«Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе, щоб стати навіки соняшником», – автором цих рядків є відомий український поет та громадський діяч. Торік вулицю Некрасівську перейменували на його честь. Хто це?
27 жовтня 2022 року Некрасівську вулицю перейменували на честь поета, перекладача, кіносценариста і борця за незалежність України Івана Драча. Вулиця Драча розташована у Шевченківському районі столиці та пролягає від Січових Стрільців до вулиці Володимира Винниченка.
Донедавна цю вулицю називали Волгоградського – на честь російського міста. Однак у вересні 2022 року її перейменували на честь загиблого на війні українського активіста, відомого боротьбою за збереження урочища Протасів Яр. Про кого йдеться?
Фото: Serhii Biriukov
Нині колишня вулиця Волгоградська носить ім’я активіста, учасника Революції Гідності та воїна 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» Романа Ратушного. Він загинув 9 червня під час виконання бойового завдання на Ізюмському напрямку. До повномасштабної війни Роман був активістом та очільником громадської організації «Захистимо Протасів Яр». Він боровся за збереження урочища та вимагав не допустити його забудови.
У листопаді в Деснянському районі Києва з’явилася вулиця, названа на честь херсонської громадської діячки Катерини Гандзюк. А як цю вулицю називали до цього?
Дійсно, до осені 2022 року ця вулиця була Біломорською. Цю назву вона отримала 1955 року, а через два десятиліття вулицю офіційно ліквідували. Попри це фактично вона існувала й надалі, а в 2015-му – поновилася в реєстрі. Сьогодні вулиця носить ім’я Катерини Гандзюк – активістки з Херсона, яка загинула внаслідок замовного нападу, що стався 31 липня 2018 року.
Пушкінську вулицю Києва перейменували на честь Євгена Чикаленка. Який із цих фактів про громадського діяча – правдивий?
Євген Чикаленко
Усі перелічені факти – абсолютна правда. Євген Чикаленко – громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець та один із ініціаторів скликання Центральної Ради. Якби Чикаленка можна було описати однією цитатою, найбільше, напевно, підійшла б ця: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
До 2022 року ця вулиця столиці носила ім’я радянського маршала Тимошенка. Однак наприкінці жовтня її перейменували на честь українського дисидента та громадського діяча, який став співавтором Акту проголошення незалежності України. Хто це?
Левко Лук’яненко – дисидент, один із співзасновників Української гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, співавтор Акту проголошення незалежності України та Декларації про державний суверенітет України.
5 травня 2022 року своє звернення президент України розпочав із повідомлення про загибель журналіста, який з початком повномасштабного вторгнення вже вдруге став на захист України. Згодом на його честь назвали колишню вулицю Жолудєва у Святошинському районі. Хто це?
З початком повномасштабної війни Олександр Махов вже вдруге став на захист України. До цього, у 2015 році, він добровільно мобілізувався і служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Після 24 лютого журналіст та військовий кореспондент пішов на фронт в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Махов загинув 4 травня 2022 року при обороні с. Довгеньке, що на Харківщині, внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів.
В Оболонському районі Києва наприкінці серпня з’явилася вулиця Героїв полку «Азов». А як вона називалася до цього?
Захисники Маріуполя. Фото: Дмитро Козацький.
Так, вулиця Героїв полку «Азов» не так давно носила ім’я радянського маршала Малиновського. Однак з 25 серпня 2022 року її перейменували на честь справжніх героїв, які захищали український Маріуполь.
Ще одна нову назва на мапі столиці – вулиця Тараса Трясила. На честь кого вона названа?
Тарас Трясило був козацьким отаманом кримськотатарського походження. До 2022 року вулиця носила ім’я російського винахідника-електротехніка Олександра Лодигіна. Утім прізвище Трясила ви могли чути не лише в контексті перейменувань, а й у повній назві 43-ої окремої артилерійської бригади.
До березня 2023 року у Шевченківському районі Києва можна було пройтися Тургенєвською вулицею. А яка нова назва?
Насправді усе дуже логічно. Замість російського письменника Івана Тургенєва – український письменник, видавець, перекладач, педагог та громадський діяч Олександр Кониський.
А знаєте, хто така Ірина Бекешкіна, на честь якої перейменували колишню вулицю Генерала Карбишева?
Ірина Бекешкіна
Ірина Бекешкіна була відомо українською соціологинею та спеціалісткою в галузі політичної та електоральної соціології. Крім того, вона очолювала фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Якої з цих вулиць ніколи не було в Києві?
Так, усі ці вулиці не так давно існували в Києві. Однак в процесі дерусифікації всі вони отримали нові назви. Челябінська вулиця тепер носить ім’я Пантелеймона Куліша, Кемеровська – гетьмана Данила Апостола, Брянську вулицю перейменували на Богодухівську, а Байкальську – на Мелітопольську.
А якому українському композитору «поступився» росіянин Михайло Глінка, ім’я якого носила вулиця у Солом’янському районі?
Як і Тургенєвську, вулицю Глінки цілком справделиво українізували, перейменувавши на вулицю Максима Березовського – видатного композитора з Сумщини, автора першої української симфонії та класика європейської музики.
Ким був Віталій Скакун, на честь якого перейменували вулицю академіка Каблукова?
Вулиця Віталія Скакуна
Віталій Скакун – військовий, Герой України, який загинув 24 лютого, коли погодився підірвати Генічеський автомобільний міст, щоб зупинити просування ворожої танкової колони. Віталій Скакун замінував його, але вчасно відійти звідти не встиг. Ціною власного життя військовий стримав наступ росіян.
На честь кого названа вулиця Сім’ї Бродських у Солом’янському районі?
Колишня вулиця Смоленська отримала нову назву на честь українських меценатів та підприємців Лазаря Бродського та Льва Бродського.
З 1953 року в Києві була ще й вулиця Тихорєцька – на честь російського міста Тихорєцьк. У серпні 2022 року вона отримала нову назву – Семена Палія. Хто це?
Семен Палій – козацький Фастівський полковник, талановитий полководець, керівник чисельних походів проти турків та татар й ватажок народного повстання 1700-1704 рр.
Поділіться своїми результатами:
Бійці 413-го батальйону «Рейд» Сил безпілотних систем завдавали нових ударів по позиціях противника на території Курської області. Підрозділ діє у складі зведеного загону БПС 78-ї окремої десантно-штурмової бригади «Джміль».
Про це повідомили в СБС.
Цього разу воїни виявили склад протитанкових мін, залишений росіянами без належного маскування, та знищили його за допомогою безпілотника. Також оператори БПЛА вразили бронеавтомобіль З-СТС відомий під назвою «Ахмат», який використовують силові структури Чечні.
Крім того, під вогонь українських дронів потрапили вантажівки, пікапи та мікроавтобуси противника. Як вказують у СБС, ці втрати ускладнюють логістику та знижують мобільність окупаційних сил.
Читайте також: Сили безпілотних систем уразили одне з найбільших російських виробництв пороху для зброї
🔥 Оператори СБС продовжують знищувати противника на Курщині Воїни 413-го батальйону «Рейд» Сил безпілотних систем, які діють на Курщині у складі зведеного загону БПС 78 ОДШП «Джміль», виявили та знищили склад протитанкових мін. Противник залишив їх у посадці без належного маскування – за що й поплатився. Крім того, бійці підрозділу за допомогою БПЛА уразили бронеавтомобіль З-СТС – відомий як «Ахмат» через те, що був створений на замовлення силових структур Чечні. Серед інших втрат противника від ударів операторів «Рейду» – вантажівки, пікапи та мікроавтобуси. Кожна така знищена ціль ускладнює логістику противника та знижує його мобільність на передовій. 🇺🇦 СБС: На крок попереду! #силибезпілотнихсистем
Опубліковано Командування Сил безпілотних систем ЗС України Четвер, 12 червня 2025 р.
Нагадаємо, що Сили оборони атакували важливий завод росіян за 40 кілометрів від Москви.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка СБС
В Україні випустили аудіозбірку «Татусеві казки». Історії для дітей озвучили українські телеведучі. Для проєкту використали 6 авторських казок та 2 — з адаптованим народним сюжетом.
Про це повідомили творці збірки — канал ICTV2 та медіасервіс Megogo.
Директорка з контенту Megogo Books Катерина Котвіцька зазначила, що цим проєктом команда прагнула розширити аудіопростір для українських дітей у всьому світі.
Історії для аудіоказок опрацювала й схвалила дитяча й сімейна психологиня Світлана Ройз. Серед авторів — ведучі новин та ранкових програм на телеканалах ICTV та ICTV2, а також СЕО Starlight Media Олександр Богуцький. До збірки увійшли:
- Олександр Богуцький — адаптована народна казка «Про правду і кривду»;
- Вадим Карʼяк — переосмислений сюжет Гуцульщини «Дівчина і зачарований дуб»;
- Григорій Герман — «Казка про Тиграйця і Шумну Тінь»;
- Олександр Швачка — «Казка про Незламну Зорю»;
- Сергій Лиховида — «Казка про Бегемота Антоніо, його друзів та подорож до Антарктиди»;
- Андрій Ковальський — «Казка про Ква і Кві, або Як звучить справжня сила»;
- Петро Демʼянчук — «Вибір світла»;
- Вʼячеслав Цимбалюк — «Казка про Зоряний Ліс».
Послухати «Татусеві казки» можна безкоштовно з 12 червня на медіасервісі Megogo в розділі «аудіо» в Україні та світі.
Фото обкладинки: скриншот з анонсу аудіозбірки
Киян запрошують до громадської робочої групи, яка розробить проєкт відновлення Житнього ринку. В ініціативі «Житній буде жити» прагнуть об’єднати містян навколо ідеї відродження пам’ятки Подолу.
Про це редакції повідомили ораганізатори громадської ініціативи.
Громада вирішує, як виглядатиме ринок
Ідеологом ініціативи виступив архітектор Павло Пекер. Він запропонував використати принцип гіпер-демократичної архітектури, у якому громада стає повноцінним замовником проєкту, а архітектор — експертом та фасилітатором процесу.
«У світі вже існує досить багато кейсів, коли громада, а не девелопери, мала вирішальний голос у питанні, та яким має бути той чи інший простір, фактично створюючи ТЗ для архітектурного проєкту. Такі приклади є у Копенгагені, Берліні, Едінбурзі та, навіть, у Івано-Франківську», — розповідає Павло Пекер.
Читайте також: Клопотенко взявся за відновлення Житнього ринку: створює гастрономічний центр Києва. Що з цього вийде? Інтерв’ю з ресторатором
До громадської робочої групи вже долучилися архітектори, урбаністи, історики, фудексперти та жителі Подолу. Також ідею Павла підтримав і Євген Клопотенко, який виступає за збереження Житнього ринку, а фірма цифрових продуктів Formworks на партнерських засадах розробила лендінг проєкту.
За словами Павла, глобальна мета громадської робочої групи — сформувати спільне бачення розвитку Житнього ринку у відкритому діалозі з громадою — на основі реальних потреб мешканців, цінностей простору та майбутнього району.
Зустрічі громадської робочої групи проводитимуть у Києві. У проєкті запланували 4 обговорення. Перша із зустрічей відбудеться 21 червня. Реєструйтеся на зустріч за посиланням.
Раніше ми писали, що в Києві презентували оновлений проєкт Житнього ринку з урахуванням думки містян (ФОТО).
Фото надали орагнізатори ініціативи «Житній буде жити»
Викладала історію навіть з позицій. Це Бароко, яка служить у «Хартії»
Олена — операторка FPV-дронів, яка захищає Україну в «Хартії». Паралельно вона взяла участь у волонтерському...
Вижила після ракетного удару та отримала 45% опіків тіла: історія вінничанки, що почала ліпити моті
Стильні окуляри, голлівудська посмішка та незмінний червоний фартушок — такою нині бачать Вікторію Головіну тисячі...
Стартапи з місією: як молодь розробляє рішення для змін у своїх громадах
Понад 200 підлітків на вихідних об’єднуються в команди, беруть челенджі від місцевого бізнесу та влади...
Одяг твоєї вулиці: військовий зі Львова створив футболки з принтом рідного району
Коли Ігор іде вулицею у футболці з принтом про рідний Сихів, перехожі звертають увагу й...