Кожна тварина

До повномасштабної війни громадська організація «Кожна тварина» займалася освітніми проєктами та розповідала українцям про веганство. Сотні акцій, перформансів та лекцій - усе, аби врятувати тварин від страждань. Утім з 24 лютого команда перейшла на новий фронт та почала готувати для веганів та веганок: як цивільних, так і військових. Сьогодні волонтерські кухні запустили в сімох містах, а під опікою громадської організації перебувають приблизно 200 веганів із ЗСУ та сотні переселенців. Тамара Х’юман Активістка, засновниця та очільниця громадської організації «Кожна Тварина» Мало просто бути веганкою, потрібно щось робити Я стала веганкою у 2015 році, за тиждень до Дня народження. Близько пів року я була пасивною веганкою, тобто не їла тварин і продуктів тваринного походження, але й ні з ким це особливо не обговорювала. А потім почала відчувати, що нічого глобально не змінюється від того, що я просто веганка. Відчула, що наступний крок – це ставати активісткою та діяти. У той період я якраз перебувала в США і там познайомилась із активістами організації Direct Action Everywhere. Вони займаються захистом тварин, розслідуваннями та висвітленням індустрій, що експлуатують тварин. Надихнулась їхньою діяльністю і зрозуміла, що треба переносити це в Київ. У нас зібралась команда волонтерів, з якими ми познайомились у Києві на різних зоозахисних акціях. Ми стали частиною Direct Action Everywhere. Ще пізніше перейняли формат акцій австралійської організації Anonymous for the voiceless. Вони роблять «Куб правди» – акції, під час яких на екранах показують відеоролики про реалії експлуатації тварин в різних індустріях. Ми вирішили, що варто спробувати подібне в Києві. Хоча й хвилювалися, чи не будуть нас виганяти чи навіть бити. Однак формат запрацював, і ми продовжували це робити. Так волонтерили ще рік . Працюємо, зважаючи на реалії та запити українців Коли вже є якийсь досвід в активізмі, починаєш розуміти, чого бракує і що ще ти можеш зробити. Ми відчули, що треба створювати щось своє. Так у 2019 році з’явилась громадська організація «Кожна Тварина». Її місія – поширювати веганство в Україні. Ми хотіли створити організацію, яка буде просувати тему веганства в Україні відповідно до наших реалій та запитів українців. Бо ті організації, відділеннями яких ми були, все ж орієнтуються на інші країни, де більше можливостей ставати веганами – ширший ринок продуктів та цін на них. У «Кожної Тварини» є різні проєкти, які мають різну мету. Ми приділяємо багато часу освітній місії. До повномасштабної війни ми прочитали понад 40 лекцій про веганство для шкіл та університетів. У нас є освітній курс «Веган-експрес», який існує майже два роки. За цей час на нього зареєструвалися понад 8 тисяч людей. Наразі ми відновили його роботу. У програму курсу також входить веган-гід Україною. Він полегшує життя веганам та веганкам в Україні. У цьому гіді ми зібрали багато добірок на різні теми – одяг, взуття, косметика, заклади харчування, магазини. Тобто все, чим ми користуємося у побуті. Крім того, у Києві та інших містах регулярно проводили акції «Відкрий очі», на яких показували, що відбувається в різних індустріях тваринництва, та спілкувалися з перехожими про веганство. Таких акцій ми провели близько 120. Також є проєкт Всеукраїнський веган-тур. Ми їздимо містами, проводимо лекції про веганство, показуємо фільм «Домініон», проводимо тренінг для веганів та активістів, дегустації рослинної їжі, влаштовуємо зоозахисні акції та акції з VR-окулярами про реалії експлуатації тварин. А ще до війни ми видали книгу про веганство для дітей – «Руки, лапи чи копита». До війни надрукували 100 примірників. І зараз таку саму кількість надрукували для дітей-переселенців. Прагнемо звільнити тварин від страждань та експлуатації За майже три роки існування ми зробили доволі багато. Навіть вийшли на такий рівень, що проводили акції кожні вихідні – був попит і серед волонтерів, і серед людей, які цікавились нашою діяльністю. Силами самих лише волонтерів ми намагаємось створювати контент різного формату, щоб українцям було легше та цікавіше сприймати інформацію, яку ми доносимо. Наприклад, «Веган-екпрес» є не тільки текстовий, а й у відео-версії. Це відбувається завдяки людям, які вірять в нашу місію і в те, що ми робимо. Усі готові вкладати свої вміння і створювати щось круте, потрібне і актуальне. Ми збираємо фідбеки від людей, які проходять наш курс, відвідують наші лекції. Хтось відмовляється частково від тваринних продуктів, а хтось - переходить повністю на веганство. Безумовно, наша діяльність змінює людей. А це якраз і є наша місія – змінювати звички і просувати тему веганства в Україні. І в результаті ми зможемо звільнити тварин від страждань та експлуатації. Робили те, що вміємо: рятували тварин і годували переселенців Коли почалась війна ми, як і всі, були в ступорі. Багато всього зачинилося, ми не знали, що робити. Наші волонтери намагались переїхати у більш безпечні місця. Було незрозуміло, що далі.Ми зідзвонилися з командою і почали вирішувати, як діяти далі. Тоді була актуальна евакуація тварин в більш безпечні місця і допомога тваринам-переселенцям. Тож до 8 березня займались цим. Крім цього, писали корисні інформаційні дописи про збір аптечок для тварин, правила перетину кордону тощо. Згодом дізнались, що «Львівська веганська кухня» (раніше VegansUA) годує переселенців та тих, хто потребує їжі, рослинними стравами в одному із закладів міста. Я подумала, що це дуже актуально, і ми теж могли б займатись подібним, але в інших містах. Так вирішили створити «Веганську кухню України» - готувати та роздавати гарячі веганські обіди тим, хто цього потребує. Спочатку запустили кухні у двох містах. З кожним днем людей приходило все більше. Згодом нам почали писати з інших міст і питати, чи робимо щось схоже там. Тож ми почали збирати команди і в інших населених пунктах. Серед тих, кого ми годуємо гарячими обідами, найбільше внутрішньо переміщених осіб та волонтерів. Також доставляємо обіди пенсіонерам додому та в гуртожитки для переселенців. Насправді, у нас не було такого роздумів над тим, працювати далі чи ні. Ми просто робили те, чим могли бути корисними іншим. Сім кухонь у різних містах України Перші кухні з’явились у Києві та Вінниці бо там є постійні активісти «Кожної Тварини». В Ужгороді, Одесі та Рівному теж були наші волонтерки, тож ці міста стали наступними. Далі вже шукали через оголошення нових волонтерів і налагоджували з ними роботу кухні дистанційно. Наразі в нас працює 7 кухонь – у Києві, Вінниці, Івано-Франківську, Дніпрі, Ужгороді, Одесі та Рівному. У деяких містах волонтери готують обіди на кухнях власних квартир, а в деяких ми налагодили співпрацю із закладами харчування. У Вінниці це «МАО МАО», в Івано-Франківську – Vegano Hooligano, у Києві – вегетаріанський заклад «Укроп», а до цього було кафе Б12. Нам допомагають бізнеси та звичайні українці Ми шукаємо продукти зі знижками, домовляємось із виробниками та магазинами. Дуже вдячні всім, хто нас підтримує. Нам допомагають різні бізнеси. Наприклад, «Львівська веганська кухня» дала нам соєвий фарш, EatMeAt – котлети, Flakes – дріжджі, «Зелена корова» робить нам знижки на продукти. І це дуже круто. Безкоштовно ми намагаємося нічого не брати. Адже розуміємо: їх також потрібно підтримувати в ці складні часи. Собівартість одного гарячого обіду складає приблизно 20 гривень, а одна посилка для одного військового, якої вистачає на 3-4 тижня, коштує орієнтовно 600 гривень. Коли ми почали робити кухню, наша громадська організація подалася на декілька грантів, завдяки яким ми отримали кошти від міжнародних веганських фондів. Утім ці гроші вже майже закінчились, тож годувати веганів-переселенців та веганів-військових нам допомагають благодійні внески людей, які стежать за нашою діяльністю. Ці кошти надходять на рахунок «Кожної Тварини», про що ми звітуємо на своїх ресурсах. Годуємо приблизно 200 військових-веганів Коли ми запустили «Веганську кухню України», одразу почали шукати веганів серед військових. На початку навіть складалось враження, що їх немає, бо куди б ми не звертались, нікого не могли знайти. Почали розпитувати серед знайомих, чи хтось є на службі і потребує нашої допомоги. У ЗСУ знали Пашу Вишебабу. Було складно передати йому посилку, бо локація часто змінювалась. Іноді не встигаєш доставити, або взагалі немає логістики в ту точку. Взагалі в теробороні та ЗСУ є чимало веганів та веганок. Здебільшого у них є проблеми із повноцінним харчуванням, оскільки військові кухні готують страви із тваринними продуктами. Вегани серед військових діляться з нами різними історіями. Буває, кухарі проникаються їхнім життєвим вибором і готують для них окремі страви. А буває й так, що людям немає, з чого обрати, і вони тиждень їдять один вінегрет. Часто обіди перемішані з тушкованкою. Деякі вегани розповідали, що в усіх стравах були тваринні продукти, тож вони їли хліб з чаєм. Були і дуже сумні історії, коли військовим доводилося переходити на вегетаріанство під час служби, бо просто не було, що їсти. Здебільшого веганів рятують волонтери, які прислухаються до потреб і привозять їм їжу. На постійній основі ми годуємо приблизно 200 веганів-військових. На сьогодні передали вже понад 250 посилок у ТрО й ЗСУ та роздали понад 12 000 гарячих веганський обідів. Посилки на передову та гарячі обіди для переселенців Зазвичай гарячі обіди, які ми роздаємо переселенцям та іншим людям, яким потрібна підтримка, складаються з гарніру, чогось білкового (наприклад, соєвого битка, сосики чи бобових), а також салату чи десерту. Часто робимо гарячі супи. Ці страви повноцінні й недорогі. Ми беремо прості, але поживні рецепти, які не важко приготувати. Іноді волонтери й самі щось вигадують. У нас немає суворого нагляду, головне – поживне і на 100% веганське. Військові, як правило, не мають можливості приймати гарячі обіди. На початку проєкту ми годували деякі підрозділи тероборони, і досі доставляємо гарячі обіди військовому у Вінниці та бійцям в Одесі. Але здебільшого ми формуємо саме веганські посилки.

Кожна Тварина

Нам кажуть: «Веганство не на часі». А коли, якщо не зараз?

Хто годує веганів у ЗСУ? Історія руху «Кожна Тварина», що взяв під опіку 200 військових та сотні переселенців