Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Технології

Сонячна черепиця замість звичайної. Як український винахідник конкурує з Tesla

Опубліковано

Як примусити працювати на себе сонце, ви, мабуть, вже давно в курсі. Мова про сонячні електростанції, які заробляють кошти господарям. Але чи знаєте ви, що таке сонячна черепиця?

Винахідник, про якого ми сьогодні розповімо, знає, як примусити працювати на вас не лише сонце, а й вашу стріху.

Аналогів його “сонячного” даху в Україні нема, а в конкурентах у нього – Tesla

Сонячні батареї не поверх звичайного даху, а замість нього – це винахід інженера з Миколаєва.

Скільки вам коштуватиме така стріха та як швидко вона окупиться? Читайте в інтерв’ю з Павлом Рєкою, який започаткував українське виробництво сонячної черепиці.

<strong>Павло Рєка</strong>

Павло Рєка

директор компанії River Solar з Миколаєва

Вирішив займатися сонячною енергетикою, бо було цікаво щось робити незвичайне й водночас корисне для екології. Завжди захоплювала можливість перетворити сонячне проміння на електроенергію. В університет пішов не відразу після школи, а попрацював, набрався досвіду. Довелося змінити багато різних робіт, а вже цілеспрямовано в сферу зеленої енергетики пішов на останніх курсах університету.
Просто прийшов у найкращу в Миколаєві компанію Solar Service і сказав: “Привіт, у мене є ідея розробки сонячної черепиці. Хочу у вас працювати! ” Хлопці спочатку посміялися, проте взяли на роботу.
Взимку його фотоелектрична черепиця отримала нагороду від UNIDO (установа, що просуває міжнародне співробітництво в промисловості – авт.) Організації Об’єднаних Націй (ООН).

Незвичайним дахом цікавиться вся Європа

До карантину у нас було дуже багато замовлень, а тепер локдаун ці плани порушив. Останнє замовлення, кошторис якого ми якраз розраховували перед карантином  – це дах для збірних каркасних будинків. Збиралися разом з однією компанією пропонувати вже готові рішення щодо зеленої енергетики під ключ.

Сподіваюся, що в цьому році пару-трійку замовлень все ж реалізуємо.

Грузія, Білорусь, Польща, Чехія, Данія, Німеччина – список охочих придбати River Solar  можна продовжувати нескінченно.

Винаходом цікавиться багато людей, кожен день надходять дзвінки. З десяти дзвінків три з України, а сім – це закордоння. 

В Україні, на жаль, в цьому плані купівельна спроможність поки дорівнює нулю. Так – дзвонять, так – начебто і хотіли б встановити. Але дорого.

Європа й Америка – там вже з грошима трохи простіше, тарифи на електроенергію  вище. Тому загалом, їм такий продукт більш вигідніший, ніж нам.

Зараз ми намагаємося скоріш закордонний ринок освоїти, аніж наш.

Так що, замовлення є, але проплат ще не було – Європа й Америка теж на карантині.

Сонячна черепиця: для приватних будинків, але перше замовлення було державним

До нас часто звертаються власники приватних будинків. Їм, зазвичай, за 30, вони прогресивні й у них вже є або в планах електромобіль. Звертаються до нас, зазвичай, на етапі будівництва будинку або вибору покрівельного матеріалу.

Але найпершим нашим клієнтом став благодійний фонд: який виділив кошти для реконструкції даху сільської амбулаторії на Харківщині.

Там, в селі Руські Тішки, ми з компаньйоном за кілька днів змонтували сонячний дах площею в 54 квадратних метри.

Загальна потужність площі 6 кВт, її вистачає для компенсації роботи обладнання в медзакладі вдень, а ввечері амбулаторія використовує електроенергію з центральної мережі. 

Читайте також: Причина №24, чому варто підтримати #ШоТам: ми про тих, чия хата не скраю

Ми стежимо за цим проєктом: чи стабільно він працює, чи не виникає жодних проблем. Інвертор амбулаторії підключений до інтернету, і я буквально кожен день заходжу й перевіряю показники його роботи та статистику. Поки наша сонячна черепиця працює, як очікувалося.

Це фото з монтажу першого “сонячного даху” на амбулаторії села Руські Тішки, що на Харківщині

В місяць амбулаторія споживає 300 кіловатів, які на 60-70% компенсує сонячна черепиця. Якби це була комерційна, а не державна установа, їй можна було б продавати надлишок енергії.

А оскільки це держустанова, і договір про продаж зеленої енергії там підписати неможливо, ми штучно гасимо надлишок енергії за допомогою обмежувача.

Тому історія з зеленим тарифом, щоб економити на використанні електроенергії і паралельно продавати надлишок державі, зручніша для приватних будинків.

Як швидко окупиться сонячний дах?

З одного боку не зовсім коректно говорити про окупність, адже це все-таки покрівельний матеріал. З іншого – це ще і сонячна електростанція, тому ми надаємо розрахунки всім клієнтам, які до нас звертаються.

Візьмемо станцію середньої потужності в 10-15 кВт на приватному будинку. Вона повинна окупитися за 6-7 років.

Така потужність вже генерує достатньо надлишкової енергії, щоби продавати її в мережу.

 За умови, що у домоволодіння підписаний договір про продаж “зеленої енергії” державі, і частину клієнт споживає, а частину – “зливає” в мережу.

У цьому плані у промислових сонячних станцій окупність трохи швидше – в районі 5 років.

Одна потужність – для забезпечення потреб дому, інша – для заробляння грошей

Все залежить від запиту клієнта. Якщо він хоче тільки економити електроенергію вдень, то досить буде станції в 5 кВт по інвектору і 6 кВт по панелях – такої, як у сільській амбулаторії. Цієї потужності досить для задоволення потреб будинку.

Якусь частину електроенергії система буде заміщати вдень, а ввечері, коли сонце сяде, доведеться брати енергію з мережі.

Якщо у клієнта запит, щоб сонячна черепиця швидше окупилася і через років шість-сім він вийшов в плюс, то комерційний інтерес починається від 10 кВт потужності.

Як це буде працювати: частину виробленої енергії клієнт буде вживати їх на власні потреби, а частину – “виллє” в мережу, отримавши за це кошти від держави.

Сонячна черепиця VS град з куряче яйце

Ми перевіряли ударостійкість сонячної черепиці у будівельній лабораторії: протестували її на стійкість граду, на предмет руйнування самої черепиці під сніговим навантаженням.

Якщо вам здається, що ось глиняна черепиця – вона на віки, а наша сонячна – надто акуратна, щоб бути ударостійкою, то це не так.

Я як інженер результатом залишився задоволений. Вона витримає град, в тому числі досить великий – близько 25-30 мм в діаметрі. По снігових навантаженнях черепиця витримує до 4 метрів снігу.

Як доглядати за “сонячним” дахом?

Якщо говорити про якісь забруднення природні на кшталт пилу, це впливає на генерацію енергії – точно як у ситуації зі звичайними панелями. Але клієнти не кожен день їх миють: якщо “сонячний” дах припав пилом, з цією проблемою прекрасно впорається дощ. 

Терміни придатності для сонячних батарей на даху

У якості сонячної батареї наша фотоелектрична черепиця на повну потужність прослужить вам 25-30 років. Але навіть через 40 років наша черепиця не перетвориться на звичайну й не припинить генерувати енергію – просто ефективність її роботи потроху почне знижуватись. 

Так, на 25-й рік роботи від початку встановленої потужності залишиться близько 80%, на 40-й рік – близько 70%. 

У нас дешевше й ефективніше, ніж у Tesla Solar

З приводу ефективності: візьмемо ціну за 1 Вт потужності. Якщо у нас ви витратите 1,1 долара на 1 Ватт, то в разі Tesla Solar вам доведеться заплатити 2,1 долара на 1 Ватт потужності.

У Tesla Solar є маленька хитрість: вони озвучують ціну 42 долари за квадратний метр, але на цей квадратний метр у них йде активних сонячних плиток менше.

Для клієнта виглядає привабливо, але коли починаєш рахувати, виявляється що їх сонячний дах з такою ж ефективністю, як в нас, у кілька разів дорожчий.

Читайте також: Як викладач філософії став Карпатським волоцюгою, Або як заробляти 1000$ на походах в гори

Європейські аналоги теж дорожчі – за тієї ж ефективності продукту: найближчі наші конкуренти Solteq продають квадрат даху за 380 євро. При тих же показниках у нас за квадрат потрібно заплатити 250 доларів.

250 доларів проти 380 євро – думаю, це відчутна економія. І це ще враховуючи, що у River Solar – дрібносерійне виробництво. Коли фінанси дозволять, запустимо масштабне серійне виробництво, і ціна нашої сонячної черепиці буде ще на порядок нижче.

Технології

Ці роботи можуть розмінувати Україну за 10 років. Як українські розробники створили «ЗМІЙ»

Опубліковано

Розробників з Rovertech об’єднала війна, а тікток допоміг зустрітися. Усі довкола казали, що їхній задум нереальний — вони просто витрачають час і ресурси. Та тепер роботи «ЗМІЙ» очищують українську землю від мін і беруть участь у спецопераціях на фронті.

Співзасновник компанії — український айтівець Борис Дрожак — повернувся додому з-за кордону, аби його розробки змінювали правила гри на полі бою.Як побудувати технологічну компанію, що змінює підхід до розмінування, читайте в ШоТам.

Борис Дрожак

 співзасновник компанії Rovertech, один з розробників «КНРО ЗМІЙ», ІТ-фахівець, автор патентів у сфері штучного інтелекту

Я був на піку своєї кар’єри

Я працюю DevOps-інженером у великій міжнародній американській компанії DataRobot, яка займається автоматизацією створення моделей штучного інтелекту. До цього співпрацював з такими гігантами, як Cisco, SoftServe та OpenDNS, створюючи для них ІТ-програми. У своїй сфері я став доволі впізнаваним: виступав на конференціях, ділився знаннями та піонерив новий напрямок — Engineering productivity. Зрештою, виріс до рівня архітектора.  

На момент повномасштабного вторгнення я жив в Ірландії. Мій робочий контракт дозволяв працювати лише за кордоном, утім, за рік компанія зробила виняток і надала дозвіл на переведення в Україну.

У Львові залишався наш дім і ресторан, який ми оперативно переорієнтували на допомогу фронту, — люди приносили продукти, а ми готували їжу для військових. Також донатили на армію, шукали автомобілі для транспортування гуманітарної допомоги. Згодом я почав працювати з інженерами — багато хто розробляв важливі технологічні рішення, і я залучав відвідувачів ресторану до фінансування цих проєктів. 

Паралельно займався інформаційною безпекою. Я звертався до Snapchat, щоб вимкнути геолокацію в Україні, але залишити її активною в росії, і мені це вдалося реалізувати. 

Борис Дрожак. Фото надав Борис

Партнерів знайшов у тіктоці

Історія нашої військової компанії почалася з одного коментаря в тіктоці. Хтось із підписників написав, що є хлопці, яким потрібна допомога. Тоді я поділився їхнім дописом, і він зібрав велику кількість переглядів та відгуків. Так я дізнався про ветерана Василя, який воював з 2014 року та створював робота для побратима з фронту, і власника СТО Богдана Змия, який виявився неймовірним інженером.

Розробка самого розміновувача почалася з простого малюнка бійця з позивним Борода. Одного дня він намалював на аркуші квадрат з колесами й надіслав Василю, щоб той подумав, що можна з цього зробити. Борода хотів мати робота, який коситиме траву, щоб військові не ризикували життям під час розмінування, тож Василь і Богдан підхопили ідею та почали працювати над першим прототипом. Ця історія почалася з бажання одного військового врятувати своє життя, а сьогодні наші розробки допомагають берегти бійців з інших підрозділів ЗСУ.

Команда Rovertech: Борис Дрожак, Василь Кореневський і Богдан Змий. Фото надав Борис Дрожак

Ми створили компанію, яка розробляє роботизовані наземні дрони 

Наша компанія залишається незалежною — без американських чи європейських інвестицій. Це дозволяє нам самостійно ухвалювати рішення та не переживати, що ми багато вкладаємо в підтримку донатами чи можемо мати збитковий бізнес.

І головне  — усе, що ми створюємо, зроблене українськими спеціалістами.

Першим нашим прототипом стала невелика косарка для розмінування на дистанційному управлінні, яку ми назвали v0. За собівартістю матеріалів вона коштувала близько 250 тисяч гривень і могла очищати до 50 соток на день. 

Далі одним з найважливіших досягнень стало те, що ми змогли зробити справжній робот для розмінування — комплекс наземного роботизованого очищення. Він значно легший, ніж аналогічні зразки, які зазвичай важать 16–20 тонн. Це кардинально змінює економіку розмінування: завдяки меншій вазі можна виготовити більше машин, а значить швидше очищати території. Ми створили модель вагою всього в одну тонну, але з такою ж ефективністю, як і в більших приладів. 

Спочатку ми називали її по-різному — було кілька ідей, навіть думали над варіантом «Шлях». Але зрештою вирішили найменувати «ЗМІЙ» на честь Богдана Змия, який довів, що машина може витримати чотири танкові міни. 

Зараз працюємо над ще одним важливим проєктом — навігацією на базі штучного інтелекту. GPS на полі бою майже не працює, тому нам потрібно створити альтернативну систему, яка дозволить наземним дронам виконувати бойові задачі. Ми розробляємо систему навігації без GPS, які допоможуть машинам працювати в умовах глушіння сигналів. 

«ЗМІЙ» косить високу рослинність. Фото надав Борис Дрожак

«Ти перший, хто це зробив»

Коли ми тестували робот на протипіхотних мінах, то взагалі не переживали. Але якось під час випробувань розмінування танкових мін біля Миколаєва одна з наших машин ледь не перекинулась, а вал застряг у землі після падіння. 

Ми зрозуміли, що конструкцію треба покращувати, щоб робот ніколи не могло перевернути, тож почали думати над новими ідеями. Дорогою додому просто взяли з собою в машину міну без тротилу та почали крутити її, аналізувати й шукати рішення. Саме так придумали ще один компонент і новий елемент в розмінуванні — це також стало нашим патентом трохи пізніше.

Річ у тому, що ми створили перший у своєму класі розмінувальний робот і першими в Україні сертифікували машину ланцюгового типу за стандартами НАТО. Нам довелося зібрати величезний пакет документів для комісії, щоб отримати дозвіл на введення її в експлуатацію в ЗСУ. 

Окремо треба було пройти військові випробування й задокументувати їх. Зокрема, за технічними умовами наша машина мала витримати підрив на одній протитанковій міні.

Пам’ятаю момент, коли ми вперше успішно протестували так «ЗМІЯ». Я сидів на конференції, розповідав про розмінування та використання штучного інтелекту в цьому процесі, і тут мені дзвонить Богдан: «Вийшло!». Я взяв мікрофон і сказав: «Щойно мені подзвонили й повідомили, що тепер ми можемо розміновувати протитанкові міни».

Нам всі довкола казали, що це нереально, що ми просто витрачаємо час і ресурси. Але одного разу Богдану Змию наснилося, що робот витримає чотири вибухи поспіль. Це звучало нереально, але ми вирішили ризикнути й інвестувати ще більше коштів у випробування. І він справді витримав вибухи! Ми не могли повірити своїм очам і натхненно чекали, що скажуть на такі результати наші друзі-сапери.

Змінили підхід до розмінування

Розмінування великими машинами має свої проблеми. Вони можуть копати більш ніж на 30 см у глибину, але це руйнує структуру ґрунту: змішуються глина й чорнозем, піднімається пил, що шкодить екосистемі. Саперам теж складно працювати в таких умовах, та й використання пального в цих машинах просто колосальне.

Ми пішли іншим шляхом. Наш розміновувач працює на 15 см. Він не копає, а спрацьовує ударно, провокуючи детонацію. У традиційних великих машинах міни просто розбиваються, а ми робимо так, щоб тротил вибухав на місці, а не розлітався.

Борис Дрожак демонструє роботу «ЗМІЯ» історику Тімоті Снайдеру, віцепремʼєрці Юлії Свириденко та Міністру цифрової трансформації Михайлу Федорову. Фото надав Борис

У «ЗМІЯ» з’явився брат

Згодом у нас з’явилася ідея створити логістичний робот — ми зробили тестову модель і передали її 3-й ОШБр на випробування. З того моменту у «ЗМІЯ»-розміновувача з’явився брат «ЗМІЙ логістичний», який дозволяє перевозити поранених і боєприпаси. Наші розробки вже брали участь у деяких спецопераціях на лініях фронту. 

На фото «ЗМІЙ логістичний» евакуйовує причіпною системою «Журавель» робот для розмінування. Фото надав Борис Дрожак

Наш робот намалював 24 картини

Одного разу ми продали картину за мільйон гривень — половину коштів витратили на дрон. Цим дроном намалювали 24 картини, що символізують області України, — замість ланцюгів для розмінування тимчасово поставили на нього швабри. А області, які постраждали від війни, пробили ланцюгами розміновувача. Це не просто мазня — на картинах закарбований рух очищення української землі.

Читайте також: Анонімний митець зі Львова зібрав понад 1 млн гривень на військо за допомогою картин

Одна з них потрапила до Міністерства економіки — потім її передали Женевському центру розмінування. Інші продали: одну за тисячу доларів, іншу за 2 тисячі. Деякі люди просто зберігають їх, бо зараз ціна вже виросла до 10 тисяч.

Окремо ми вдячні данському волонтеру Сьорену Людвігу, який створив франчайзингову платформу для допомоги в розмінуванні України. Зокрема, він залучає своїх громадян донатити й на наш розміновувач. Наразі його збір вже сягнув 176 559,69 данських крон (понад мільйон гривень). 

Сьорен Людвіг керує «КНРО ЗМІЙ». Фото надав Борис Дрожак

«ЗМІЯ» придбала найбільша міжнародна організація з розмінування HALO Trust

Робот може розміновувати 0,7 га за день, з яких частина — бойове розмінування, а частина — гуманітарне. Наразі в середньому день в день використовують біля 20 наших роботів.

Rovertech співпрацює з міжнародними партнерами, які допомагають розміновувати українські території. Наприклад, HALO Trust уже придбали одну з машин і планують закупівлю нових. Вони проводять саперні операції по всьому світу й мають намір використовувати як наших роботів, так і великі машини.

«КНРО ЗМІЙ» та «ЗМІЙ ЛОГІСТИЧНИЙ». Фото надав Борис Дрожак

Ми також є партнерами ООН, яка працює над подоланням глобальної продовольчої кризи та зацікавлена у швидкому розмінуванні українських земель. За нашими підрахунками, якщо активно залучити роботи, Україна може повністю очистити більшість сільськогосподарських полів від мін за 10 років, а після закінчення війни роботи зможуть перекваліфікуватись на агросектор.

Читати далі

Технології

Українські полярники вперше провели синхронне дослідження атмосфери (ВІДЕО)

Опубліковано

Українські метеорологи в Антарктиці уперше за весь час досліджень провели паралельне радіозондування атмосфери зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера», яке вже було за 200 кілометрів від континенту.

Про це повідомили в Національному антарктичному науковому центрі.

Що відомо про дослідження

Радіозонд — це пристрій, який підіймається у повітрі на кульці, яку заповнили гелієм. Увесь свій шлях він вимірює низку параметрів й одразу передає дані на землю. Такі дослідження на висоті до 20 кілометрів дозволяють отримати точніші дані для вивчення процесів в атмосфері та прогнозування погоди.

«Одночасний запуск зондів на “Вернадському” та “Ноосфері”, яка вже була за 200 кілометрів від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари й опади в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків»‚ — написали в НАНЦ.

Читайте також: Український полярник, який воював у ЗСУ, повертається в Антарктику після протезування (ФОТО)

Науковці проводили цей експеримент два дні поспіль та запустили по чотири радіозонди. Зі станції дослідження проводили науковці 30-ї експедиції, а з українського судна — учасники 29-ї експедиції та сезонного загону.

«Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє», — розповіла авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева.

ВПЕРШЕ ВІДБУЛОСЯ ОДНОЧАСНЕ РАДІОЗОНДУВАННЯ АТМОСФЕРИ З «ВЕРНАДСЬКОГО» ТА «НООСФЕРИ» Наші метеорологи провели унікальний експеримент — паралельно запустили радіозонди зі станції «Академік Вернадський» та судна «Ноосфера». Це відбулося вперше за весь час досліджень українців в Антарктиці 🇦🇶 Нагадуємо, що радіозонд — це спеціальний пристрій, який піднімається в повітрі на заповненій гелієм кульці 🎈. Весь шлях він вимірює низку параметрів (температуру, вологість тощо) й одразу передає дані на землю 🌎 Таке «сканування» на висоті до 20 км дає найточнішу інформацію, щоб вивчати різні процеси в атмосфері та прогнозувати погоду. Адже приповерхневий моніторинг (до 2 метрів) дозволяє побачити лише частину того, що відбувається в атмосфері. Одночасний запуск зондів на «Вернадському» та «Ноосфері», яка вже була за 200 км від станції, допоміг зафіксувати, як змінюється погода 🌫. Це дасть змогу науковцям більше дізнатися про те, як утворюються хмари ☁️й опади 🌨в цьому районі, а також як це впливає на океан, морський лід і танення льодовиків. Наші полярники проводили експеримент два дні поспіль, загалом запустивши по 4 радіозонди. З «Вернадського» це робили науковці 30-ї експедиції, а з «Ноосфери» — учасники 29-ї УАЕ та сезонного загону. Авторка дослідження, метеорологиня Анастасія Чигарева зауважила: «Такі паралельні запуски важливі під час зміни погоди, а також коли відбуваються процеси, цікаві з точки зору утворення хмар та опадів. Зокрема, циклонічні вихори та атмосферні фронти. За допомогою радіозондування ми можемо краще зрозуміти ці процеси та відповідно — змоделювати їх на майбутнє». Як відбувався скоординований запуск радіозондів, дивіться у відео.

Опубліковано Національний антарктичний науковий центр Вівторок, 25 березня 2025 р.

Нагадаємо, що ювілейна антарктична експедиція розпочала роботу на «Вернадському» (ФОТО).

Раніше ми писали, що в Антарктиці здійняли прапор «Азову» та втілили мрію захисниці Маріуполя (ВІДЕО).

Фото обкладинки: фейсбук-сторінка НАНЦ

Читати далі

Технології

Розробники з України запустили платформу для бронювання будинків на природі

Опубліковано

В Україні створили сервіс Hutshub — першу українську платформу для бронювання будинків на природі. Компанія позиціонує себе як локальний конкурент платформ Airbnb та Booking.

Про це повідомили розробники виданню Vector.

Головне про сервіс

Hutshub дозволяє бронювати будиночки серед природи. Зараз платформа перебуває на етапі тестування, але до Hutshub доєдналися вже понад 100 будинків з різних куточків України.

Ідея створення цієї платформи виникала під час пандемії та повномасштабного вторгнення — у часи, коли в українців зростав попит на внутрішній туризм. Тоді розробники Hutshub виявляли проблеми під час пошуку заміського житла як для мандрівників, так і для власників.

СEO компанії Husthub Максим Каркач розповів, що хотів інвестувати в хатинку на природі, та натомість це призвело до того, що він інвестував у цілу екосистему для бронювання будинків.

Читайте також: «Світло, що не згасає»: Усик став обличчям благодійного дропу від ДТЕК та DAMIRLI

В Україні зараз є близько 1500 помешкань, які підпадають під критерії Husthub, із середнім щорічним зростом у 10-15%. У планах компанії об’єднати цей ринок, запустити партнерську екосистему та підтримувати локальні ініціативи у громадах, де розташовані будинки.

Функціонал платформи

Наразі у сервісі працюють такі функції:

  • оплата;
  • фільтри пошуку;
  • чат для комунікації між господарем та гостем;
  • попередня верифікація будиночків;
  • система двостороннього рейтингу;
  • можливість залишати відгуки тощо. 

У компанії додали, що невдовзі на платформі з’явиться фільтр для будинків зі знижкою для військових.

Нагадаємо, що українські айтівці створили застосунок, що дозволить водіям уникати ям і небезпечних доріг.

Фото: Husthub для видання Vector

Читати далі