Україна долучилася до всесвітньої Декларації про безпеку шкіл (Safe Schools Declaration) і стала 100-ю державою, що підтримала цей документ. Про це повідомляє пресслужба Міністерства освіти і науки України.

Що дає Декларація?

Збройні конфлікти стали реальною проблемою у багатьох країнах світу. Часто освітні установи використовують як казарми, бази чи центри затримання.

У таких умовах щоразу більший ризик насильства і вербування, експлуатації дітей збройними сторонами.

Щоб захистити дітей від негативних наслідків військових дій і полегшити психологічний вплив військового конфлікту, зробити освітні установи безпечними розробили Декларацію про безпеку шкіл.

Читайте також: Дояр та квітникар: сім чоловіків, які руйнують стереотипи про “не чоловічі”професії

Довідка

Декларацію оприлюднили на міжнародній конференції в Осло, яку організував норвезький уряд у травні 2015 року

На сьогодні Декларацію ратифікувало 100 держав.

Схваливши цей документ, держава тим самим бере на себе зобов’язання підтримувати на політичному рівні захист освітніх закладів від нападів під час воєнних дій.

Читайте також: Львівський ліцей отримав ₴1 000 000 за найкращі результати ЗНО

Основні положення

● використовувати Вказівки і впроваджувати їх у внутрішню політику та робочі плани настільки глибоко, наскільки це буде можливо і доцільно;

● робити все можливе на національному рівні для збору достовірних даних про напади на освітні установи, про жертви нападів та про військове використання шкіл та університетів під час збройного конфлікту, у тому числі, через існуючі механізми моніторингу та звітності; для полегшення такого збору даних; і надання допомоги постраждалим без будь-якої дискримінації;

● проводити розслідування ймовірних порушень чинного національного та міжнародного права і, за необхідності, належним чином притягати винних до відповідальності;

● розвивати, приймати і сприяти чутливим до конфлікту підходам до освіти в міжнародних гуманітарних програмах та програмах розвитку, а також, за необхідності, на національному рівні;

● прагнути забезпечити продовження освіти під час збройного конфлікту, сприяти відновленню освітніх установ і, за можливості, міжнародного співробітництва та допомоги програмам із запобігання або протидії нападам на освіту, зокрема, реалізації цієї декларації;

Читайте також: Реформа освіти: розповідаємо про п’ять пріоритетних напрямів подальших змін

● підтримувати зусилля Ради Безпеки ООН з питань становища дітей у збройних конфліктах, Спеціального представника Генерального секретаря ООН з питань дітей під час збройних конфліктів та інших відповідних органів ООН, організацій та установ;

● регулярно зустрічатися, запрошуючи відповідні міжнародні організації та громадянське суспільство, щоб оцінити впровадження цієї декларації і застосування Вказівок.

Нагадаємо, Міністерство освіти та науки України оприлюднило умови прийому у вищі навчальні заклади на 2020 рік.

Збірку віршів та есеїв українського письменника Сергія Жадана «Ефіопія» видали в Італії. Про це повідомив сам поет на своїй офіційній Facebook-сторінці.

Читайте також: Як працює перша українська аудіокнигарня… Так, вона існує!

Переклав збірку італійський славіст Лоренцо Помпео, який раніше працював над твором С. Жадана «Депеш Мод».

Відзначимо, що це вже восьмий переклад книжок Сергія Жадана цьогоріч.

Про збірку

 «Ефіопія» в Україні вийшла 2009-го року у видавництві «Фоліо». Розповідає про маршрути, якими рухаються люди.

Це перекази про життя й небезпечні пригоди мандрівників, чиновників, церковних діячів, духовних лідерів, кримінальних авторитетів, нелегальних емігрантів, членів спілки письменників та інших неврівноважених осіб. Твори написані на основі реальних подій.

Про автора

Сергій Жадан – український письменник, перекладач та громадський діяч. Автор романів «Депеш Мод», «Ворошиловград», поетичних збірок «Цитатник», «Ефіопія».

Читайте також: Роман українського письменника претендує на премію Центральної Європи

Твори Сергія Жадана перекладені 13-ма мовами світу, що зробило автора одним з найвідоміших сучасних українських письменників.

Сергій Жадан є також активним організатором літературного життя України (з 2000 року – віце-президент Асоціації українських письменників), учасником мультимедійних мистецьких проектів, акцій громадянської непокори.

Нагадаємо, що у травні 2019 року у Латвії вийшла «Месопотамія» Сергія Жадана.

Канадський уряд запланував 105,6 млн доларів для стратегічних цілей реформування у секторі безпеки та оборони України. Левова частка цієї суми — кошти на продовження тренувань, решта — на втілення безпекових реформ, інформує armyinform.com.ua.

Навчили 14,6 тисяч службовців

Канадська навчальна тренувальна місія UNIFIER четвертий рік поспіль вишколює українських військових за натовськими стандартами. Перші дві сотні кваліфікованих фахівців із «кленової» країни долучилися до розбудови спроможностей наших силових структур ще у серпні 2015-го.

Відтоді було започатковано та реалізовано 338 різноманітних навчальних програм. Якісну перепідготовку здобули понад 14,6 тисяч службовців сектору безпеки. Формат співпраці виявився настільки ефективним і вдалим для обох держав, що цю місію продовжено до 2022 року.

Чим займаються в Україні?

За словами новопризначеного командира 9-ї ротації канадського контингенту місії UNIFIER підполковника Джефрі Тупа, все починалося з тактичної підготовки підрозділів ЗСУ на базі Міжнародного навчального центру Національної академії імені гетьмана Петра Сагайдачного.

“Із часом зросли і географія нашої присутності й різновиди підготовки. Нам уже допомагають ваші інструктори, які пройшли навчання у минулі роки. Змішані команди інструкторів проводять навчання не лише на Львівщині, а й у Києві, Кам’янці-Подільському, Миколаєві, Житомирі, Дніпрі, Харкові. Низку програм виконують на базі видових навчальних центрів”, — зауважив підполковник Джефрі Туп.

Читайте також: Для українських військових виготовлять броньовані вертольоти

Одне зі значних досягнень партнерів із Канади — адаптація навчальних програм до нашого законодавства й відкриття 2016-го у Львові навчального центру Військової служби правопорядку. Нині це потужний заклад підготовки з мультинаціональним викладацьким складом із Литви, Польщі, Данії, США, Великобританії, Грузії, Чехії. У перспективі саме його випускники стоятимуть біля витоків Військової поліції, яку ще слід створити.

Операція UNIFIER — важлива складова багатогранної підтримки нашої країни з боку Канади. У заяві щодо рішення про продовження цієї місії прем’єр-міністр країни Христя Фріланд наголосила: «Ми непорушні у відданості суверенітету й територіальній цілісності України, яка просувається до стабільного, демократичного та успішного майбутнього».

У квітні наступного року український лоукостер SkyUp відновить рейси з Харкова до Парижа. У систему бронювання внесені рейси авіакомпанії з квітня по жовтень з частотою два рази на тиждень – щовівторка і щоп’ятниці, пише avianews.com.

Рейси будуть виконуватися в аеропорт Бове, який розташований в 70 км від французької столиці і використовується лоу-костами Wizz Air і Ryanair.

Яка ціна?

Мінімальна ціна авіаквитків з урахуванням перевезення тільки ручної поклажі починається від 2200 грн в одну сторону (80 євро) і від 4400 грн в обидві сторони (160 євро).

Читайте також: Перший український лоукостер відкриває авіарейси до Пізи

Рейси Харків-Париж в основний аеропорт французької столиці Шарля-де-Голля SkyUp виконував з 14 червня по 6 вересня.

Спочатку вони повинні були здійснюватися двічі на тиждень, проте SkyUp скоротив частоту до одного рейсу на тиждень, пояснивши це комерційними причинами.

Нагадаємо, минулого місяця українська лоукост-авіакомпанія SkyUp збільшила флот на один літак – до дев’яти, до кінця 2019 року поповнить його ще одним транспортним засобом. Це судно є найбільшим в парку авіаперевізника.

На Закарпатті відремонтують замок “Паланок”. Загальний бюджет проєкту становить 800 тисяч євро. Сума гранту Європейського Союзу – 721 тисяча євро, з яких партнери в Україні отримають близько 280 тисяч євро. Про це повідомляє видання “День”.

Перетворять на смарт-музей

Як повідомляє пресслужба Мукачівського історичного музею у Facebook, така співпраця відбудеться в межах міжнародного проєкту “Смарт-музей – сучасні форми представлення культурної спадщини”. 

За словами директора Мукачівського історичного музею Михайла Белеканича на замок “Паланок” в рамках проєкту шляхом співфінансування передбачено 108 тисяч євро, з яких 25 тисяч – кошти Мукачівського історичного музею. За грантові гроші – 80 тисяч євро – капітально відреставрують два корпуси у нижньому дворі замку загальною площею близько 400 кв. метрів.

Читайте також: На Львівщині відтворили давнє городище в 3D-форматі

Що зроблять?

Насамперед, тут повністю планують перекрити дах, укріпити фасади стін, замінити вікна та двері. Капітальний ремонт приміщень заплановано як всередині, так і ззовні корпусів. Після ремонту кімнати приміщень наповнять новими смартекспозиціями. Зокрема, планують облаштувати кінотеатр, де демонструватимуть відеофільми про історію “Паланку” У планах також інтерактивна анімація та уроки краєзнавства для дітей в ігровій формі.

У верхньому дворі замку хочуть створити експозицію замку “Паланок” у форматі 3D-моделей, придбають Touch Screen монітори та закуплять відповідну техніку, що дасть змогу екскурсоводам цікавіше розповідати про історичну фортецю. Також планують придбати два спеціальні широкоформатні екрани, на яких демонструватимуться відео- та фотоматеріали про музеї, які є учасниками проекту.

Що відомо про проєкт?

Проєкт реалізовується за підтримки Європейського Союзу в межах Програми транскордонного співробітництва Європейського інструменту сусідства “Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2014-2020” та спрямований на залучення жителів та гостей цільових регіонів до вивчення культури й історії у сучасному інтерактивному форматі.

На реалізацію заходів, до яких залучені Мукачівський історичний музей (Замок “Паланок”), Кошицький самосправний край та Агенція регіонального розвитку Кошице у Словаччині, а також Музей ім. Германа Отто (м. Мішкольц) та Керуюче бюро замку Фюзер в Угорщині, передбачено два роки.

У чому унікальність замку?

Замок Паланок — замок у закарпатському місті Мукачево. Унікальний зразок середньовічної фортифікаційної архітектури, з поєднанням різних стилів.

Його середньовічні стіни до нині зберігають чимало таємниць та легенд. Споруда розташувалася на горі вулканічного походження, а місто фактично будувалося навколо неприступної фортеці на рівнинній території.

Літописи не зберегли точної дати зведення фортеці. Вперше про замок згадується у документах, датованих 11 століттям. Фортеця є справжнім ветераном та воїном, що мужньо захищав свою батьківщину майже до 20 століття. Найдовшою з ворожих облог була австрійська, яка тривала з 1685 по 1688 роки. На той час замок належав угорській княгині Ілоні Зріньї. Через 15 років опісля пам’ятної облоги замок знову став центром національно-визвольних змагань. Угорці та інші народи Закарпаття відновили боротьбу проти австрійської імперії.

До 7 млн євро на дослідження отримають українські науковці. Відповідне рішення ухвалив Уряд. Науковці зможуть одержати гроші в межах допомоги, яку ЄС надав Україні в програмі «Горизонт 2020». 

Вже на початку 2020 року відбудеться перший конкурс з відбору проєктів.  У ньому зможуть взяти участь підприємства, установи і організації незалежно від форм власності.  

Читайте також: Сучасне наукове обладнання отримають 7 українських вишів

Серед критеріїв, за якими відбиратимуть роботи, – наукова новизна, практична корисність і значення результату, спроможність авторського колективу до виконання наукової роботи, наявність матеріально-технічної бази з урахуванням обладнання, що планується придбати, тощо.

Конкурс оголошуватиме МОН. Повідомлення про нього буде розміщено на сайті Міністерства.