Суспільство
Стартувала всеукраїнська акція #ЖивіПисьменники: що це й навіщо
В Україні запустили інтерактивний проєкт для школярів #ЖивіПисьменники. Акція спрямована на інтерактивне залучення учнів у процес вивчення української літератури. Про це повідомляє Читомо.
На Youtube-каналі Інституту книги опубліковано перше відео акції.
Щосереди на Youtube-каналі УІК з’являтиметься нове відео #ЖивихПисьменників.
Нові знайомства
Загалом у першому сезоні учні початкової школи зможуть познайомитись із 10-ма письменниками: Галина Ткачук, Володимир Рутківський, Мар’яна Савка, Сашко Дерманський, Леся Воронина, Іван Андрусяк, Галина Малик, Григорій Фалькович, Таня Стус, Галина Вдовиченко.
«У першому сезоні, тобто протягом 2020 року, ми прагнемо охопити коло тих сучасних письменників, котрі представлені у хрестоматіях для початкової школи, тобто тих, із ким діти можуть познайомитись наживо, підписати книжку чи написати мейл, тих, кого хочеться гуглити і з ким хочеться «книгодрузячитися», — розповіла начальниця відділу промоції читання УІК Анастасія Євдокимова.
Для вчителів
Зазначається, що «#ЖивіПисьменники» — це не тільки відео, а й методичні матеріали для вчителів.
«Вони пропонують варіанти, як підійти до вивчення літератури та розмови про творчість одного письменника з різних боків: через письмо і математику (уявляєте скількох котів можна буде нарахувати, коли ми опублікуємо відео з Галиною Вдовиченко?), через уроки образотворчого мистецва і дослідження світу. Інструментарій, запропонований за посиланням під відео, допоможе вчителям проводити цілі тематичні тижні, присвячені авторам», — пояснила Анастасія.
І для батьків
Ця акція стане хорошим путівником для батьків, які не знають, з якого боку підступитися до сучасної літератури, які книжки обирати.
«Школярі — це не просто цінна аудиторія, це ті, із ким хочеться говорити про літературу, у кого варто інвестувати ресурс і кого необхідно заряджати на читання», — наголосила вона.
Організатори проєкту — Український інститут книги за підтримки Міністерства освіти і науки України та проєкт підтримки дитячого читання BaraBooka.
Для учнів і вчителів початкової школи, бібліотекарів та батьків експерти з дитячого читання створили серію матеріалів для роботи з сучасною українською дитячою літературою. Їх можна використати у навчальному процесі та у позакласній роботі. Це відеоролики про українських дитячих письменників, які входять у оновлену шкільну програму, методички та презентації з розробками елементів уроку.
Письменники – від Луганщини до Закарпаття
Відео — це інтерв’ю із сучасними “живими” письменниками, які є актуальною й запитуваною частиною формування культурної ідентичності школярів. Вони презентують всю Україну від Луганщини до Закарпаття, пропонують сучасні сюжети, розповідають цікаві факти про творчість, читання, ігри зі словами.
«Найточніше буде сказати, що ідея цього проєкту належить сотням-сотням людей, в тому числі – вчителям, які активно запроваджують вивчення і читання сучасних письменників у школі, які із своїми запитами дуже часто зверталися і до письменників, і до літературних крттиків, і до літературознавців, і до промоутерів літератури. Крім вчителів — це, звичайно, професійне середовище і низка громадських діячів, які популяризували впродовж останніх 5 років цих живих письменників у школах», — наголосила керівниця проєкту, експертка з дитячого читання Таня Стус.
Вона розповіла, що над концепцією проєкту працювали члени БараБуки, у т. ч. методисти Малої академії наук, співробітники УІК, також до обговорення залучали кілька вчителів, які переймаються темою живих письменників.З методичними матеріалами для роботи з відео #ЖивіПисьменники можна ознайомитися за посиланням.
Суспільство
Ветеран АТО Вадим Мазніченко із Черкас як реабілітацію купив вантажівку і ремонтує її, а процес фільмує та викладє в інтернет, щоб показати приклад іншим травмованим хлопцям.
Про це пише Суспільне.
На схід України Вадим пішов на початку 2014-го. Восени цього ж року під селом Старогнатівка на Донеччині під час мінометного обстрілу отримав поранення – втратив руку та ногу.
Протезування, лікування та спортивну реабілітацію пройшов в Америці.
Про власну справу, розповів чоловік, мріяв давно. Тому на отриману одноразову матеріальну допомогу від міста купив автівку.
«Це робота і реабілітація для мене, а для інших – приклад того, що й без руки та ноги можна розпочати власну справу і досягати своєї мети», – зазначив ветеран.
Раніше, розповів він, справи з технікою не мав. Тому поступово опановував ази автосправи. Тепер однією рукою складає двигун своєї вантажівки.
Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах
«Коли я вперше побачив цю машину – зрозумів, що це надовго. Купував книги, дивився, читав, що як називається, як правильно складати», – розповів він.
Свою роботу Вадим знімає на камеру. Потім викладає відео у мережу. Так, розповів, хоче показати іншим бійцям, що життя триває і здаватися не потрібно.
«Дехто каже, мовляв, “Не можу це зробити”. Але ж у мене виходить. Я однією рукою, виходить, насос для підняття кабіни сам поставив», – каже ветеран.
Таке заняття, додав ветеран, ще й допомагає відновитися після війни.
«Я ось так “ковиряюся” – і для мене це така реабілітація. Ремонтуючи автівку, я повністю “відділяюся” від усього світу, соцмереж, відпочиваю», – розповів він.
У планах чоловіка – до кінця року відремонтувати автівку та пускати її в рейси Україною.
Переглянути відеоблог Вадима можна за посиланням.
Нагадаємо, військові заснували проєкт «Ветерани будують» і зводять скейтпарк на Луганщині.
Як ми повідомляли раніше, на Житомирщині розробили турмаршрути на квадроциклах для ветеранів.
Усі фото: suspilne.media.
Суспільство
Під час досліджень на місці реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська» у Львівській області працівники науково-дослідного центру «Рятівна археологічна служба» знайшли залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.
Про це повідомили у фейсбуці археологічного центру.
Зазначається, що загалом сім давніх поселень дослідили археологи під час реконструкції автодороги «Жовква – Кам’янка-Буська». Два з них науковцям вдалося вивчити докладно.
Дослідження давніх поселень
Серед знайдених артефактів – фрагменти ліпного посуду та крем’яні вироби. Вдалось також зафіксувати об’єкти і знахідки, які датуються ХVІІІ – ХІХ ст. і можуть бути пов’язані з невеликим, нині полишеним, хутором в урочищі «Боднарова».
Читайте також: «Тварини летять до нас через паркан». Як живе найбільший в Україні притулок для тварин
Під час вивчення поселення Воля Жовтанецька-1 найбільш вагомі знахідки датуються раннім залізним віком та належать висоцькій культурі (ХІ-VІІІ ст. до н.е.).
У розкопах було знайдено залишки 15 об’єктів, переважно господарських споруд, та велику кількість предметів цього часу (ліпний посуд, знаряддя з кременю).
Залізоплавильний горн
А от один з найцікавіших об’єктів, які трапились науковцям, – залишки залізоплавильного горна, вік якого понад тисячу років.
Його археологи зафіксували на узбіччі нової дороги, під час проведення археологічного нагляду при будівельних роботах на поселенні Блищиводи-6.
Завдяки чисельним знахідкам уламків посуду, горно датували VІІІ-ІХ ст. Його залишило населення слов’янської райковецької культури, яку пов’язують з племенами ранніх слов’ян – дулібами та білими хорватами.
«Залізоробне ремесло в ті часи було добре розвинуте і зосереджувалось поблизу родовищ болотної руди. Для слов’ян було характерно облаштовувати невеликі горна, що забезпечували потреби одного чи кількох поселень. Найчастіше місцеві металурги самі займалися видобуванням руди на болотах, її збагаченням, випалом деревного вугілля та попередньою обробкою металу. Регіон поблизу нинішнього села Блищиводи має розлогі заліснені болота, тож, очевидно, тут було чимало таких ремісників», – пояснює археолог Рятівної археологічної служби Олександр Сілаєв.
У результаті досліджень на поселенні Блищиводи-6 вдалось розкрити непогано збережену плавильну камеру з каналом для витікання шлаку.
Своєрідною рисою саме цього горна, розміром – 1 х 0,8 м, було використання як каркасу для вихідної труби частини горщика або глека діаметром 20 см, обмазаного поверх товстим шаром глини, що була перепечена до яскраво червоного кольору. Так робили, аби запобігти викришуванню і обвалу горна.
Читайте також: «Забрав у дітей котлети й дав нагетси». Як Євген Клопотенко замінює радянське меню у школах
«До винайдення технології доменних печей виплавлення заліза виглядало дещо інакше. На виході отримували не рідке залізо, а своєрідну напівтверду в’язку масу. Після цього з неї додатково вибивали домішки і вже тоді виготовляли зброю чи знаряддя праці», – розповів Олександр Сілаєв.
Залізо у ранніх слов’ян слугувало здебільшого для виготовлення сокир, наконечників списів та стріл, ножів, інструментів для обробки дерева.
Про регіон
За словами Олександра Сілаєва, у давнину цей регіон був густо заселений. Поселення тут існували майже безперервно починаючи з епохи мезоліту до нового часу.
Під час археологічних розвідок, які провела Рятівна археологічна служба у 2019 році, на пам’ятках виявили матеріали періодів енеоліту (культури лійчастого посуду та волинсько-люблінської), бронзи (тщинецької культури), раннього заліза (висоцької культури), римського часу (пшеворська і черняхівська культури), раннього середньовіччя (райковецька культура) та княжої доби.
Водночас дорога між містами Жовква та Кам’янка-Бузька (давня назва – Кам’янка-Струмилова) була частиною одного з найдавніших історичних торгівельних шляхів, які вели з Галичини на Волинь, а у ХV-ХVІІ ст. тут проходила північна ділянка великого «Чорного шляху» – караванної дороги, яка починалась на землях Османської імперію та вела через Поділля, Галичину і Волинь до Перемишля і Замостя.
Напрямок дороги, що проходив повз села Сопошин, Блищиводи, Зіболки, Воля Жовтанецька та Батятичі, простежується за картографічними матеріалами починаючи з кінця ХVІІІ ст. На цих картах можна бачити густу мережу хуторів, які нині вже не існують.
Читайте також: На околицях Дніпра виявили курган із давнім похованням (ВІДЕО)
Нагадаємо, на Черкащині знайшли один з найперших мегаполісів в історії людства.
Як ми повідомляли раніше, на околицях Львова виявили монети давнього Рима.
Усі фото: facebook.com/ras.1991.ua.
Суспільство
Дзюдоїстка Дар’я Білодід принесла Україні першу нагороду на Олімпійських Іграх-2020 у Токіо.
Українка здобула бронзову медаль в олімпійському турнірі дзюдоїсток.
У сутичці за 3-тє місце у ваговій категорії до 48 кг Білодід перемогла Ширу Рішоні з Ізраїлю.
Читайте також: ШоТам розпочинає нову кампанію з підписки: як підтримати єдине в Україні медіа про добрі новини
Відзначимо, що Дар’я Білодід принесла історичну бронзу Олімпійських ігор. Це не лише перша олімпійська медаль в Токіо, це перша в історії Незалежної України нагорода у жіночому дзюдо.
У півфіналі українка поступилась іменитій японці Фуні Тонакі, яку раніше двічі перемагала у фіналах чемпіонатів світу в 2018 та 2019 роках.
«Золото» розіграють японка Фуна Тонакі та Дістрія Краснікі з Косово.
Довідка
Ігри ХХХІІ Олімпіади в Токіо триватимуть з 23 липня по 8 серпня. Україну на найголовнішому спортивному форумі чотириріччя представлятимуть 158 олімпійців у 25 видах спорту (30-ти дисциплінах).
Нагадаємо, у львівському дворику Ратуші запрацювала олімпійська фан-зона.
Як ми повідомляли раніше, український стартап Refаce перетворив наших олімпійців на супергероїв.
Головне фото: kyivpost.com.