Суспільство
Біля метеоритного кратера на Вінниччині облаштують центр відпочинку
На межі двох районів Вінниччини – на одному з найдавніших на Землі місць падіння метеоритів планують облаштувати туристичний центр відпочинку на природі. Про це повідомила пресслужба Липовецької районної ради.
Проєктом передбачено створення умов для проведення науково-дослідних експедицій, наукових семінарів, конференцій, «зелених уроків», екскурсій та інших заходів. Задіяні село Іванька Липовецького району та село Лугова Іллінецької міської об’єднаної територіальної громади Іллінецького району.
Чекають грант
Щоб зробити цю місцевість туристично привабливою, планують розбудувати інфраструктуру, інженерні мережі, комунікації, санітарні зони, облаштувати місця для відпочинку та фотозони.
Кошторис проєкту становить від 5 до 24 млн гривень. Його подаватимуть на конкурс Євросоюзу. Іллінецька ОТГ виступатиме подавачем проєкту, Липовецька райдержадміністрація та Іваньківська територіальна громада – як партнери.
Читайте також: На Вінниччині розвиватимуть астротуризм: що це буде?
Для реалізації цього задуму створена спільна робоча група, яка працюватиме над підготовкою грантового проєкту та розробленням детальних заходів щодо його втілення. Наразі відбувається внесення пропозицій, створення ескізів, різних мініпроєктів, які планують включити до загального.
Що варто знати про Іллінецький кратер?
Іллінецький метеоритний кратер – це одна з найстаріших астроблем Землі віком близько 400 млн років, розташована поблизу містечка Іллінці на Поділлі (40 км на південний схід від м. Вінниця, у межиріччі Соб – Сібок). Наслідком зіткнення 400 млн років тому космічного тіла (за оцінками з масою близько 40 млн тонн і діаметром 230-300 м) із твердими породами Українського кристалічного щита було утворення метеоритно-вибухового кратера з первісним діаметром близько 7 км і глибиною до 600-800 м.
Це місце на Поділлі несе на собі відбиток події планетарного масштабу. Метеорит, який уже від тертя об атмосферу розігрівся до температури плавлення, після удару об землю вибухнув. Вивільнену під час цього енергію, як стверджується у деяких публікаціях, можна порівняти з вибухом 120-мегатонної бомби. Температура сягала 4-5 тисяч градусів.
1. За розрахунками вчених, метеорит, який утворив Іллінецький кратер, мав масу 40 млн тонн і діаметр близько 230-300 метрів.
2. Іллінецький кратер – це не єдиний кратер на території України, їх є декілька. Але Іллінецький кратер по праву вважається найдревнішим кратером нашої країни.
3. Метеоритні кратери України: Найбільший кратер у Волинській області, Кримне. Його діаметр 45 км, а вік приблизно 65 млн років. Значно менший за своїми розмірами є Болтишський кратер, це Кіровоградська область. Діаметр кратера досягає 24 км, за віком 65 млн років. Як же не згадати про Оболонський кратер, який знаходиться в Полтавській області. Має солідний вік приблизно 170 млн років, діаметр 20 км. Тернівський кратер, який розташований у Кривому Розі, має діаметр всього 12 км, але його вік 280 млн років. Білилівський кратер, досягає 6,2 км в діаметрі, розташований в Житомирській області. Його вік 165 млн років. Ротмістрівський кратер утворився приблизно 120 млн років тому, в Черкаській області. Діаметр кратера досягає 2,7 км. У Кіровоградській області є унікальний Зеленогайський кратер, який складається з двох частин. Один має діаметр 2,5 км, а інший всього 800 м. Їхній вік близько 80 млн років.
4. У Вінницькому планетарії зберігається 3-кілограмовий уламок Іллінецького метеорита, його оцінили в 200 тисяч доларів.
5. Місцеві жителі збирають в кратері різні трави для чаю, вони запевняю, що цей чай має лікувальні властивості.
6. За підрахунками вчених, саме ядро метеорита в Іллінецькому кратері лежить приблизно на 700-метровій глибині.
Потяг №1/2 Харків – Ворохта отримав флагманський статус та нову назву — «Єдність». Це вже восьмий флагман «Укрзалізниці», який вирізняється підвищеним рівнем сервісу.
Про це повідомили в УЗ.
Особливості потяга
У складі потяга курсують купейні вагони після капітального ремонту. Їх оснастили вакуумними туалетами, кондиціонерами та розетками у кожному купе. На маршруті також працюють нові вагони класу СВ.
Потяг має фірмову назву, логотип та власний музичний супровід. Під час відправлення звучить пісня «Заповіт» у виконанні українського співака і військовослужбовця YARMAK.
Читайте також: Гурт Within Temptation створив документальний фільм про стійкість українців (ВІДЕО)
Розклад руху
- З Харкова: через день о 18:45, прибуття до Ворохти — о 13:59.
- З Ворохти: через день о 16:31, прибуття до Харкова — об 11:27.
У грудні 2024 року компанія оголосила, що п’ять потягів отримали флагманський статус:
- №15/16 Харків – Ясіня «Лесь Курбас»;
- №17/18 Харків – Ужгород «Сковорода»;
- №79/80 Дніпро – Львів «Січеслав»;
- №91/92 Київ – Львів «Леополіс»;
- №105/106 Київ – Одеса «Чорноморець».
На початку лютого флагманський статус отримав потяг №7/8 Київ – Чернівці отримав флагманський статус та відтепер має назву «Буковина». А в березні потяг Київ – Рахів став флагманським та отримав назву «Гуцульщина».
Фото обкладинки: ютуб-канал Wojciech Cupiał
Киянин Ільдар Батуллін під час повітряної тривоги зробив фотографію Місяця, яку згодом опублікували в американському виданні New York Mirror. Редакція самостійно знайшла його знімок й запропонувала додати фото до своєї добірки.
Про це повідомили у виданні «Віледж».
Фотограф-аматор розповідає, що зйомки під час тривог стали для нього майже звичними. Саме того вечора небо над Києвом було надзвичайно чистим, а фаза Місяця — ідеальною для спостереження та фотографування.
Як зазначив Ільдар, на знімку видно кольорові відтінки місячних морів — червонувато-рожеві, які вказують на наявність оксиду заліза, та сині, що свідчать про наявність оксиду титану.
Крім цього, на світлині можна помітити кілька оптичних явищ: райдужне коло навколо Місяця, спричинене дисперсією світла, а також промені дифракції, які з’явилися через конструктивні особливості ньютонівського телескопа, що використовував фотограф.
Ільдар пояснює, що його астрофотографії дають змогу побачити космічні об’єкти інакше — з атмосферними абераціями та природними деталями поверхні. Для нього такі знімки стали способом медитації і символом свободи.
Читайте також: 17-річна дівчина з Каліфорнії створює прикраси, щоб підтримати Україну через UNITED24
Нагадаємо, що гурт Within Temptation створив документальний фільм про стійкість українців (ВІДЕО).
Фото обкладинки: Ildar Ibatullin/Flickr
28 квітня минає 11 років з дня останнього проукраїнського мітингу в окупованому Донецьку. До цієї дати активісти «Жовтої стрічки» провели нову акцію та розповсюдили по місту символи спротиву.
Про це повідомили в «Жовтій стрічці».
Як зазначають представники руху, 28 квітня 2014 року люди у камуфляжі, озброєні битами, ланцюгами, ножами та вогнепальною зброєю, атакували учасників акції в Донецьку. Тоді 15 осіб отримали важкі травми, ще п’ятеро — зникли безвісти.
До цього дня активісти поширили українську символіку, графіті та листівки по всьому маршруту того мітингу. Символіка з’явилася у парку Донбас-Арена, на проспекті Ілліча, на Критому Ринку, на бульварі Шевченка, на вулиці Артема біля Ворошилівського виконкому та біля пам’ятника Сергію Бубці, а також у десятках інших місць по всьому місту.
Читайте також: З окупації врятували юнака, якому загрожувала мобілізація в армію рф
Нагадаємо, що у містах на Луганщині активісти розповсюдили проукраїнську символіку (ФОТО)
Фото: телеграм-канал «Жовтої стрічки»
У кожного з нас є його винаходи: чому Apple завдячує своєму прориву українцеві
«Я себе вважаю українцем. Ніяк інше!» — казав Любомир Романків, що більшість життя прожив не...
«Я з покоління дітей, які у 2014 році писали листи солдатам, а потім стали ними». Це Дмитро, що у 18 пішов на війну
Йому було дев’ять, коли почалась війна — і саме з нею він дорослішав. Замість футбольних...
Взяли управління у свої руки. Ці українські громади перетворюють біовідходи на добриво
Біовідходи, як-от скошена трава, опале листя й залишки фруктів та овочів часто викидають на звалища...
Які з цих традицій збереглися дотепер? Фольклористка про давні святкування українського Великодня
Уже в неділю українці святкуватимуть Великдень, до якого ми готуємося кілька днів. Зазвичай до четверга...