Почнемо з найлегшого. Як звати цього красеня?
Так-так, це той самий ракетний комплекс «Нептун», який відправив на дно Чорного моря флагман російського флоту – крейсер «Москва». На фото – пускова установка комплексу. Що ж таке «Нептун» простими словами? Це комплекс крилатих ракет, призначений для ураження бойових кораблів, зокрема, крейсерів, есмінців, фрегатів та корветів. «Нептун» не боїться поганої погоди, йому байдуже на час доби та пору року. Розробник – київське конструкторське бюро «Луч». Значну роль у розробці відіграв легендарний український конструктор Олег Коростельов.
Росіяни панічно бояться шведсько-британського NLAW, але доволі часто їхні танки наздоганяє саме цей український протитанковий ракетний комплекс. Це..
Правильна відповідь – Стугна. Це ще одна успішна розробка конструкторського бюро «Луч», призначена для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Оператор може керувати комплексом дистанційно – з безпечного місця, слідкуючи за всім з монітору. Думаєте, «Стугна» лупить лише танки та БТР окупантів? Воїни 95-ї бригади змогли знищити цим ПТРК два бойові гелікоптери Ка-52 (вони ж – «Алігатори»).
На фото – український безпілотник, який вже безліч разів допомагав нашим артилеристам нищити ворожі позиції. Знаєте назву?
Це «Лелека-100» – український розвідувальний безпілотник, створений українською компанією DeViRo. На озброєнні ЗСУ він з’явився не так давно (з травня 2021-го), але вже встиг взяти активну участь у знищенні російських складів та десятків одиниць техніки. Зокрема, саме завдяки «Лелеці» підрозділ легендарного Да Вінчі (Дмитра Коцюбайла) знищив великий склад боєприпасів російської армії під Кривим Рогом.
Із «Лелекою» розібралися, а що це за «пташка»?
Саме так, це українська «Фурія» – безпілотник, створений українським підприємством «Атлон Авіа». Завдяки цьому БПЛА українські захисники ще з 2014 року успішно проводять розвідку позицій противника та коригують вогонь артилерії. Утім офіційно на озброєння ЗСУ «Фурію» прийняли в квітні 2020 року. За неофіційною інформацією, назву для цього безпілотника вигадали українські воїни, які вперше застосували «Фурію» в умовах бойових дій. Відомо, що першими цей БПЛА «затестили» бійці батальйону «Донбас».
Ще один страх російських окупантів. Це реактивна систем залпового вогню…
Це РСЗВ, створена фахівцями Харківського конструкторського бюро в 2015 році. Уперше про прийняття її на озброєння ЗСУ повідомили в 2019 році. «Верба» була розроблена на базі радянського «Граду», утім пускова установка української системи отримала низку вдосконалень. Зокрема, покращені системи навігації, зв’язку, вирівнювання та стабілізації платформи. А ще – суттєве зменшення часу на перезарядку. Замість щонайменше години для «Градів» українській РСЗВ достатньо 10-15 хвилин. «Вербу» активно використовують у російсько-українській війні. А головне – результативно.
А цей броньовик створювали для підрозділів Національної гвардії України. Однак згодом він поповнив й автопарк 28-ї ОМБр. Цей броньований автомобіль називається…
Так, це «Новатор» від підприємства «Українська бронетехніка». Його розробили в інтересах та для підрозділів НГУ. «Новатор» має модернізовану підвіску для використання в бойових умовах, а також протимінний захист, здатний витримати підрив кількох гранат. Броньовик з легкістю без підготовки подолає водні перешкоди глибиною до 1,4 м та підйоми до 60%. На шосе «Новатор» можна розігнати приблизно до 170 км/год.
Впізнаєте танк на фото?
На фото – український «Булат» – результат модернізації радянського танка Т-64Б.У чому полягає модернізація? Усе просто: в покращенні захисту, рухомості та вогневої міці техніки. Виробник – Харківський завод імені В.О. Малишева. Єдиний користувач – Збройні сили України.
Протитанкова «Стугна» змогла щонайменше двічі «приземлити» гелікоптери росіян. Утім це не поодинокий випадок. На фото – вітчизняний ПТРК, який «задав» цей тренд. І його назва…
Справді, це український «Корсар». І саме ним 1-го квітня воїни-десантники 95-ї бригади знищили черговий російський гелікоптер. ПТРК, як і «Стугну» з «Нептуном», розробив легендарний конструктор КБ «Луч» Олег Коростельов. «Корсар» вміє вражати цілі на відстані щонайменше до 2500 метрів та без проблем справляється з ворожими танками й бронетранспортерами.
А як щодо цього броньовика, прийнятого на озброєння ще в 2017 році?
Це броньований автомобіль «Козак-2», що має захист 5-го класу та був розроблений у 2015 році. У 2017 році броньовик передали на озброєння ЗСУ. Розробник – науково-виробниче об'єднання «Практика». Машина на 70% виготовлена з компонентів і комплектуючих вітчизняного виробництва, які поставляє десяток українських підприємств.
На фото – бронетранспортер, який витісняє радянські БТР з автопарку української армії. Перше бойове хрещення цієї машини відбулося ще в червні 2014-го року поблизу Слов’янська. Це…
Бронетранспортер БТР-4 «Буцефал» – ще одна гордість Харківського заводу імені В.О. Малишева. Це суто українська розробка, що пройшла повний цикл від «чистого аркуша» до постановки на озброєння. «Буцефал» призначений для транспортування бійців та вогневої підтримки під час бою. Демонстраційний прототип вперше представили в червні 2006 на виставці «Авіасвіт-ХХІ» в Києві.
А ось ще один ракетний комплекс українського виробництва, створений на базі радянської РСЗВ «Смерч». Його назва…
Так, це «Вільха», над розробкою якої працювали представники одразу 15 підприємств. Це високоточний 300-мм реактивний боєприпас з максимальною дальністю понад 100 км. Система призначена для ураження на дальніх відстанях броньованої, легкоброньованої та неброньованої техніки, живої сили, руйнування командних пунктів, вузлів зв’язку, об’єктів військово-промислової структури тощо. Сьогодні «Вільха» активно працює над знищенням російських окупантів.
Ця гвинтівка надійшла на озброєння ЗСУ в 2020 році. Може здаватися, що це допомога від європейських партнерів. Але це також українська розробка.
Так, це «Алігатор», якому під силу знищити навіть броньовану техніку! Виробник – українська компанія «ХАДО-холдинг», головне призначення – знищення укріплень та техніки супротивника. 14,5х114 – це надпотужний калібр, початкова швидкість кулі становить 980 м/с, ефективна дальність пострілу – до 2000 м, а максимальна дальність польоту кулі – до 7000 м. До речі, на відстані 1,5 км куля пробиває 10-мм броньову плиту.
Поділіться своїми результатами:
Гончар Микола мріяв створити артпростір для ветеранів, але не мав на це грошей. Він порахував, що для втілення задуму йому потрібно зробити й продати 10 000 горнят. Вирішив: а чому б не спробувати? Тож написав про мрію в соцмережах.
Його ідея отримала такий відгук, що горнята розкупили за рік, тож Микола вже добудовує резиденцію! Кейс про те, як неможливе стає можливим, дивіться в нашому проєкті «Куркулятор»! А якщо маєте бажання, можете підтримати проєкт Миколи, замовивши в нього горнятко.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Миколи Величка
Суспільство
Цієї суботи урбаніст з Данії Мікаель Колвілл-Андерсен збирає толоку. Разом із киянами він планує розфарбувати простір на Контрактовій.
Це дозволить Мікаелю підготувати місце, де він обіцяє створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі.
Про це автор ідеї повідомив у своєму інстаграмі.
Оживляємо сірий асфальт
Мікаель Колвілл-Андерсен планує створити найбільший тактичний урбаністичний проєкт у світі. Він закликає киян приходити на толоку, аби долучитися до творчого процесу. : «Разом перетворимо простір на яскраве, живе місце з фарбами, атмосферою та людьми, яким не байдуже»
Читайте також: Гурт Ziferblat відсвяткував День вишиванки в Базелі разом з українською громадою (ФОТО)
У своєму відеозверненні данський урбаніст наголошує, що хоче оживити сірий асфальт, додавши фарб. Це підготовка простору до облаштування, де Мікаель планує розставити вуличні меблі.
Нагадуємо, що українці відкрили виставку свого народного вбрання у Сан-Антоні.
Фото обкладинки: Львівський мніципальнй мистецький центр
Цьогоріч 23 лікарні у прифронтових регіонах України оснащать гібридними сонячними електростанціями та системами зберігання енергії. Загалом встановлять 2 700 сонячних панелей, які щороку вироблятимуть 1,6 мільйона кВт*год чистої електроенергії для безперебійної роботи медзакладів.
Про це повідомили в пресслужбі благодійного фонду Energy act for Ukraine Foundation.
Лікарні, що вже отримали допомогу
Першими користувачами нових автономних сонячних систем стали дві лікарні в Миколаївській області. вони вже користуються перевагами роботи гібридних сонячних електростанцій. Загалом 23 медичні установи отримають доступ до цієї інноваційної енергетичної інфраструктури. Ефективність системи також протестують у одній зі шкіл як перспективу поширення проєкту в освітньому секторі.
Читайте також: Світовий банк виділить ще 84 млн грн на відновлення осель українців
У проєкті прагнуть забезпечити енергетичну незалежність регіонів, які постійно обстрілюють. Засновниця й директорка фонду Energy Act for Ukraine Юліана Оніщук говорить, що проєкт втілюють завдяки підтримці програми партнерства з Україною (Ukraine Partnership Facility, UPF) та фонду Stichting de Boomgaard. У результаті лікарні зможуть знизити свої витрати та допомагати безперервно.
Вкладені кошти та масштабування
Загальний бюджет першої частини проєкту — 3,4 мільйона євро. Далі партнери планують залучити додаткове фінансування для масштабування ініціативи ще на 60 лікарень усіх областей, близьких до лінії фронту.
Сонячні панелі компанії Solarge розробили спеціально для швидкого встановлення на об’єктах критичної інфраструктури. Вони легкі, без скла та нетоксичні — це робить їх безпечними та простими в монтажі.
Про фонд та партнерство
Благодійний фонд Energy Act for Ukraine Foundation надає рішення з відновлюваної сонячної енергії для шкіл та лікарень, що постраждали внаслідок російської агресії в Україні, у межах кампаній «100 сонячних шкіл» та «50 сонячних лікарень».
Фонд встановлює гібридні сонячні електростанції з системами зберігання енергії для об’єктів соціальної та критичної інфраструктури, щоб забезпечити доступ до освіти, можливість надавати медичні послуги навіть під час відключень електроенергії, а також сприяти позитивним змінам на шляху до сталого майбутнього.
Проєкт реалізують за фінансування UPF та Stichting de Boomgaard у партнерстві з компанією сонячних технологій Solarge, українським благодійним фондом Energy Act for Ukraine та БО УНБФ «Лінія життя». UPF — це програма, яку впроваджує Агентство підприємництва Нідерландів (RVO) за дорученням Міністерства закордонних справ Нідерландів.
Нагадуємо, що в Україні збудують перший завод із виробництва соєвого протеїну.
Фото: Energy act for Ukraine Foundation.
Кава в дріпах як донат: військовий створив бізнес, аби закривати потреби підрозділу
«Привіт! Я Спейс, командир роти, яку ми називаємо “Практика”. Ми з командою збираємо донати на...
Ще один спосіб сказати «дякую»: як підтримати поранених військових до Дня вишиванки
«Я красивий? Ану, сфотографуйте на мій телефон — я рідним надішлю. Це точно подарунок?» —...
Денжер — собака з Ізраїлю, що допомагає лікувати людей з прифронту. Історія однієї з місій у Бахмуті
Грудень 2022 року. Підвал будинку в Бахмуті — холодний і сирий. Тут зазвичай панує гнітюча...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...