У Києві в «Українському кризовому медіацентрі» презентували проєкт «Стерті історії», який розповідає про депортації різних народів за часів російської імперії та СРСР. Після столиці виставка вирушить до інших європейських міст.
Про це повідомили творці проєкту.
Що відомо про «Стерті історії»
Ініціативу запустила громадська організація PR Army за підтримки Європейського Союзу у межах програми House of Europe та за участі мистецького проєкту Pictoric.
«Стерті історії» показує долі таких народів:
- кримських татар, етнічних німців, понтійських греків, корейців, вірмен, болгар, італійців в Україні;
- чеченців та інгушів із Чечні;
- турків-месхетинців, курдів і лазів із Грузії;
- черкесів, калмиків та фінів-інгерманландців із сучасної росії.
Художники Pictoric для своїх робіт використали «Енциклопедію депортацій», яку з 2022 року збирає PR Army. Завдяки цьому ресурсу можна розповідати про трагедії минулих поколінь і проводити міжнародні заходи.
Під час презентації відкрили виставку з десяти ілюстрацій сучасних художників. Серед них є робота Жені Олійник, присвячена депортації 115 тисяч турків-месхетинців у 1944 році. Художниця зазначила, що подібні злочини повторюються: сьогодні частина месхетинців опинилася під окупацією на Донеччині, Херсонщині та Миколаївщині.
Читайте також: Україна, Румунія та Молдова працюватимуть над внесенням трипільської культури до спадщини ЮНЕСКО
Заступник голови Грецького товариства «Енотіта» Антон Савіді розповів, що після окупації Маріуполя зберегти культурну спадщину греків було дуже складно. Частину музейних експонатів знищили, частину вдалося евакуювати. Після 2022 року ще більше греків стали переселенцями і тепер намагаються зберегти свою мову та традиції в Ужгороді та Хмельницькому.
Голова Державної архівної служби України Андрій Хромов наголосив на важливості цифровізації архівів для збереження пам’яті про масові депортації:
«Списки — це найважливіше, що може бути. Тому що коли ми говоримо загалом — це ні про що. Користь набагато більша, коли ми дійсно знаходимо імена кожної жертви і виконавця».
Нагадаємо, що Міша Коллінз та Кетрін Винник переозвучили «Тіні забутих предків» Параджанова (ВІДЕО).
Фото обкладинки: Женя Олійник, Pictoric. Примусова депортація месхетинських турків, курдів, хемшинів, лазів та інших народів із Південної Грузії радянською владою (1944 рік)
