Суспільство
Що робити з нашестям медуз в Азовському морі? Відповідь мають екологи
Через зміну кліматичних умов Азовське море заполонили медузи. У мережі з’являється все більше відео від туристів, які розповідають, що відпочивати біля моря майже неможливо. У деяких місцях медуз вже вивозять тракторами, або використовують проти них бар’єрні мережі.
Вчені з Інституту рибного господарства та екології моря розповіли, чому в останні роки медузи завойовують Азовське море та що можна з ними робити.
Чим небезпечні медузи?
В останні роки дуже загострилась проблема катастрофічного збільшення медуз у Чорному та Азовському морях, що є особливо неприємно у прибережжі біля пляжів. Як розповідають вчені, медузи в Азовському морі, представлені двома видами – корнерот та аурелія, або ушаста медуза. Влітку найбільшою за чисельністю у прибережжі є медуза-корнерот, бо аурелія полюбляє більш прохолодну воду. Саме корнетони мають жовті клітини на щупальцях, які спрямовані на те, щоб зловити здобич. І саме ці щупальця можуть викликати невеликі опіки шкіри та подразнення у людини.
Крім прямої шкоди здоров’ю людини через опіки щупалець та органічного забруднення водойми, медузи ще й виступають потужними конкурентами цінних промислових риб, які, як і медузи, споживають планктон. Більш того, медузи здатні навіть на пряме знищення дрібних личинок та ікри пелагічних риб. Також було з’ясовано, що наявність великих популяцій аурелії у водах Північної Європи призводило до глибоких патологічних змін органів дихання місцевих популяцій риб. Так, будь-які тварини розповсюджуються тоді, коли з’являється сприятлива для них екологічна ніша, але ось масове сусідство медуз виявилось доволі неприємною новиною для людини.
Читайте також: Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село
Лікарі медичної платформи INgenius розповідають про основні ознаки опіку медузи: печіння та поколювання, свербіж, набряки, червоні, коричневі або пурпурні сліди на шкірі. При опіку варто одразу вийти з води, заспокоїтись та уникнути активних навантажень. Укус медузи неприємний, проте зазвичай не потребує медичної допомоги. Полегшити свій стан можна самостійно: промийте ділянку ураження оцтом (р-н оцтової к-ти 5%) не менше 30 секунд, обережно вийміть видимі жала пінцетом, занурьте вжалену частину тіла в гарячу воду (але не окріп). Посидіть так 20-45 хвилин і стане краще. Для зменшення алергічних проявів можете прийняти таблетовані антигістамінні препарати.
Чого не можна робити з місцем опіку:
- чухати і дряпати;
- промивати морською чи прісною холодною водою, сечею;
- мочити спиртом;
- розтирати рушником;
- накладати тісні пов’язки.
Чому медуз в Азовському морі стало так багато саме в останні роки?
Екологи називають кілька причич. По-перше, поширення медуз в Азовському морі пов’язане зі збільшенням чисельності цих тварин у Чорному морі в останні роки та, відповідно, більш масовим їх потраплянням до Азовського моря через Керченську протоку навесні. По-друге, велику роль тут грає поступове наближення солоності Азовського моря до солоності Чорного моря (через зміни у водному балансі Азовського басейну), доволі теплі зими, що може сприяти успішній зимівлі навіть теплолюбних медуз, а також масова присутність планктону, який є кормом для медуз.
Саме тому людина не може вплинути на зменшення нашестя медуз. Науковці кажуть, що більш перспективним є якнайшвидше навчитись жити біля Азовського моря “за епохи медуз”, ніж шукати радикальні шляхи, як взагалі їх позбутись.
Що робити з медузами в Азовському морі?
Щоб захистити пляжі від медуз, вчені пропонують створити екваторії біля піщаних пляжів. Кожна база відпочинку могла б таке реалізувати та значною мірою зменшити проблему медуз. Тож треба зрозуміти, що збереження здоров’я людей, усунення незручностей та негативних емоцій є дуже важливим, та подолання проблеми сусідства медуз зробить відпочинок біля Азовського моря більш приємним та привабливим. Вчені кажуть, що у світі вже накопичений чималий досвід створення таких споруд, і для Азовського моря також буде знайдено оптимальні інженерні рішення.
Втім, у селищі Лазурне на Херсонщині після встановлення огорожі накопичувалися водорості й медузи гинули. Внаслідок чого з’явився неприємний запах на пляжі. Вчені кажуть, що бар’єрні системи мають враховувати місцеві екологічні умови для запобігання загибелі тварин та накопиченню забруднень біологічного походження. Але якщо вже забруднення відбулось, вихід тільки один – прибрати та утилізувати загиблих тварин.
Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів
У Інституті також переконані, що медузи, які захопили наші моря, варто використовувати за прикладом Китаю – в кулінарії та народній медицині. Фібрілін, отриманий з медуз, застосовують як тонізуючий засіб для волос, а також у якості компонента, що запобігає старінню шкіри. Його також використовують для лікування опіків. Токсин, виділений з медуз, застосовують для лікування нервово-м’язових порушень.
Суспільство
В Україні оголосили конкурс «Вакциновані й відкриті».
Про це повідомили у пресслужбі ЮНІСЕФ.
Конкурс проводять Міністерство охорони здоров’я спільно з Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ) в Україні та магазином гаджетів та аксесуарів «Цитрус».
Школи можуть виграти цінні подарунки, якщо принаймні 80% їхнього колективу повністю вакциновані від COVID-19:
- 3 суперпризи: набори з 10 комп’ютерів, 10 гарнітур та 10 роутерів для кожної школи-переможниці.
- 15 мініпризів: набори з 10 гарнітур і роутера для кожної школи-переможниці.
Як взяти участь у конкурсі?
Для участі в конкурсі, будь-якому представнику школи потрібно зареєструвати школу онлайн за посиланням.
Читайте також: Озеленення замість бетону. Євгенія Кулеба про те, як створити сквер у великому місті
Анкети прийматимуться до 23:59 29 вересня.Церемонія визначення переможців, оголошення результатів конкурсу відбудеться 3 жовтня 2021 і буде приурочена до Дня вчителя.
Вакцинація освітян від COVID-19 почалася у квітні серед тих, хто був залучений до проведення ЗНО-2021, а у травні — всіх охочих працівників сфери освіти.
Наразі лише 35% освітян отримали перше щеплення від COVID-19. Це означає, що більшість шкіл та інших закладів освіти будуть змушені закритися з початком нової хвилі пандемії.
Для того, щоб заохотити освітян вакцинуватися та захистити себе від COVID-19, стартує конкурс не просто для вакцинованих осіб, а для цілих колективів.
Читайте також: Як ШоТам допомагає підприємцям-початківцям вести бізнес (ВІДЕО)
Усі учасники конкурсу отримають сертифікати про участь, а також гарантовані призи за публікацію про конкурс у своїх соціальних мережах під хештегами #ВакцинованіВідкриті.
Детальні умови участі та реєстрація в конкурсі тут.
Заплановано розширення аудиторії конкурсу, тож стежте за новинами на інформаційних сторінках організаторів. Якщо ви готові долучитися до призового фонду, напишіть нам mmelkova@unicef.org.
Конкурс відбувається за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID).
Довідка
Вакцинація від COVID-19 — безпечний та ефективний спосіб захиститися від важкого перебігу COVID-19 та госпіталізації. Контактуючи з великою кількістю людей щодня, освітяни мають підвищений ризик заразитися COVID-19. Саме тому всі заклади освіти можуть організувати щеплення охочих працівників, запросивши мобільну бригаду з імунізації. Окрім того, освітяни можуть вакцинуватися у найближчому пункті чи центрі масової вакцинації.
Відповіді експертів на запитання освітян про щеплення доступні у збірці Міністерства охорони здоров’я та Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) в Україні за посиланням.
Із докладним алгоритмом запису освітян на вакцинацію від COVID-19 можна ознайомитися за посиланням.
Нагадаємо, у містечку на Львівщині досягли колективного імунітету, провакцинувавши 66% населення від COVID-19.
Також українські COVID-сертифікати в «Дії» пройшли технічне оцінювання в Євросоюзі.
Як ми повідомляли раніше, у Харкові відкрили лабораторію із виробництва тест-систем на коронавірус.
Головне фото: nus.org.ua.
Суспільство
На Миколаївщині на трасі М-14 почавя ремонт шляхопроводу, збудованого 46 років тому.
Про це повідомили у пресслужбі Укравтодору у фейсбуці.
Капітальний ремонт мосту стартував поблизу села Весняне, котрий є складовою частиною траси М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ.
Міст, завдовжки 89,44 м. був побудований у 1975 році. Він є частиною транспортної розв’язки «лист конюшини», що сполучає дороги М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ та Т-15-06 Миколаїв – Доманівка – Берізки.
Підрядник виконує фрезерування старого покриття та демонтаж бар’єрного огородження, тротуарних плит на шляхопроводі.
Читайте також: Дорогоцінний пластик. Історія одеської майстерні, де створюють унікальні речі зі сміття
На час ремонту міст та транспортна розв’язка закриті для проїзду транспорту. Рух автівок здійснюється в два боки лівою смугою руху траси М-14.
Відновлення шляхопроводу виконується у рамках капітального ремонту під‘їзного шляху до міста Миколаєва на ділянці траси М-14 ( 126+000 – км 129+122). Підрядна організація: ТОВ «ЄДБК».
Нагадаємо, на Тернопільщині відкрили рух відбудованим мостом через річку Сирет.
Як ми повідомляли раніше, у Дніпрі на Монастирський острів побудують міст-бульвар.
Усі фото: facebook.com/Ukravtodor.Gov.Ua.
Суспільство
У п’яти престижних кінотеатрах столиці Китаю упродовж 22-30 вересня відбудуться «Дні українського кіно».
Про це повідомили у пресслужбі Посольства України в Китаї.
Захід організований ХІ Пекінським міжнародним кінофестивалем за підтримки Держпідприємства «Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка» та Національного центру Довженка.
Читайте також: 5 найдавніших козацьких храмів України, де й досі зберігся дух Запорізької Січі
У програмі покажуть визнані шедеври українського поетичного кіно:
- «Тіні забутих предків» (реж. Сергій Параджанов),
- «Камінний хрест» (реж. Леонід Осика),
- «Вечір на Івана Купала»,
- «Білий птах з чорною ознакою» (реж. Юрій Іллєнко).
Зазначається, що квитки на кіносеанси можна придбати на сторінці ХІ Пекінського міжнародного кінофестивалю у міні-програмі «Маоянь дяньїн янчу» (猫眼电影演出) мобільного додатку WeChat.
Нагадаємо, фільм про українських художників Аду Рибачук та Володимира Мельниченка з’явився онлайн.
Як ми повідомляли раніше, у Карпатах завершилися зйомки українсько-польської кінокартини «Заморожене добро».
Головне фото: 5.ua.