Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Технології NASA та закарпатське сонце». Українці створили унікальний бренд сирних смаколиків snEco

Опубліковано

Брати Пилип та Вадим Гришини з Харкова свій перший бізнес засновували ще у студентські роки: розробили набори для вишивки бісером. Нині набори для рукоділля бренду AbrisArt продаються на чотирьох континентах. Але хлопцям захотілося взятися за щось незвичайне, щось таке, чого в Україні ще ніхто не робив.

Після двох років експериментів та сотень кілограмів зіпсованого сиру хлопці презентували унікальний смаколик – сир, яким можна похрумтіти. Ось що виходить, коли зустрічаються рок-музикант та технології, розроблені NASA! 

Через вторгнення росіян компанія snEco перевезла своє виробництво з Харкова до Мукачева. На новому місці готувати космічні снеки допомагають закарпатське сонце та нові працівники з різних куточків України.

Пилип Гришин

співзасновник компанії snEco

Створили бізнес разом із братом

Почалося все у 2015 році. Ми з братом Вадимом уже тоді мали спільний бізнес – компанію AbrisArt, яка виготовляє набори для вишивання. Справи йшли непогано, і якоїсь миті ми зрозуміли, що маємо вільні гроші, руки та мізки, щоб спробувати реалізувати ще якийсь бізнес-проєкт. Хотілося спробувати свої сили у чомусь зовсім іншому, ми шукали ідею, яка би нас самих захопила. Їздили різними країнами і цікавились абсолютно різними галузями. Наприклад, думали про те, щоби привезти в Україну гідропонні теплиці з Ізраїлю та зайнятися сучасним овочівництвом. Але не склалося.

У 2016 році ми з Вадимом вирішили створити продукт, який би задовольняв вимоги сучасної молодої людини: щось поживне і без хімії, чим би можна було присмачити і суп на швидкому перекусі у офісі, і додати до салату, і посмакувати під келих вина чи пива. Не будемо кривити душею: ідея снеків з сиру не нова, не наша. Ми вперше скуштували щось подібне у США. Сподобалось, але тоді ми, як і зараз інколи наші клієнти, засумнівалися: а це справді сир? А там точно тільки сир? Захотілось зробити щось подібне в Україні.

Брати Гришини - засновники компанії snEco

Центнери зіпсованого сиру та технології NASA

Аби зробити сирні кульки, які можна було б презентувати на публіку, у нас пішло два роки. Два роки експериментів, пошуків способів сушки та навіть ідеальних для цього сирів. Потім ще були усілякі вдосконалення, цей процес продовжується й досі.

Як ми перетворюємо твердий сир на хрумкі і легкі кульки? Завдяки технології мікрохвильової вакуумної сушки. Цю технологію взагалі придумали у NASA, щоби продукти для астронавтів на орбіті важили небагато, але при цьому зберігали високу енергетичну цінність.

Тобто це насправді космічні технології! Але перш ніж ми знайшли необхідне обладнання та налагодили виробничий процес, за 2 роки зіпсували сотні кілограмів сиру… У нас виходили то такі великі грудки, то «батони», то сир зливався в суцільний пласт. Це було дуже азартно і цікаво, хоч і витратно. І ось уже наприкінці 2017 року ми мали перші ідеальні кульки з сиру, а ще за рік – вийшли на річний оборот у 3 млн грн. Тоді за рік компанія виготовила 70 тисяч упаковок сушеного сиру, або 2 млн сирних кульок.

Пилип Гришин

Гендиректор сирної компанії скупив усі наші снеки на заправці

І от коли ми вже почали займатися розробкою власної торгової марки, на нас вийшла компанія «Бель Шостка Україна» (більше їх знають за торговою маркою «Весела корівка»). Це історія, як у кіно: гендиректор компанії побачив наші сирні кульки на заправці «Окко», скуштував і викупив усе, що було у наявності, щоб ретельніше продегустувати, розібратися, що це за продукт.

Згодом компанія запропонувала нам робити снеки з сиру для них. І ми пів року робили ремонт, щоби вибудувати своє виробництво за їхніми стандартами: треба було втримати планку не лише українських, а й європейських стандартів. Нам це вдалося, і перші наші снеки робили для французької компанії Groupe Bel. Через півтора року вони пішли з українського ринку, але ми вже чітко знали, що наш продукт затребуваний, що він високого класу. І це підштовхнуло нас до створення власної торгової марки – snEco компанії «Прайм Снек».

сирні кульки

Є і до пива, і для дієти

Зараз у нас 12 видів снеків – з 12 різних сортів сиру. Ця лінійка охоплює найрізноманітніші запити: в нас є і фітнес-снеки, і дитячі, і снеки під алкогольні напої, наприклад, під пиво – сулугуні-снек, а до вина ідеально пасує снек-пармезан.

Ми працюємо як з українськими сирами, так і замовляємо з-за кордону. Скажімо, гауду імпортуємо з Німеччини, гойя-пармезан – з Нідерландів, а класична наша лінійка снеків робиться з українського сиру «Столичний» ТМ «Тульчинка». А от сир «Грація» ТМ «Пирятин» – це основа нашої фітнес лінійки, бо він належить до категорії сирів зі зниженою жирністю. 

Наш продукт – це повністю натуральний сир. Тобто ми беремо бруски заводського хорошого сиру, ріжемо його… трошки магії – і маємо смачнючі і хрумкі сирні кульки. Крім кульок, є ще хрумкі сирні палички – це снеки із сиру сулугуні. Палички у нас мають два смаки – перець і часник – все теж натуральне, жодних Е-шок!

асортимент snEco

Патент є навіть на упаковку

Ми маємо патент, який затверджує, що під час виробництва снеків та під час сушки ми не додаємо до сиру зовсім нічого. Тобто це – чисте молоко, як з нього зробили сир, так його і залишаємо, лише забираємо вологу. Важливо, що ми сушимо сири при низькій температурі – 30-32 °C, оскільки при вищій температурі жир починає плавитися і висушити його просто не вийде. Із 100 г сиру виходить 40 г хрумких снеків.

Технологія наша унікальна, вона ще крутіша, ніж та, що використовується в США. Ми не додаємо до сиру зовсім нічого: жодних рослинних жирів, консервантів, барвників, крохмалів, антизлипальних чи антизлежувальних агентів, ароматизатоів чи імітаторів смаку. Єдине, що додаємо – натуральний перець та часник, і то лише у певних серіях снеків.

чоловік біля входу

Зазвичай перша реакція на наш продукт така: «Ну-у-у… Щось ви не договорюєте, не може це бути просто сир! А якщо це сир, то як це він зберігається без холодильника 2 роки?». Куштують. «О, дійсно, це схоже на гауду, а це – на пармезан…».

Сьогодні ми маємо два українські патенти. Перший – це сушка сиру без домішок, другий – нанесення натуральних (я підкреслюю!) ароматизаторів на сушені сири. Це дійсно корисний і поживний снек. Ще одна особливість наших снеків, якою ми дуже пишаємося, – в рідній упаковці (на яку теж маємо патент) наш сушений сир може зберігатися до 2 років. І не треба якихось особливих умов.

Наступний «бах» може бути уже біля тебе

Я вивіз родину з Харкова одразу, коли почалося вторгнення. Двоє малих дітей, вагітна дружина. Іншого варіанту не було. Ці постійні обстріли – бахкає скрізь, і ти розумієш, що наступний «бах» може бути уже біля тебе. Дивишся новини: та це ж моя школа, школа, куди я ходив, моя школа! А в ній – дірки… Знищили. Будинку нашого теж практично вже нема, сусіди прислали фото. Батько наш прожив в окупації три тижні. Це дуже тяжко. Але не можна розкисати. Треба дбати про сім’ю, налагоджувати бізнес, допомагати країні. 

Читайте також: «Щойно вивезли тварин – снаряд знищив конюшню». Кінний клуб із Кремінної знайшов другу домівку на Тернопільщині

Я вважаю, що для нас є всього два варіанти: або бути на фронті, або працювати щодня, сім днів на тиждень на економіку України. Наразі робимо друге. 25-26 лютого ми усі кошти, які були на рахунках, перевели на ЗСУ та фонд «Повернись живим», розділили порівну. Загалом вийшло десь 500 000 грн. Ми не знали, що буде з нами, чи вистоїть Харків. Але хотіли зробити все, аби допомогти своїй країні.

Перші місяці не могли забрати навіть печатки

Упродовж перших двох місяців від початку повномасштабного вторгнення ми не могли ані працювати, ані навіть вивезти обладнання чи документи. Адже наші офісні приміщення одразу розподілили під потреби ТрО, а пізніше – ЗСУ, і туди не було доступу взагалі. Ми навіть печатки свої не могли забрати. Виробничі приміщення підпорядковувались «Укрзалізниці», тож вони у статусі режимного об’єкта, і ми дуже довго збирали усі дозвільні документи, щоб туди потрапити і щось забрати. Дозвіл отримали на короткий проміжок часу і що встигли, те і забрали. Перевезли до Мукачева.

Сьогодні в нас працює вже багато нових людей. Скажу чесно, коли переглядаємо резюме, надаємо перевагу внутрішньо переміщеним особам, обов’язково запрошуємо їх на подальшу співбесіду. Бо ми самі переселенці, а отже, знаємо, як це – раптово переїхати в інший регіон, не маючи там роботи, житла, друзів.

виробництво snEco

Маємо бронь від мінекономіки

Процедура отримання броні для підприємств від міністерства економіки була описана на порталі «Дія». Ми одразу подали заявку, розписали, що за підприємство, що робимо, які у нас плани вже є і чому нас варто залишити працювати, а не відправити на фронт. Показали, як працювали до 24 лютого, і нам прийшла позитивна відповідь: ви будете працювати. Я хочу сказати, що для нас це не відмазка чи щось таке, для нас це відповідальність, яку на нас покладає держава. І ми робимо все, щоби цю довіру виправдати.

Я вважаю, що наше підприємство дуже важливе для економіки України. Звісно, ми не металургійне підприємство чи агрохолдинг, але виготовляємо унікальний не лише для України, але і для ринку Європи продукт.

сир

Нам пропонували релокуватись у Європу, але ми відмовились

Нам важливо працювати саме в Україні. Річ у тім, що коли ми тільки почали евакуювати своє обладнання з Харкова, наші партнери з Європи пропонували релокуватися одразу туди: «Їдьте до нас, допоможемо вам відкритись, будете тут робити свої снеки, все буде класно!». Ми на це не пішли. Разом із братом одностайно вирішили, що нікуди не поїдемо, що хочемо працювати на рідній землі.

Те, що зараз відбувається у моїй країні, – найбільша мотивація працювати. Кожен воює на своєму фронті. Є фронт воєнний, є фронт економічний. Ми тримаємо економічний. Так, ми дрібний бізнес поки що, навіть не середній. Але! Я вірю: якщо буде таких бізнесів багато, якщо всі – дрібні і великі бізнеси – будуть працювати попри війну, економіку відновимо навіть раніше, ніж завершиться війна.

виробництво снеків

У Мукачеві перейшли на сонячну енергію

Сонячні панелі – це проєкт, про який ми мріяли давно, а реалізували саме тут, на Закарпатті. Цей регіон наче створений для того, щоб брати енергію з відновлюваних джерел. У Харкові, Харківському регіоні немає стільки сонця, тому там це було для нас економічно недоцільно. Коли переїхали у Мукачево, побачили, що на багатьох будівлях стоять сонячні панелі. І задумались: а чому б і нам так не зробити?

Тим паче, це дуже відповідає нашим цінностям та бажанням робити справді екологічні снеки. Ну і, звісно, це суттєва економія. Але, на жаль, після релокації у нас зовсім не залишилося вільних коштів, щоб реалізувати цю задумку. І тоді ми знайшли міжнародні організації, які надають гранти на такі проєкти, подали заявку і розписали детально, чому нам потрібні сонячні панелі, як ми будемо їх використовувати. І ось уже два тижні, як snEco сушить сири на сонячній енергії!

Коли погода сонячна, ці панелі повністю закривають наші потреби в електриці. Коли хмарно, ми трошки беремо з мережі, але це теж дуже суттєва економія і наших коштів, і електроенергії в Україні, що зараз особливо актуально. Тож нині жартуємо, що на нас працюють закарпатське сонечко та технології NASA.

співзасновник компанії snEco

Скоро snEco буде на європейських прилавках

Найперші плани – вийти на експорт. Це те, на що ми зараз робимо велику ставку. У Варшаві відкриваємо представництво «Прайм Снек». До речі, у Варшаві вже є офіс «Дії», і вони нам з усім дуже допомагають. Для експорту треба отримати два дозволи: український – про вихід на експорт, і європейський, що ми туди можемо ввозити нашу продукцію.

Влітку ми взяли участь у Warsaw Food Expo і представили наші снеки з сиру. Якраз зараз мій брат і бізнес-партнер Вадим проводить переговори у Варшаві, підписує контракти на експорт продукції snEco до Польщі. Дуже тішимося, що продукт, який нині робиться у Мукачеві, вже незабаром буде на європейських прилавках. І на кожній пачці та коробці буде напис «Зроблено в Україні». 

снеки від snEco

Зараз у нас по плану отримання експлуатаційного дозволу, щоби ми могли податися на включення до списку експортерів до Європи. Для продукції тваринного походження є окремий список, туди дуже непросто потрапити. Але ми впевнені, що у нас все вийде і ще один класний український продукт невдовзі підкорить світові ринки.

У мене вже тут, у Мукачеві, народився син. Це моя третя дитина, і я мрію, щоб мої діти виросли українцями, закоханими у свою країну, щоб вони пишалися нею, її нескореністю та свободою. А це залежатиме не тільки від виховання, а й від того що я сам зроблю для своєї країни сьогодні, завтра, післязавтра.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі
Продовжити в браузері
Щоб встановити натисни Додати на Початковий екран
Додати на Початковий екран
Встановити
Встановлення майже не використовує пам’ять і забезпечує швидкий спосіб доступу до цієї програми.
Встановити
Update Contents
ШоТам Ми хотіли б показувати вам сповіщення про останні новини та оновлення
Відхилити
Дозволити сповіщення