Економіка
Стартувало будівництво 38 нових сільських амбулаторій
В Україні вже розпочалось будівництво 38 нових сільських амбулаторій із 512 запланованих. Про це повідомляє прес-служба Уряду.
“Мінрегіон запровадив щотижневий моніторинг стану реалізації проектів будівництва амбулаторій. Уже розпочато будівництво 38 об’єктів. Найбільш активно проекти реалізовуються у Дніпропетровській, Харківській, Волинській і Кіровоградській областях”, – йдеться у повідомленні.
Читайте також: У селах вже цього року збудують 512 сучасних медамбулаторій
Як вони виглядатимуть?
Серед технічних вимог, розроблених Мінрегіоном, не вказується тип конструкцій і будматеріалів, з яких слід будувати нову амбулаторію. Це визначає місцева влада. “Технічні умови в першу чергу окреслюють, яким має бути приміщення, інженерні системи, обладнання. Для нас головне, щоб це вкладалося у кошторисну вартість – приблизно 25 тис. грн за квадратний метр”, – зазначили в Уряді.
Читайте також: У Національній службі здоров’я запрацював контакт-центр. Як додзвонитись?
Наголошується, що це не будуть просто голі стіни, це збудована одноповерхова будівля з автономним опаленням, водопостачанням, сучасним медичним обладнанням, меблями, благоустроєм і кондиціонуванням.
Де будуть ці амбулаторії?
Наказом Мінрегіону затверджено фінансування 512 проектів будівництва амбулаторій на загальну суму 2,7 млрд гривень по всіх областях України. У розрізі регіонів їх кількість різна. Найбільше у Хмельницькій – 27, Львівській – 47, у деяких областях по 25-30 проектів.
Амбулаторії будуються різного типу: АМ (1-2 лікаря) без житла – 155 об’єктів на загальну суму 649,9 млн грн; АМ (1-2 лікаря) з житлом – 152 об’єкти на загальну суму 873,0 млн грн; АГ (3-4 лікаря) – 188 об’єктів на загальну суму 1 033,4 млн грн; ЦПМД (5-7 лікарів) – 17 об’єктів на загальну суму 124,8 млн грн.
[su_button url=”https://www.liqpay.ua/ru/checkout/i56624243821″ target=”blank” style=”flat” background=”#F2AF1C” color=”#000″ size=”5″ center=”yes” radius=”10″ icon=”icon: credit-card” icon_color=”#000″ text_shadow=”0px 0px 0px #c7c7c7″ desc=”Вас буде перенаправлено на сайт liqpay” rel=”lightbox”]Підтримати проект[/su_button]
Економіка
Українське підприємство «Дунайський аграрій» вирощуватиме органічну картоплю за нідерландськими технологіями.
Про це пише agrotimes.ua.
Зазначається, що донині підприємство виркористовувало звичайну технологію.
За словами директора підприємства Романа Дяжука, підприємство взяло на пробу голландські найновіші ранні сорти Раномі, Алюетт і вже достатньо відомий сорт Арізона.
Читайте також: Як створювалась одна з найбільших органічних ферм в Україні (ВІДЕО)
Урожай виявився хороший, бульби доволі великі, якість висока. Раніше підприємство вирощувало лише українські сорти.
«Дунайський аграрій» замінив хімічні препарати на біо, якими зазвичай працюють на випередження.
Нагадаємо, Україна стала найбільшим експортером картоплі до Білорусі.
Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині з’явився пам’ятник картоплі.
Економіка
Компанії-оператори газотранспортних систем Європи, серед яких «Оператор ГТС України», беруть участь в ініціативі «Центральноєвропейський водневий коридор», у рамках якої буде створено водневу магістраль для транспортування альтернативного палива.
Про це повідомили у пресслужбі українського оператора.
За словами представників компанії, через магістраль налагодять транспортування водню із перспективних районів виробництва цього «зеленого» палива через Словаччину і Чехію в райони підвищеного попиту в Європейському союзі.
«Водневий коридор також дозволить транспортувати водень з виробничих підприємств споживачам водню в Чеській Республіці та Словаччині», — йдеться у повідомленні.
Читайте також: На Івано-Франківщині створять сховище нафти та газу
В ініціативі беруть участь «Оператор ГТС України», словацька компанія EUSTREAM, чеська NET4GAS і німецька OGE.
Український оператор очікує, що Німеччина стане основним хабом попиту на водень в Європі, який постачатиме великі обсяги палива для забезпечення своїх потреб.
Учасники ініціативи вважають, що водневу магістраль можна створити на базі існуючої газової інфраструктури за допомогою інвестицій.
Читайте також: Британська компанія видобуватиме нафту на Львівщині
Нині організатори проекту вивчають можливість створення «Центральноєвропейського водневого коридору» для поставок водню в обсязі до 120 ГВт-год в день.
Довідка
У 2020 ЄС затвердив Водневу стратегію для кліматично нейтральної Європи до 2050 року, у якій Україна визначена як пріоритетний партнер завдяки її потенціалу з виробництва «зеленого» палива і наявності інфраструктури для поставок. Процес переходу ЄС з газу на водень може зайняти близько 25 років. Iнвестиції для такого переходу для України складуть щонайменше 100 млрд доларів.
Нагадаємо, в Україні вперше сертифікували авто, що заправляється воднем.
Як ми повідомляли раніше, Нафтогаз і німецька RWE підписали меморандум з розвитку водневих проектів.
Головне фото: erece.org.
Економіка
Український виробник авіадвигунів «Мотор Січ» і турецька компанія-виробник безпілотників Baykar Makina підписали угоду про співпрацю.
Про це повідомив Укрінформ.
Зазначається, що підписання відбулося під час виставки аерокосмічної техніки та технологій TEKNOFEST у Стамбулі.
У турецькій компанії розповіли, про високу ефективність співпраці з Україною по частині двигунів, зокрема з компаніями «Івченко-прогрес» та «Мотор Січ».
«Сьогодні важливий момент для наших компаній – Bayraktar та Мотор Січ. Як ви знаєте, AKINCI – наша безпілотна система стратегічного рівня, їх уже постачають у ЗС Туреччини. Це продукт найвищого технологічного рівня», – сказав після підписання технічний директор компанії Baykar Makina Халюк Байрактар.
Читайте також: VR з шоломами чи повна темрява: сім незвичних квест-кімнат в Україні
Топменеджер турецької компанії підкреслив, що співпраця між Україною та Туреччиною останніми роками зростає та реалізується за принципом взаємовигідного партнерства «перемога-перемога».
Деталі угоди не розголошуються.
Читайте також: З Парижу у Ладанці. Історія одного священника, який відроджує невеличке село на Львівщині
На виставці аерокосмічних технологій TEKNOFEST було представлено ударний безпілотник Akıncı турецького виробництва, який має двигуни українського виробництва.
На відкритті виставки цей БПЛА здійснив демонстраційний політ спільно з керованим пілотом літаком Hürkuş виробництва турецької авіаційної компанії TUSAŞ.
Нагадаємо, Укроборонпром підписав угоду з британською Babcock про будівництво військових кораблів.
Як ми повідомляли раніше, українські двигуни підняли безпілотник Akinci на 11,5 км і побили рекорд турецької авіації.
Усі фото: ukrinform.ua.