Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Солов’ї співають, як вдома, але не бахкає». Шумська ОТГ стала домівкою для переселенців з усієї країни

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Після 24 лютого багато українців зі східних і південних регіонів по-новому відкрили для себе Захід. Для декого він став тимчасовим прихистком, а для когось – місцем постійного проживання, де люди планують почати нове життя. Громада із центром у старовинному місті Шумськ, що на Тернопільщині, стала порятунком для кількох тисяч українців, чиї рідні міста й села опинилися в епіцентрі війни.

Шумський міський голова Вадим Боярський розповів ШоТам, як громада зустріла новину про повномасштабне вторгнення, як місцеві мешканці сприяють адаптації внутрішньо переміщених осіб та яка історія переселенців вразила найбільше.

Жодне підприємство не зупинило роботу у воєнний час

Шумська об’єднана територіальна громада утворилася сім років тому. До її складу входять 44 населені пункти, де проживають приблизно 24 тис. мешканців, із них понад 5 тис. – у місті Шумськ, що є її центром. У нас працюють багато сільськогосподарських виробництв і фермерських господарств. У громаді діють і великі підприємства з потужними міжнародними інвестиціями: зокрема «Контінентал Фармерз Груп», що орендує 11 тис. га землі; фабрика «Сегеш-Україна», яка шиє продукцію на європейські країни; «Агаріс», що вирощують міцелії печериць. 

Фабрика Шумська
Фабрика «Сегеш-Україна».

Цього року продовжив роботу маслозавод, діяльність якого була зупинена ще в 2014-му. Відновлення цього виробництва дало змогу оживити ринок молока, а півтора місяця тому повернулася марка «Шумське масло». Окрім випуску цієї продукції, для населення це означає й 50 нових робочих місць, створених у воєнний час.

Маслозавод Шумська
Шумський маслозавод.

Жодне виробництво у нашій громаді практично не зупиняло свою роботу протягом останніх п’яти місяців. Ми звернулися  до всіх керівників підприємств, підприємців з таким проханням. Максимум, на який вони призупинилися, – це один-два дні, а потім усі відновили свою діяльність, працюючи й по сьогодні та сплачуючи податки.

Перші переселенці прибули вже 25 лютого

Як і всі люди в Україні, наша громада сподівалася на те, що не буде повномасштабного вторгнення. Для нас було шоком те, що у ХХІ столітті Росія почала бомбити Україну. Однак уже до другої половини дня 24 лютого ми чітко окреслили план роботи у воєнний час, аналізуючи події, що відбувалися в Київській та Чернігівській областях, та оцінюючи ризики для нашої громади. Оскільки ми швидко адаптувалися до нових умов, у нас не було жодних збоїв. 

У Шумській громаді ми одразу утворили добровільче формування, яке діє по сьогодні. У кожному із 44 населених пунктів громади створили блокпости, на яких організували чергування. Нині у блокпостах потреби немає, і добробат тепер має інші задачі, пройшовши певні навчання та тренування.

Маючи досвід роботи директором департаменту соціального захисту населення Тернопільської облдержадміністрації, я чітко розумів, що на нас чекає в питанні евакуйованих українців. Тоді, у 2014 році, ми фактично з нуля розробляли систему, як потрібно поводитися з ВПО з Криму, Донецької та Луганської областей. Уже 25 лютого до нас прибули перші переселенці. 

Переселенці в Шумській ОТГ

Пікова кількість ВПО більша, ніж половина населення Шумська

У питанні вимушених переселенців для мене немає нових викликів – усе те ж саме, що і вісім років тому. Насамперед людей потрібно розмістити й надати їм необхідне. Завжди є певний люфт між переміщенням людини й отриманням нею підтримки від державних програм. І саме в цей період треба забезпечити переселенців. Мешканці нашої громади та іноземні донори це зробили: надали продукти людям, які не мали коштів, щоб їх купити, а також одяг. Часто переселенці з речей мали тільки те, у чому покинули свої домівки. Долучилися до допомоги й багато наших друзів і знайомих з-за кордону: з Польщі, Великої Британії, Італії, США та інших країн.

Керівництво Шумської громади одразу звернулося до сільських старост із проханням поцікавитися у місцевих, хто має вільні приміщення, хати, хто може прийняти в свою сім’ю. І люди дуже добре відгукнулися, надали житло або поселили у себе вдома. Уже через три тижні в нас не було жодного вільного придатного для проживання будинку. Місцева Церква ХВЄ організувала два хостели для прийому біженців, а також ми облаштували дві школи, в яких могли розмістити внутрішньо переміщених осіб. У нас живуть люди з усіх областей України, де відбуваються або відбувалися бойові дії.

будинки для переселенців, які евакуювалися до Шумська

Через нашу громаду пройшли тисячі людей: не всі залишилися, адже в будь-якому періоді є певна міграція ВПО. Пікова кількість переселенців – понад 3200 осіб. Якщо порівняти з населенням Шумська, це більше, ніж половина. Пригадую 2014-15 роки: тоді переселенців по всій Тернопільській області було всього 2 тис. людей, а до нашої громади прибули до 50 осіб. Половина з них залишилися тут і дотепер.

Переселенці живуть життям громади

Я розумію стан людей, які прибули до нас. Приїхати в зовсім чужий куточок із трохи іншою ментальністю – це важко. Однак я гадаю, що в Шумській громаді їм досить легко адаптуватися. У нас, думаю, як і на всій Тернопільщині, люди відкриті, проблем співпроживання між місцевими та внутрішньо переміщеними особами не було. 

Ми пропонуємо переселенцям залучатися до життя міста та громади, брати участь у благоустрої, у толоках. Вони охоче погоджуються й допомагають. У нас були волонтери з Харкова, які й тут продовжили займатися своєю справою, співпрацювали з нашим гуманітарним штабом міської ради, волонтерськими та благодійними організаціями. До сьогодні люди спільно з нашими громадянами беруть участь у допомозі ЗСУ, готують тушкованку, ліплять вареники, плетуть сітки. Переселенці живуть життям громади.

шумська отг

Із працевлаштуванням у нас усе не так просто: на одне робоче місце припадають 11-15 людей. Однак наші підприємці, особливо у сфері побуту та надання послуг, наприклад, перукарні та салони краси, дуже активно пропонували роботу ВПО. Люди влаштовувалися на Шумський маслозавод, швейну фабрику та на інші підприємства. Я вважаю, що хто хоче знайти роботу, той її шукає і знаходить.

Понад усе переселенці цінують спокій

У нашій громаді живуть люди зі здебільшого російськомовних регіонів, однак питання мови не стало бар’єром. Вони намагаються розмовляти українською – нехай, можливо, і повільно, але гарною українською. Пам’ятаю тільки один конфлікт, який стався в одному з магазинів. Однак якщо аналізувати, той інцидент був не стільки про мову, як про інші некоректні стосунки між людьми, а згодом перейшов і на мовне питання. У будь-якій громаді живуть різні люди з різними характерами, незалежно від того, чи це ВПО, чи це хтось із місцевих мешканців.

Думаю, що найбільше у своєму новому місці проживання переселенці цінують спокій. Особливо люди, які пережили бойові дії. Коли одну жінку, яка приїхала до нас із Харківщини, запитали, чи планує вона тут далі жити, вона сказала, мовляв, тут добре, чисто й солов’ї співають, як у нас вдома, і я поки побуду тут. Тому що тут нічого не літає, не бахкає та не падає. 

волонтери
Волонтерки гуманітарного штабу.

Здебільшого люди хочуть повернутися до себе додому, чекають перемоги та звільнення своїх міст і сіл. Проте декому немає куди вертатися, тому вони поступово облаштовуються тут. Серед наших ВПО є і малі підприємці, які вже перевозять сюди свій бізнес, що мали у себе вдома. Ми їм у цьому сприяємо. Наприклад, люди надавали послуги у сфері ремонту квартир, мали досить потужний бізнес у Миколаєві й тепер пробують відновити його у нас. Є й такі, хто вже двічі переселені. У 2014-15 вони вперше втекли від бойових дій і переїхали, наприклад, на Харківщину. І от їм знову довелося переміщатися. Тож вони кажуть, що вже залишаться тут, тому що не хочуть повертатися.

Події, які об’єднують кожного українця

Найбільше мене вразила історія чоловіка з Харківщини. Він і його родина потрапили під бомбовий удар. Після цього вони перемістилися в інше житло – і туди знову влучила ракета. Тоді вони були змушені перебратися до нас, на Тернопільщину. Цей чоловік одразу відправив свою сім’ю за кордон, і ми з гуманітарним штабом йому допомогли це організувати. Потім він тиждень взагалі не виходив з хати, тяжко переживав усе, що сталося. Сусіди та працівники міської ради спілкувалися з ним і повертали до звичайного життя.

Українці об’єднувалися й у 2014-15 роках, але новий етап війни згуртував нас ще більше. Події, які відбуваються просто зараз, об’єднують кожного, хто вважає себе українцем, хто вболіває за нашу країну, за майбутнє наших дітей та онуків. Чи то Схід України, Захід, Південь, Північ чи Центр – це все наша країна, це все наші люди.

Суспільство

Боєприпаси для HIMARS і тисяча Javelin: США виділили Україні $1 млрд військової допомоги

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Міноборони США у понеділок, 8 серпня, оголосило про новий пакет військової допомоги Україні на 1 мільярд доларів.

Про це йдеться на сайті американського відомства.

Новий пакет військової допомоги України містить:

  • додаткові боєприпаси для ракетно-артилерійських систем високої мобільності (HIMARS);
  • 75 000 снарядів для 155-мм артилерії;
  • двадцять 120-мм мінометних систем і 20 000 снарядів до 120-мм мінометів;
  • боєприпаси для національних передових зенітно-ракетних систем (NASAMS);
  • 1000 Javelin і сотні протитанкових систем AT4;
  • 50 БМП;
  • протипіхотні боєприпаси Claymore;
  • вибухові речовини C-4, підривні боєприпаси та обладнання для підриву;
  • медичне приладдя, зокрема аптечки першої допомоги, перев’язувальні матеріали, монітори та інше обладнання.

Загалом Сполучені Штати виділили Україні близько 9,8 мільярдів доларів військової допомоги.

Дивіться відео: Учитель із Грузії зібрав $700 000 для допомоги українцям

«Щоб задовольнити потреби України на полі бою, що постійно змінюються, Сполучені Штати і надалі працюватуть зі своїми союзниками і партнерами, щоб надати Україні основне озброєння», – наголошується в повідомленні Пентагону.

Нагадаємо, тиждень тому США схвалили новий пакет військової допомоги для України на $550 млн.

Окрім того, США куплять для України ЗРК NASAMS, які охороняють Білий дім.

Фото: neweasterneurope.eu.

Читати далі

Суспільство

Учитель із Грузії зібрав $700 000 для допомоги українцям (ВІДЕО)

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

Сільський вчитель із Грузії зібрав $700 000 допомоги для України!

Заради цього продав найдорожчу для нього річ – каблучку матері. А ще – пам’ятну монету Global Teacher Award – найпрестижнішу у світі премію для вчителів.

«Ця монета підтверджує, що я є послом фонду Global Teacher Award. Попри всю її цінність для мене, одного дня я вирішив віддати цю нагороду разом із шлюбною каблучкою матері українському народові. Виставив їх в одній із соцмереж і написав, що 2500 ларі ($850) було би достатньо. Цим вчинком хотів зробити свій внесок», — розповів учитель Ладо Апхазава.

Грузинського викладача зачепило фото української вчительки, яка дає урок у бомбосховищі. Ладо Апхазава ходив на мітинги в підтримку України, а потім вирішив допомогти грошима.

Але він не очікував, що його пост про продаж коштовностей поширять тисячі людей. На рахунок Ладо «полетіли» гроші з усього світу!

«Коли вже сягнуло $700 000, ми це не озвучили, бо злякалися – це ж великі гроші! Побачивши враз таку цифру, і серце може зупинитись, бо всі ми люди. Тож ми знайшли польську організацію і скерували туди ці гроші», — каже благодійник Ладо Апхазава.

Кошти, зібрані Ладо, витратили на допомогу українським біженцям. А каблучку з монетою викупив грузинський адвокат Звіад Кордзадзе. Та коли дізнався, що Ладо віддав усі гроші українцям, повернув йому згадку про маму та вчительську нагороду.

Дивіться відео: Як Рівненщина стала центром із десятками сортів кави із усього світу

Читати далі

Суспільство

11-річна школярка з Києва вигадала власний бізнес, аби зібрати кошти на лікування бійців

Опубліковано

Підтримай ШоТам

ШоТам – медіа, яке допомагає зберігати спокій навіть під час війни. Кожна наша публікація – це привід пишатися нашою армією, волонтерами та кожним українцем. А кожен твій донат – це внесок у боротьбу на інформаційному фронті.

11-річна школярка з Києва вирішила допомогти українським захисникам: дівчинка готує сосиски в тісті, а всі зароблені кошти передає на лікування бійців.

Історію Марії розповіли в телеграм-каналі фонду «Повернись живим».

За словами мами школярки, Маша самостійно вигадала, як заробити кошти та навіть розробила бізнес-план. У такий спосіб дівчинка вирішила приєднатися до тих, хто допомагає ЗСУ.

«Школярка сама готує сосиски в тісті з фірмовими лисячими вушками, сама продає випічку й сама малює зовнішню рекламу для свого проєкту», – розповіли волонтери.

У меню – чай і гаряча сосиска в тісті під назвою «Байрактар», яка коштує 30 гривень. За перші 10 годин роботи Марії вдалося заробити 580 гривень чистого прибутку. Усі ці кошти вона передала до волонтерського фонду «Повернись живим». Утім з однією умовою: гроші мають піти саме на потреби захисту та лікування українських воїнів.

«Дякуємо, Машо, за те, що ти мотивуєш нас, розчулюєш і продовжуєш творити. У такі моменти ми, як ніколи, розуміємо, за що саме воює ЗСУ, і чому у ворога немає жодних шансів», – йдеться в повідомленні фонду.

Нагадаємо, 15-річний підліток зі Львова Захар Щурко виготовив для 1-го батальйону 92-ї бригади ЗСУ пристрій, що є універсальним джерелом живлення.

Також ми розповідали, що 9-річна львів’янка організувала благодійну лотерею і купила бронежилет для ЗСУ.

Фото: t.me/savelifeua.

Читати далі