#ШОТАМ запускає атлас екологічних проблем Донбасу та способів їхнього вирішення “Cxiд Ekomap”. На мапі зібрані екологічні проблеми регіону – забруднення повітря та річок, сміттєзвалища, лісові пожежі, тліючі терикони, замінування тощо. Завдяки інтерактивному атласу можна дізнатися детальну інформацію про проблему, а також інструменти та методи, необхідні для її вирішення, які пропонують науковці. Перший крок до розв’язання проблеми – розуміння її масштабності. І головна мета “Cxiд Ekomap” – розпочати діалог про вирішення екологічних проблем шляхом збору даних і допомоги тим, хто працює з питаннями екології Донбасу. Перелік на мапі є ще неповний, тому кожен із вас може долучитися до її наповнення та сприяти розв’язанню проблеми.
На Донбасі екологічна катастрофа з’явилася ще до бойових дій, однак саме з 2014 року вона досягла свого піку. Дика природа страждає від вибухів боєприпасів, обстрілів, проведення тренувань на полігонах у заповідниках. Все це потребує відновлення, зробити яке — цілком реально. Однак небезпечно до того часу, доки не закінчиться війна. Згодом територію потрібно буде розмінувати, рекультивувати та відроджувати рослинність і тваринність. Як саме можна відновити екосистему, читайте в матеріалі.
Катерина Полянська
екологиня, з 2017 року працює в Міжнародній благодійній організації «Екологія-Право-Людина». Спеціалізується на геоекологічних питаннях, ландшафтознавстві, заповідній справі, вивченні природи річкових долин, захисті диких тварин
Екокатастрофа почалася ще до війни
Екологічна катастрофа на Донбасі з’явилася не у 2014 році. Територія цього регіону ще за радянських часів була зоною екологічного лиха. Це був величезний потужний промисловий центр на рівні всього Союзу. Вже тоді природа страждала і руйнувалася, адже були сильні забруднення. Внаслідок війни все це посилилося і в деяких випадках вийшло з-під контролю.
Мене турбує це питання, адже через бойові дії гинуть люди. Ще одна проблему — руйнація довкілля. І коли нашій організації «Екологія-Право-Людина» запропонували досліджувати цю сферу, ми одразу ж погодилися. Вирішили збирати докази того, що на Донбасі дійсно руйнується природа. Насправді там масштаби цілої екологічної катастрофи. Як і Чорнобильська зона відчуження, територія бойових дій на Донбасі також має загрозливу екологічну ситуацію, на яку варто звертати увагу.
Вплив війни відчули й заповідники
Питанням війни на сході України ми займаємося з 2014 року, оскільки після початку збройного конфлікту з’явилися серйозні проблеми на заповідних територіях. Ми почали з допомоги постраждалим на території Природно-заповідного фонду. Будівля їхньої адміністрації лишилася на непідконтрольній території, тож робітникам навіть не було де працювати — в офісі не залишилося ні людей, ні техніки. Також ми почали аналізували, наскільки поширюється проблема пожеж на цих територіях, писали про це цілі звіти.
Згодом завдяки космічним знімкам ми виявляли воронки від вибухів боєприпасів, брали з них аналізи ґрунту і везли в лабораторію. З’ясувалося, що там є залишки важких металів, як от титан, кадмій, свинець, стронцій, небезпечних для життя людини та довкілля. За харчовими ланцюгами ці елементи можуть потрапляти в організм людини й там накопичуватися. Це може мати різні наслідки, навіть викликати рак. А ще є небезпека для домашньої худоби, тому що важкі метали шкодять всім живим організмам.
Вибухи також можуть забруднювати атмосферне повітря, тому що можуть утворюватися чадний та сірчаний газ і викидатися оксиди азоту. Все це також шкідливо для здоров’я людини — може впливати на очі й дихальну систему. Тому потрібно берегтися, вдягати респіратори, промивати очі, збільшувати споживання рідини й намагатися уникати потрапляння під опади.
Хочемо максимально зменшити військову шкоду
Також ми спільно зі співробітниками Інституту зоології Національної академії наук досліджували зведення мосту через Керченську протоку, щоб зрозуміти, які будуть наслідки для Азовського моря та його біорізноманіття. Останні півтора року ми займалися питанням мінімізації військової шкоди на природу Донбасу. Але щоб зрозуміти, як же її звести до мінімуму, треба спершу проаналізувати багато даних і виявити, яка саме відбувається шкода. А також вивчити досвід інших країн, як це вирішується в них.
Зараз ми вивчаємо вплив військової діяльності на дику природу. Наприклад, в анексованому Криму почали діяти інші законодавства стосовно природно-заповідних територій, які саме — ми якраз і з’ясовуємо. Також є вплив на екосистему від Збройних сил України: від їхньої діяльності на Донбасі та під час проведення тренувань на полігонах. Оскільки зараз в Україні не так багато малозаселених територій, які можна використовувати для таких цілей, то часто військові їздять на заповідні території. Зокрема, на півдні України.
Мінування шкодить усьому живому
Ще однією з причин забруднення екосистеми є мінування території. Ресурс Міністерства оборони «АрміяInform» підрахував, що з 2014 року 16 тисяч гектарів території зазнали забруднення мінами та вибухонебезпечними предметами. І це лише дані з підконтрольної державі частини Донбасу. Це величезна шкода для природи. Натомість до цього часу розмінували лише 5 247 гектарів. Міноборони створило інтерактивну карту, на якій показані території, забруднені мінами. Це дійсно величезні площі, які потрібно рятувати.
Мінні поля несуть пряму загрозу для існування всього живого, в першу чергу, громадян. Якщо міна розірвана, ґрунт забруднюється важкими металами: свинцем, стронцієм, титаном, кадмієм, марганцем, нікелем тощо, а ми цим потім дихаємо. Також є небезпека для тварин, які можуть на них підривається. Стосується це козуль, кабанів, бабаків, вовків тощо. Тому в деяких селах, де є замінування, забороняють вести сільськогосподарську діяльність. Та й, звісно, в такі зони ніхто не поїде щось садити та когось розводити. Біотична інвазія — ще одна небезпека, пов’язана з мінами. Під час встановлення пристрою разом із ним у верхній шар ґрунту потрапляють частки та насіння чужорідних для ділянки рослин. Вони мають високу здатність до розповсюдження і становлять загрозу для наших корінних видів флори й фауни. Фактично вони витісняють інші види всього живого.
Читайте також: Вогняна екологічна катастрофа. Як на Донбасі борються з наслідками лісових пожеж
Крім того, тварини страждають і від пожеж на Донбасі. За останніми офіційними даними, з початку війни вже вигоріли 17% лісів та приблизно 26% степів. Ті звірі, які можуть втекти, вони рятуються. А хто не має змоги, той згорає. І так само рослинний світ. Для степів випалювання не становить критичної небезпеки, тому що інколи це відбувається від природних процесів. А ось для лісів це може бути проблема, адже їх висадили ще за радянських часів, коли клімат був дещо іншим. Випаленим ділянкам лісів буде дуже складно відновитися. Зараз все йде до опустелювання в південних регіонах.
Ґрунти потрібно повертати до життя
Варто розуміти, що замінування вже не можна повністю попередити — це вже сталося. Коли бойовики були на цих територіях, вони залишили багато мін. Навіть зараз вони продовжують дистанційно мінувати підконтрольну державі територію. І розв’язати цю проблему може винятково розмінування території, хоча залишається ризик для життя військовослужбовців. Потім поступово ці ґрунти потрібно буде відновлювати, щоб їх знову можна було використовувати для сільськогосподарських потреб.
Військові можуть вже зараз розміновувати підконтрольні Україні території та запобігати новим мінуванням. А ось що стосується окупованих, то це небезпечно — потрібно просто збирати докази порушень, як от із космічних знімків, і рухатися до завершення війни на політичному рівні. Ці докази згодом потрібно буде подати до Гаазького трибуналу та в ООН, щоб показати, яку непоправну шкоду війна завдала дикій природі Донбасу. Також бійцям зараз варто розуміти, які території постраждали найбільше, щоб вони, за можливості, оминали їх під час проїзду військовою технікою. Але це, звісно, лише в умовах, якщо в них є така можливість. А для цього ще потрібні фахові дослідження про те, де був найбільший вплив на екосистему.
Також ми ще плануємо провести дослідження про те, чи безпечними є території, на яких були міни, для ведення сільського господарства. Тому що є території, які зазнали сильних обстрілів, і ті ж мінні поля. Можливо, з’ясується, що потрібні радикальні методи, як от зняття верхнього шару ґрунту. Якщо ж концентрація важких металів там буде невисокою, тоді можна шукати альтернативні варіанти покращення стану землі.
Юрій Гамуля
кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри ботаніки та екології рослин біологічного факультету Харківського національного університету імені Василя Назаровича Каразіна
Відновити ґрунти допоможе спецтехніка
Вплив на різні частини екосистеми на Донбасі не є однаковим. Це регіон, який попав під зону бойових дій, відповідно, там досить сильно знищуються різні екотопи. В першу чергу це стосується тварин і порушення їхніх звичних місць існування. Звісно, після завершення війни їх фізично можна буде повернути на ці території. І цим потрібно буде займатися, бо стала екосистема неможлива без існування тварин. Відновити їхнє життя на територіях Донбасу можливо, якщо штучно розводити їх там або переселяти з інших місць. На деякі території тварини самі можуть з часом повернутися. Адже вони вимушено переселилися, злякавшись занадто активної діяльності людини.
Також війна дуже сильно вдарила і по природним біоценозам. Так, обстріли сильно руйнують ґрунтовий покрив. Але це не тотальне знищення степів, луків і полів, тому ґрунти можна досить швидко відродити. Якщо йдеться про поля — їх можна рекультивувати за декілька років за допомогою тракторів та спеціальних машин. Я, наприклад, займався рекультивацією шахтних відвалів Західного Донбасу (Павлоградський басейн), коли навчався в аспірантурі в Дніпропетровському університеті. Наш виш відповідав за рекультивацію зони такого лиха, яке залишає видобування вугілля. Тому відновити ґрунт цілком реально, якщо є спеціальна техніка.
Земля може відродитися й самостійно
Якщо говорити про відновлення ґрунтів після розмінування територій, з цим у деяких випадках допоможуть біодобрива. Вони пришвидшують розклад органічної речовини та процеси, які відбуваються в ґрунті. Але варто розуміти, що це не панацея. Якщо природна структура ґрунту була майже знищена, біодобрива не допоможуть. Тоді потрібні спеціальні дослідження та рекультивація, яка для кожної території може бути різною.
Також іноді ґрунти, які використовувалися на городах, полях, агросекторах, заростають бур’янами, які самі собою сприяють їхньому збагаченню певними органічними сполуками. Вирощування сільськогосподарських продуктів, як от соняшника, буряка й кукурудзи, є корисним для самовідновлення ґрунту.
Повернути рідкісні види рослин цілком реально
Якщо ж йдеться про руйнування природних екосистем, як от заповідників, то ситуація складніша. Там можна оновити ґрунтовий покрив, зробити його структуру більш-менш природною, однак досить складно поновити популяцію рідкісних рослин. На це все піде досить багато часу. Не тому що потрібно виділити багато коштів, а просто загалом відновлення фауни та рослинності є довготривалим.
Є ділянки, на яких досить сильно зруйнований ґрунтовий і рослинний покрив. Їх потрібно буде відновлювати, зокрема, висаджувати рослин з розплідників, ботанічних садів або з сусідніх ділянок, де вони збереглися. В деяких місцях ці рослини через певний час самі можуть відновитися, але цей процес може тривати приблизно 10-15 років, а то й більше.
Складніше повернути до життя багаторічні «червонокнижні» рослини або просто рідкісні види. Але й це можливо, хоча й потребує більше часу. Крім того, що можуть зробити науковці, там є ще сукцесійні процеси — це поступова зміна різних рослинних угруповань до того часу, коли відновиться більш-менш природна структура. Це також займе майже десятиріччя.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки в рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у цьому матеріалі, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
