Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Хто годує веганів у ЗСУ? Історія руху «Кожна Тварина», що взяв під опіку 200 військових та сотні переселенців

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

До повномасштабної війни громадська організація «Кожна тварина» займалася освітніми проєктами та розповідала українцям про веганство. Сотні акцій, перформансів та лекцій – усе, аби врятувати тварин від страждань.

Утім з 24 лютого команда перейшла на новий фронт та почала готувати для веганів та веганок: як цивільних, так і військових. Сьогодні волонтерські кухні запустили в сімох містах, а під опікою громадської організації перебувають приблизно 200 веганів із ЗСУ та сотні переселенців.

Тамара Х’юман

Активістка, засновниця та очільниця громадської організації «Кожна Тварина»

Мало просто бути веганкою, потрібно щось робити

Я стала веганкою у 2015 році, за тиждень до Дня народження. Близько пів року я була пасивною веганкою, тобто не їла тварин і продуктів тваринного походження, але й ні з ким це особливо не обговорювала. А потім почала відчувати, що нічого глобально не змінюється від того, що я просто веганка. Відчула, що наступний крок – це ставати активісткою та діяти. 

У той період я якраз перебувала в США і там познайомилась із активістами організації Direct Action Everywhere. Вони займаються захистом тварин, розслідуваннями та висвітленням індустрій, що експлуатують тварин. Надихнулась їхньою діяльністю і зрозуміла, що треба переносити це в Київ. 

Активісти руху

У нас зібралась команда волонтерів, з якими ми познайомились у Києві на різних зоозахисних акціях. Ми стали частиною Direct Action Everywhere. Ще пізніше перейняли формат акцій австралійської організації Anonymous for the voiceless. Вони роблять «Куб правди» – акції, під час яких на екранах показують відеоролики про реалії експлуатації тварин в різних індустріях. Ми вирішили, що варто спробувати подібне в Києві. Хоча й хвилювалися, чи не будуть нас виганяти чи навіть бити. Однак формат запрацював, і ми продовжували це робити. Так волонтерили ще рік . 

Акція в центрі Києва

Працюємо, зважаючи на реалії та запити українців

Коли вже є якийсь досвід в активізмі, починаєш розуміти, чого бракує і що ще ти можеш зробити. Ми відчули, що треба створювати щось своє. Так у 2019 році з’явилась громадська організація «Кожна Тварина». Її місія – поширювати веганство в Україні. 

Ми хотіли створити організацію, яка буде просувати тему веганства в Україні відповідно до наших реалій та запитів українців. Бо ті організації, відділеннями яких ми були, все ж орієнтуються на інші країни, де більше можливостей ставати веганами – ширший ринок продуктів та цін на них.

У «Кожної Тварини» є різні проєкти, які мають різну мету. Ми приділяємо багато часу освітній місії. До повномасштабної війни ми прочитали понад 40 лекцій про веганство для шкіл та університетів. У нас є освітній курс «Веган-експрес», який існує майже два роки. За цей час на нього зареєструвалися понад 8 тисяч людей. 

Лекція про веганство

Наразі ми відновили його роботу. У програму курсу також входить веган-гід Україною. Він полегшує життя веганам та веганкам в Україні. У цьому гіді ми зібрали багато добірок на різні теми – одяг, взуття, косметика, заклади харчування, магазини. Тобто все, чим ми користуємося у побуті. 

Крім того, у Києві та інших містах регулярно проводили акції «Відкрий очі», на яких показували, що відбувається в різних індустріях тваринництва, та спілкувалися з перехожими про веганство. Таких акцій ми провели близько 120.  Також є проєкт Всеукраїнський веган-тур. Ми їздимо містами, проводимо лекції про веганство, показуємо фільм «Домініон», проводимо тренінг для веганів та активістів, дегустації рослинної їжі, влаштовуємо зоозахисні акції та акції з VR-окулярами про реалії експлуатації тварин.

Акція від ГО

А ще до війни ми видали книгу про веганство для дітей – «Руки, лапи чи копита». До війни надрукували 100 примірників. І зараз таку саму кількість надрукували для дітей-переселенців. 

Прагнемо звільнити тварин від страждань та експлуатації

За майже три роки існування ми зробили доволі багато. Навіть вийшли на такий рівень, що проводили акції кожні вихідні – був попит і серед волонтерів, і серед людей, які цікавились нашою діяльністю. 

Силами самих лише волонтерів ми намагаємось створювати контент різного формату, щоб українцям було легше та цікавіше сприймати інформацію, яку ми доносимо. Наприклад, «Веган-екпрес» є не тільки текстовий, а й у відео-версії. Це відбувається завдяки людям, які вірять в нашу місію і в те, що ми робимо. Усі готові вкладати свої вміння і створювати щось круте, потрібне і актуальне. 

Акція від ГО

Ми збираємо фідбеки від людей, які проходять наш курс, відвідують наші лекції. Хтось відмовляється частково від тваринних продуктів, а хтось – переходить повністю на веганство. Безумовно, наша діяльність змінює людей. А це якраз і є наша місія – змінювати звички і просувати тему веганства в Україні. І в результаті ми зможемо звільнити тварин від страждань та експлуатації. 

Робили те, що вміємо: рятували тварин і годували переселенців

Коли почалась війна ми, як і всі, були в ступорі. Багато всього зачинилося, ми не знали, що робити. Наші волонтери намагались переїхати у більш безпечні місця. Було незрозуміло, що далі.

Ми зідзвонилися з командою і почали вирішувати, як діяти далі. Тоді була актуальна евакуація тварин в більш безпечні місця і допомога тваринам-переселенцям. Тож до 8 березня займались цим. Крім цього, писали корисні інформаційні дописи про збір аптечок для тварин, правила перетину кордону тощо. 

Згодом дізнались, що «Львівська веганська кухня» (раніше VegansUA) годує переселенців та тих, хто потребує їжі, рослинними стравами в одному із закладів міста. Я подумала, що це дуже актуально, і ми теж могли б займатись подібним, але в інших містах.

Роздача безкоштовних обідів від Веганської кухні України

Так вирішили створити «Веганську кухню України» – готувати та роздавати гарячі веганські обіди тим, хто цього потребує. Спочатку запустили кухні у двох містах. З кожним днем людей приходило все більше. Згодом нам почали писати з інших міст і питати, чи робимо щось схоже там. Тож ми почали збирати команди і в інших населених пунктах. Серед тих, кого ми годуємо гарячими обідами, найбільше внутрішньо переміщених осіб та волонтерів. Також доставляємо обіди пенсіонерам додому та в гуртожитки для переселенців. 

Насправді, у нас не було такого роздумів над тим, працювати далі чи ні. Ми просто робили те, чим могли бути корисними іншим.

Сім кухонь у різних містах України

Перші кухні з’явились у Києві та Вінниці бо там є постійні активісти «Кожної Тварини». В Ужгороді, Одесі та Рівному теж були наші волонтерки, тож ці міста стали наступними. Далі вже шукали через оголошення нових волонтерів і налагоджували з ними роботу кухні дистанційно.

Волонтери ГО

Наразі в нас працює 7 кухонь – у Києві, Вінниці, Івано-Франківську, Дніпрі, Ужгороді, Одесі та Рівному. У деяких містах волонтери готують обіди на кухнях власних квартир, а в деяких ми налагодили співпрацю із закладами харчування. У Вінниці це «МАО МАО», в Івано-Франківську – Vegano Hooligano, у Києві – вегетаріанський заклад «Укроп», а до цього було кафе Б12. 

Нам допомагають бізнеси та звичайні українці

Ми шукаємо продукти зі знижками, домовляємось із виробниками та магазинами. Дуже вдячні всім, хто нас підтримує. Нам допомагають різні бізнеси. Наприклад, «Львівська веганська кухня» дала нам соєвий фарш, EatMeAt – котлети, Flakes – дріжджі, «Зелена корова» робить нам знижки на продукти. І це дуже круто. Безкоштовно ми намагаємося нічого не брати. Адже розуміємо: їх також потрібно підтримувати в ці складні часи. 

Собівартість одного гарячого обіду складає приблизно 20 гривень, а одна посилка для одного військового, якої вистачає на 3-4 тижня, коштує орієнтовно 600 гривень. 

військовий ЗСУ з веганським набором від ГО

Коли ми почали робити кухню, наша громадська організація подалася на декілька грантів, завдяки яким ми отримали кошти від міжнародних веганських фондів. Утім ці гроші вже майже закінчились, тож годувати веганів-переселенців та веганів-військових нам допомагають благодійні внески людей, які стежать за нашою діяльністю. Ці кошти надходять на рахунок «Кожної Тварини», про що ми звітуємо на своїх ресурсах. 

Годуємо приблизно 200 військових-веганів

Коли ми запустили «Веганську кухню України», одразу почали шукати веганів серед військових. На початку навіть складалось враження, що їх немає, бо куди б ми не звертались, нікого не могли знайти. 

Почали розпитувати серед знайомих, чи хтось є на службі і потребує нашої допомоги. У ЗСУ знали Пашу Вишебабу. Було складно передати йому посилку, бо локація часто змінювалась. Іноді не встигаєш доставити, або взагалі немає логістики в ту точку. 

Бійці ЗСУ, яким допомагають волонтери ГО

Взагалі в теробороні та ЗСУ є чимало веганів та веганок. Здебільшого у них є проблеми із повноцінним харчуванням, оскільки військові кухні готують страви із тваринними продуктами. 

Вегани серед військових діляться з нами різними історіями. Буває, кухарі проникаються їхнім життєвим вибором і готують для них окремі страви. А буває й так, що людям немає, з чого обрати, і вони тиждень їдять один вінегрет. Часто обіди перемішані з тушкованкою. 

Воїни ЗСУ з веганським обідом

Деякі вегани розповідали, що в усіх стравах були тваринні продукти, тож вони їли хліб з чаєм. Були і дуже сумні історії, коли військовим доводилося переходити на вегетаріанство під час служби, бо просто не було, що їсти. Здебільшого веганів рятують волонтери, які прислухаються до потреб і привозять їм їжу.

На постійній основі ми годуємо приблизно 200 веганів-військових. На сьогодні передали вже понад 250 посилок у ТрО й ЗСУ та роздали понад 12 000 гарячих веганський обідів. 

Посилки на передову та гарячі обіди для переселенців

Зазвичай гарячі обіди, які ми роздаємо переселенцям та іншим людям, яким потрібна підтримка, складаються з гарніру, чогось білкового (наприклад, соєвого битка, сосики чи бобових), а також салату чи десерту. Часто робимо гарячі супи. Ці страви повноцінні й недорогі. 

Ми беремо прості, але поживні рецепти, які не важко приготувати. Іноді волонтери й самі щось вигадують. У нас немає суворого нагляду, головне – поживне і на 100% веганське. 

Посилка для військових-веганів від ГО

Військові, як правило, не мають можливості приймати гарячі обіди. На початку проєкту ми годували деякі підрозділи тероборони, і досі доставляємо гарячі обіди військовому у Вінниці та бійцям в Одесі. Але здебільшого ми формуємо саме веганські посилки. Це збір продуктів, які не потрібно готувати, – веганські сосиски, паштети, намазки, хумус. Ми відправляємо це поштою або передаємо через волонтерів, які можуть доставити посилку на передову.

Цими продуктами можна доповнювати прийоми їжі, аби вони були повноцінними. Наприклад, бобові можна додати до якоїсь каші – так це буде дійсно поживна страва. Усе залежить від того, як і з чим військові компонують продукти, які ми надсилаємо.

Ми завжди відкриті для нових людей 

У нашій команді наразі приблизно 100 волонтерів. Це люди з різних міст країни. Є волонтери, які допомагають з організацією різних наших проєктів, акцій та ініціатив. Також є люди, які допомагають професійними навичками. Наприклад, підтримують наш сайт, допомагають створювати контент, комунікувати з медіа. Усі ми вкладаємося в організацію задля спільної мети. 

Команда ГО

Ми завжди відкриті для нових ініціативних та активних людей. У нас багато проєктів в різних містах України, а питання допомоги тваринам дуже актуальне й сьогодні. Тож з радістю чекаємо нових людей в команді. Долучитися можна, написавши нам в соцмережах: у Facebook чи Instagram

Підтримати громадську організацію «Кожна Тварина» можна за цим посиланням.

Відео дня

Суспільство

В Україні запустять цифровізацію на митниці – Шмигаль

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

В Україні планують запустити цифровізацію на митниці, аби унеможливити будь-які прояви корупції.

Про це повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час пресконференції в швейцарському Лугано.

Відповідаючи на питання німецької журналістки щодо того, як Україна планує боротися з корупцією та які кроки вже зроблено, Шмигаль заявив, що ключова стратегія країни – створити умови, які унеможливлять існування корупції. Зокрема, йдеться про цифровізацію.

«У нас є всі необхідні інструменти аби боротися з корупцією. Але для цього ми маємо створити умови, які унеможливлять її існування. Перш за все – це цифровізація. Ми вже перевели у цифровий порядок дуже багато сфер – інвестиції, будівництво, архітектура, повністю це переведено на електронні рейки, і тоді корупція є неможливою. Наступний крок – перевести на цифрові платформи всі наші інші сервіси. Зокрема, для митниці. Якщо там не буде контакту зі службовцем, корупція буде просто неможливою», – сказав Шмигаль.

Він додав, що перед початком війни Україна доклала багато зусиль, щоб розвинути антикорупційну інфраструктуру, і продовжить роботу у цьому напрямі з міжнародними партнерами. Шмигаль також нагадав, що в Україні вже втілюють цифровізацію адміністративних послуг.

Нагадаємо, у Міністерстві цифрової трансформації анонсували появу нотаріальних послуг в застосунку «Дія».

Раніше ми писали, що в застосунку цифрових послуг «Дія» почали тестувати е-пенсійне та посвідку на тимчасове або постійне проживання.

Фото: kmu.gov.ua.

Відео дня
Читати далі

Суспільство

«Ми знову покликали своїх». Як під час війни працює «Зграя» – одна з найбільших волонтерських спільнот України

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Волонтерський рух «Зграя» народився під час Революції гідності. Це абсолютно «свої» люди, які збираються разом тоді, коли хтось потребує їхньої допомоги. А коли потреба закрита й нових запитів немає – «свої» розходяться по звичних роботах. Знаючи, що будь-якої миті знову зберуться разом.

24 лютого «Зграя» вкотре об’єдналася. Сьогодні волонтери встигають одночасно допомагати військовим, цивільним і навіть тваринам. Про новий етап в історії руху, роботу штабу та гнучкість команди ШоТам розповіла співзасновниця «Зграї» Євгенія Таліновська.

«Зграя» народилася під час Революції гідності 

«Зграя» з’явилася у 2014 році як реакція на Майдан і на події, що відбувалися в країні. До нашого угруповання увійшли люди, які тусувалися в пабі «Горький» на Антоновича в Києві. Багатьох з них я знала дуже давно, адже разом займалися благодійністю й волонтерством задовго до Майдану. Зокрема, я почала з 2008 року. Тому ми й кажемо, що «Зграя» була завше. Однак тоді, у 2014-му, ми намалювали на колінці логотип і з другим співзасновником Олексієм придумали назву. Чому «Зграя»? Тому що це життєздатне угруповання, яке є єдиним організмом, що гуртується та дуже класно функціонує. 

співзасновниця волонтерської спільноти
Євгенія Таліновська, співзасновниця волонтерської спільноти «Зграя».

Тоді ми базувалися неподалік від Майдану й виходили на нічну варту. Коли більша частина людей роз’їжджалися на ніч, щоб зібратися знову вранці, ми, навпаки, ввечері приходили на Майдан. Основною роботою нашого штабу були охорона й патрулювання. Ще у нас функціонувала польова кухня й доставка: ми розвозили медикаменти, продукти й інші необхідні речі. Особисто у мене ще була інформувальна функція. Тоді ми не користувалися телеграмом, і всі оперативні новини я публікувала на своїй фейсбук-сторінці. Коли взимку в соцмережі виринають спогади за якийсь день, то у мене могло бути по 40-50 постів з інформацією про те, що й де відбувається, куди можна йти та їхати, хто звідки йде.

Мілітарний напрям і чорнобильські пожежі

Коли у 2014 році розпочалася війна, задачі «Зграї» змінилися. Більшість наших хлопців поїхали добровольцями воювати на Схід, і наш співзасновник Олексій також. Тоді стало зрозуміло, що нам у Києві треба збирати кошти й закуповувати їм необхідне. Поки хлопці були на Донбасі під час активної фази АТО, ми були пів тижня в Києві, пів тижня там: збирали, закуповували та возили. На відміну від теперішніх часів, у нас був тільки мілітарний напрям, ми співпрацювали з військовими підрозділами й добровольчими батальйонами. 

У 2020 році «Зграя» допомагала гасити лісові пожежі в Чорнобильській зоні. Ми привозили все необхідне добровольцям ДСНС: питну воду, продукти, засоби для гасіння, генератори, інструменти тощо. Так ми робили, поки не припинилися пожежі. Суть нашої ініціативи в тому, що ми не діємо на постійній основі, а збираємося за потреби й реагуємо на запити. Коли їх немає – розбігаємося займатися власними справами.

Команда волонтерів

Спостерігати за війною здалеку страшніше, ніж зблизька

За тиждень до повномасштабної війни я зробила собі тату з каштаном, щоб зафіксувати зв’язок з Києвом. Це було дуже давнє бажання, тому що я є, напевно, однією з найбільших фанаток міста. Дуже його люблю та ніколи звідси не збиралася їхати. Взагалі, я планувала зовсім інше татуювання з написом. Однак за день чи два до сеансу передумала його робити. Прийшла до майстрині та сказала: «Давай вальнемо каштан, він мені дуже давно потрібен».

Я хотіла залишатися в Києві за будь-яких обставин. Розуміла, що якщо щось почнеться, хочу бути тут. До того ж на той момент у мене було чотири тварини й вивезти їх кудись було б складно. Також я знала, що можу принести користь, перебуваючи в Києві, тому що маю досвід і є люди, готові допомогти. Не уявляю, як спостерігати за війною десь з-за кордону чи навіть із Заходу України. Прекрасно розумію людей, які виїхали, і не маю до них жодних претензій. Однак знаю себе: я б так не змогла. Як на мене, спостерігати здалеку страшніше, я не настільки смілива людина.

Волонтерки плетуть маскувальні сітки

Штаб з’явився вже 24 лютого

Чесно кажучи, я взагалі не планувала, що «Зграя» знову збереться. Це сталося якось випадково. Не думала, що вона колись реанімується з логотипом, назвою та сторінкою у Фейсбуці. Мені здавалося, що як військова мілітарна історія вона своє віджила. Однак вже 24 лютого в нас з’явилося приміщення для штабу, в якому ми могли щось оперативно робити. З першого дня в нас понеслися мілітарні запити, а також запити на порятунок тварин, евакуацію людей, на продукти та ліки. Ми створили авто-, мото- й велодоставку. На третій-четвертий день ми зі співзасновником Олексієм подумали: «Це все, напевно, схоже на “Зграю”».

Десь до 15 людей з нами залишилися зі старого складу, який утворився в 2014 році. Приєдналися нові учасники. За вісім років у мене, по-перше, з’явилося багато знайомих. По-друге, у нас було безліч колаборацій у благодійних фондах, соціальних і культурних проєктах, і люди, які працювали там з нами, також долучилися до «Зграї». Наше угруповання гнучке й вільне, яке може зростати, але може і зменшуватися. 

Чоловік у штабі руху

Мріяла про «Добросусідство»

На початку березня, коли в Києві була найактивніша фаза, з нами співпрацювали 3 тис. людей. Тоді ми створили «Добросусідську доставку». У мене давно була мрія про «Добросусідство». Я дуже надихаюся Інгою Заславською та групою «Сусідська слобідка». У них є прекрасний проєкт «Добросусідка», що охоплює трикутник Лук’янівка – Золоті ворота – цирк. Усі люди з проєкту знають одне одного, своїх сусідів, пенсіонерів і дітей. Обізнані в їхніх потребах, влаштовують різні заходи. Ця модель у мене добре наклалася на Київ майбутнього: щоб у кожному районі була така група людей, горизонтальна структура без центрального штабу. Це те, що ми дуже хочемо залишити після війни для міста.

Приблизно 2 тис. людей були у складі «Добросусідської доставки». Їхньою задачею було купити (з компенсацією) або отримати у нас на складі продуктовий набір або ліки та принести це одиноким молодим матерям, людям похилого віку та з інвалідністю. Решта, тисяча людей, були в нашому штабі, з них приблизно 400 водіїв (авто- , мото-, велодоставка), 50 координаторів різних напрямків нашої роботи, актив з інформаційною підтримкою та волонтери, які руками працювали на наших двох складах на правому та лівому берегах.

волонтер руху

Так багато людей допомагали нам, коли в Києві та області було неспокійно та коли евакуювали мешканців Чернігова. Коли стало трохи спокійніше, наші волонтери вийшли на роботу, деякі з них перестали ходити до нас, хтось пішов в іншу організацію. І це нормально: люди знають, що можуть вийти в будь-який момент. Коли від нас ідуть до інших штабів, ми радіємо цьому, адже ставимо собі за мету не тільки розвиток нашої діяльності, а й культури благодійності та волонтерства в Україні загалом. Нині в «Зграї» 200-300 активних учасників.

«У тебе є ідея? Втілюй»

У «Зграї» є дві основні переваги: це люди в штабі та гнучкість. Ми не оформлені як організація, у нас немає серйозної структурованої документації та субординації. Люди прийшли до нас із дуже різних сфер і з різним досвідом. У нашому штабі є топові івент-менеджери у великих компаніях, маркетологи, дизайнери, фотографи та представники багатьох інших професій. Їхній досвід допомагає їм пропонувати нам певні ідеї та реалізовувати їх. Доволі часто наш штаб функціонує так: «О, у тебе є ідея? Клас. Хочеш займатися цим – займайся». Ми не блокуємо ініціативи, у нас це вирішується дуже швидко.

волонтери розвантажують коробки

Нині ми займаємося кількома напрямами. Перший з них і основний – мілітарний, як у 2014 році, так і тепер. Цей напрям дуже дорогий. Оскільки рівень донатів трохи впав, ми вже трішки менше можемо закуповувати порівняно з першими місяцями. У нашому штабі є фахові медики, тому й швидко організувався відповідний напрям. Медицина потрібна і військовим, і цивільним. Ми маємо багато друзів з-за кордону, вони нам надсилали фурами багато медичного обладнання для лікарень. Тож цей напрям виник більше з того, які можливості ми мали, ніж з того, що ми хотіли. 

волонтери руху

Усе, що відбувається у нас, стається гнучко, відштовхуючись від обставин. Коли з’являлися запити, ми на них реагували. Наприклад, так сталося із запитом на евакуацію. Коли він виник, то одразу сформувалася група, яка захотіла цим займатися. У нас є хлопець Володимир, родом з Чернігова, прекрасний медичний мілітарний інструктор. Його зацікавила історія з евакуацією з рідного міста, і він зайнявся цим. Від штабу треба було знайти місце для ночівлі, продукти й волонтерів.

За 15 хвилин вирішили відкрити притулок для тварин

Деякі волонтери після виїздів до населених пунктів, де надавали допомогу, поверталися до Києва з тваринами. Зрозуміло, що коли бачиш на вулиці кота чи собаку, які залишилися без домівок, ти їх забереш із собою. Коли тварин стало багато, за 15 хвилин прийняли рішення, що нам потрібен власний притулок. І ми відкрили його. Однак домашніх улюбленців роздавали настільки швидко, що притулок закрили – там не було кому жити. Бувало таке, що тварину підібрали, опублікували в сторіз, що шукаємо нових господарів для неї, і поки її привезли до штабу, її вже хтось забрав.

«Гуманітарка», що складається з одягу, іграшок, побутових речей, з’явилася у нас побічно. «Зграя» не збиралася нею займатися спеціально. Але люди почали заповнювати склад такими немілітарними речами. І ми сказали: «Ну добре, значить, будемо їх роздавати тим, кому потрібні речі».

Волонтер руху

Є запити, за які ми не беремося, тому що не хочемо й не можемо ними займатися. Наприклад, так було з житлом для вимушених переселенців. Виявилося, що жодна людина в штабі не захотіла його розвивати, і не тому що він нецікавий чи надскладний – просто так сталося. Коли з’являвся новий суспільний запит, ми обговорювали, хочемо за нього братися чи ні. Якщо так – беремо й намагаємося розвивати. Коли потреба в ньому відпадає – закриваємо. У нас немає напряму, який би функціонував по інерції просто тому, що ми колись його відкрили.

Волонтерство та основна робота

Особисто мені зараз не вдається поєднувати волонтерство зі своїм звичним життям. Я дуже вдячна ІТ-компанії, де працюю дизайнеркою, що досі маю роботу. Сподіваюся, зможу якнайшвидше повернутися до неї. Наш співзасновник Олексій також не поєднує – він перебуває з нашою групою медичної евакуації на Сході. Окрім основної роботи, у нас з Олексієм ще є кафе, яке ми відкрили минулого року. Ним тепер займається наш друг. Цей заклад став альтернативним штабом: ми повісили там логотип «Зграї», у кафе збираються наші друзі й волонтери.

У команді є люди, які поєднують роботу та волонтерство, і я в захваті від цього. Наприклад, завідувач нашого мілітарного складу Фіма – звукорежисер у театрі, який має і власні мистецькі проєкти. Він інколи на кілька годин покидає склад, щоб попрацювати в театрі. Хтось може працювати день на роботі, день – у нас. Тож ситуація у всіх різна.

Бійці ЗСУ

«Зграя» працюватиме до останнього

Безумовна віра в перемогу та справедливість, а також класні люди поруч – це те, що надає мені сил продовжувати весь цей час займатися волонтерством. Інколи думаю: «Все, досить, більше не можу». Але я бачу, як працює штаб, як багато роблять люди, як у них з’являються ідеї, як вони їх втілюють, моментально знаходять потрібних людей, гроші та взагалі що завгодно.

Я розумію, що все вже зайшло далеко, швидко розвивається, і вийти зараз просто неможливо. Але ніхто й не хоче із цього виходити, тому що війна не закінчилася. Мене вже запитували: «Доки буде працювати “Зграя”?». Ми працюватимемо до останнього, у будь-якому складі, з будь-якою кількістю людей, поки це буде потрібно. І після війни також – у нас буде дуже багато роботи, просто виклики будуть іншими.

Волонтерський рух в Україні народився органічно

Волонтерський рух – це одне з найбільших надбань Майдану. Ми отримали його у практичний спосіб. У 2013-2014 роках він народився органічно, бо на нього був запит. Ми бачимо, що як тільки є потреба, люди збираються. У цьому особливість волонтерського руху в Україні.

Є думка, що волонтери мають входити в якісь державні органи й установи. Я так не вважаю, адже громадський сектор і волонтерство – це різні речі. Так, деяким волонтерам, особливо мілітарним, можливо, варто було б заходити кудись глибше в структури. Те ж саме стосується і волонтерства цивільного, тому що міським адміністраціям було б дуже корисно й цікаво перейняти досвід. Однак сама етимологія слова «волонтер» означає, що це добровільна діяльність, і ти можеш в будь-який час її припинити.

волонтери руху

Люди розуміють, що вони мають можливість із задоволенням і користю робити те, що їм зараз хочеться, а потім повернутися до свого звичайного повсякдення. А хтось зробить волонтерство та благодійність постійною частиною свого життя й піде працювати в благодійний фонд, громадський сектор або політику. У волонтерстві ти сам обираєш ступінь залученості й сам вирішуєш, що робити із цим досвідом.

Як підтримати волонтерське угруповання «Зграя»?

Спільна картка-рахунок

(для неї на запит надамо також реквізити для SWIFT-переказів в $ та €)

Для України та Paysend

4441111402770808

Yevheniia Talinovska

За реквізитами:

Отримувач

Таліновська Євгенія Борисівна

IBAN

UA943220010000026205301481786

ІПН/ЄДРПОУ

3143812240

Призначення платежу

Поповнення рахунку

Посилання: https://send.monobank.ua/A16u5KNrMT

Рахунок PayPal

http://PayPal.Me/oknemof

Окрема картка для допомоги тваринам (також є SWIFT-переказів в $ та €)

5375411504811378

Отримувач

Таліновська Євгенія Борисівна

IBAN

UA643220010000026204326762500

ІПН/ЄДРПОУ

3143812240

Призначення платежу

Поповнення рахунку

За посиланням: https://send.monobank.ua/2mJTnb9Sdg

Картка для поповнення в доларах (SWIFT на запит)

5375418806112785

Картка для поповнення в євро

(SWIFT на запит)

5375419907566374

MoneyGram, Western Union та ін. також можливі на всі ці картки

Відео дня
Читати далі

Суспільство

ЗСУ вдарили по казармах окупантів в окупованій Ясинуватій на Донеччині (ФОТО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Українські військові завдали точного удару по казармах російських окупантів в окупованому місті Ясинувата Донецької області.

Про це повідомили в телеграм-каналі Управління стратегічних комунікацій ЗСУ.

«А що це так класно горить? А це тому, що наші гармаші в окупованій Ясинуватій влучили в казарму з окупантами», – йдеться в повідомленні СтратКому.

Інформації щодо кількості знищеної техніки та живої сили противника наразі немає.

Удари в тилові позиції окупантів

Ясинувата – не перший приклад точних ударів українських артилеристів по тилових позиціях російських загарбників. Зокрема, в суботу, 3 липня, Збройні сили України знищили одну з чотирьох військових баз російських окупантів у тимчасово захопленому Мелітополі. За даними міського голови Івана Федорова, воїни ЗСУ завдали 30 точних ударів.

А вже 5 липня ЗСУ підірвали склад боєприпасів російських загарбників у місті Кадіївка на Луганщині. Тоді користувачі мережі зазначали, що боєприпаси детонували впродовж двох годин. Також припускали, що цей склад був одним із основних для постачання снарядів у напрямку «Попасна – Сєвєродонецьк – Лисичанськ – Бахмут».

Крім того, наші захисники знищили великий склад боєприпасів в глибокому тилу окупантів – місті Сніжне Донецької області. За словами очевидців, після точного влучення там спалахнула масштабна пожежа і почалася сильна детонація боєприпасів.

Нагадаємо, українські військові звільнили від російських загарбників вже 1028 населених пунктів.

Як ми повідомляли раніше, ССО України у тилу ворога знищили склад боєприпасів із дрона Punisher.

Фото: t.me/AFUStratCom.

Відео дня
Читати далі