Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Що робити з нашестям медуз в Азовському морі? Відповідь мають екологи

Опубліковано

Через зміну кліматичних умов Азовське море заполонили медузи. У мережі з’являється все більше відео від туристів, які розповідають, що відпочивати біля моря майже неможливо. У деяких місцях медуз вже вивозять тракторами, або використовують проти них бар’єрні мережі. 

Вчені з Інституту рибного господарства та екології моря розповіли, чому в останні роки медузи завойовують Азовське море та що можна з ними робити.

Чим небезпечні медузи?

В останні роки дуже загострилась проблема катастрофічного збільшення медуз у Чорному та Азовському морях, що є особливо неприємно у прибережжі біля пляжів. Як розповідають вчені, медузи в Азовському морі, представлені двома видами – корнерот та аурелія, або ушаста медуза. Влітку найбільшою за чисельністю у прибережжі є медуза-корнерот, бо аурелія полюбляє більш прохолодну воду. Саме корнетони мають жовті клітини на щупальцях, які спрямовані на те, щоб зловити здобич. І саме ці щупальця можуть викликати невеликі опіки шкіри та подразнення у людини.

Крім прямої шкоди здоров’ю людини через опіки щупалець та органічного забруднення водойми, медузи ще й виступають потужними конкурентами цінних промислових риб, які, як і медузи, споживають планктон. Більш того, медузи здатні навіть на пряме знищення дрібних личинок та ікри пелагічних риб. Також було з’ясовано, що наявність великих популяцій аурелії у водах Північної Європи призводило до глибоких патологічних змін органів дихання місцевих популяцій риб. Так, будь-які тварини розповсюджуються тоді, коли з’являється сприятлива для них екологічна ніша, але ось масове сусідство медуз виявилось доволі неприємною новиною для людини.

Читайте також: Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село

Лікарі медичної платформи INgenius розповідають про основні ознаки опіку медузи: печіння та поколювання, свербіж, набряки, червоні, коричневі або пурпурні сліди на шкірі. При опіку варто одразу вийти з води, заспокоїтись та уникнути активних навантажень. Укус медузи неприємний, проте зазвичай не потребує медичної допомоги. Полегшити свій стан можна самостійно: промийте ділянку ураження оцтом (р-н оцтової к-ти 5%) не менше 30 секунд, обережно вийміть видимі жала пінцетом, занурьте вжалену частину тіла в гарячу воду (але не окріп). Посидіть так 20-45 хвилин і стане краще. Для зменшення алергічних проявів можете прийняти таблетовані антигістамінні препарати.

Чого не можна робити з місцем опіку:

  • чухати і дряпати;
  • промивати морською чи прісною холодною водою, сечею;
  • мочити спиртом;
  • розтирати рушником;
  • накладати тісні пов’язки.

Чому медуз в Азовському морі стало так багато саме в останні роки?

Екологи називають кілька причич. По-перше, поширення медуз в Азовському морі пов’язане зі збільшенням чисельності цих тварин у Чорному морі в останні роки та, відповідно, більш масовим їх потраплянням до Азовського моря через Керченську протоку навесні. По-друге, велику роль тут грає поступове наближення солоності Азовського моря до солоності Чорного моря (через зміни у водному балансі Азовського басейну), доволі теплі зими, що може сприяти успішній зимівлі навіть теплолюбних медуз, а також масова присутність планктону, який є кормом для медуз.

Саме тому людина не може вплинути на зменшення нашестя медуз. Науковці кажуть, що більш перспективним є якнайшвидше навчитись жити біля Азовського моря “за епохи медуз”, ніж шукати радикальні шляхи, як взагалі їх позбутись. 

Що робити з медузами в Азовському морі?

Щоб захистити пляжі від медуз, вчені пропонують створити екваторії біля піщаних пляжів. Кожна база відпочинку могла б таке реалізувати та значною мірою зменшити проблему медуз. Тож треба зрозуміти, що збереження здоров’я людей, усунення незручностей та негативних емоцій є дуже важливим, та подолання проблеми сусідства медуз зробить відпочинок біля Азовського моря більш приємним та привабливим. Вчені кажуть, що у світі вже накопичений чималий досвід створення таких споруд, і для Азовського моря також буде знайдено оптимальні інженерні рішення.

Фото: depo.ua

Втім, у селищі Лазурне на Херсонщині після встановлення огорожі накопичувалися водорості й медузи гинули. Внаслідок чого з’явився неприємний запах на пляжі. Вчені кажуть, що бар’єрні системи мають враховувати місцеві екологічні умови для запобігання загибелі тварин та накопиченню забруднень біологічного походження. Але якщо вже забруднення відбулось, вихід тільки один – прибрати та утилізувати загиблих тварин.

Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

У Інституті також переконані, що медузи, які захопили наші моря, варто використовувати за прикладом Китаю – в кулінарії та народній медицині. Фібрілін, отриманий з медуз, застосовують як тонізуючий засіб для волос, а також у якості компонента, що запобігає старінню шкіри. Його також використовують для лікування опіків. Токсин, виділений з медуз, застосовують для лікування нервово-м’язових порушень.

Суспільство

У Львові відреставрують палац 16 століття за 30 млн гривень

Опубліковано

Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.

Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.

фото: Львівський історичний музей.

Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.

У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.

Читати також: Захисник отримав біонічний протез у Львові: фото

Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.

У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.

Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.

Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.

Фото: Львівський історичний музей.

Читати далі

Суспільство

У столиці модернізують Оболонський острів: фото

Опубліковано

Комунальники продовжують облаштовувати Оболонський острів, де наразі встановлюють лавочки та прокладають дерев’яні трапи.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

Фото: КМДА.

Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.

Фото: КМДА.

Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.

Читати також: У Києві облаштували новий безбар’єрний наземний пішохідний перехід: фото

У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.

Фото: КМДА.

Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.

Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.

Фото: КМДА.

Читати далі

Суспільство

КАІ чи НАУ? Авіаційний університет випустив кавер на пісню репера bbno$ «It boy»: відео

Опубліковано

В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.

Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.

фото: НАУ

Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ. 

фото: НАУ

«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.

Читати також: Вступна кампанія 2024: майже 400 тисяч заяв подано майбутніми бакалаврами

фото: НАУ

Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті

Хто працював над кліпом

  • Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
  • Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Текст пісні: Олег Прозоров;
  • Виконавець: Олег Прозоров;
  • Оператор: Олександр Левченко;
  • Помічник оператора: Артем Дулько;
  • Режисер: Олег Прозоров;
  • Актор: Євген Лисак;
  • Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
  • Звукорежисер: Максим Кушнір.

Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.

Фото: НАУ.

Читати далі