Зараз ви читатимете статтю ШоТам з проєкту про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.
«Усе своє життя я присвятила боротьбі за права людей з інвалідністю», — каже голова громадської організації «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» Надія Поламарчук.
Раніше в Богородчанській громаді на Франківщині дорослі та діти з інвалідністю, які потребували реабілітації, їздили для цього в обласний центр. Так було до минулої весни, поки Надія не відкрила в селищі Богородчани безкоштовний реабілітаційний центр із сучасним обладнанням і фахівцями.
Для ШоТам жінка розповіла, навіщо в малих громадах потрібні такі центри.
Для Надії дуже важливо допомагати людям з інвалідністю, адже вона й сама має порушення опорно-рухового апарату через поліомієліт, яким перехворіла в дитинстві.
Надія Поламарчук (на передньому плані) на одному з заходів для людей з інвалідністю. Фото надала Надія Поламарчук
«Я не ходила в садок — відвідувала спецшколу, а потім мама домовилася, щоб мене привозили в звичайну. Ми жили у Львові, а потім батькам порадили відвезти мене на лікування до Слов’янського курорту. Тоді мені стало краще, і я почала ходити за допомогою ортезів», — каже Надія.
У 2021 році Надія Поламарчук отримала звання «Почесний громадянин Краматорська» та нагрудний знак за вклад у безбар’єрність міста та допомогу людям з інвалідністю.
Надія Поламарчук отримує почесну нагороду від мера Краматорська. Фото з соцмереж Надії Поламарчук
Жінка організовувала в Краматорську конкурси краси для людей з інвалідністю, заснувала й очолювала інклюзивне підприємство, створювала соціальні таксі, а також допомагала людям з інвалідністю проходити реабілітацію на місцевих курортах.
У 2014, коли почалася війна, Надія та її організація допомогли евакуюватися з Донеччини до Одеси понад трьом тисячам людей з інвалідністю.
А з початком повномасштабної війни у 2022 році організація «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» та центр реабілітації «Донбас» евакуювалися з Краматорська та шукали собі нове місце для роботи.
Відвідувачі Центру реабілітації «Донбас» біля будівлі закладу в Краматорську. Фото з соцмереж Світлани Фоміної
З нової сторінки на Прикарпатті
Після довгих пошуків вони потрапили до Івано-Франківська, де міська влада виділила приміщення для роботи. Тут зробили ремонт і розпочали роботу в оновленому закладі «Донбас-Прикарпаття». Сюди на реабілітацію привозили своїх дітей жителі не лише міста, але й громад з області.
Багато відвідувачів було з Богородчанської громади, а ще їхня місцева влада запросила громадську організацію приїжджати в Богородчани, аби допомагати людям з реабілітацією в самому селищі. Згодом для фахівців виділили автобус, щоб вони щодня приїжджали в громаду, а також приміщення з пандусами та доступними санвузлами, де вони приймали відвідувачів.
Надія Поламарчук і Світлана Фоміна в приміщенні, яке їм виділили для роботи в Івано-Франківську. Фото з соцмереж Світлани Фоміної
«Щодня наша команда виїжджала в громаду, де робила людям лікувальні масажі та займалася з ними оздоровчою фізкультурою. Приїжджали педіатр, фізіотерапевт та ортопед, які оглядали людей та призначали їм процедури», — каже Світлана Фоміна.
Фахівці проводять огляд жителів Богородчанської громади. Фото з соцмереж Світлани Фоміної
Однією з тих, хто хотів, аби і в Богородчанській громаді був свій центр реабілітації, була Людмила Вакалюк. Вона очолює місцеву громадську організацію «Світла Надія», яка об’єднує матерів дітей з інвалідністю. А ще жінка виховує доньку, в якої дитячий церебральний параліч. Раніше Людмила возила доньку на реабілітацію до Івано-Франківська в центр «Донбас-Прикарпаття».
«Ми живемо в Богородчанах, тому проходити реабілітацію на місці зручно через економію часу та коштів. А ще донька навчалася в школі, тому відвідувала уроки та отримувала реабілітаційні послуги, в нас не було пропусків чи накладок», — каже Людмила.
Донька Людмили Вакалюк під час реабілітаційних занять у Богородчанах. Фото з соцмереж організації «Світла Надія»
Після відкриття реабілітаційного центру в Богородчанах Людмила з донькою приходили на фізичну реабілітацію, масажі, лікувальну фізкультуру та ерготерапію. «Після кожного курсу реабілітації я бачу покращення стану доньки, тому обов’язково будемо відвідувати заняття з осені», — каже Людмила Вакалюк.
Міжнародні донори виділили сучасне обладнання для реабілітації
Обладнання для реабілітаційного центру надав Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зокрема, тренажер для відновлення верхніх кінцівок і медичні сходи та бруси для тих, хто знову вчиться ходити. Також медичне ліжко з функцією відкидання, аби було зручно пересаджувати пацієнтів, велотренажер для розминки м’язів та реабілітаційний стіл, який використовують на заняттях з відновлення моторики пальців.
Надія Поламарчук ділиться, що без міжнародних донорів було б дуже складно:
«Якби не Проєкт USAID “ГОВЕРЛА”, то в нас просто б нічого не вийшло на новому місці, адже він забезпечив нас усім необхідним обладнанням і препаратами для роботи».
А Світлана Фоміна каже, що Проєкт USAID «ГОВЕРЛА» допоміг фахівцям відвідати громади Львівської та Закарпатської області та розповісти про його послуги. Завдяки цій промоції нині центр відвідує понад 200 людей з інвалідністю.
Реабілітація дітей з інвалідністю за допомогою сучасного обладнання. Фото з соцмереж Світлани Фоміної
«Завдяки цьому люди з інших громад дізналися про нас і приїжджали на безкоштовну реабілітацію. А зараз на черзі до нашого центру перебувають 204 людини, серед яких найбільше дітей», — розповідає жінка.
Огляд жителів Богородчан за допомогою сучасного обладнання. Фото з соцмереж Світлани Фоміної
«Хочемо зробити доступними більше міст»
Надія Поламарчук ділиться, що її місія — дбати про людей з інвалідністю та забезпечувати для них відповідні умови, де б вона не була. Тому нещодавно організація «Жінки та діти з інвалідністю Північного Донбасу» відкрила ще один центр реабілітації в Угринові, що поблизу Івано-Франківська.
А також додає, що робота організації зараз дуже актуальна, адже з фронту повертаються багато поранених захисників та захисниць.
«Ми прагнемо підтримувати ветеранів, поліпшувати інклюзію та працювати на здоров’я нації, бо багатьом зараз потрібна фізична та психологічна допомога», — каже Світлана.
Світлана Фоміна та Надія Поламарчук у реабілітаційному центрі в Богородчанах. Фото надала Світлана Фоміна
Нещодавно жінка їздила на кріслі колісному з мером Івано-Франківська Русланом Марцінківим, аби перевірити інфраструктуру міста на доступність для людей з інвалідністю.
Надія Поломарчук поруч з міським головою Івано-Франківська. Фото надала Світлана Фоміна
«Хочемо зробити міста доступними, щоб люди, які повертаються з фронту, не відчували бар’єрів для себе. Щоб у всіх був доступ до освіти, медицини, громадських об’єктів, і щоб люди з інвалідністю без проблем могли потрапити туди, куди їм потрібно», — підсумовує Надія Поламарчук.
На Takflix вийшов документальний фільм «Рік тигра», де розповідається про Харків під час початку повномасштабної війни.Події розвиваються у 2022 році, який є роком тигра.
Олександр, головний герой, мешкає на Північній Салтівці та вирішує залишитися там після початку повномасштабної війни. З 700 жителів його будинку на місці залишилося тільки шестеро сусідів і їхні домашні улюбленці.
Російські обстріли двічі зруйнували квартиру Олександра, але він зберігає лише одну річ — свою камеру, за допомогою якої документує життя на Північній Салтівці та свої будні.
Переглянути документальну стрічку можна за посиланням.
Нагадаємо, раніше ми писали, як українці зупиняють показ російської пропаганди за кордоном.
У селах Стрижавка та Мізяківські Хутори у Вінницькій області відкрилися дві відновлені школи, в яких навчатимуться понад 700 учнів.
Про це повідомляє Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури.
Міністерство відновлення повідомило, що в селах Стрижавка та Мізяківські Хутори завершено проєкти з ремонту шкіл вартістю 380 тис. і 205 тис. євро. Ці проєкти реалізовані в межах «Програми з відновлення України», ініційованої Європейським Союзом та Європейським інвестиційним банком, і спрямовані на відбудову соціальної інфраструктури.
Ремонт включав покращення ізоляції стін і дахів, заміну старих вікон та дверей на енергоефективні. Завдяки модернізації школи зменшать викиди CO2 до 30% та скоротять споживання тепла на 15% щорічно.
У регіоні наразі реалізують 7 проєктів, серед яких 4 школи, 2 об’єкти критичної інфраструктури та адміністративна будівля. Два проєкти вже завершено, інші ще будуються.
Незабаром буде оголошено «Програму відновлення України ІІІ», в межах якої громади зможуть подавати заявки на реконструкцію у сферах освіти, охорони здоров’я, теплопостачання та водопостачання.
Нагадаємо, на Миколаївщині відновлять школу, зруйновану російським авіаударом.
Фото: Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури
Олег Мудрак із позивним «Сухарь» народився і виріс у Києві. Війна почалася для Олега у 2014 році: з початку АТО він став добровольцем та пішов на фронт.
З роками Олег Мудрак був командиром взводу, роти, згодом — командиром 1-го батальйону окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Герой України боронив Маріуполь та Азовсталь, був учасником Широкинської операції, боїв на Світлодарській дузі, боїв за Дебальцеве та багатьох інших операцій.
«У травні 2022 року за наказом разом з побратимами вийшов у «почесний полон» до росіян, пережив полон в Оленівці та численні катування. Повернувся під час великого обміну у вересні 2022 року дуже виснаженим та схудлим на понад 40 кг. Від отриманих поранень і тортур серце Олега зупинилось на 36-му році життя вранці 21 лютого 2023 року. Його прах був розвіяний побратимами над Дніпром», — повідомили у міськраді.
Фото: Олег Богачук
Нагадаємо, у Києві на честь героїв-захисників перейменують ще 7 вулиць та провулків.
Коментарі