Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Танцюючий вчитель із Полтавщини підкорив мережу і став зіркою соцмереж (ВІДЕО)

Опубліковано

Учитель історії та правознавства у школі в селі Маячка на Полтавщині станцював на випускному та став зіркою соцмереж.

Після університету Василь повернувся до рідного села, а кілька тижнів тому виграв конкурс на посаду директора школи, яку очолить вже на початку серпня.

Як пише ukr-space.com.ua, уперше вчителі станцювали для учнів у 2017 році. Ідея такого незвичайного подарунку вчителів дітям належить саме Василю Маслею.

«Щороку на випускний діти та батьки чекають від учителів сюрпризу і ми намагаємося виправдовувати ці очікування. Перший танок виконували під пісню французької співачки Едіт Піаф, в інші роки – це була нарізка зі різних композицій», – розповів Василь Маслей.

Читайте такожЩо таке Україна? З’явився вражаючий відео-ролик про мальовничість нашої землі

Відео, що було опубліковано на сторінці «Нехворощанської ТГ» у фейсбуці за місяць зібрало понад 1,1 мільйона переглядів, 1,6 тисячі коментарів та понад 6 тисяч репостів. Понад 340 тисяч переглядів додатково відео зібрало на YouTube.

Читайте такожЗ’явилася перша серія анімаційної історії гуцулів

Нагадаємо, мережу підкорює відео відомого блогера про українців.

Як ми повідомляли раніше, британський гурт Royal Blood зняв у Києві кліп.

Суспільство

Киянам безкоштовно дарують саджанці дерев: де отримати?

Опубліковано

У Києві Центр альтернативного озеленення безкоштовно роздає саджанці дерев.

Про це повідомили у фейсбуці Центру.

За їхньою інформацією, спочатку Центр даруватиме саджанці кленів із закритою кореневою системою тим киянам, які співпрацювали з ними раніше. Саджанці роздаватимуть у вівторок, четвер та суботу.

Для того, щоб отримати нові саджанці потрібно опублікувати фото дерев, подарованих Центром у 2018-2021 роках.

Під фото слід розповісти, як висаджували дерево та про його вигляд тепер.

Дописи потрібно робити в спільноті Центр альтернативного озеленення Києва.

Читайте такожВірші Костенко та пісні Павліка: п’ять брендів, які створюють одяг з крутими принтами

Масова акція роздачі сосен та дубів  для тих, хто вперше хоче отримати саджанці, розпочнеться з середини жовтня.

Охочі попередньо мають заповнити форму.   

Нагадаємо, у Польщі висадили 30 дерев до 30-річчя незалежності України.

Як ми повідомляли раніше, у Києві встановили лавку з мохом для очищення повітря і зменшення пилу.

Фото: facebook.com/DendroKyiv.

Читати далі

Суспільство

На Луганщині і Донеччині екологи рятують унікальні українські степи (ВІДЕО)

Опубліковано

Унікальні українські степи перетворюються на пустелю.

«Від степів, які колись займали близько 45% площі нинішньої України, залишилося максимум 3% того, що було», – каже голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Унікальні степи Луганщини

«Я виріс на Київщині. Як і більшість людей, які не з Донбасу, я думав, що Донбас – це труби і терикони. Я просто про це не думав, так само, як про це не думають досі інші: що Донбас – це та частина України, особливо Луганщина, де природи більше ніж на Київщині, більше ніж на Львівщині, Черкащині, Вінниччині і тим більше – більше ніж у всіх інших степових областях. Понад половина всієї площі Луганської області – це дика природа», – розповідає захопливо Олексій.

Читайте такожДорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття

«Можна отак, не вдаючись в деталі, подивитись на карту України, таку фізичну, де різними кольорами, побачите, що в Карпатах і Поліссі багато лісу, багато природи. Але це ліс, штучно посаджений людиною переважно. Це ліс, посаджений на місці боліт. Ліс, посаджений на місці іншого вирубаного лісу. А природа на Донбасі – справжня. Там або степи на крейдах, або степи на камені», – додає екоактивіст.

Екопроблеми Дикого степу

Водночас, волонтер стверджує, що первозданний Дикий степ розорюють і сіють там кукурудзу чи пшеницю.

«У нас в степовій зоні оранки займають до 85% всієї площі степової зони. Це неймовірно багато», – каже Олексій.

І додає, що будь-якому виду живих істот, який має своєю домівкою степ, практично більше ніде жити.

«Ось наприклад таке видання – “Червона книга України”, в якій на цей час є півтори тисячі видів рослин, грибів і тварин, які є рідкісними і зникають. І кожен третій з них – це вид, який мешкає або зростає в степу». – каже Олексій.

«У нас вже багато десятиліть, а можливо й століть, немає диких степових копитних. Тому що їм треба тисячі кілометрів степу суцільного, через які вони мігрують. У нас, наприклад, найбільший літаючий птах світу – дрохва – зникає, і вона досі є в наших степах. Степовий журавель, всі великі види орлів, беркут, курганник, могильник», – наголошує голова ГО «Українська природоохоронна група» Олексій Василюк.

Читайте такожЯк екоактивісти «Друкарні» рятують водойму у Слов’янську (ВІДЕО)

За його словами, це назви птахів, які чітко вказують, що вони мешканці степу. Але їм треба величезні площі, щоби вишукувати там здобич. Вони не можуть мешкати на одному гектарі, або навіть на 100 гектарах. Для них це занадто мало, вони на десятки кілометрів повинні відлітати від свого гнізда в пошуках здобичі. Тому такі види вимирають.

Враховуючи, що всі степи нині – це маленькі діляночки серед безкрайніх полів, які з різних причин не вдалося розорати, і на всіх полях використовують пестициди, звичайно, що вітер заносить пестициди також в степи.

І так само, як на полях гинуть всі комахи, яких вважають шкідниками сільського господарства, разом з ними гине взагалі все інше живе.

«На превеликий жаль, у нас майже вигоріли на півдні лісосмуги, і врешті-решт, розорювання степів призводить до втрати чорнозему. Якщо буде відбуватися все далі так само, як зараз – наш степ стане пустелею», – каже Олексій.

Розорані дикі степи – найбільше джерело викиду вуглецю в атмосферу

«Ми ж їмо оте, що вирощується, хто ж скаже, що клімат наш знищує не промисловість, а наша власна їжа. І тому найкраще, що ми можемо зробити зараз – це дати зберегтися тим степам, які залишились», – додає екоактивіст.

Читайте такожЯк «Мануфактура ГаражКрафт» рятує Донбас від пластику? (ВІДЕО)

«Навіть якщо ми почнемо відновлювати там 100 гектарів, це все одно не буде компенсацією навіть одного гектара розораного. Тому що те, що викидається в перші пару років після оранки в атмосферу – це те, що накопичувалося тисячоліттями». – переконаний волонтер.

Україна – це єдина держава, яка повністю розташована в Європі, в якій є степи.

«Саме від долі степів в Україні залежить доля степів Європи. Все, що ми зможемо зберегти в Україні – це буде все степове, що буде збережено в Європі. Все, що ми втратимо – це будуть втрати всього континенту», – каже Олексій.

«Українська природоохоронна група» вже розробила план порятунку степів на 10 років.

Зараз «Українська природоохоронна група» спільно з іншими еко-активістами працює над Схід Ekomap.

Цей сервіс фіксує екологічні проблеми східних регіонів та способи їх вирішення.

Про проєкт 

Cxiд Ekomap – це інтерактивний атлас, присвячений актуальному стану навколишнього середовища Донецької та Луганської областей. 

Проєкт розроблений громадською організацією “Криголам” за підтримки посольства Чехії в рамках Transition Promotion Program.

Збройний конфлікт на сході країни заподіяв катастрофічної шкоди довкіллю, порушилась система моніторингу навколишнього середовища. На інтерактивній мапі зібрані екологічні проблеми регіону – затоплення шахт, сміттєві полігони, лісові пожежі, тліючі терикони, просідання грунтів та інші. 

Читайте такожВиходимо на протести та фільмуємо викиди. Як на Донбасі борються з проблемою забруднення повітря

Натиснувши на кожну проблему користувачі мають можливість ознайомитись з нею завдяки відеоролику, а також дізнатись про інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. 

Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. 

Нагадаємо, в Україні запустили мапу екологічних проблем Донбасу.

Читати далі

Суспільство

Відбувся перший гастротур «Дороги гурманів»

Опубліковано

під час першого гастротуру «Дороги гурманів» мандрівники відвідали три фермерські господарства Львівщини — равликову ферму «Західний равлик», молочну ферму Прикарпаття «Мукко» та відпочинковий комплекс з демонстраційною пасікою «Медовий блюз».

Про це ШоТам повідомили оргаінзатори.

Зазначається, що фермерські господарства, у яких побували відвідувачі, увійшли до першого національного гастрогіда «Дороги гурманів. 100 крафтових місць України». Він об’єднав виробників сиру, устриць, равликів, м’яса, яєць, пива, вина, овочів та фруктів з усієї країни.

Читайте також«Я піду в далекі гори». П’ять українських фільмів про Карпати

Гастротур розпочався із відвідин родинної ферми «Західний равлик». Це великий комплекс, створений за зразком французьких, італійських та іспанських господарств, у яких подружжя засновників Ірина та Іван Юськевичі переймали досвід. Ферма пропонує екскурсії для дітей від 5 років у формі казки з інтерактивом та равликовими перегонами. А для підлітків від 14 років та дорослих – динамічну 50-хвилинну розповідь, у якій не оминають факти навіть про статеве життя равликів. Тут можна скуштувати традиційні варіанти подачі равликів: під соусами по-французьки чи по-італійськи. Або ж більш екзотичні азійські варіації: гуакамоле з авокадо та лаймом, чилі з кокосовим молоком, вершково-масляний з ананасом та прянощами чи індійський карі.

Наступною зупинкою гастромандрівників стала молочна ферма «Мукко», де живе 1600 кіз, а утриманням господарства займається уся родина колишнього футболіста Назара Кмітя, який разом із своїми рідними створив цю ферму. Тут виготовляють три види сирів: м’які, крем-сири (солодкий із журавлиною та солонуватий із зеленню) та тверді сири. Гауду роблять із цікавими доповненнями: шотландське віскі, чорний італійський трюфель, чилі, пажитник, горіх, песто і в’ялені томати, зерна гірчиці, лаванда і навіть кава. Екскурсії проводять щоденно і демонструють усі етапи виготовлення сирної продукції. На дегустації можна скуштувати понад 10 видів сиру.

Читайте також: Збираємося в гори. Шість українських виробників туристичного спорядження

Після молочної ферми учасники завітали до відпочинкового комплексу «Медовий блюз». Тут можна замовити екскурсію, яка триває 1,5 години. Вона розпочинається з розповіді про життя бджолиної сім’ї та роботу пасічника, а після захопливої екскурсії гості переодягаються в захисні костюми та відправляються на пасіку. Охочим пропонують звичний для пасік сон на вуликах (апітерапію) та незвичне чаювання в кімнаті з прозорими вуликами, де можна спостерігати, чим займаються бджоли у своїх домівках. Фірмовою фішкою є питний мед — алкогольний напій, зварений за старовинним рецептом.

Разом із друкованим гастрогідом було створено сайт dorogygurmaniv.com. На ньому кожен охочий знайде гастрокарту крафтових виробників. Гастрогід «Дороги гурманів. 100 крафтових місць України» та онлайн-карта допоможуть спланувати гастромандрівки всією країною. Відкривайте нові смаки та досліджуйте крафтову Україну з проєктом «Дороги гурманів».

Нагадаємо, на Рівненщині крафтова сироварня стала частиною «Дороги гурманів».

Як ми повідомляли раніше, перша «Ракета» здійснила рейс від Києва до Канева.

Читати далі