

Суспільство
Сучасне наукове обладнання отримають 7 українських вишів
Ще до кінця 2019 року в українських вишах створять ще 7 центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО). Доступ до лабораторій матимуть усі науковці країни.
Загалом до кінця 2019 року вже 21 виш матиме сучасне обладнання, інформує пресслужба МОН.
На розвиток цих центрів, а також підтримку раніше започаткованих ЦККНО Уряд спрямував 138 млн гривень. Тож загалом на кінець 2019 року в університетах уже буде створено 21 центр колективного користування. Проводити дослідження в них можуть науковці з різних вишів України, а також наукових установ.
У чому суть проєкту?
Ідея таких центрів у тому, щоб сконцентрувати в одному місці найкраще сучасне наукове обладнання за певним напрямом. І щоб потім доступ до цього обладнання мали не тільки працівники того закладу, на базі якого працює центр, а й взагалі науковці з різних університетів, наукових установ.
“Плюс ЦККНО створюються здебільшого в регіонах. Лише 4 центри з 21 розташовані в Києві, адже ми маємо сильні університети не тільки в столиці, а й в інших регіонах», – пояснили у міністерстві.
Де розмістяться центри?
Отже, будуть створені ще 7 таких ЦККНО:
- «Техноекобезпека Карпат», засновник – Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу;
- «Центр дослідження старіння та порушень метаболізму», засновник – ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника»;
- «Лабораторія перспективних технологій створення та фізико-хімічного аналізу нових речовин і функціональних матеріалів», засновник – Національний університет «Львівська політехніка»;
- «Лабораторія сучасних методів агрономії та прискорення селекції рослин», засновник – Полтавська державна аграрна академія;
- «Експериментальний комплекс для наукових досліджень водогосподарських об’єктів», засновник – Національний університет водного господарства та природокористування;
- «Матеріалознавство тугоплавких сполук та композитів», засновник –Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»;
- «Новітні дослідницькі технології в біології і медицині», засновник – Київський національний університет імені Тараса Шевченка.
Нагадуємо, що раніше МОН запустило новий пошуковий сервіс для науковців – він безкоштовний та базується на відкритих даних з усього світу.
Суспільство

Фандрейзингова платформа UNITED24 та фінтех-компанія Activitis розіграли прапор України із підписами захисниць Маріуполя та астронавта NASA. Завдяки ініціативі українські медики отримають 23 549 доларів.
Про це повідомили в UNITED24.
Свої підписи на прапорі залишили звільнені з полону військовослужбовиці «Нава» й «Герда», а також амбасадор UNITED24 й астронавт Скотт Келлі. У грудні 2024 року вони вирушили в Антарктику. Там група розгорнула український прапор, а Скотт його підписав.
На знак подяки за фінансування поїздки «Нава» й «Герда» передали прапор компанії Activitis, на яких залишили і свої підписи.
Для того, аби отримати цей прапор, благодійники мали задонатити від 12 доларів на напрям «Медична допомога».
Читайте також: 11-річний хлопчик із Данії зібрав 34 тисячі данських крон для дітей з України (ФОТО)
Про фонд UNITED24
UNITED24 — це офіційна фандрейзингова платформа України. За весь час діяльності через платформу зібрали понад 1,4 мільярда доларів. Завдяки цьому проєкту можна задонатити за п’ятьма напрямками:
- «Оборона»;
- «Гуманітарне розмінування»;
- «Медична допомога»;
- «Відбудова України»;
- «Освіта та наука».
Нагадаємо, що астронавт NASA Скотт Келлі під час візиту до Києва закликав допомагати Україні (ВІДЕО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка UNITED24
Суспільство

У Львові розробили інтерактивну мапу, на якій можна знайти актуальні місця цвітіння квітів та дерев. «Квіткову карту Львова» створили в управлінні туризму спільно з управлінням екології міста.
Про це повідомили у Lviv Travel.
Мапа містить понад 50 локацій по всьому місту, які постійно оновлюють. Користувачі зможуть знайти місця цвітіння тюльпанів, сакур, магнолій, слив, груш Шантаклер тощо.
«Львів на весні особливо чудовий. Ми хочемо, щоб спостереження за цвітінням квітів та дерев стало додатковою можливістю для львів’ян та гостей міста, наповнитися позитивними енергією та емоціями. Карта допоможе скласти індивідуальний маршрут квітковим Львовом, відвідати маловідомі локації та ще краще познайомитися з містом», — розповіла начальниця управління туризму Львова Христина Лебедь.
Мапу можна переглянути за посиланням.
Читайте також: Два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч грн призових

Нагадаємо, що у Чорнобильській зоні відчуження розквітнув червонокнижний білоцвіт (ФОТО).
Фото обкладинки: сайт Lviv Travel
Суспільство

«Укрзалізниця» завершила капітальну модернізацію електропоїзда ЕД9М, який у 2021 році відставили від експлуатації через пожежу. Потяг курсуватиме між Києвом та Черніговом.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Як оновили електричку
Ремонт розпочали в січні 2025 року, і він тривав трохи більше ніж два місяці. Роботи проводили на власних виробничих потужностях компанії. Оновлений електропоїзд обладнали:
- пандусами;
- інклюзивними вбиральнями;
- місцями для людей з інвалідністю;
- кріпленнями для велосипедів;
- камерами відеоспостереженням;
- навігацією шрифтом Брайля;
- зарядними портами Type-C і USB.


Читайте також: «Укрзалізниця» додала в Києві нову зупинку для двох потягів
У кабіні машиніста встановили новий ергономічний пульт керування, кондиціонер і мікрохвильову піч. Окрему увагу приділили безпеці: відеокамери виводять зображення на екран у кабіні, зокрема й із зони струмоприймача, що дозволятиме оперативно реагувати на нестандартні ситуації.

Де курсуватиме потяг
Електропоїзд складається з восьми вагонів і вміщує 792 пасажири. Незабаром він курсуватиме за маршрутом Київ – Чернігів – Київ. Натомість руховий склад цього напрямку передадуть на приміський маршрут Київ – Ніжин, де також продовжують оновлення транспорту.
Завдяки цьому між Києвом та Ніжином їздитимуть п’ять модернізованих потягів. Загалом на маршруті курсує дев’ять електричок.

Нагадаємо, що два паралімпійці зі Львова задонатили на військо 400 тисяч гривень призових.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ