Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Що робити з нашестям медуз в Азовському морі? Відповідь мають екологи

Опубліковано

Через зміну кліматичних умов Азовське море заполонили медузи. У мережі з’являється все більше відео від туристів, які розповідають, що відпочивати біля моря майже неможливо. У деяких місцях медуз вже вивозять тракторами, або використовують проти них бар’єрні мережі. 

Вчені з Інституту рибного господарства та екології моря розповіли, чому в останні роки медузи завойовують Азовське море та що можна з ними робити.

Чим небезпечні медузи?

В останні роки дуже загострилась проблема катастрофічного збільшення медуз у Чорному та Азовському морях, що є особливо неприємно у прибережжі біля пляжів. Як розповідають вчені, медузи в Азовському морі, представлені двома видами – корнерот та аурелія, або ушаста медуза. Влітку найбільшою за чисельністю у прибережжі є медуза-корнерот, бо аурелія полюбляє більш прохолодну воду. Саме корнетони мають жовті клітини на щупальцях, які спрямовані на те, щоб зловити здобич. І саме ці щупальця можуть викликати невеликі опіки шкіри та подразнення у людини.

Крім прямої шкоди здоров’ю людини через опіки щупалець та органічного забруднення водойми, медузи ще й виступають потужними конкурентами цінних промислових риб, які, як і медузи, споживають планктон. Більш того, медузи здатні навіть на пряме знищення дрібних личинок та ікри пелагічних риб. Також було з’ясовано, що наявність великих популяцій аурелії у водах Північної Європи призводило до глибоких патологічних змін органів дихання місцевих популяцій риб. Так, будь-які тварини розповсюджуються тоді, коли з’являється сприятлива для них екологічна ніша, але ось масове сусідство медуз виявилось доволі неприємною новиною для людини.

Читайте також: Навчила верховинців сортувати сміття. Як завдяки Яніні Лучейко очищується карпатське село

Лікарі медичної платформи INgenius розповідають про основні ознаки опіку медузи: печіння та поколювання, свербіж, набряки, червоні, коричневі або пурпурні сліди на шкірі. При опіку варто одразу вийти з води, заспокоїтись та уникнути активних навантажень. Укус медузи неприємний, проте зазвичай не потребує медичної допомоги. Полегшити свій стан можна самостійно: промийте ділянку ураження оцтом (р-н оцтової к-ти 5%) не менше 30 секунд, обережно вийміть видимі жала пінцетом, занурьте вжалену частину тіла в гарячу воду (але не окріп). Посидіть так 20-45 хвилин і стане краще. Для зменшення алергічних проявів можете прийняти таблетовані антигістамінні препарати.

Чого не можна робити з місцем опіку:

  • чухати і дряпати;
  • промивати морською чи прісною холодною водою, сечею;
  • мочити спиртом;
  • розтирати рушником;
  • накладати тісні пов’язки.

Чому медуз в Азовському морі стало так багато саме в останні роки?

Екологи називають кілька причич. По-перше, поширення медуз в Азовському морі пов’язане зі збільшенням чисельності цих тварин у Чорному морі в останні роки та, відповідно, більш масовим їх потраплянням до Азовського моря через Керченську протоку навесні. По-друге, велику роль тут грає поступове наближення солоності Азовського моря до солоності Чорного моря (через зміни у водному балансі Азовського басейну), доволі теплі зими, що може сприяти успішній зимівлі навіть теплолюбних медуз, а також масова присутність планктону, який є кормом для медуз.

Саме тому людина не може вплинути на зменшення нашестя медуз. Науковці кажуть, що більш перспективним є якнайшвидше навчитись жити біля Азовського моря “за епохи медуз”, ніж шукати радикальні шляхи, як взагалі їх позбутись. 

Що робити з медузами в Азовському морі?

Щоб захистити пляжі від медуз, вчені пропонують створити екваторії біля піщаних пляжів. Кожна база відпочинку могла б таке реалізувати та значною мірою зменшити проблему медуз. Тож треба зрозуміти, що збереження здоров’я людей, усунення незручностей та негативних емоцій є дуже важливим, та подолання проблеми сусідства медуз зробить відпочинок біля Азовського моря більш приємним та привабливим. Вчені кажуть, що у світі вже накопичений чималий досвід створення таких споруд, і для Азовського моря також буде знайдено оптимальні інженерні рішення.

Фото: depo.ua

Втім, у селищі Лазурне на Херсонщині після встановлення огорожі накопичувалися водорості й медузи гинули. Внаслідок чого з’явився неприємний запах на пляжі. Вчені кажуть, що бар’єрні системи мають враховувати місцеві екологічні умови для запобігання загибелі тварин та накопиченню забруднень біологічного походження. Але якщо вже забруднення відбулось, вихід тільки один – прибрати та утилізувати загиблих тварин.

Читайте також: Екологія в Інстаграм: шість українських екоблогерів

У Інституті також переконані, що медузи, які захопили наші моря, варто використовувати за прикладом Китаю – в кулінарії та народній медицині. Фібрілін, отриманий з медуз, застосовують як тонізуючий засіб для волос, а також у якості компонента, що запобігає старінню шкіри. Його також використовують для лікування опіків. Токсин, виділений з медуз, застосовують для лікування нервово-м’язових порушень.

Коментарі

Суспільство

На Київщині відкрили новий гуртожиток для ВПО з п’яти областей (ФОТО)

Опубліковано

Гуртожиток відкрили у селі Дорогинка, що знаходиться у Фастівському районі. У ньому житимуть сім родин.

Про це повідомили на сайті Київської обласної військової адміністрації.

Родини житимуть у п’яти двокімнатних помешканнях, одному трикімнатному та одному однокімнатному. Їх обладнали меблями та побутовою технікою. У гуртожитку збудували два санвузли, кухню та зону відпочинку.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: На Київщині побудували міст за сучасними технологіями, який має сонячні панелі (ФОТО)

У нових квартирах житимуть сім’ї з таких областей:

  • Запорізької;
  • Дніпропетровської;
  • Донецької;
  • Сумської;
  • Херсонської.

У КОВА додали, що це житло надали без будь-яких термінів проживання.

Фото: вебсайт КОВА

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

Підтримка ВПО на Київщині

Цей проєкт реалізовували за фінансової підтримки Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) та благодійної організації «Благодійний фонд РОКАДА».

Також у Київській області вже реалізували кілька спільних проєктів для розміщення тих, хто покинув свій дім через війну. В Ірпені, Богуславі та Сквирі реконструювали гуртожитки, а в селах Бориспільського, Бучанського та Фастівських районів переобладнали помешкання для проживання родин. На сьогодні створили 500 нових місць для поселення ВПО.

Нагадаємо, що в чотирьох громадах Київщини запрацювали соціальні хаби: що отримають відвідувачі.

Фото обкладинки: Pixabay

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Велосипеди залишали всюди: як жителька Чернігівщини ініціювала створення велопарковки в селі

Опубліковано

Зараз ви читатимете статтю зі спецпроєкту ШоТам та Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.
Цей проєкт важливий для нашої редакції тому… Більше
Тут розповідаємо про громади, де мешканці беруть активну участь у розвитку та відновленні своїх регіонів.


Ми розповідаємо про те, як співпрацюють представники місцевої влади, організації громадянського суспільства, жінки, молодь, волонтерські ініціативи та активісти. Ці приклади мотивують покращити комунікацію громадян та місцевої влади задля рушійних змін.

Раніше жителі Количівки на Чернігівщині залишали велосипеди біля дерев чи під магазинами — їх було не злічити. Тепер біля місцевого ліцею красується сучасна 36-місна велопарковка з накриттям. А все завдяки місцевим жінкам, які у 2022 році створили ГО «Юстина», невтомно пишуть грантові заявки та досліджують, що ще можна змінити в селі. 

ШоТам поспілкувалися з очільницею організації Ольгою Вовченко про те, як завдяки опитуванню дізналися, що потрібна велопарковка в селі, та чому зміни в Количівці лише розпочинаються.

Ольга Вовченко

очільниця ГО «Юстина».

Вирішили створювати свою громадську організацію

Я працювала у Чернігівській обласній дитячій лікарні фельдшеркою, але через скорочення штату стала домогосподаркою. Коли почалося повномасштабне вторгнення, то ми з чоловіком вирішили не виїжджати, адже обоє — медики. Спочатку лікували військових, а коли Количівка вже була відрізана від Чернігова, взялися допомагати місцевим. 

Ми готували вдома на вогні. Газу не було, світла не було, а отже й інтернету — ми не знали, що відбувається. Але надавали медичну допомогу, прибирали у дворі, прали, годували собак і котів. Люди дуже згуртувалися.

Якраз напередодні 24 лютого у Количівку приїжджала представниця Українського жіночого фонду — місцеві жінки прийшли послухати, навіть створили групу самодопомоги. Але після початку вторгнення ми про проєкти не думали — турбот вистачало. Та невдовзі представниця фонду зателефонувала, аби поцікавитися, як справи в групи. Кілька жінок уже роз’їхалося, але дехто лишився і ми знову згуртувалися.

Ми ризикнули: прописали проєкт для психологічної підтримки жінок, але ще ж треба його реалізувати через громадську організацію, а в нас її не було. Нам запропонували партнерську з Корюківки, але це далеко. Транспорту нема, дороги погані, інтернету нема — що ж ми будемо робити? Вирішили створювати своє.

Частина учасниць ГО «Юстина». Наразі в ГО є 3 постійні учасниці, і кілька долучаються за змоги. Фото надала героїня 

«Юстина», бо справедливість

Так у вересні 2022 року ми, жінки з Количівки, створили громадську організацію «Юстина». Назву пояснюю просто — бо «справедливість» (з лат. justus — справедливий — ред.). Тоді ніхто не знав, що таке ГО, яка знадобиться документація і як створювати проєкти, але ми всього вчилися в процесі.

Перший проєкт «Юстини» — «Клуб Юстина надає крила» — підтримав Український жіночий фонд. Для нього місцева влада надала нам приміщення в будинку культури, і ми почали проводити там різноманітні заходи для психологічної підтримки жінок і дівчат. Грошей у селі не вистачало, тож ми приносили дрова з дому, аби зігріти приміщення. 

Ми запрошували психологиню, юриста, тому що багато жінок мали юридичні питання, а доїхати до Чернігова тоді було складно. Проводили й заходи з дітьми — ми хотіли, щоб діти теж могли розвантажитися психологічно.

Місцеві не одразу звикли до таких заходів, а деякі вважали, що їм не потрібна психологічна допомога, і мали багато упереджень щодо психологів. Але зміни в тих, хто таки відвідував заняття, були помітні. Жінки ставали спокійнішими, більш розкутими, виговорювались. Між собою знайомились, бо навіть живучи в одному селі, могли ніде не перетинатися.  

Після першого успішного проєкту було багато інших: робили спільний перегляд кіно для мам з дітками, створювали алеї пам’яті та невеликий меморіал в селі, інформували жінок про гендерно зумовлене насильство. 

Стратегічна сесія ГО «Юстина». Фото надала героїня 

Читайте також: Спершу був «хейт», згодом з’явився діалог: на Чернігівщині жителі голосують і змінюють свою громаду

Спільний запит у селі — велопарковка

У кожному дворі в Количівці є один чи кілька велосипедів — так діти добираються до ліцею, а багато працівників — на роботу. Тож коли в селі проводили анкетування, то виявили спільний запит — відсутність місця для роверів.

Я теж спостерігала за ситуацією — велосипеди всюди: біля магазину, пошти, біля ліцею просто валяються. Моя дитина додому приходила й жалілася, що там ланцюг злетів, там колесо пробите чи спиця погнулася.

Велосипеди були в Количівці всюди. Фото надала героїня

Так і виникла ідея — можна водночас облаштувати велопаковку та популяризувати здоровий спосіб життя. Тож коли ГО «Юстина» цьогоріч проходила навчання з організаційної спроможності й організатори запропонували подати якийсь проєкт на 250 тисяч гривень фінансування, ми точно знали, що робити.

Часу було небагато: на написання проєкту дали тиждень, а на реалізацію — місяць. Під час повторного анкетування зʼясували, що більшість людей була за встановлення велопарковки біля відбудованого ліцею, адже він розташований у центрі села й багато жителів його відвідують. Тож за підтримки ІСАР Єднання та Фонду «Партнерство за сильну Україну» ГО «Юстина» почала роботу.

Місцеві встановлюють спеціальне покриття на велопарковці в Количівці. Фото надала героїня

Ми залучили фахівців, провели заходи з безпеки — наприклад, тренінги з домедичної допомоги. Також організували велопрогулянку з дітьми по Количівці. Провели аудит безпеки, почали розробляти туристичні маршрути — і велопарковка в селі запрацювала.

Зізнаюся, мені було важливо прислухатися до дітей, адже вони залишали свої побажання щодо покращення села в спеціальній коробочці, а в межах одного з проєктів брали участь в опитуваннях.

Діти там теж висловлювали свої думки, і мене тоді збентежило, що одна дитина каже: «Нащо писати? Все одно нас ніхто не чує». І мені так хотілося щось зробити для дітей, щоб вони бачили, що мрії мають здійснюватися.

Зробили покриття та надихнули інших на зміни

Робота над велопарковкою не була простою — постачальник затримував терміни через перебої зі світлом, а ще треба було встановити конструкції та камери спостереження. Та попри всі складнощі, на початку цього навчального року велопарковку в селі зрештою відкрили. Та на цьому історія не закінчилася, адже покриття на майданчику не було — лише пісок. Я вирішила продовжувати шукати фінансування, але це було складно — більшість бізнесів були зайняті відбудовою.

Ось такою вийшла велопарковка біля ліцею в селі Количівка. Фото надала героїня

Проходить день, тиждень, а в дітей грузнуть колеса, вони пісок заносять до школи й додому. І я думаю: «Це ж дощі підуть, і буде ще гірше». То моя знайома й запропонувала відкрити збір. За зібраних 30 тисяч гривень нам таки вдалося зробити покриття. 

Витрати могли бути набагато більші, але виробники давали неймовірні знижки — я їм розповідала, для кого ми це робимо, і вони йшли назустріч. Так ми закупили решіточки, щебінь, спеціальне волокно.

Дуже радісно, що досвід цієї велопарковки поширився й далі — завідувачка місцевого будинку культури теж прописала схожий проєкт, щоб зробити велопарковку в ще одному місці. Ми завжди готові ділитися своїм досвідом.

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Укрзалізниця додає ще один поїзд до Варшави: що відомо

Опубліковано

Укрзалізниця запускає другу пару поїздів на популярному маршруті Варшава – Рава-Руська – Львів. Відтепер із запровадженням нового графіка пасажири зможуть дістатися Чернівців, завдяки поїзду №865/866, що курсуватиме через Тернопіль, Чортків і Заліщики.

Про це повідомляє УЗ.

Як працюватиме новий маршрут?

  • На ділянці Варшава – Рава-Руська курсуватиме поїзд польської залізниці PKP Intercity.
  • На маршруті Рава-Руська – Львів – Чернівці працюватиме дизель-поїзд українського виробництва ДПКр-3.

Це сучасні комфортабельні поїзди, які забезпечать комфортну подорож для пасажирів.

Читати також: «Укрзалізниця» показала оновлений електропоїзд на маршрути з Дніпра

Що змінюється для пасажирів?

Додаткові місця на маршруті значно розширять можливості залізничного сполучення із західними областями України. Тепер із Варшави до Чернівців можна буде дістатися з пересадкою в Раві-Руській, а також зручно подорожувати до Львова, Тернополя чи Коломиї.

Маршрут Варшава – Рава-Руська – Львів – Коломия також залишається незмінним — на ньому продовжить курсувати поїзд №767/768 – 867/868.

Фото обкладинки: УЗ.

Коментарі

Читати далі