Суспільство
Штутгартський музей «дерусифікував» українську художницю Олександру Екстер
Штутгартський музей Staatsgalerie оновив інформацію про українську художницю-авангардистку Олександру Екстер, прибравши підпис про «російську мисткиню».
Про це пише Esthete з посиланням на кураторку Анну Ветцлер-Манюк, яка працює в Staatsgalerie.
Зазначається, що у постійній експозиції музею Staatsgalerie українське мистецтво представлене двома скульптурами Олександра Архипенка та роботою Олександри Екстер «Іспанський мандрівник». Проте донедавна у музейних текстах Екстер вказувалася як російська художниця.
Напередодні на сайті Staatsgalerie інформацію про Олександру Екстер оновили, забрали визначення «російська художниця» і додали біографію з її життя у Києві, якої раніше не було.
«Історія почалась ще півроку тому, коли я готувала матеріал для лекції Klassische Moderne в Staatsgalerie Stuttgart. Для українців, українською мовою. Тоді я зауважила, що на сайті Олександра Екстер представлена, як “російська художниця” і немає жодної згадки про Україну», – розповіла Анна Ветцлер-Манюк в коментарі УП.
Читайте також: Олександра Екстер? Хіба це не російська художниця? Час дізнатися більше про амазонку українського авангарду (ТЕСТ)
Анна звернулася до музею з електронним листом і незабаром отримала відповідь. Зі Staatsgalerie писали, що «планують наступний апдейт найближчим часом».
«І скинули мені новий текст, в якому вже було згадано, що Екстер жила, навчалась і працювала в Києві. Оновлена інформація з’явилась в березні», – додає вона.
За словами Ветцлер-Манюк, Staatsgalerie – єдина відома їй галерея міста, в якій представлене українське мистецтво. Попри це кураторка докладає максимум зусиль, аби інформація про походження митців перевірялася в усіх музеях регіону.
«Це надважливо. По-перше, це величезний пласт нашої історії, яка була зручно переписана імперськими фантастами на їхню користь. Через це світ не має уяви про українське мистецтво. Плюс звідси ми маємо насаджений певним людям “комплекс меншовартості”, твердження про “молодшого брата” і ще гору різних немудрих наративів. Це обв’язково потрібно виправляти», – додає кураторка музею.
Нагадаємо, міський музей Амстердама, відомий як Стеделек-музей, визнав Казимира Малевича українським художником. До цього його називали російським митцем.
Фото: з відкритих джерел.
Суспільство
- Консультування;
- Короткотермінове проживання;
- Денний догляд дітей з інвалідністю;
- Представництво інтересів;
- Соціальну адаптацію;
- Кризове екстрене втручання;
- Соціальну інтеграцію та реінтеграцію;
- Соціальний супровід родин, у яких виховуються діти-сироти та діти позбавлені батьківського піклування.
Суспільство
- «Я бачу, вас цікавить пітьма» Ілларіона Павлюка
- «Стіни в моїй голові. Жити з тривожністю і депресією» Володимира Станчишина
- «Для стосунків потрібні двоє» Володимира Станчишина
- «Танці з кістками» Андрія Сем’янківа
- «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка» Тімоті Снайдера
Суспільство
- вул. Академіка Гнатюка, 20;
- вул. Під Дубом, 2-А
- вул. С. Бандери, 15;
- вул. С. Бандери, 24;
- вул. С. Бандери, 32;
- вул. Ф. Ліста, 1;
- пл. Є. Маланюка – вул.М. Скорика, 17;
- вул. Стрийська, 38;
- пл. Є. Петрушевича, 3;
- просп. Т. Шевченка, 2;
- просп. Т. Шевченка, 15;
- вул. І. Виговського, 34;
- вул. Т. Шевченка, 25
- вул. Жасминова, 5-Б
- вул. К. Левицького, 67;
- вул. Пекарська, 7;
- вул.І .Мечникова, 8;
- вул. Зелена, 281-А
- вул. Луганська, 18;
- вул. В.Навроцького, 23:
- вул.Стрийська, 45-А;
- просп. Червоної Калини, 2-А;
- просп. Червоної Калини, 36;
- просп. Червоної Калини, 66;
- вул. Володимира Великого, 10;
- вул. С.Єфремова, 37
- вул. Генерала Чупринки, 85;
- вул. Київська, 10;
- вул. Наукова, 2-Б;
- вул.Т. Масарика, 2;
- вул. Ю. Федьковича, 6;
- вул. В. Липинського, 11;
- просп. В. Чорновола, 95;
- просп. В. Чорновола – вул. Торф’яна.
- вул. Миколайчука, 9;
- вул. П.Орлика, 4;
- вул. Реміснича, 16-Г;
- вул. Б.Хмельницького, 271;
- вул. Т. Шевченка, 120
- смт. Брюховичі, вул. В.Івасюка, 74.