Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами
donate shotam

Суспільство

PARTNERS IN CRIME: як не вбити кохання спільним бізнесом

Опубліковано

“Ми створили спільний бізнес, а згодом розлучились”, — як часто можна почути подібну історію серед вже колишніх пар, які вирішили створити сімейний бізнес. Ми розпитали у co-owner Plombir event Наталії Чижової, як відкрити власне event-агентство разом з коханим та не вбити ваші відносини. 

Сімейний бізнес або Ідеї, як не вбити кохання

Наталія Чижова, 

co-owner Plombir event — компанія організовує івенти для wix та «Київстар». Вже близько семи років керує компанією разом зі своїм хлопцем.

Як я стала івентором

Під час студентства я жила у провінційному містечку, де у мене було власне модельне агентство. Звідти починалась моя кар’єра івентора — організовувала конкурси краси. А потім переїхала до Києва й влаштувалася на роботу в event-агентство. Тут я виросла від молодшого менеджера до керівника напрямку. Однак разом з кар’єрним ростом отримала емоційне вигорання, тому прийняла рішення покинути індустрію. Але колишніх івенторів не буває…

Пам’ятаю як зараз, майже 8 років тому сиділи в барі з друзями і мій хлопець запропонував разом відкрити компанію. Мені було 23 роки і я навіть не замислювалася над тим, що багато пар розходяться, не подолавши випробування спільною справою. Мої сумніви носили зовсім інший характер: 

Як я, дівчинка з простої сім’ї, без року тиждень в Києві, можу ось так просто зважитися на власний бізнес? Женя, мій partner in crime, сказав тоді фразу, яка з нами й досі в непрості часи: “Головне — не боятись!”

Читайте також: Команда моєї мрії. 6 ефективних порад, як знайти людей для свого бізнесу

Разом з коханим та друзями створили Plombir Event

У нас не було ні серйозної стратегії, ні бізнес-плану, ні коштів. Проте вже 1 лютого 2013 року ми створили Plombir Event. Як нам це вдалося без мільйонних інвестицій? Всі наші витрати складались з сайту та корпоративної пошти. Все решта — професійні навички команди. У нас було чотири розумних голови — я, мій хлопець Женя та наші друзі Оксана та Федір. 

Спершу ми навіть офіс не орендували і самостійно закривали всі проєкти для клієнтів. Минуло пів року після заснування агенції і ми були готові ризикнути: запозичили $100 тис. на наш перший великий проєкт. А вже наприкінці першого року нашої роботи ми мали престижний клієнтський портфель українських та міжнародних компаній – Microsoft, Limagrain, «Альфа-Банк Україна», Billa. 

Наталія Чижова та її історія про сімейний бізнес
Наталія Чижова ділиться своїм досвідом про сімейний бізнес. Фото: facebook.com/natali.chizhova.3

Ми шукали великі тендери за допомогою «холодних» дзвінків, а потім вигравали їх. Дівчата займались продажами, дизайном та акаунт-менеджментом, а хлопці — продуктовим менеджментом, тобто рахували бюджети та реалізовували проєкти. Своє місце під сонцем ми знайшли після кризи 2014-го року. Водночас наші партнери та друзі Федір й Оксана вирішили піти й обрали інший напрямок. А вже навесні 2016-го ми з Женею стали рівноцінними партнерами у бізнесі — 50 на 50. 

Ми окремі особистості, які розвиваються кожен у своєму напрямку

Тонкий розподіл ролей відбувся в нашій парі сам собою. У бізнесі ми ігнорували “статеві ознаки”. Кожен міг висловлювати свою точку зору без маніпуляцій чи образ. А розбіжність думок й “гарячі” переговори ніколи не транслювали до наших відносин, як чоловіка й жінки.

У якийсь момент я поставила собі питання: що дозволяє нам розвиватися в правильному напрямку в обох площинах — роботі та сім’ї? Тоді й дійшла висновку, що нам обом підходить концепція рівності і свободи. Зазвичай у відносинах є сторона, що домінує. Всі ці рольові ігри “мама-син” або “тато-дочка”. Я не психолог, але в загальних рисах це бачиться саме так — хтось керує, хтось підпорядковується.

Ми ж вибрали для себе відносини, де обидва партнери. Дві окремі особистості, які розвиваються кожен у своєму всесвіті, проте мають конкретні точки перетину.

Офіційно ми не одружені й іноді нам все ще ставлять супертактовне питання: “Ну коли вже одружитеся?”. На що я завжди відповідаю: “У нас спільний майже сімейний бізнес 50/50 — це набагато серйозніше, ніж штамп у паспорті”. 

Вдома та на роботі є сфери впливу та зони відповідальності

Під концепцією “рівності і свободи” я маю на увазі відсутність перманентного верховенства. При цьому у нас є узгоджені ролі й зони відповідальності, в яких керує хтось один.

Кожен з нас відповідальний за свою сферу діяльності в Plombir event. Я працюю з командою й клієнтами, а також представляю агенцію на ринку. А Женя — керуючий партнер і відповідає за фінанси, стратегію, генерацію нових ідей для розвитку бізнесу. А разом вирішуємо стратегічні цілі компанії та шляхи їх досягнення.

Сімейний бізнес: Наталія Чижова та команда Plombir Event
Сімейний бізнес: Наталія Чижова та команда Plombir Event. Фото: facebook.com/natali.chizhova.3

Ніхто нікому не належить і нічого не винен — краще це зрозуміти якомога раніше 

У родині схожа історія. Мені дуже пощастило,  Женя — дуже легка людина в побуті. Його ніколи нічого не напружує. З першого дня стосунків він запропонував запросити до нас господиню, щоб нам не потрібно було витрачати час на прибирання в будинку. А коли я перший раз приготувала сніданок — звичайну яєчню з тостами, то викликала цим невимовний захват.

Поза карантином ми знаходимося так мало вдома, що в холодильнику зазвичай навіть немає продуктів. І кайф в тому, що я не відчуваю себе поганою “господинею”. У мене в принципі немає потреби застосовувати це слово до себе.

Коли у пари є сформовані правила гри, які підходять обом партнерам і ні у кого немає зайвих очікувань — жити стає простіше. У якийсь момент зрозуміла, що ніхто нікому не належить і нічого не винен. А все, що відбувається з нами — це особистий вибір кожного. І краще це усвідомити якомога раніше.

Правила спільного та роздільного дозвілля

Взагалі ми дуже різні і це класно. Я — дитя природи, а Женя — шанувальник гаджетів. Я обожнюю збирати гриби і гуляти в лісі, а він жодного разу не відпочивав з наметами. Його захоплюють роботи і технології, мене — замки й блошині ринки. Він слухає попсу, а я люблю рок і збираю вініл. Але особливість в тому, що ми знаємо про пристрасті один одного і не намагаємося захопити партнера насильно.

Є речі, в яких ми сходимося беззастережно: Женя навчив мене кататися на лижах і ми дуже любимо такий зимовий відпочинок. Іноді ми разом вбиваємо зомбі в Playstation. Вдвох любимо подорожувати на автомобілі, їсти смачну їжу і відвідувати хороші ресторани. А ще у нас живуть дві кішки — домашня та офісна.

У нас також є проблеми і це цілком нормально

Я терпіти не можу “ванільні соплі” і нудотні історії успішного успіху. Проблеми є у всіх, питання у нашому ставленні до них. Ось кілька найпоширеніших складнощів, які викликані нашим партнерським веденням бізнесу:

Бізнес не закінчується о 19:00. Іноді доводиться обговорювати робочі питання за сніданком, вечерею та навіть у ліжку перед сном. Часто це викликає обурення одного з нас. Тоді ми чуємо один одного і влаштовуємо “бізнес-тишу”. 

Читайте також: Не малий, а винятковий бізнес: чому масштабування — погана ідея та який варіант кращий для крафтової справи

Сімейні забавки. Коли обидва партнери рівноцінно займаються справами компанії, доводиться вибудовувати комунікацію з командою. Особливо, якщо це невеличкий штат співробітників. Несвідомо працівники можуть приміряти ролі «тата та мами», а самі ставати дітьми. Це погано відобразиться на роботі компанії. 

Сімейний бізнес: Наталія Чижова на виступі в Event Industry Forum
Сімейний бізнес не закінчується о 19:00″: Наталія Чижова на виступі в Event Industry Forum. Фото: facebook.com/natali.chizhova.3

Так кого ж слухати? Іноді трапляється, що я озвучую своє рішення, а у відповідь кажуть: “Але Женя сказав робити інакше. Як нам вчинити?”. Тоді ми наодинці з ним доходимо до спільного рішення й озвучуємо його. При цьому аналізуємо, як одне й те саме питання потрапило до мене й до нього, зважаючи на наші різні сфери впливу. 

Не вбити один одного: як нам це вдалося 

З часом ми сформували головні правила у партнерських відносинах, які допомагають нам під час роботи разом:

  1. Кожен зберігає власну індивідуальність та не розчиняється в іншому. На допомогу приходять окремі кабінети та хобі. 
  2. Чітко визначили зони відповідальності та конкретно донесли це до працівників. Не може бути дві відповідальні особи з одного питання. 
  3. Обрали представника компанії для зовнішніх комунікацій на ринку. Наприклад, лише я спілкуюсь з пресою, виступаю на конференціях і т.д. 
  4. Залишили вирішальне слово у визначеній сфері за партнером. Окремо кожен повинен здобувати власний досвід та бути відповідальним за нього. 
  5. Вкладаємо фінанси спільно, а отже рішення щодо нових інвестицій приймаються також спільно. В проєктах разом окреслюємо ризики, перспективи, готовність до роботи та розмір вкладу.
  6. Поважаємо особистий простір та час партнера. Якщо один хоче на вечірку, а інший — помедитувати, це не причина для сварки. Не проблема заснути у різний час, головне — в одному ліжку.

Суспільство

Як галичанка стала переселенкою і відкрила власну справу (ВІДЕО)

Опубліковано

Вона – переселенка зі Львівщини у донецьке Широкине.

Бо батьки були проти її чоловіка з Донбасу.

Тож молодята поїхали з Бродів і не знали, що їм доведеться пережити.

Наталя з чоловіком помалу облаштували побут у Широкиному.

А згодом змогли відкрити власну СТО та крамницю.

Щойно все наладилося – у Широкине прийшла війна. Подружжя втратило все, що мали.

Довелося тікати в Маріуполь і все починати з нуля.

Читайте також: Захисник Луганського аеропорту створює оригінальні речі з текстилю (ВІДЕО)

Наталія не зневірилась й подалась на грант.

На отримані гроші відкрила спочатку фаст-фуд, а згодом кафе «Італійські паніні».

А зараз вже вона допомагає дівчатам, що переїхали з Волині.

«Я пів року шукала роботу. Скрізь чули, що я говорю українською ми передзвонимо. І так і ніхто не дзвонив. “Наталія Олександрівна зразу сказала – ти будеш в нас працювати. І от вже більше місяця, помаленьку привикається, як рідна сім’я» – Юлія.

Коли прийшов карантин, Наталя вже й оком не змигнула.

Почали з дівчатами ліпити галицькі вареники на замовлення.

Бо цю жінку вже ніщо не здатне налякати.

Читайте такожБізнес завдяки травмі: як танцюристи створили власний бренд спортивного одягу

Нагадаємо, львів’янин шиє речі із залишків виробництва паропланів.

Як ми повідомляли раніше, ООН запустила онлайн-платформу, що безкоштовно навчає підприємництву.

Читати далі

Суспільство

В Одеському художньому музеї відновили пошкоджену картину «Христос і грішниця»

Опубліковано

В Одеському художньому музеї завершилася реставрація великого полотна художника Людвіга Веселовського «Христос і грішниця», пише Культурометр.

Реставратори планували завершити роботи за 1 рік, але в підсумку відновлення тривало три роки.

Картина до реставрації

Художник Веселовський Людвіг Романович (1851-1892) – польський живописець.

Читайте також: Київська майстриня виготовляє ексклюзивні квіткові інсталяції з полімерної глини (ВІДЕО)

У 1879 році за картину «Христос і грішниця» від Академії мистецтв отримав велику золоту медаль і звання художника 1-го ступеня.

Читайте також: Як українська мисткиня Ольга Кульчицька підкорила світ своїм талантом (ВІДЕО)

Нагадаємо, у Сінгапурі відкрилась онлайн-виставка українського митця Романа Мініна.

Усі фото: culturemeter.od.ua.

Читати далі

Суспільство

Київська майстриня виготовляє ексклюзивні квіткові інсталяції з полімерної глини (ВІДЕО)

Опубліковано

Ні, вони не живі – це квіти з холодного фарфору.

Весна ніяк не розпочнеться, а у вас кульбабки на підвіконні!

Майстриня з Києва робить інсталяції з полімерної глини.

Вікторія Мищенко виліплює вручну кожну пелюстку.

Кульбабки, проліски чи навіть букет нарцисів!

Читайте такожПро мерів, комуналку та безхатченків. Як книга «У міста є я!» допоможе дітям стати відповідальними мешканцями

Всі інсталяції ексклюзивні й робляться на замовлення.

Найчастіше люди купують квіти на подарунки до свят.

Одна така квіточка коштує 130 гривень. А літня композиція 800 гривень.

Не вистачає барв і яскравості?

Квіти пані Вікторії прикрасять ваш простір.

Нагадаємо, у волинському виші вчитимуть майстрів із обробки бурштину.

Також з’явилося відео про керамічний «Флорамік-парк» у Слов’янську.

Як ми писали раніше, майстер з Волині встановив два світові рекорди.

Читати далі