Суспільство
«Сотні зруйнованих об’єктів». Громада на Чернігівщині створила «коаліцію» донорів, аби відновитися після окупації. Як їй це вдалося
Киїнська громада, що на Чернігівщині, опинилася під частковою окупацією 28 лютого 2022 року. І хоча окупантів вибили вже на початку березня, за кілька днів «господарювання» вони зруйнували понад тисячу будинків, дві амбулаторії, старостат, навчальні заклади та водонапірну вежу. Через це громада була позбавлена фактично всього: газу, світла, води та зв’язку.
Але це не зупинило місцеву владу та жителів Киїнки! Відразу після деокупації вони почали відновлювати домівку: двоє майстрів самотужки полагодили вежу, повернуши воду в громаду, керівництво ТГ взялося за пошук донорів та партнерів, а медики продовжили надавати допомогу просто в підвалах навчальних закладів. Про відновлення, пошук підтримки та команду однодумців ШоТам розповів голова Киїнської ТГ Андрій Головач.
Андрій Головач
голова Киїнської громади Чернігівської області
Окупанти пошкодили половину будинків та майже всі соціальні заклади
Спочатку, щойно ми дізналися про початок повномасштабного вторгнення, то дивилися, як в інших громадах люди виходили на вулиці, перекривали траси. І начебто війська окупантів відступали, розверталися. Тож перші думки були такі самі – варто також спробувати чинити опір. Але 28 лютого, коли Киїнку та Трисвятську Слободу накрило «Градами» та «Смерчами», усі ці ілюзії зникли. Ми зрозуміли, що почалася відкрита російсько-українська війна, і відступати росіяни не планують. А тому хід думок змінився. Тепер ми думали, як допомогти нам військам втримати території.
Наша громада складається всього з шести населених пунктів. Це Киїнка (центральне село), Жавинка, Павлівка, Гущин, Трисвятська Слобода та Шестовиця. Під окупацією перебувала лише Шестовиця. Туди росіяни зайшли наприкінці лютого, а вже в березні під тиском Збройних сил України покинули село.
Якщо говорити мовою цифр, то загалом у громаді нараховується 2800 домогосподарств. Із них 1300 окупанти пошкодили, 68 – знищили повністю. Із соціальних закладів вцілів лише один. Усе інше – ліцеї в Киїнці та Слободі, дитячий садок, центр дозвілля молоді, будинок культури – усе це було пошкоджено. І збити від російської агресії рахуються мільйонами гривень.
Власноруч відремонтували водонапірну вежу
Після деокупації Шестовиці ми зіткнулися відразу з кількома викликами. У нас не було ані електроенергії, ані газу, ані води, ані інтернету. Фактично громада була відрізана від усіх благ. Спочатку до нас приїхали газовики – ремонтувати мережі, далі фахівці взялися за відновлення електроенергії, і лише після цього вдалося запустити воду. Тоді ми дізналися, що обстріли пошкодили багато мереж і водонапірну вежу. Тож цей процес затягнувся надовго.
Тут важливо розуміти, що вежа відігравала роль такого собі компенсатора: її наповнювали водою, яка перекривала потреби нового масиву. Без цієї споруди запустити водопостачання було просто неможливо. А тому ми мали відремонтувати все: і мережі, і саму вежу. Лише так люди могли знову отримати воду.
До повномасштабної війни наші населені пункти обслуговував Чернігівський водоканал. Але через велику кількість руйнувань вони відмовилися проводити ремонтні роботи, оскільки мали й власні пошкодження, частина техніки також потрапила під обстріли, а працівники роз’їхалися. Словом, не було робочої сили. Нам сказали прямо: якщо ми хочемо, то можемо зайнятися ремонтом власноруч.
Тож мережі, що перебувають на балансі громади, ми ремонтувати власним коштом. Відновили навіть вежу, хоча вона й належить водоканалу. Це вдалося завдяки небайдужим людям – підприємцям, які працюють на території Киїнської територіальної громади. Зокрема Анатолій Лазар забезпечив нас матеріалами та відрядив свого співробітника, а від місцевих жителів підключився сварщик Олег Мальцев. І хлопці фактично за день повністю відремонтували вежу.
Створили власне комунальне підприємство
Ми розуміли, що потребуємо підтримки, а тому почали шукати благодійників. Першою на допомогу прийшла організація «U-LEAD з Європою». Вони передали нам генератори, які ми розподілили між соціальними об’єктами для елементарного забезпечення роботи насосів.
Сьогодні нам вдалося створити власне комунальне підприємство, що опікується водопостачанням. І це також результат активної співпраці із низкою організацій.
Зокрема, завдяки цьому нам вдалося отримати потужний генератор на 50 кВт. Нині місцевий підприємець Геннадій Кияшка майструє для нього причіп, аби зробити мобільним. Тож у разі нових відключень ми можемо оперативно використовувати генератор у різних локаціях: і для свердловини, і для навчальних закладів.
Міжнародні донори підставили громаді плече підтримки
Після налагодження водопостачання постав новий виклик – відновлення будівель. Усі 1300 постраждалих домогосподарств мають різні ступені пошкодження. Десь будинок постраждав більше, десь – менше. На щастя, нам вдалося підключити міжнародні організації, які підтримали громаду в скрутні часи.
Зокрема торік на території Киїнської громади активно працювала організація АЗОА, що уклала персональні договори з місцевими жителями й надавала кошти на ремонтні роботи. Умови були доволі прості: після завершення відновлення ми мали відзвітувати про виконані роботи та надати всі чеки. Завдяки цьому вдалося залучити 31 мільйон 240 тисяч гривень на відбудову пошкоджених будинків.
Читайте також: Об’єднали світових митців, авіакомпанію та міжнародних донорів. У Бучі відновили школу мистецтв: покрокова історія реновації
Згодом підключилася ще одна організація, що завела власного підрядника на ремонт дахів та заміну вікон. Ця підтримка також була дуже суттєвою, загальна сума інвестицій перевищила 11 мільйонів гривень.
Цьогоріч наша співпраця з донорами та благодійниками продовжується. До того ж стартувала державна програма єВідновлення, у межах якої сформували спеціальну комісію. За умовами вона має на 30% складатися із представників громади. Ми залучили активних і порядних людей, які тепер щотижня перевіряють об’єкти, фіксують пошкодження, заповнюють усі необхідні форми та надсилають документи. Наразі восьмеро людей вже отримали кошти на відновлення за цією програмою.
Благодійники відновили знищену окупантами амбулаторію
Крім того, до повномасштабної війни у нас була стара амбулаторія, ще одну – нову – ми мали прийняти на баланс громади якраз на сесії сільради 24 лютого 2022 року. Звісно, сесії не було, а російські загарбники розбили обидві будівлі.
Нашим лікарям довелося надавати медичну допомогу у підвалах навчального закладу. Це був єдиний можливий варіант, адже усі комунальні будівлі залишилися без вікон і дверей.
Тут нам допоміг Міжнародний медичний корпус, який взявся за відновлення нової амбулаторії. Ми підготували всі документи, переоформили вже знищену будівлю на баланс громади. І завдяки підряднику відновили амбулаторію, залучивши приблизно 3,7 млн грн. Наразі заклад вже працює та надає медичні послуги жителям усієї Киїнської громади.
93% коштів на відновлення соціальних об’єктів виділили донори
Загалом, якщо говорити про відбудову соціальних об’єктів, то наших коштів у цьому процесі не більше 7%, усе інше – це допомога благодійників. Але слід розуміти, що цей процес дуже складний. Не завжди вдається просто взяти й щось відновити. Скажімо, якось процес загальмувала обласна адміністрація. Довелося приїжджати з донорами, показувати, пояснювати. Але все вийшло, й надалі ми тісно співпрацювали: готували документи, підраховували й розписували потреби тощо.
Щодо відновлення навчальних закладів, тут нашій громаді дуже допоміг фонд «За сильну Україну», який замінив вікна практично в усіх соціальних об’єктах. А це і ліцеї, і будинки культури, і дитячий садок, і старостат, і центр дозвілля. Крім того, із вікнами нас частково підтримала обласна військова адміністрація. Долучилося й Агентство з питань технічного співробітництва та розвитку (ACTED).
Та й на цьому не все. У нас є певна домовленість із донорами, в межах якої вже в серпні громада отримає 20 модульних будинків для людей, які повністю втратили своє житло. Це також велика допомога.
До того ж очікуємо на ще одну благодійну організацію, яка візьметься за внутрішні роботи у відновлених будівлях. Завдяки такій співпраці, сподіваюсь, частина родин вже до зими зможе повернутися до своїх домівок. Я впевнений, що ми впораємося з усім, просто потрібно трохи часу.
Індивідуальна комунікація – єдиний секрет успіху
Як вдалося залучити стільки підтримки? Тут немає ніяких секретів. Десь я колись із кимось співпрацював, десь були знайомі наші працівники, жителі громади тощо. І завдяки тому, що всі з кимось комунікують, когось знають, до нас зайшло чимало організацій та фондів.
Читайте також: «Були аграріями, а стали музейниками». Як Сумщина відновлюється після окупації? Досвід прикордонної Великописарівської громади
Головне, що ми намагаємося співпрацювати з усіма насамперед заради результату – аби краще жилося жителям Киїнської ТГ. Але, знову ж, облік загальних збитків йде на мільйони гривень. А отже, потрібно ще чимало часу, аби все відновити.
Кожна виконана в громаді робота – це велика індивідуальна комунікація та домовленості. Адже суми дійсно величезні, а кожен умовний фонд має певні власні вимоги та норми. Наприклад, хтось працює лише за одним напрямом, як-от було із відбудовою амбулаторії. Хтось фінансує проєкти частково, а хтось – береться за відновлення «під ключ». А тому необхідно налаштовуватися на індивідуальний підхід до кожного благодійника, розуміти, якими питаннями він опікується та у чому може допомогти вашій громаді.
Суспільство
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
очільниця ГО «Юстина».
Вирішили створювати свою громадську організацію
Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.
«Юстина», бо справедливість
Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.
Спільний запит у селі — велопарковка
Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.
Зробили покриття та надихнули інших на зміни
Коментарі
Як працюватиме новий маршрут?
- На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
- На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.
Що змінюється для пасажирів?
Коментарі
Коментарі