називає свою маму «бабусею», та й ще солідною, адже жінка вже має десять онуків. 

Лілія з матір’ю, яка надихає її своєю енергією до життя. Фото надала Лілія 

Сімейна майстерня — як п’ята дитина

Лілія каже, що в житті все насправді не так, як в Instagram. Поєднувати материнство й роботу в майстерні складно, проте її у всьому підтримують найближчі люди. Майстриня каже, що пишається тим, як попри пандемію та повномасштабне вторгнення їм вдалося зберегти сімейну справу. 

Тарілки з відбитими рослинами. Фото надала Лілія

«Я дуже довго думала про те, чи створювати цю майстерню, але тепер вона для мене як ще одна дитина, яку я розвиваю та доглядаю. Тут я проявляю свою творчість і те, що є в моєму внутрішньому світі. 

Я дуже хочу, щоб завершилася війна, і мої діти жили в щасливій сім’ї, щасливій країні. І щоб все було так, як має бути. Знаю, що працюватиму багато й старанно, тому з того обов’язково буде результат», — підсумовує Лілія Шкреметка.

Читати далі

Технології

Укрзалізниця запустила оновлені електропоїзди: яким маршрутом курсуватимуть

Опубліковано

В пʼятницю 29 березня УЗ анонсувала оновлені електропоїзди серії ЕПЛ2Т. Це друга фаза проєкту Dnipro City Express. Рухомий склад курсуватиме на маршруті “Камʼянське – Дніпро – Синельникове”.

Про це повідомляє УЗ на своїй Facebook-сторінці.

фото: УЗ

Деталі маршруту

Поїзди зупинятимуться на станціях Нижньодніпровськ, Ксеніївка, Ігрень, Синельникове-2 та інших проміжних, забезпечуючи таким чином зручне тактове сполучення між районами і берегами самого Дніпра та для мешканців агломерації.

фото: УЗ

Перші ранкові рейси стартують з Дніпра до станції Синельникове о 05:30, з Камʼянського до Дніпра і Синельникова о 05:42, з Дніпра до Камʼянського о 05:14, і з Синельникова до Дніпра о 05:49.

Читати також: В Україні випробували сенсорну технологію пошуку мін з дронів

Як виглядають оновлені поїзди

Модернізовані електропоїзди оснащені пандусами, місцями для проїзду людей з інвалідністю та інклюзивними вбиральнями, навігацією з шрифтом Брайля, місцями для велосипедів, а ще – портами Type-C та USB для зарядки гаджетів

фото: УЗ

 Про електропоїзд ЕПЛ2т

Це український електропоїзд постійного струму, виробництва Луганського тепловозобудівного заводу. Електропоїзд спроектували на основі екіпажної частини дизель-поїзду ДЕЛ-01 і електричного устаткування електропоїзду ЕР2Т.

Такі електропоїзди розвивають швидкість до 130 км/год. Основна складовість електропоїзда – вісім вагонів: 2 головних, 4 моторних та 2 причіпних.

Нагадаємо, що Дія відповіла на популярні запитання про освітні документи.

Фото: УЗ

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство29 хв. тому

«Люди квасять огірки, а я — лопухи». Це сімейна гончарна майстерня на Прикарпатті, де виготовляють посуд з відбитками рослин

«Сама собі керамістка» — так називає себе Лілія з Франківщини у власному блозі в Instagram,...

Суспільство2 дні тому

“Глядачі полюбили нас за українську виставу”: як харківський лялькар лікує депресію у військових

Там, де болю не видно зовні, всередині він може бути гострішим. Українські воїни, які щодня...

Суспільство7 днів тому

«На такій печериці можна хоч піцу робити!». Переселенець з Донеччини за грант відродив бізнес із вирощування грибів-гігантів

Юрій Душенко з Донеччини розпочав справу наприкінці 2015 року. Двічі втрачав бізнес, вимушено змінив три...

Суспільство1 тиждень тому

Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Дмитро Гринь з Ладижина з радістю та гордістю оглядає свої володіння — довгі рівненькі рядки...

РЕКЛАМА: