Суспільство
Скельний монастир над Дністром подають до Державного реєстру пам’яток
Скельний монастир, що на Вінниччині, подають до Державного реєстру пам’яток. Про це повідомляє “День”.
Що це за місце?
Зазначається, що скельно-печерний оборонний комплекс, який розташований поблизу села Оксанівка Ямпільського району, є унікальною пам’яткою культової та оборонної архітектури, сформованої ще в середньовічний час. Але досі він не перебуває під охороною держави, хоча на його стінах та печерах зберігаються петрогліфи та графіті, які є артефактами міжнародної ваги та не мають аналогів у світі.
Кілька років краєзнавці та історики проводили дослідження та археологічні розвідки, щоб надати йому статус пам’ятки національного значення. І нарешті підготовчі роботи вийшли на фінішну пряму. Наразі готується подання цього об’єкта до Державного реєстру пам’яток та приєднання його, як структурного підрозділ, до заповіднику «Буша».
Читайте також: Біля метеоритного кратера на Вінниччині облаштують центр відпочинку
Як тривали дослідження?
Як уточнив завідуючий сектором охорони культурної спадщини Вінницької ОДА Михайло Потупчик, обстеження Оксанівського скельного оборонного монастиря на предмет занесення його до Державного реєстру пам’яток завершене. Триває виготовлення облікової документації, яка буде винесена на узгодження консультативної ради з питань охорони культурної спадщини департаменту культури Вінницької ОДА. Після отримання розпорядження голови Вінницької ОДА Вінниччина зможе клопотати перед Мінкультом про включення щойно виявленого об’єкту культурної спадщини до Державного реєстру пам’яток.
«Процедура непроста і нешвидка, але на рівні області ми завершуємо усі підготовчі роботи. Спочатку скельний храм отримає статус пам’ятки місцевого значення, а потім будемо клопотати про присвоєння йому статусу національного значення, бо лише так ми зможемо його передати у підпорядкування історико-культурного заповідника «Буша» і зберегти для нащадків. Адже скельний монастир – це рідкісний комплекс, що поєднує культову і оборону мету, має виняткове значення для української історії, культури, археології та й інших суміжних наук», – відзначає Михайло Потупчик.
За його словами, до початку 2000-х років археологічні та архітектурні дослідження на території комплексу не проводилися, хоча печери біля Оксанівки згадувалися у машинописному звіті спелеологічної експедиції МДУ та КДУ 1949 року. Вперше архітектурно-археологічний огляд було проведено у 2003 році. Тоді були складені схематичні плани деяких приміщень, описані та зафотографовані окремі наскельні зображення.
У 2013 році дослідження Оксанівських печер було продовжено. Як наслідок: визначені особливості більшості приміщень, виділені три будівельних етапи, інтерпретовані петрогліфи та графіті, з’ясовані фінальний етап використання печерних приміщень, первісний архітектурний вигляд комплексу. Завдяки знахідці датованого напису вдалося визначити, що останній період використання комплексу – 70-ті роки XVII століття. Очевидно користувалися ним келіоти – монахи, які ведуть замкнутий стиль життя.
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.
«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті
«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...
Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел
Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...
«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю
У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...
Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом
Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...