Валерія Скорик – комунікаційниця 81 окремої аеромобільної бригади. Від неї залежить репутація усіх цих кремезних хлопців.
Дівчина стрибає з парашутом та відпрацьовує кидання гранати. А потім бере фотоапарат і знімає, як стрибають інші.
Читайте також: Втратила свій дім і почала шити піжами. Як переселенка заснувала бізнес у чужому місті
“Я жила у Слов’янську та мріяла вступити у донецький виш, але війна все зіпсувала” – розповідає Валерія Скорик.
Тож дівчина вивчилася у Сумах та пішла підписувати контракт із ЗСУ.
“Хотіла до Донецька вступати, то треба його відвоювати, аби туди потрапити” – каже Валерія Скорик.
Попросилася на співбесіді, аби залишитись на Донбасі.
Читайте також: Четвертий рік розміновує Донбас: як працює єдина жінка-сапер у своєму батальйоні (ВІДЕО)
“Коли вперше потрапила на фронт, там було сіро і брудно, я зрозуміла, що просто не буде” – згадує Валерія Скорик.
Її робота і добрі моменти фільмувати, і супроводжувати родичів на упізнання загиблих бійців.
Валерія і фотограф, і монтажер, і прессекретар десантників.
“Жодного разу ще не пошкодувала про своє рішення, я тут на своєму місці” – вважає Валерія Скорик.
