Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Біля метеоритного кратера на Вінниччині облаштують центр відпочинку

Опубліковано

На межі двох районів Вінниччини – на одному з найдавніших на Землі місць падіння метеоритів планують облаштувати туристичний центр відпочинку на природі. Про це повідомила пресслужба Липовецької районної ради. 

Проєктом передбачено створення умов для проведення науково-дослідних експедицій, наукових семінарів, конференцій, «зелених уроків», екскурсій та інших заходів. Задіяні село Іванька Липовецького району та село Лугова Іллінецької міської об’єднаної територіальної громади Іллінецького району. 

Чекають грант

Щоб зробити цю місцевість туристично привабливою, планують розбудувати інфраструктуру, інженерні мережі, комунікації, санітарні зони, облаштувати місця для відпочинку та фотозони.

Кошторис проєкту становить від 5 до 24 млн гривень. Його подаватимуть на конкурс Євросоюзу. Іллінецька ОТГ виступатиме подавачем проєкту, Липовецька райдержадміністрація та Іваньківська територіальна громада – як партнери.

Читайте також: На Вінниччині розвиватимуть астротуризм: що це буде?

Для реалізації цього задуму створена спільна робоча група, яка працюватиме над підготовкою грантового проєкту та розробленням детальних заходів щодо його втілення. Наразі відбувається внесення пропозицій, створення ескізів, різних мініпроєктів, які планують включити до загального.

Що варто знати про Іллінецький кратер?

Іллінецький метеоритний кратер – це одна з найстаріших астроблем Землі віком близько 400 млн років, розташована поблизу містечка Іллінці на Поділлі (40 км на південний схід від м. Вінниця, у межиріччі Соб – Сібок). Наслідком зіткнення 400 млн років тому космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230-300 м) із твердими породами Українського кристалічного щита було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км і глибиною до 600-800 м.

Це місце на Поділлі несе на собі відбиток події планетарного масштабу. Метеорит, який уже від тертя об атмосферу розігрівся до температури плавлення, після удару об землю вибухнув. Вивільнену під час цього енергію, як стверджується у деяких публікаціях, можна порівняти з вибухом 120-мегатонної бомби. Температура сягала 4-5 тисяч градусів.

1. За розрахунками вчених, метеорит, який утворив Іллінецький кратер, мав масу 40 млн тонн і діаметр близько 230-300 метрів.

2. Іллінецький кратер – це не єдиний кратер на території України, їх є декілька. Але Іллінецький кратер по праву вважається найдревнішим кратером нашої країни.

3. Метеоритні кратери України: Найбільший кратер у Волинській області, Кримне. Його діаметр 45 км, а вік приблизно 65 млн років. Значно менший за своїми розмірами є Болтишський кратер, це Кіровоградська область. Діаметр кратера досягає 24 км, за віком 65 млн років. Як же не згадати про Оболонський кратер, який знаходиться в Полтавській області. Має солідний вік приблизно 170 млн років, діаметр 20 км. Тернівський кратер, який розташований у Кривому Розі, має діаметр всього 12 км, але його вік 280 млн років. Білилівський кратер, досягає 6,2 км в діаметрі, розташований в Житомирській області. Його вік 165 млн років. Ротмістрівський кратер утворився приблизно 120 млн років тому, в Черкаській області. Діаметр кратера досягає 2,7 км. У Кіровоградській області є унікальний Зеленогайський кратер, який складається з двох частин. Один має діаметр 2,5 км, а інший всього 800 м. Їхній вік близько 80 млн років.

4. У Вінницькому планетарії зберігається 3-кілограмовий уламок Іллінецького метеорита, його оцінили в 200 тисяч доларів.

5. Місцеві жителі збирають в кратері різні трави для чаю, вони запевняю, що цей чай має лікувальні властивості.

6. За підрахунками вчених, саме ядро метеорита в Іллінецькому кратері лежить приблизно на 700-метровій глибині.

Суспільство

«Лісова пісня» Лесі Українки вийшла італійською

Опубліковано

П’єса-феєрія Лесі Українки «Лісова пісня» (Il canto della foresta) вийшла італійською мовою. Книжка вийшла друком в серії Oscar Classici у найбільшому італійському видавництві Mondadori.

Про це повідомила публіцистка і перекладачка книжки Ярина Груша.

«Це посприяє відповідному розголосу навколо видання, адже саме там місце шедевра Лесі Українки», — зазначила Ярина Груша, яка також працює викладачкою курсу української мови й літератури в державних університетах Мілана й Турина.

Читайте також: 7 книжок від українських військових та журналістів, які побували на передовій: про війну, любов та сімʼю

«Чотири роки тому я проекспериментувала і поставила в програму з української літератури в Міланському університеті “Лісову пісню” Лесі Українки. Перекладу, який я б могла використовувати під час лекції, не було і я пристрасно розказувала студентам, які прекрасні на Волині ліси, як зачаровувала Мавка Лукаша і як експресивно сварилися між собою Килина та мати Лукашева. Це була одноразова акція з мого боку, адже не маючи тексту, студенти дуже мляво реагували, хоча запам’ятали гарно біографію Лесі Українки», — розповіла Груша. 

Проте «Лісову пісню» Лесі Українки довелося вилучити з університетської програми, адже не було італійського перекладу.  Також вона зазначила, що читатиме лекцію про «Лісову пісню» Лесі Українки в Міланському університеті.  

Видавчиня — італійська перекладачка Елізабета Рісарі. Вичитував переклад п’єси-феєрії й післямови лектор україністики Алессандро Ачіллі. Післямову написала письменниця й літературознавиця Саша Довжик. Передмову до книжки написала Ярина Груша.

Наразі книжку можна придбати на сайті видавництва й на Амазоні.

Нагадаємо, відомий український поет написав книжку для малят у «співавторстві» з трирічною донькою.

Фото: Ярина Груша

Читати далі

Суспільство

Публічний простір на Подолі проведе прибирання для створення нового місця у форматі поп-ап парку

Опубліковано

Культурний центр “Спаська 13”, що вже дев’ять років працює над розвитком громадського простору, оголосив про організацію нового поп-ап парку на Подолі. Акція передбачає спільне прибирання та садівництво для створення комфортного місця для відпочинку та спілкування.

Про це повідомляє Публічний простір.

“Ми плануємо висадити квіти, встановити лавки та створити атмосферу, де кияни зможуть відпочити з друзями або відпочити серед робочого дня після відвідування кіносеансу в “Жовтні” або попити кави”, – розповіли організатори заходу.

Читайте також: У Києві запускають групи психологічної підтримки у школах

Всі охочі можуть приєднатися до ініціативи, принісши з собою рукавички, садові інструменти, їжу та воду. Зустріч запланована на 28 квітня о 12:00 на перехресті вулиць Костянтинівської і Щекавицької. “Самосад” вже дев’ять років допомагає створювати комфортні та затишні місця для мешканців міста.

Доєднатись до робочої групи самосаду можна за посиланням.

Нагадаємо, стало відомо, кому продовжать виплати допомоги від ООН.

Читати далі

Суспільство

Зірка українських фільмів захищає країну на фронті (ВІДЕО)

Опубліковано

Знявся у найдорожчому українському блокбастері та змінив знімальний майданчик на фронт! По ньому гатив танк, влучав ворожий снайпер, але він вижив, відновлюється, а разом із цим встиг знятися в серіалі!

Яків Ткаченко український актор театру та кіно з Дніпра. За його плечима – гра у низці українських стрічок: “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Припутні”. А також – роль опришка Сабата у найдорожчому в історії України фільмі “Довбуш”. Утім найголовніша в його житті роль, вважає Яків, це роль захисника України, до якої він повернеться, щойно відновиться після поранення. Детальніше у матеріалі ШоТам!

“Завжди хотів займатися акторською професією, можливо, надалі режисурою. Ніколи не гадав, і навіть думки такої не мав, що може початися велика війна”, – ділиться Яків Ткаченко.

Яків – український актор театру та кіно з Дніпра. Ви точно його бачили в українських кінострічках “Червоний”, “Безславні кріпаки”, “Довбуш”.

“Довбуш” нині найдорожчий в історії України, в ньому Яків зіграв опришка Сабата.

Та головну свою роль, як вважає Яків, він зіграв пізніше: 1 березня 2022 року.

“Росіяни вже були під Києвом, і була загроза, що вони зайдуть у Дніпро. Я просто прийняв рішення і пішов служити”, – згадує Яків.

Читайте також: Як у Білозірській громаді повернули за парти понад 600 учнів (ВІДЕО)

Він вступив до Дніпровської ТРО, а пізніше у складі ЗСУ, дав відсіч ворогу у Вугледарі. Раніше Яків не мав військового досвіду, тому перші дні військових дій стали для актора шоком. Ворог гатив мінометами, артилерією та авіацією, але це актора загартувало. У серпні 2022 відбувся найважчий бій: Яків гатив ворога із кулемета. Саме тоді куля ворожого снайпера поцілила у його броню, а уламки влучили у воїна.

Та вже за місяць Яків був у строю і у готовності виконувати нові завдання, як виявилося це було не останнє його поранення. Тоді Яків отримав контузію, зараз відновлюється та знову грає у кіно. Нещодавно зіграв роль у серіалі “Перевізниця”. Однак думки про іншу роль – Захисника України не полишають Якова!

“Хочу, щоб ця війна відпустила те відчуття, яке ніколи не відпустить… Як буду відчувати себе здоровим, то повернуся на фронт!” – підсумовує Яків.

Нагадаємо, на Євробаченні 2024 оголосили збір на відбудову гімназії.

Фото: ШоТам!

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство2 тижні тому

«Я просто хотіла, щоб якась мама плакала менше, ніж я»: як Вікторія Наумович змінює життя молоді з інвалідністю у своєму місті

«Настя народилася передчасно. Зовсім крихітна — 1 кілограм 100 грамів. Ми одразу розуміли, що будуть...

Суспільство3 тижні тому

Врятувати поліських коней: як на Київщині відновлюють українську породу та створюють простір автентичних ремесел

Маленький кінь, більше схожий на поні, невибагливий у їжі та лагідний. Саме такі тварини здавна...

Суспільство3 тижні тому

«Без цього бренду не було б мене». Як соціальний бізнес Ohra Home об’єднує матерів дітей з інвалідністю

У житті Юлії Бігун багато різних сфер: сім’я, робота в проєкті з гуманітарного розмінування України,...

Суспільство3 тижні тому

Виготовляє «гівняні» прикраси з пташиного посліду. Це історія арт-активістки, яка живе з голубом  

Свого першого голуба Валеру вона побачила в закинутій квартирі майже бездиханним пташеням і врятувала. А...

РЕКЛАМА: