Культура
Театр Франка запускає третю сцену, осучаснює класику та підтримує ЗСУ: інтерв’ю з Євгеном Нищуком
Театр імені Франка — це вже давно не просто сцена. Це місце сили для українців, яке зберігало культурну ідентичність у найтемніші часи. Про те, як театр оновлюється, працює в умовах війни, підтримує військових і готується до відкриття нової сцени, розповів в інтерв’ю проєкту OK TALK генеральний директор і художній керівник Євген Нищук.
«Це місце сили для українства»
Будівля Франківського театру і площа перед нею завжди були не просто культурним об’єктом, а символом спротиву. Це була знакова локація у Києві, де збиралися люди незалежно від часів чи влади.
«Це було місце сили для українства у найважчі часи тоталітарного режиму. Коли багато чого було заборонене, саме тут знаходили ментальний прихисток. Незнайомі між собою люди приходили сюди, щоб бодай трохи доторкнутися до української культурної спадщини», — зазначив Євген Нищук.
Театр, що сам себе забезпечує і допомагає ЗСУ
Нині Театр Франка є одним із найуспішніших в Україні. У 2024 році колектив провів 492 вистави та збільшив виторг удвічі, а саме до понад 94 млн грн. Лише частину витрат (60% від зарплатні) театр отримує з держбюджету, решту — на всі свої ж творчі та господарські потреби заробляє самостійно. Водночас франківці активно підтримують Сили оборони України — з квітня по грудень 2024 року військовим передано понад 58 млн грн завдяки благодійним виставам, зборам та спецпроєктам.
Над виставами працюють 500 людей
Для створення та забезпечення вистав, театр має окрім основного, ще два майнових комплекси — цехи, де творяться декорації та гараж. Співробітниками є близько 500 людей. При цьому творчий колектив — актори, режисери, художники, оркестр, хор, балет складають всього 180 людей. Решта забезпечують повноцінну роботу сценічного процесу — від створення костюмів, реквізиту та декорацій до продажу квитків.
«Щоб керувати таким колективом без великої дипломатії та довіри не обійдешся. Тут мені став у пригоді досвід як двох каденцій міністра культури, так й двох Майданів, що також дали лідерський досвід та вміння брати на себе відповідальність у найважчі моменти», — розповів Нищук.
Класика в новому звучанні
Одним із пріоритетів театру залишається осучаснення класичних українських творів. Після шаленого успіху в Театрі Франка вистави «Конотопська відьма» Григорія Квітки-Основ’яненка стало очевидно, що сучасне переосмислення класики подобається українському глядачеві. Наразі у планах — нова інтерпретація «Енеїди» Івана Котляревського, прем’єру якої заплановано на кінець листопада 2025 року.
Важливу роль у творчій трансформації театру Франка відіграють і погляди режисерів, зокрема Івана Уривського, Давида Петросяна, Дмитра Богомазова і цілої когорти молодих режисерів та режисерок, завдяки яким з’являються нові естетики та відчуття часу.
Євген Нищук повідомив, що театр готує до запуску нову, третю сцену — «Сцену під химерами». Вона має стати експериментальним простором для камерних вистав і творчих пошуків, натхненна образами архітектури Городецького. Це доповнить існуючі велику та малу сцени.
Інтерв’ю з Євгеном Нищуком вийшло в межах авторського YouTube-проєкту OK TALK, який веде президент Київстар Олександр Комаров. Це вже 38-й випуск серії розмов із лідерами культури, медіа, спорту та бізнесу, що змінюють країну.
Фото: YouTube-канал OK TALK
У київському фітнес-просторі Tribe.NRG з 24 травня стартує незвичайна виставка «Немає нічого занадто дивного» від мультидисциплінарної мисткині Spasi Sohrani —Тетяни Нікітіної. Її роботи — це іронія, ніжність і світ, де навіть овочі можуть розповісти історію.
Про це організатори повідомили редакції.
Гумор, ніжність та абсурд
На виставці поєднають вже знайомі картини з Barvinskyi Gallery з новою серією зворушливо-абсурдних фото. Серед героїв — персонажі в паперових масках, серйозні «Батьки» у спортивних костюмах і знайомі обличчя з автопортретів. Усе — з домашнім затишком, легким гумором і теплом.
Виставкою мисткиня хоче нагадати, що краса живе в простому, а мистецтво — це ще один спосіб вистояти, об’єднатись і зберегти себе.
Читайте також: У Зоні відчуження знайшли вишиванку віком понад 100 років: її відтворили майстри (ФОТО)
Твори Тетяни Нікітіної можна переглянути до 24 червня у фітнес-просторі Tribe.NRG. У центрі її мистецтва — любов до звичних матеріалів, домашньої атмосфери та речей, які говорять самі за себе. Від ресайкл-матеріалів та овочів, до клею та позиченої камери — Spasi створює візуальні поеми, що розмивають межі.
Нагадуємо, що пекарня Good Bread відкрила набір до інклюзивної художньої майстерні Ar/Br для дорослих митців.
Фото обкладинки: одна з робіт Spasi Sohrani
У Національному музеї народної архітектури та побуту України відновили частину експозиції з Середньої Наддніпрянщини. Це шинок із села Бабанка.
Про це повідомили на фейсбук-сторінці музею.
Місце, що береже традиції
Працівники музею просто неба говорять, що це не просто будівля, а жива пам’ять. Ідея зберегти цей шинок з’явилася ще 55 років тому. Тепер гості скансену зможуть побачити традиції, побут та гостинність українців у цій частині експозиції. Архітектура датується кінцем ХІХ століття.
Читайте також: У Києві на місці сміттєзвалища відкриють новий простір «Поділ сад-город»
Шинок із заїздом — рідкісний формат. У таких закладах подорожні могли не лише підкріпитися чи перепочити, а й залишитися на кілька днів. У музеї пояснили, що намагалися відтворити все до найменших деталей: «Автентичне розташування лав, столів, печі, традиційні предмети побуту — аби кожен, хто зайде всередину, зміг відчути дух українського села кінця ХІХ століття».
На відкритті виступив аматорський театр пісні й танцю «Серпанок», щоб створити особливу атмосферу.
Нагадуємо, що У Києві до Дня міста влаштовують квест по улюблених маршрутах відомих киян.
Фото: фейсбук-сторінка Національного музею народної архітектури та побуту України
Від містичних легенд і поетичних контурів до історичних маршрутів та урбаністичних одкровень — ці десять книжок відкривають столицю так, як ви її ще не бачили. Обирайте, що читати, щоб закохатися в Київ ще раз — або вперше.
«Столиций Київ. Як воювала, творила і бешкетувала наша еліта 100 років тому»
Артбук, що переносить читача в атмосферу Києва початку ХХ століття. Авторки — історикиня Тетяна Швидченко, літературознавиця Діана Андрієвська та художниця Надія Харт — розкривають три ключові аспекти життя столиці того часу: військово-політичний, мистецький і літературний.
Через біографії видатних діячів, таких як Симон Петлюра, Павло Скоропадський, Василь Кричевський, Георгій Нарбут, Микола Зеров та Валер’ян Підмогильний, книга показує, як Київ був центром культурного розквіту та політичних змін. Оформлення артбука, створене Надією Харт, натхненне традиціями української графіки.
«Химерний Київ. Легенди, лякачки та цікавинки» Тетяни Стрижевської
Це книга-мандрівка нетиповими маршрутами української столиці, де реальність переплітається з міфами та загадками. Авторка розповідає про київські будинки з химерними деталями, міські легенди й таємничі історії, які оживають на сторінках.
Видання не лише знайомить читача з незвичними місцями Києва, але й надихає на власні прогулянки містом. Оновлений наклад містить інтерактивні елементи: прогулянковий маршрут та QR-коди з мапами, що дозволяють відшукати описані локації. У книгу також входять ігрова закладка та додаткові матеріали для глибшого занурення в історичний контекст.
«Місто» Валер’яна Підмогильного
Уперше опублікований у 1928 році, цей твір став першим урбаністичним романом в українській літературі, що переніс фокус із сільської тематики на складну психологію міського життя.
Сповнений амбіцій і прагнень головний герой Степан Радченко приїжджає до Києва з села. Він мріє здобути освіту, підкорити місто та стати частиною інтелігенції. Проте Київ 1920-х років — це не лише можливості, а й виклики: соціальні бар’єри, моральні дилеми та внутрішні конфлікти. Степан проходить шлях від наївного юнака до людини, яка змінюється під впливом міста, його спокус і жорстоких реалій.
Роман глибоко аналізує тему протистояння між селом і містом, традицією та модерністю, особистими амбіціями та моральними цінностями. Підмогильний майстерно зображує внутрішній світ героя, його сумніви, прагнення та трансформації.
«Місто з химерами» Олеся Ільченка
Роман переносить читача в Київ початку ХХ століття. На сторінках оживає місто з його театрами, кав’ярнями, архітектурними шедеврами та загадковими історіями.
Центральною фігурою є Владислав Городецький — харизматичний архітектор, мисливець, мандрівник і творець легендарного Будинку з химерами. У романі він не лише зводить будівлі, а й бореться з власними демонами, що втілюються в химерних снах і містичних видіннях. Місто постає не лише як тло, а й як живий організм, сповнений таємниць і символів.
Ільченко поєднує історичні факти з вигадкою. Читачі зустрінуться з відомими постатями того часу, зазирнуть за лаштунки театру Соловцова, вип’ють гарячого шоколаду в кафе «Семадені» та навіть полетять аеропланом разом з Ігорем Сікорським.
«KYIV» Сергій Майдуков
Відомий ілюстратор Сергій Майдуков, чиї роботи з’являлися на сторінках The New Yorker, The Guardian та The Wall Street Journal, створив цю книгу як особисту мандрівку вулицями столиці. У ній понад 50 кольорових ілюстрацій та чорно-білих скетчів, які він створював упродовж 2018–2021 років. Це не путівник, а мозаїка вражень — від «Літаючої тарілки» та готелю «Салют» до Житнього ринку та Дорогожичів.
Книга доповнена передмовою та інтерв’ю з автором від журналіста Олексія Тарасова. Усі тексти подані українською та англійською мовами. Видання отримало золоту нагороду на міжнародному конкурсі Joseph Binder Awards 2022.
«Київські адреси Української революції 1917–1921»
Ярослав Файзулін, Максим Майоров та Олександр Кучерук створили унікальний путівник, який дозволяє пройтися вулицями, де вирішувалася доля української державності. На сторінках видання оживають будівлі, що стали свідками важливих подій — від засідань уряду до мітингів.
Книга містить інтерактивну мапу, яку можна відкрити на смартфоні, щоб спланувати власний маршрут історичними місцями столиці. Це видання стане в пригоді всім, хто прагне глибше зрозуміти події Української революції та побачити Київ крізь призму минулого.
«Київ: Провідник» за редакцією Федора Ернста
У цьому виданні зібрали 340 статей, з яких 243 написав сам Ернст — видатний український мистецтвознавець і пам’яткоохоронець. Інші матеріали підготували провідні науковці 1930-х років, зокрема Василь Базилевич, Петро Курінний, Всеволод Зуммер тощо. Книга відображає Київ до радянських перебудов — з його автентичними вулицями, храмами та будівлями, які згодом були знищені або змінені.
Репринтне видання 2022 року від видавця Олександра Савчука доповнене передмовою історика Сергія Білоконя та містить мапу Києва 1930 року.
«Марсіани на Хрещатику» Віри Агеєвої
Авторка, відома дослідниця української культури та лауреатка Шевченківської премії запрошує читача на прогулянку вулицями столиці, де колись творили авангардні художники, бунтівні емансипантки та богемні поети.
Уявіть собі, як у «Льоху мистецтв» на Городецького за одним столом сиділи Тичина й Курбас, а в підвалі готелю «Континенталь» за кавою зустрічалися непримиренні аспанфути, символісти й спіралісти. Вечірнім Хрещатиком гуляли справжні марсіани, а в Георгіївському провулку шукала нових обріїв таємнича мистецька теософська дев’ятка.
«Київські контури» Аттили Могильного
У цій збірці зібраний майже весь поетичний доробок автора: вірші зі збірок «Турмани над дахами» та «Обриси міста», а також розділ непублікованих матеріалів «Поезії з течки “Цинамон”», підготовлених до друку його батьком.
Могильний майстерно передає атмосферу Києва, його вулиць, дахів і жителів, створюючи живі образи міста. Його поезія — це поєднання особистих переживань і міських пейзажів.
«Легенди Києва та Наддніпрянщини»
Упорядниці Людмила Юрченко та Олена Волосевич зібрали в одному виданні найцікавіші легенди, пов’язані з київськими горами, підземеллями, храмами та загадковими будівлями. Читач дізнається про скарби козаків, таємничі печери, привидів у старовинних маєтках і навіть про «єгипетську піраміду» на Полтавщині.
