Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Свидовець: чому ми продовжуємо боротьбу за збереження гірського масиву

Опубліковано

Я народилася в Нижньому селищі на Закарпатті, ходила до звичайної школи. Пізніше моя сім’я переїхала на хутір. Звідти до школи було 6 кілометрів. Пам’ятаю, коли ми йшли з братом і мамою лісом на автобусну зупинку, мама нам казала: «Дивіться, діти, як це класно, ви лісом до школи йдете». А ми думали: «Боже… Що тут класного, мамо, ти мені скажи?!».

Лише коли я виїхала із Закарпатського села до Львова, щоб вивчати юриспруденцію (мене дуже дратувала несправедливість, я хотіла таку професію, щоб мати змогу щось змінити), я зрозуміла цінність життя в природі, де сусід тобі не заглядає у вікно, де ти можеш вільно дихати і в тебе є, чим дихати. На жаль, цінність природи люди часто відчувають уже тоді, коли не мають можливості ходити тим лісом, коли живуть у бетонних коробках і дихають вихлопними газами.

Я була на останньому курсі бакалаврату, коли дізналася про плани побудувати курорт на Свидовці. Тоді я проходила стажування в громадській організації «Екологія-Право-Людина». Разом із адвокатами ми почали цікавитися більше цим кейсом.

До того я ніколи не була на Свидовці. І я ніколи не бачила таких зелених гір. Таких місць у Європі вже немає. Що мене вразило найбільше – коли ти стоїш на одній з гір і бачиш море гір! І самі гори наче хвилі зелені. І де-не-де ти бачиш лисі плями. І це, напевно, найбільше болить. Тому що ти розумієш, що це робить людина.

Коли ми побачили цифри, ми усвідомили, про які обсяги йдеться, зрозуміли, що це неможливо. Цей регіон надзвичайно цінний для водного балансу нашої області. І я не могла собі уявити, що на такому місці, де немає жодної інфраструктури, будуватимуть таку махіну. Уже тоді ми почали думати, що робити і як реагувати. Тоді ж почали справу в суді, яка йде до сьогодні.

Мене тоді дуже обурила ця несправедливість, адже місцеві жителі були не в курсі, не знали, що там збираються будувати, яких масштабів, їх спеціально не інформували. У правовій демократичній державі це не нормально. Ми всі громадяни України і маємо право знати, що відбувається в нашій країні. Громадські обговорення за закритими дверима, з повідомленнями в останню хвилину, які не відповідають критеріям законодавства. Усе тишком-нишком.

Курорти – це величезні водні ресурси, яких у нас вже немає.

Тоді ми почали залучати й екологічні організації й науковців, які допомагали нам пояснювати людям, що таке будівництво не призведе ні до чого, крім руйнації. І місцеві люди це розуміють. Вони не хочуть такої долі як у Поляниці. Долі, де ти або офіціант, або прибиральник, або охоронець. Такої долі, коли в тебе в селі ціни піднялись удесятеро. Люди знають, що зараз велика засуха.

Я не знаю, яка ситуація в інших регіонах, але в нас є бізнес купівлі води. Ми купуємо воду, ми завозимо її на тракторах, в колодязі. Бо в нас немає води. Ми всі знаємо, що таке економити воду. У нас вода з крану просто так не тече, усі ходять у сухі біотуалети. Курорти – це величезні водні ресурси, яких у нас вже немає.

Природа в будь-якому випадку бере гору над людиною. Села довкола Свидовця вже знають, що таке потоп. Вони розуміють: якщо працювати нестало, вода може забрати все: твою машину, твою хату, твоє життя.

І людей не треба брати за дурнів. Вони бачать, як усе це просувається: «Інвестора нема, але ми хочем будувати». Хто хоче будувати? Давайте чітко говорити. Непрозорі проєкти далеко не підуть, особливо таких масштабів, як цей. Навіщо будувати такого розміру? Чому б не відреставрувати стару інфраструктуру з радянського союзу?

Рух Free Svydovets – це не громадська організація, це по суті абсолютно різні люди, які як волонтери працюють задля збереження гірського масиву.

На жаль, в Україні екологічна свідомість не надто розвинена. Коли я вивчала екологічне право, це була новинка. Це не було трендово, модно, цим ніхто не займався. І дарма, бо ми дуже відстаємо. Наче рухаємося до Європейського союзу, а насправді на десять кроків позаду: що з корупційними питаннями, що з питаннями впливу на довкілля.

Після університету я багато подорожувала, старалася на міжнародному рівні говорити про Свидовець. Займалася міжнародним напрямком, порушенням міжнародних конвенцій. Потім займалася координацією всього руху.

Рух Free Svydovets – це не громадська організація, це по суті абсолютно різні люди, які як волонтери працюють задля збереження гірського масиву. Кожна людина приходить до нас і приносить щось своє, свою ідею, пропозицію. Цеглинка до цеглинки, і сьогодні, на щастя, Свидовець ще не забудований.

Зараз наш рух бореться за прозорість, за збереження Свидовця в такому вигляді, у якому він є. Ми будемо вимагати, щоби законодавство України було дотримане. Якщо ми рухаємося до Європи і просимо європейські держави нам допомагати, то й нам варто показати, що до українського народу дослухаються.

Колонки

Видавництво «Основи» перевидає фотокнигу про українські балкони (ФОТО)

Опубліковано

Видавництво «Основи» готує до випуску оновлене видання фотокниги Олександра Бурлаки Balcony Chic, присвячене українським балконам. Книга, яка стала культовою для поціновувачів архітектури, отримає новий вигляд із доповненнями про реалії воєнного часу.

Про це повідомляє видавництво.

Що нового у Balcony Chic

Перевидання включатиме фотографії 2022–2024 років, які відображають трансформацію балконів під час війни. Серед знімків — зруйновані конструкції, встановлені сонячні панелі та системи Starlink, що стали символами адаптації та відновлення.

Коли чекати на книгу

Оновлене видання Balcony Chic зʼявиться у травні 2025 року. Вартість книги на етапі передзамовлення — 1190 гривень зі знижкою. Оформити замовлення можна вже зараз на сайті видавництва.

Читати також: Кияни можуть здати книги російською та отримати знижку на українські видання: як долучитися

Балкон як дзеркало часу

Олександр Бурлака за допомогою фотографій та текстів досліджує феномен балконів — від їхньої архітектурної функції до культурного та соціального значення. Видання, доповнене реаліями воєнного часу, відкриває нові грані сприйняття української архітектури.

Нагадаємо, що оскароносний режисер Мішель Азанавічус пише книжку про війну в Україні.

Фото: видавництво «Основи».

Читати далі

Колонки

Стали відомі девʼять фіналістів Нацвідбору на «Євробачення-2025»

Опубліковано

«Суспільне» назвало дев’ять фіналістів Національного відбору на «Євробачення-2025». Десятого учасника обиратимуть українці через голосування у застосунку «Дія».

Про це повідомляє «Суспільне».

Фіналісти, які вже змагатимуться за участь у «Євробаченні»:

  • Future Culture — Waste My Time;
  • Khayat — Honor;
  • Krylata — Stay true;
  • Molodi — My sea;
  • Ziferblat — Bird of pray;
  • Абіє — Дім;
  • ДК Енергетик — Сіль;
  • Маша Кондратенко — No time to cry;
  • Влад Шериф — Wind of change.

Читати також: Оголосили список учасників нацвідбору на «Євробачення-2025»

Музиканти, які потрапили до лонгліста, але не пройшли до фіналу після прослуховувань, змагатимуться за десяте місце через голосування в «Дії». Паралельно до 23 грудня триває голосування за членів журі фіналу.

Фінал відбору — 8 лютого.

Телевізійний концерт визначить, хто представить Україну на «Євробаченні-2025». Повний список фіналістів оголосять до 17 січня 2025 року.

Нагадаємо, що у Києві покажуть документальний фільм про досвід життя жінок у прифронтовій зоні.

Фото: «Суспільне».

Читати далі

Колонки

У межах проєкту єРобота українські підприємці отримали 10 мільярдів гривень

Опубліковано

За понад два роки дії програми 21 000 підприємців отримали гранти на старт або розвиток бізнесу. За цей час держава інвестувала 10 мільярдів гривень, з яких понад 4 мільярди повернулися в бюджет.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки України.

«Завдяки грантовій підтримці підприємці відкрили тисячі нових компаній, змогли збільшити виробництво, розширити асортимент продукції та послуг, освоїти нові напрямки діяльності та заявити про себе на нових ринках. А також створити близько 60 тисяч робочих місць в усіх регіонах країни. Бізнес працює, розвивається, сплачує податки, зміцнює нашу економіку», — зазначила Юлія Свириденко.

Вона повідомила, що понад чотири мільярди гривень повернулися в бюджет завдяки сплаченим податкам та зборам.

Статистика проєкту

Від запуску проєкту єРобота у липні 2022 року:

  • за програмою «Власна справа» — видали 19 000 мікрогрантів на 4,5 мільярда гривень;
  • на розвиток переробних підприємств — видали 779 грантів на 3,9 мільярда гривень;
  • на садівництво та розвиток тепличного господарства — видали 240 грантів на 1,1 мільярда гривень;
  • ветеранам та членам їхніх родин — видали 1036 грантів на 481 мільйонів гривень.
Фото: телеграм-канал Мінекономіки

Читайте також: Творче об’єднання МУР оголосило про створення премії для викладачів: як взяти участь

Як отримати грант

Подати заявку на отримання гранту можуть як підприємці, що вже працюють, так і люди, що не мають досвіду ведення бізнесу.

Заяви та бізнес-план можна подати через Дію. Обов’язковою умовою отримання гранту є створення нових робочих місць: від одного-двох при наданні мікрогранту до кількох десятків при наданні грантів за іншими програмами.

Грантові кошти повертаються державі у вигляді сплачених податків і зборів в процесі діяльності підприємства впродовж трьох років.

Нагадаємо, що в Україні обрали вчительку року: вона отримала 1 млн грн на свій проєкт.

Фото обкладинки: Pixabay

Читати далі

Шопочитати

Суспільство16 години тому

Супергерої у кімоно: як діти з вродженими хворобами борються за те, щоб жити як всі

«Кііііі-яаааа» — кричать в один голос троє хлопчиків у білих кімоно в залі для реабілітації....

Військо2 дні тому

Їх познайомила війна: це історія подружжя з Інтернаціонального легіону

Ян «Кенобі» — командир 1-го Інтернаціонального легіону оборони України, а Анастасія «Acid» — бойова медикиня....

Суспільство5 днів тому

«У нього така старість, якої хотілося б і мені». Це дідусь із Тернопільщини, що почав власну справу після 70

У свої 73 Ярослав Мельничук не любить сидіти на місці: він опанував смартфон, допомагає онучці...

Військо1 тиждень тому

Готові досягати вершин навіть після поранень: це українські військові, які зійшли на Кіліманджаро

Четверо українських військових з протезами нижніх кінцівок і військова, яка пережила важкі бойові поранення, здійснили...