Сортування та ресайклінг. Історії успішних екоспільнот, які рятують Україну від сміття

Щороку українці збирають приблизно 12 мільйонів тонн твердих побутових відходів. Якщо це скласти в одну купу – вона буде вищою за Еверест. Що це, як не сміттєва криза, яка зростає щосекунди? Але рішення є, і воно не нове – утилізація або переробка. У різних частинах країни вже зараз мотлоху дарують друге життя та маленькими кроками рятують планету від катастрофи. А поки ви ще думаєте, чи варто почати сортування сміття, ми познайомимо вас з організаціями, які допоможуть робити це правильно. 

Мотлох – на утилізацію, а не в смітник

Зношений одяг і взуття, старі сумки та м’які іграшки – всьому цьому точно не місце на смітнику. Столична екологічна ініціатива «Україна без сміття» радо прийме ваш мотлох і передасть його своїм партнерам на утилізацію. Але здавайте лише ті речі, які вже зовсім непридатні для користування. Якщо ж вони ще можуть стати комусь у нагоді – віддайте їх у благодійні організації чи спеціальні магазини, як от «Ласка» чи «Червоний Хрест». А ще всі речі мають бути чистими, сухими та бажано без металевих деталей.

З 2015 року волонтери «Україна без сміття» влаштовують постійні акції та впроваджують проєкти, що навчають українців культури поводження з відходами. Якщо ви бізнесмен чи бізнесвумен – вас можуть переконати долучитися до розв’язання проблем екологічного сліду. Для школярів ініціатива організовує збір пластикових кришок від пляшок та обмінює їх на навчальні макети сердець, мозку чи молекул водню.

Допомогти організації можна тут.

Викинули батарейку – додали в землю токсинів

Напевне, ви ще зі школи пам’ятаєте, що використані батарейки не можна просто викидати у смітник. Але чи знали, що одна «пальчикова» батарейка здатна забруднити токсинами 16 квадратних метрів землі? І попри це більш як 90% таких джерел живлення в Україні зараз викидають у землю чи річку, забруднюючи природу. 

Аби донести цю інформацію до якомога більшої кількості людей, троє небайдужих IT-шників з Дніпра заснували екоініціативу «Батарейки, здавайтеся!». За 6 років команда змогла розставити приблизно 150 пунктів прийому батарейок в усіх областях України.

На карті ось тут ви можете відшукати найближчу точку здачі батарейки. Усі зібрані батарейки утилізують на заводі GreenWEEE в Румунії. А якщо ви власник чи власниця екосвідомої компанії, дніпровська ініціатива пропонує придбати спеціальну коробочку для збору батарейок із гарантією переробки. Щойно бокс наповниться, до вас приїде кур’єр і забере всі-всі батарейки. Коробка коштує 5000 гривень і є одноразовою. 

Допомогти організації можна тут.

Читайте також: Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село

Закохали львів’ян у сортування

Про сміттєву кризу у Львові ви, напевно, чули. Аби якось зарадити ситуації, у 2016 році небайдужі вирішили зайнятися популяризацією сортування. Так з’явилося соціальне підприємство «Зелена Коробка». Якщо ви мешкаєте у Львові й ще не маєте екологічного картонного контейнера – мерщій виправляйтеся. Такі вже є у сотнях квартир та офісів міста, і неодмінно знайдуться й для вас. Схема працює так: замовляєте коробку, сортуєте сміття, а потім його забирають на переробку. Живете в іншому населеному пункті? Не проблема. Відправити вторинну сировину можна й поштою. До речі, після того, як сміття перетвориться на нові речі, ви зможете їх купити.

На базі організації з 2019 року діє перша у Львові громадська сортувальня вторинної сировини. Це місце вже перетворилося на простір для приємних зустрічей тих, кому не байдуже на довкілля. Записуйте адресу та долучайтеся: вулиця Заводська, 31 у Львові. А ще радимо підписатися на Instagram «Зеленої Коробки»: там публікують корисні дописи зі світовими апдейтами про екологію, сортування та усвідомленість. Чудова можливість дізнаватися, як правильно сортувати вдома, куди дівати медичні маски та чому краще відмовитися від пластикових квітів.

Допомогти організації можна тут.

Здавай кришечки – отримуй іграшки

Зробити вклад у боротьбу за збереження довкілля – легко, запевняють у чернігівській громадській організації «Еко Місто». Активісти регулярно збирають вторсировину та вчать містян сортувати пластик. Завітайте до їхньої  майстерні ресайклінгу, аби дізнатися, як виготовляти вазочки й кошики на екструдері, запікати листи з кришечок в термопресі та робити колажі з пакетиків.

Трішки допомогти екології можна й звичайним збором кришечок від пляшок. Організація нещодавно розпочала новий проєкт «Мобільна майстерня Plastic Fantastic». У 30 дитячих садочках та 20 школах Чернігова з’являться спеціальні дизайнерські бокси для збору пластику. Коли їх заповнять, приїжджатиме вантажний електричний велосипед і все забиратиме. І цим усе не завершиться. На маленьких помічників чекають сюрпризи від організації «Еко Місто». Кожен дитячий садок, який бере участь у проєкті, отримає крафтові іграшки. Їх виготовлять за допомогою обладнання майстерні ресайклінгу та крапельки магії із зібраного разом пластику.

Допомогти організації можна тут.

Раніше сміття спалювали, а тепер продають

Не обов’язково жити у великому місті, аби піклуватися про довкілля та навчати цього інших. Успіхом може похизуватися Шумська громада на Тернопільщині. Там свого часу була проблема зі сміттям: люди спалювали його або кидали, куди бачили. А зараз у громаді відсортоване сміття продають, а побутові відходи вивозять на смітник. 

Пластик та папір у громаді пресують та відправляють у розташоване неподалік містечко Дубно. А ось скло радо скуповують місцеві підприємці, які самостійно займаються переробкою. За проєкт з очищення міста сплачують з місцевого бюджету, за підтримки Програми DOBRE та коштом самих мешканців.

Ви також можете ініціювати подібне у своїй громаді. Єдиного рецепта «з чого почати» Шумська громада не має. Але там запевняють: на старті важливо добре пояснити людям, навіщо потрібно витрачати свій час та гроші на природу. Аби заохотити людей, на Тернопільщині безкоштовно роздавали контейнери для сміття. Єдина умова – підписати договір із комунальниками, аби ті регулярно вивозили зібране з баків. І майже третина мешканців на це погодилися.

Знаєте історію перемоги над сміттям або хочете розповісти про круту екологічну ініціативу? Напишіть нам на [email protected]!