Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Айвазовський чи Айвазян? Російський чи наш? Час дізнатися, ким насправді був легендарний мариніст із Феодосії

Опубліковано

Так само, як Архипа Куїнджі та Іллю Ріпина, росіяни називають виключно «російським художником» й Івана Айвазовського. Але ким митець був за походженням?

Автопортрет,1874
Правильно! Неправильно!

Так, за походженням Іван Айвазовський, а точніше Ованес Айвазян, не був ані росіянином, ані українцем. Майбутній геній живопису народився у родині вірменського крамаря, яка оселилася в Криму.

До речі, а звідки родина переїхала в Крим?

Дев'ятий вал
Правильно! Неправильно!

Предки видатного митця у ХVIII столітті переселились із Західної Вірменії до Галичини, поблизу Львова. Звідти його батько Геворг та мати Ріпсіме переїхали до Криму, де через п’ять років і народився один з найвизначніших художників-мариністів світу.

Подейкують, що батьки Айвазовського за кожної нагоди приймали вдома мандрівних музикантів з материкової частини України. Що це були за музиканти?

Правильно! Неправильно!

Саме так, бандуристи! Їхня музика настільки запам’яталася Івану Айвазовському, що через 10 років, вже перебуваючи у Петербурзі, художник буде відтворювати ці мелодії на скрипці. Якось не дуже канонічно для «російського митця», правда?

Але ж Айвазовський навчався у Петербурзькій художній академії. Хіба це брехня?

«Варяги на Дніпрі»
Правильно! Неправильно!

Звісно ж, правда. Так само, як Архип Куїнджі та Ілля Ріпин, Іван Айвазовський навчався у Петербурзі. Але чи робить це його «російським художником»? Звісно ж, ні. Крім того, академія не відкрила талант митця, а лише допомогла йому розвинути свої здібності.

Після навчання український митець стає популярним, починає мандрувати Європою та знайомитися з відомими колегами. Рим, Париж, Лондон та Амстердам. Де вирішує жити Айвазовський, сягнувши, здавалося, піку слави?

Правильно! Неправильно!

Звісно ж, у рідній Феодосії! Айвазовський був справжнім патріотом міста. І саме завдяки йому у Феодосії з’явився водопровід, музей старожитностей і живопису, навчальні заклади, був реконструйований морський порт, проведена одна з перших у Російській імперії залізниць. Власне, саме в цьому місті художник і провів більшу частину життя.

Повернувшись додому, Айвазян продовжує активно працювати над новими полотнами. Однак море – не єдине, що захоплювало генія. Що ще полюбляв малювати Іван Айвазовський?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, на полотнах Айвазовського переважно море, але є й чимало українських мотивів: Дніпро, степ, чумаки або ж весільні сценки. Крім того, друзі художника запевняли, що навіть свій кримський маєток Айвазовський облаштував так, щоб він нагадував українські хутори.

А вгадаєте за назвою, яка з цих картин на українську тематику належить Айвазовському?

Правильно! Неправильно!

Дійсно, усі ці картини належать Івану Айвазовському. Ба більше, це лише мала частина робіт на українську тематику, створених нашим митцем. Чи багато картин митець присвячував пейзажам Російської імперії? Питання, звісно, риторичне.

Цікаво, що із ще одним привласненим росіянами українським митцем, Миколою Гоголем, Айвазовський познайомився у Венеції. Що допомогло двом геніям перетнутися?

Правильно! Неправильно!

Із Гоголем, який в ті часи жив в Італії, Айвазовський випадково познайомився у Венеції, почувши… його українську мову. Знайомство переросло в дружбу, і Гоголь став гідом Айвазовського в його походах по художніх музеях Італії. А в Римі, у помешканні Гоголя, українці разом читали вголос розділи з «Мертвих душ».

Цю картину Айвазовського у квітні 2009 року було продано за 1 млн 594 тис. доларів на аукціоні «Сотбіс» у Нью-Йорку. Пам’ятаєте назву?

Правильно! Неправильно!

Так, це робота «Відплиття Колумба із Палоса». Що особливо було в цьому аукціоні, крім величезної вартості картини? Заголовки світових ЗМІ, які в один голос називали Айвазовського «російським митцем».

Нещодавно Музей Метрополітен визнав Івана Айвазовського українцем. А як митця підписували там до цього?

Правильно! Неправильно!

Багатьох це може здивувати, але українець вірменського походження Іван Айвазовський тривалий час був для світу виключно «російським художником». Чому? Бо російська колоніальна машина працює над цим століттями, намагаючись привласнити та захопити не лише території, а й культуру інших країн.

До речі, після окупації Криму росіяни взялися за спроби нахабно вивезти картини українського митця до РФ. Як би поставився до цього сам Айвазовський?

Будинок, в якому мешкав І. Айвазовський, 2012 рік.
Правильно! Неправильно!

Окупанти порушили останнє побажання українського митця – заповіт. Адже сам Іван Айвазовський передав картини місту, в якому провів більшу частину свого життя. Ось пряма цитата із заповіту: «Моє найщиріше бажання, щоб будинок моєї картинної галереї в місті Теодозії, з усіма картинами, статуями й іншими творами мистецтва, становили повну власність міста Теодозїі, і на згадку про мене, Айвазовського, заповідаю галерею місту Теодозії, моєму рідному місту».

Виходить, Айвазовський – український вірменин, який захоплювався Феодосією, вільно володів українською, ніколи не називав себе «російським митцем», а росіяни все одно вважають його своїм? Невже вони просто взяли і вкрали митця?

Український пейзаж з чумаками при місяці
Правильно! Неправильно!

Інших варіантів відповіді бути й не може! Російська колоніальна машина не зважає на самоідентифікацію, погляди чи вподобання митців. Її завдання – привласнити, відібрати та стерти будь-які згадки про інші країни. Однак ми з вами вже точно знаємо, що і Куїнджі, і Ріпин, і Айвазовський – українці. А отже, має знайти й весь світ.

Айвазовський чи Айвазян? Російський чи наш? Час дізнатися, ким насправді був легендарний мариніст із Феодосії
Схоже, щойно ви відкрили для себе нового Івана Айвазовського. Чи варто засмучуватись такому результату? Звісно, ні. Російська колоніальна машина добряче попрацювала, аби у нашій свідомості Айвазовський був виключно російським митцем. Поділіться цим тестом із друзями, аби ще більше людей зрозуміли, ким насправді був геніальний митець.
Непоганий результат! Схоже, вас не здивували ані українська тематика в картинах Айвазовського, ані його любов до Феодосії. Утім деякі питання все ж виявилися надто складними. Але не зважайте на результат. Ви чудово попрацювали над тим, аби колоніальна машина вже ніколи не змогла переконати вас, що Айвазовський – «російський художник».
Десь у куточку знесилено плаче російська колоніальна машина. Чудовий результат! Ви точно знаєте, яке місце в житті Айвазовського посідала Україна та чому «російський художник» ніколи не тяжів до Петербурга чи Москви. Поділіться цим тестом із друзями, нехай ще більше людей дізнаються про геніального українця вірменського походження.

Поділіться своїми результатами:

Суспільство

“Біжу заради маленьких сердець”: у День Києва відбудеться благодійний забіг

Опубліковано

26 травня, у Києві, відбудеться 31-й щорічний “Пробіг під каштанами”. Організатори повідомили про реєстрацію. Гасло проєкту незмінне — #біжу заради маленьких сердець. Цьогоріч учасники бігтимуть для порятунку маленьких пацієнтів Центру дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України. Зібрані кошти спрямують на закупівлю необхідного медичного обладнання для Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ.

Про це йдеться на сайті пробігу.

У зв’язку з воєнним станом в Україні, організатори “Пробігу під каштанами” вирішили провести захід в онлайн-форматі. Учасники з усього світу запрошуються вийти на пробіжку або прогулянку в безпечних місцях, щоб пройти традиційну 5-кілометрову дистанцію.

Читайте також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Для участі в заході необхідно зареєструватися на сайті probig.in.ua та сплатити благодійний внесок у розмірі 300 гривень.

Потім потрібно завантажити та роздрукувати онлайн-номерок. У День Києва, 26 травня 2024 року, учасники повинні надягнути номерок, вийти на пробіжку чи прогулянку, опублікувати фото або відео в соціальних мережах з хештегами #probig2024 та #біжузарадималенькихсердець.

Також з’явилася можливість обирати формат отримання стартового пакета: через відділення Нової пошти або в офісі, який працюватиме з 20 по 24 травня 2024 року за адресою: місто Київ, вулиця Вʼячеслава Чорновола, 28/1, Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Учасники, які бігатимуть за межами України, можуть завантажити онлайн-номерок на сайті.

Нагадаємо, у лютому 2024 року Міністерство оборони оголосило про розробку застосунку “Армія+”, спрямованого на потреби військових. Перед складанням “дорожньої карти” розробок було проведено опитування кількох тисяч військовослужбовців.

Фото: 30-й “Пробіг під каштанами”

Читати далі

Суспільство

Як Андрій Палій познайомив Європу з українською молочною продукцією (ВІДЕО)

Опубліковано

Бився за Україну проти росіян і поляків, а після І Світової познайомив Європу з якісною українською молочною продукцією, яку англійці, німці, голландці й австрійці змітали з поличок магазинів!

Андрій Палій — молочний магнат Галичини, який відродив українське молочарство, а ставши успішним бізнесменом, займався розвитком освіти та культури на рідній землі.

Це продовження нашої рубрики “Нація підприємців: як українці бізнес будували”. Разом з командами проєкту “Локальна історія” та Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ розбиваємо міф про “бідних і неграмотних селюків-українців”. Популяризуємо історію та повертаємо своє!

Біографія Андрія Палія

Народився Палій 1 грудня 1893 року в селі Кривотули на Прикарпатті в родині ремісників. У ті часи ці землі були в складі Австро-Угорщини, яка потім розпочала Першу світову. Тож, закінчивши гімназію, у 1914 році Андрій був мобілізований до австрійського війська.

Визвольні змагання

Брав активну участь в бойових діях. Після поразки та розпаду Автро-Угорщини став до лав Галицької армії. Воював проти поляків за Галичину в складі ЗУНР.

“Але, нажаль, після того, як у травні 1919 року розпочинається в східній Галичині наступ армії Галлера, гірська бригада втрачає ініціативу й змушена переходити на то бік карпатського”, – каже Павло Артимишин, історик.

Професійний шлях

Коли армія відступала, її прийняла Чехословаччина, а Андрій пішов здобувати освіту. У празькій політехніці закінчив агрономічні студії, а знання втілив, повернувшись на Галичину. Хлопець долучився до реорганізації молочної промисловості за прикладом чеських і данських кооперативів.

На той момент у Львові вже існував молочний кооператив, який пізніше назвали “Маслосоюзом”. Його Андрій Палій і очолив. Під його керівництвом молочарство не лише відродилося, а й стрімко розвинулося.

Читати також: Знай більше: “НотаЄнота” запрошує освітян долучитися до проведення антифейкових ігор з протидії дезінформації

Розвиток підприємства

З 1926 року галицьке масло почали експортувати до Англії, Німеччини, Австрії, Данії та навіть Китаю. У Станіславові, Львові й Перемишлі відкрили нові філії, при яких діяли фірмові крамниці. 1928 році відділи “Маслосоюзу” відкрилися також у Луцьку та Більську на Підляшші. Якість своєї продукції Андрій демонстрував на численних виставках. Вироби підприємства періодично рекламували в тогочасних виданнях. А з 1937 “Маслосоюз” почав відкривати невеликі крамниці-кавʼярні.

“Можна було купити кави, і при цій каві скуштувати канапки, змащені маслом від Маслосоюзу”, – зазначає Павло Артимишин.

Слава успішного підприємця допомогла Андрієві вкладатися й у громадську й освітню діяльність. Він став заступником президента друкарні, під дахом якої перебували всі міські католицькі видавництва. Вступив співредактором журналу “Кооперативне Молочарства” та долучився до розвитку спорту. Виступав співредактором журналу “Кооперативне Молочарства” та долучився до розвитку спорту.

Прихід радянської армії

Розквіт “Маслосоюзу”, як і більшості підприємств українців, завершився окупацією совєтів. Андрієві довелося втікати за кордон, а його справу націоналізували.

Європейський підхід до бізнесу замінили колгоспною системою після II Світової. Андрій продовжив працювати з молочарством, але вже в Канаді. Спробував створити і своє підприємство, але справи так, як на рідній Галичині, вже не пішли.

Андрій Палій піщов з життя 11 травня 1961 року в Едмонтоні, похований в Торонто. Його донька Лідія Палій стала відомою діаспорною діячкою у сфері літератури та малярства.

Нагадаємо, що стали відомі лауреати театральної премії “Київська пектораль-2023”.

Читати далі

Можливості

Міносвіти розробляє рекомендації з використання штучного інтелекту в школах

Опубліковано

Міністерство освіти і науки розпочало роботу над інструктивно-методичними рекомендаціями з впровадження технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти.

Про це повідомляє видання Оsvita.ua

Для цього була створена робоча група, в яку увійшли 30 фахівців із представників МОН, наукового середовища, інститутів підвищення кваліфікації, університетів, шкіл і громадського сектору.

Очікується, що до 1 травня цього року члени робочої групи розроблять пропозиції рекомендацій щодо використання технологій штучного інтелекту в школах і передадуть проєкт документа до Директорату цифрової трансформації МОН.

Читайте також: 10 безкоштовних онлайн-курсів, що допоможуть пережити війну та її наслідки

Далі, Директорат цифрової трансформації та директорат шкільної освіти МОН мають підготувати пропозиції для керівництва Міністерства освіти і науки для прийняття рішення не пізніше 1 серпня, перед початком нового навчального року.

Нагадаємо, Національний мультипредметний тест у 2024 році можна буде скласти у 31 країні та 55 містах. Недавно до переліку додалося місто Тралі в Ірландії, що відкриває можливість вступникам з цієї країни змінити локацію проходження тестування.

Фото: Конкурент

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

“Глядачі полюбили нас за українську виставу”: як харківський лялькар лікує депресію у військових

Там, де болю не видно зовні, всередині він може бути гострішим. Українські воїни, які щодня...

Суспільство6 днів тому

«На такій печериці можна хоч піцу робити!». Переселенець з Донеччини за грант відродив бізнес із вирощування грибів-гігантів

Юрій Душенко з Донеччини розпочав справу наприкінці 2015 року. Двічі втрачав бізнес, вимушено змінив три...

Суспільство1 тиждень тому

Зробив теплиці на бабусиному городі. Як підприємець з Вінниччини отримав грант на полуничний бізнес

Дмитро Гринь з Ладижина з радістю та гордістю оглядає свої володіння — довгі рівненькі рядки...

Суспільство1 тиждень тому

Думав, що гранти виграють лише «свої». Як кондитер з Київщини почав створювати українські макарони

Його соцмережі — це поєднання естетичного задоволення та вибуху смакових рецепторів. А різнокольорові макарони, які...

РЕКЛАМА: