Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
«Поезіє, сонце моє оранжеве! Щомиті якийсь хлопчисько відкриває тебе для себе, щоб стати навіки соняшником», – автором цих рядків є відомий український поет та громадський діяч. Торік вулицю Некрасівську перейменували на його честь. Хто це?
27 жовтня 2022 року Некрасівську вулицю перейменували на честь поета, перекладача, кіносценариста і борця за незалежність України Івана Драча. Вулиця Драча розташована у Шевченківському районі столиці та пролягає від Січових Стрільців до вулиці Володимира Винниченка.
Донедавна цю вулицю називали Волгоградського – на честь російського міста. Однак у вересні 2022 року її перейменували на честь загиблого на війні українського активіста, відомого боротьбою за збереження урочища Протасів Яр. Про кого йдеться?

Нині колишня вулиця Волгоградська носить ім’я активіста, учасника Революції Гідності та воїна 93 окремої механізованої бригади «Холодний яр» Романа Ратушного. Він загинув 9 червня під час виконання бойового завдання на Ізюмському напрямку. До повномасштабної війни Роман був активістом та очільником громадської організації «Захистимо Протасів Яр». Він боровся за збереження урочища та вимагав не допустити його забудови.
У листопаді в Деснянському районі Києва з’явилася вулиця, названа на честь херсонської громадської діячки Катерини Гандзюк. А як цю вулицю називали до цього?
Дійсно, до осені 2022 року ця вулиця була Біломорською. Цю назву вона отримала 1955 року, а через два десятиліття вулицю офіційно ліквідували. Попри це фактично вона існувала й надалі, а в 2015-му – поновилася в реєстрі. Сьогодні вулиця носить ім’я Катерини Гандзюк – активістки з Херсона, яка загинула внаслідок замовного нападу, що стався 31 липня 2018 року.
Пушкінську вулицю Києва перейменували на честь Євгена Чикаленка. Який із цих фактів про громадського діяча – правдивий?

Усі перелічені факти – абсолютна правда. Євген Чикаленко – громадський діяч, благодійник, меценат, агроном, землевласник, видавець та один із ініціаторів скликання Центральної Ради. Якби Чикаленка можна було описати однією цитатою, найбільше, напевно, підійшла б ця: «Легко любити Україну до глибини душі, а ви спробуйте любити її до глибини своєї кишені».
До 2022 року ця вулиця столиці носила ім’я радянського маршала Тимошенка. Однак наприкінці жовтня її перейменували на честь українського дисидента та громадського діяча, який став співавтором Акту проголошення незалежності України. Хто це?
Левко Лук’яненко – дисидент, один із співзасновників Української гельсінської групи, народний депутат Верховної Ради чотирьох скликань, співавтор Акту проголошення незалежності України та Декларації про державний суверенітет України.
5 травня 2022 року своє звернення президент України розпочав із повідомлення про загибель журналіста, який з початком повномасштабного вторгнення вже вдруге став на захист України. Згодом на його честь назвали колишню вулицю Жолудєва у Святошинському районі. Хто це?
З початком повномасштабної війни Олександр Махов вже вдруге став на захист України. До цього, у 2015 році, він добровільно мобілізувався і служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді. Після 24 лютого журналіст та військовий кореспондент пішов на фронт в складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Махов загинув 4 травня 2022 року при обороні с. Довгеньке, що на Харківщині, внаслідок артилерійського обстрілу російських окупантів.
В Оболонському районі Києва наприкінці серпня з’явилася вулиця Героїв полку «Азов». А як вона називалася до цього?

Так, вулиця Героїв полку «Азов» не так давно носила ім’я радянського маршала Малиновського. Однак з 25 серпня 2022 року її перейменували на честь справжніх героїв, які захищали український Маріуполь.
Ще одна нову назва на мапі столиці – вулиця Тараса Трясила. На честь кого вона названа?
Тарас Трясило був козацьким отаманом кримськотатарського походження. До 2022 року вулиця носила ім’я російського винахідника-електротехніка Олександра Лодигіна. Утім прізвище Трясила ви могли чути не лише в контексті перейменувань, а й у повній назві 43-ої окремої артилерійської бригади.
До березня 2023 року у Шевченківському районі Києва можна було пройтися Тургенєвською вулицею. А яка нова назва?
Насправді усе дуже логічно. Замість російського письменника Івана Тургенєва – український письменник, видавець, перекладач, педагог та громадський діяч Олександр Кониський.
А знаєте, хто така Ірина Бекешкіна, на честь якої перейменували колишню вулицю Генерала Карбишева?

Ірина Бекешкіна була відомо українською соціологинею та спеціалісткою в галузі політичної та електоральної соціології. Крім того, вона очолювала фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
Якої з цих вулиць ніколи не було в Києві?
Так, усі ці вулиці не так давно існували в Києві. Однак в процесі дерусифікації всі вони отримали нові назви. Челябінська вулиця тепер носить ім’я Пантелеймона Куліша, Кемеровська – гетьмана Данила Апостола, Брянську вулицю перейменували на Богодухівську, а Байкальську – на Мелітопольську.
А якому українському композитору «поступився» росіянин Михайло Глінка, ім’я якого носила вулиця у Солом’янському районі?
Як і Тургенєвську, вулицю Глінки цілком справделиво українізували, перейменувавши на вулицю Максима Березовського – видатного композитора з Сумщини, автора першої української симфонії та класика європейської музики.
Ким був Віталій Скакун, на честь якого перейменували вулицю академіка Каблукова?

Віталій Скакун – військовий, Герой України, який загинув 24 лютого, коли погодився підірвати Генічеський автомобільний міст, щоб зупинити просування ворожої танкової колони. Віталій Скакун замінував його, але вчасно відійти звідти не встиг. Ціною власного життя військовий стримав наступ росіян.
На честь кого названа вулиця Сім’ї Бродських у Солом’янському районі?
Колишня вулиця Смоленська отримала нову назву на честь українських меценатів та підприємців Лазаря Бродського та Льва Бродського.
З 1953 року в Києві була ще й вулиця Тихорєцька – на честь російського міста Тихорєцьк. У серпні 2022 року вона отримала нову назву – Семена Палія. Хто це?

Семен Палій – козацький Фастівський полковник, талановитий полководець, керівник чисельних походів проти турків та татар й ватажок народного повстання 1700-1704 рр.
Поділіться своїми результатами:

Економіка

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Український безкоштовний iOS-додаток для пошуку та оренди квартир Bird виходить на польський ринок і запускається у Варшаві.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці компанії.
Зазначається, що сервіс розрахований для українців, які нині живуть у Польщі.
«Налаштовуємо фінальні пікселі й довідфільтровуємо квартири», – йдеться у дописі Bird.
За даними dev.ua, у додатку буде доступна функція «бабчин ремонт», що допомагає шукати житло за інтерʼєром та меблями. У сервісі також буде можливість обрати інтерʼєр.
Про застосунок
Bird — додаток для iPhone, що допомагає знайти квартиру в Києві за допомогою 3D-мапи, а також розпізнає фейкові оголошення й попереджає про них користувача.
Читайте також: Як створити рекламу, яку любитимуть? Кейс агенції Bickerstaff.369, яка перейменувала «Галичину» на «Донбас» і «Крим»
До 2022 року додаток працював лише в Києві, але потім запустився в Лондоні та Львові. Нині ним користуються 300 тисяч людей.
У застосунку можна самостійно обвести район, де насамперед цікавить оренда житла, переглянути наявні варіанти та підписатися на оновлення.
Нагадаємо, автобусний лоукостер FlixBus запустив нові маршрути з Києва до Польщі.
Також українська студія ZikZak Architects показала проєкт реконструкції школи для українських дітей у передмісті Варшави.
Фото: facebook.com/birdrent.
Суспільство

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
Україна повернула на батьківщину сімох дітей із Херсонської області, яких силоміць вивезла російська окупаційна влада у жовтні 2022 року.
Про це повідомили у пресслужбі Херсонської обласної військової адміністрації.
«Семеро дітей із Херсонщини, що майже пів року були в розлуці з рідними, нарешті прибули на свою землю, звільнену від ворога. Ще в жовтні минулого року загарбники примусово відправили маленьких українців у Євпаторію, нібито на “оздоровлення” у дитячий табір», — йдеться у повідомленні.
Як зазначено, дітей вдалося повернути завдяки зусиллям волонтерів БФ Save Ukraine.
Читайте також: Навіщо продавати державні порти? А заводи? Хіба це не зрада? 15 наївних питань про приватизацію. Відповідає ФДМУ
Нагадаємо, кілька днів тому до України повернули 18 дітей, яких росіяни вивезли з окупованих територій до Криму та РФ.
Фото: t.me/khersonskaODA.
Можливості

Підтримай ШоТам
ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.
24 березня Український ветеранський фонд Мінветеранів починає відбір заявок на програму фінансування ветеранського бізнесу #Варто «Робити своє».
Про це ШоТам повідомили в Українському ветеранському фонді.
Про конкурс
Конкурс #Варто «РобиТИ своє» створений задля фінансування бізнесу ветеранів, членів сімей загиблих ветеранів війни та членів сімей загиблих захисників та захисниць України у сфері сільського господарства та агропромисловому комплексі.
Грантовий конкурс запустили Український ветеранський фонд Міністерства у справах ветеранів у партнерстві з благодійним фондом «МХП – Громаді».
Для кого
Взяти участь у конкурс можуть:
- ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України, які зареєстровані відповідно до вимог законодавства як фізичні особи-підприємці;
- юридичні особи, зареєстровані не пізніше ніж за два роки до отримання фінансової підтримки, засновниками яких є ветерани, члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни та члени сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України.
Обов’язковим пріоритетом програми є ведення заявниками підприємницької діяльності у сфері сільського господарства та агропромисловому комплексі.
Фінансування
Мінімальна запитувана сума на проєкт – 500 000 грн. Максимальна запитувана сума на проєкт – 1 500 000 грн.
Як взяти участь
Для участі в конкурсному відборі проєктів заявник повинен заповнити аплікаційну форму, підписати електронним цифровим підписом та подати до Фонду проєктну заявку в електронному вигляді разом із документами.
Ознайомитись із переліком документів, а також подати заявку можна сайті Українського ветеранського фонду.
Дедлайн
Останній день прийому заявок – 10 квітня 2023 року (до 00:00 за київським часом).
Більше про умови та покрокову інструкцію – на сайті Українського ветеранського фонду.
Нагадаємо, Український ветеранський фонд запустив програму мікрофінансування бізнесу ветеранів та членів їхніх родин, яка діє до кінця воєнного стану.
Також ми повідомляли, що Фонд Східна Європа (ФСЄ) оголошують грантовий конкурс для громадських організацій, які надають життєво важливі послуги людям, що постраждали від війни.
Фото: veteranfund.com.ua