Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

Що робити у разі землетрусу? Поради від ДСНС

Опубліковано

Землетрус у Туреччині і Сирії забрав життя тисяч людей і завдав величезних руйнувань. Але як діяти, якщо поштовхи дістануться України? Зібрали поради від ДСНС, які допоможуть вберегтися у разі землетрусу.

Дії під час землетрусу

  • зберігати спокій, уникати паніки;
  • діяти негайно, щойно з’явиться відчуття коливання ґрунту або будівлі, головна небезпека, яка загрожує – предмети і уламки, що падають;
  • у разі знаходження на першому – другому поверхах, швидко залишити будинок та відійти від нього на відкрите місце;
  • негайно залишити кутові кімнати, у разі знаходження вище другого поверху;
  • негайно перейти у більш безпечне місце, у разі знаходження в приміщенні;
  • стати в отворі внутрішніх дверей або у кутку кімнати, подалі від вікон і важких предметів;
  • не кидатись до сходів або до ліфта, у разі знаходження у висотній будівлі вище п’ятого поверху. Вихід зі споруди буде найбільш заповнений людьми, а ліфти вийдуть з ладу;
  • вибігати з будинку швидко, але обережно. Остерігатись уламків, електричних дротів та інших джерел небезпеки;
  • віддалитись від високих споруд, шляхопроводів, мостів та ліній електропередач;
  • у випадку пересування автомобілем, зупинитись, відчинити двері та залишитись у автомобілі до припинення коливань;
  • перевірити чи немає поблизу постраждалих, сповістити про них рятувальників та, за можливістю, надати допомогу.

Дії після землетрусу

  • зберігати спокій, заспокоїти дітей та тих, хто отримав психологічну травму внаслідок землетрусу, оцінити ситуацію;
  • допомогти, за можливістю, постраждалим, викликати медичну допомогу тим, хто її потребує;
  • переконатись, що житло не отримало ушкоджень. Бути дуже обережним, може статися раптове обвалення, а також загрожувати небезпека від витоку газу, ліній електромереж, розбитого скла;
  • перевірити зовнішнім оглядом стан мереж електро-, газо- та водопостачання;
  • обов’язково кип’ятити питну воду, вона може бути забруднена;
  • перевірити чи немає загрози пожежі;
  • не користуватись відкритим вогнем, освітленням, нагрівальними приладами, газовими плитами і не вмикати їх до того часу, доки не буде впевненості, що немає витоку газу;
  • не користуватись довго телефоном, окрім як для повідомлення про серйозну небезпеку;
  • не поспішати з оглядом міста, не відвідувати зони руйнувань, якщо там не потрібна допомога;
  • уникати морського узбережжя, де може виникнути небезпека від морських хвиль, спричинених сейсмічними поштовхами;
  • бути готовими до повторних поштовхів;
  • дізнатись у місцевих органах державної влади та місцевого самоврядування адреси організацій, що відповідають за надання допомоги постраждалому населенню.

Правила поведінки під час землетрусу

Вдома

  • не піддаватися паніці й зберігати спокій, підбадьорювати присутніх;
  • укритися під міцними столами, поблизу головних стін чи колон, тому що головна небезпека виходить від падіння внутрішніх стін, стель, люстр;
  • триматися подалі від вікон, електроприладів, посуду на вогні, що треба відразу загасити;
  • відразу ж загасити будь-яке джерело пожежі;
  • розбудити й одягти дітей, допомогти відвести в безпечне місце їх та людей похилого віку;
  • використовувати телефон у виняткових випадках, щоб покликати на допомогу, передати повідомлення органам правопорядку, пожежним, цивільного захисту;
  • постійно слухати інформацію по радіо;
  • відкрити двері для забезпечення виходу в разі потреби;
  • не виходити на балкони;
  • не користуватися ліфтом;
  • не користуватися сірниками, бо може існувати небезпека витоку газу;
  • ледь закінчиться перша серія поштовхів, залишити будинок, але перш ніж зробити це (якщо він ще цілий), закрити водопровідні крани, відключити газ і електроенергію;
  • винести предмети першої необхідності й цінності;
  • виходити з житла спиною до стіни, особливо, якщо доведеться спускатися сходами;
  • закрити двері будинку;
  • зібравши всіх членів родини, а також тих, хто живе поблизу, відправитися в найближчий центр збору людей, бажано пішки, а не на транспортному засобі;
  • уникати вузьких і захаращених вулиць.

По дорозі до безпечних місць

  • направлятися до місцевості, вільної від будинків, електромереж та інших об’єктів;
  • уважно стежити за стінами, що можуть упасти, триматися подалі від веж, дзвіниць, водоймищ;
  • залишити небезпечну зону, а, за неможливості, знайти укриття під портиком входу в під’їзд;
  • стежити за небезпечними предметами, що можуть виявитися на землі (дроту під напругою, скла, зламаної дошки тощо);
  • не підходити близько до місця пожежі;
  • не ховатися поблизу гребель, річкових долин, на морських пляжах і берегах озер;
  • забезпечити себе питною водою;
  • слідувати інструкціям місцевої влади;
  • брати участь у негайній допомозі іншим.

У машині

  1. не дозволяти людям піддаватися паніці;
  2. не зупинятися під мостами, шляхопроводами, лініями електропередач;
  3. при паркуванні машини не загороджувати дорогу іншим транспортним засобам;
  4. їхати і зупиняти автомобіль подалі від балконів, карнизів і дерев;
  5. за можливістю, не користуватися автомобілем, а пересуватися пішки.

 У громадському місці

  • головну небезпеку представляє юрба, що піддалась паніці (у цьому разі намагатися вибрати безпечний вихід, ще не помічений юрбою);
  • намагатися не падати, інакше є ризик бути розтоптаним, не маючи ні найменшої можливості піднятися;
  • схрестити руки на животі, щоб не зламати грудну клітку;
  • намагатися не опинитися між юрбою і перешкодою.

У школі та інших навчальних закладах:

  • дотримуватись заздалегідь розробленого відповідними органами ситуаційного плану;
  • тримати ситуацію під контролем, щоб допомогти іншим (впевненість і володіння обстановкою дорослого дозволяють дітям дотримуватись його вказівок, не піддаючись паніці);
  • тренування, заздалегідь проведені з дітьми, дають змогу діяти більш правильно і спокійно;
  • дітям необхідно знати, де знайти притулок – якщо вчитель ховається під кафедрою, учні мають використовувати для цих цілей свої парти (кожен крок дорослого повинен повторюватися всіма дітьми);
  • кожного учня необхідно вчити бути відповідальним за свої речі (у такий спосіб його увага відволікається від головної проблеми і це дає змогу легше вгамувати страх під час евакуації);
  • у вчителя має бути повний список присутніх учнів, і при виході він повинен його звірити з наявністю дітей;
  • подбати про передачу дітей батькам чи у спеціально призначені центри їх збору.

У потязі або метро

  • бути готовими до того, що як тільки відбудеться поштовх, можливо, буде відключена електроенергія (вагон зануриться в темряву, але, незважаючи на це, не слід піддаватися паніці);
  • підземні станції у разі землетрусу є безпечним місцем (металоконструкції дають змогу їм добре протистояти поштовхам).
  • Після повернення додому:
  • слід оглянути будинок на предмет серйозних ушкоджень;
  • не користуватися сірниками, електровимикачем (може існувати небезпека витоків газу);
  • не користуватися телефоном, щоб не перевантажувати лінію.

У разі перебування під уламками

  • дихати глибоко, не дозволяти страху перемогти себе й занепасти духом (необхідно спробувати вижити за будь-яку ціну);
  • оцінити ситуацію і визначити, що є в ній позитивного;
  • пам’ятати, що людина здатна витримати спрагу й, особливо, голод протягом достатньої кількості днів, якщо не буде даремно витрачати енергію;
  • мати впевненість, що допомога прийде обов’язково;
  • шукати у кишенях або поблизу предмети, що могли б допомогти подавати світлові чи звукові сигнали (наприклад, будь-яким предметом наносити удари по трубах чи стінах, в результаті чого, завдяки звуку, що утвориться, привернути увагу);
  • пристосуватися до обстановки і намагатись знайти можливий вихід;
  • у разі нестачі повітря, не запалювати свічок, що випалюють кисень;
  • у випадку, коли єдиним шляхом виходу є вузький лаз, необхідно просуватися крізь нього. Для цього потрібно, розслабивши м’язи, поступово просуватися, притиснувши лікті до боків, і рухаючись ногами вперед.

Коментарі

Суспільство

В Україні презентували стрічку «Сімейний альбом» про родинну історію Голодомору й війни (ВІДЕО)

Опубліковано

У столичному кінотеатрі «Жовтень» 21 листопада презентували документальну стрічку «Сімейний альбом». Його зняла режисерка Марина Ткачук у партнерстві з Музеєм Голодомору та Українським культурним фондом.

Про це повідомили у Міністерстві культури та стратегічних комунікацій.

У фільмі досліджують історичні паралелі, які є між геноцидом росії під час Голодомору 1932–1933 років і в період повномасштабної війни.

Фото: пресслужба МКСК

Читайте також: У Сикстинській капелі та Папських апартаментах створили вісім українських аудіогідів (ФОТО)

«Прем’єра відбулася за участі творчої команди та головної героїні стрічки — британської фотохудожниці Самари Пірс. Її прадід, австрійський інженер Александр Вінербергер став випадковим свідком Голодомору в Харкові 1933 року. Йому вдалося таємно сфотографувати жертв трагедії і передати ці світлини за кордон. Вінербергер прагнув донести світу правду про геноцид українців і зупинити його», — написали в МКСК. 

Коли Самара віднайшла камеру свого прадіда та альбом із фотографіями з України, вона переосмислила свій творчий шлях. Жінка вирушила на Харківщину через 90 років після Голодомору, аби засвідчити сучасні прояви геноциду проти українського народу. 

Відео: ютуб-канал Планети кіно

Читайте також: Столичному театру на Подолі присвоїли ім’я його засновника: що про нього відомо

У міністерстві зазначають, що фільм «Сімейний альбом» уперше представили у світі на ювілейному Варшавському міжнародному кінофестивалі 13 жовтня 2024 року. 

Цей фільм уже озвучили п’ятьма мовами:

  • англійською;
  • польською;
  • німецькою;
  • французькою;
  • іспанською.

Фільм «Сімейний альбом» здобув перемогу на Мистецькому конкурсі державного підприємства «Мультимедійна платформа іномовлення України» у 2023 році. Стрічку створила компанія «Гуд Монінг Дістрібьюшн».

Нагадаємо, що орган із труб і уламків ракет звучатиме на вокзалі у Львові.

Фото обкладинки: ютуб-канал Планети кіно

Коментарі

Читати далі

Суспільство

8 фото Марка Залізняка, які розкривають Голодомор та інші злочини «совєтів» проти українців

Опубліковано

В об’єктив фотографа з Донеччини Марка Залізняка потрапила національна трагедія українського народу, а сам митець, даючи настанови своєму синові-фотографу, казав: «Сину, не міняй цю хорошу справу на рублі. Знімай: те, що сьогодні — рядовий знімок, то завтра буде історією»… І сьогодні його світлини дійсно стали історією, яку тепер неможливо замовчати.

Редакція ШоТам створила добірку фотографій 1930-х років від Марка Залізняка, яка варта вашої уваги.

Біографія фотографа

Марко Залізняк — фотоаматор з хутора Романівка на Донеччині, залишив фотолітопис руйнування українського села Вдале наприкінці 1920-х – на початку 1930-х років. На його знімках увічнено моменти колективізації, розкуркулювання, знищення майна селян, відбирання хліба та виселення до Сибіру.

Фото: архів Покровського історичного музею

Залізняк вже з 12-річного віку захоплювався фотографією. Під час Голодомору йому пропонували стати фотографом у НКВС, але він відмовився. Щоб врятувати сім’ю від голоду, він обміняв свої нагороди з Першої світової війни на два пуди хліба та вивіз їх з Романівки. Пізніше він працював на будівництві заводу у Гришиному, але змушений був повернутися до Романівки внаслідок конфлікту з головою сільської ради.

У 1934 році Залізняк був засуджений за руйнування та крадіжку колгоспної пасіки, але справу закрито після апеляції та зняття звинувачення.

Фотографії Марка Залізняк стали основою для створення документальних фільмів про Голодомор, таких як «Миттєвість нашого життя», «Симфонія Донбасу», «Голодомор» та інших. Ці знімки мають велике значення у збереженні історичної правди про Голодомор, їх використовують у підручниках, монографіях та інших джерелах.

8 фото, що доводять злочини «совєтів»

  1. Розкуркулена сім’я біля свого будинку в с. Удачне Донецької області. 30-ті рр. ХХ століття
Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

2. Розкуркулювання селянина П. Масюка. Село Удачне Донецької області. 1934 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

3. Члени товариства зі спільного обробітку землі перевозять комору розкуркуленого селянина П. Ємця до загальної комори. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

4. Збирання замерзлої картоплі на Донеччині. 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

5. Розкулачені селяни села Вдале Червоноармійського району Донецької області, 1930-ті роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

6. Доставка майна розкуркулених селян на бригадний двір у селі Удачне Гришинського району Донецької області, 1932 рік

фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

7. Народне гуляння біля гойдалок у селі Гришине Донецької області, 1930-і роки

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

8. Збір зернових за допомогою лобогрійки на хуторі Романівському Гришинського району Донецької області. На передньому плані — Марія Леонтьєвна Воробйова, 1930 рік

Фото: фонди ЦДКФФА України імені Г. С. Пшеничного

Коментарі

Читати далі

Суспільство

Психологічна підтримка для переселенців: в Україні запустили новий проєкт

Опубліковано

Проєкт для психологічної підтримки ВПО із Донецької області запрацював у трьох центрах: у Рівному, Тернополі та Івано-Франківську.

Про це повідомили в Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Ініціативу запустив благодійний фонд «ЯМаріуполь». Організатори вказують, що у межах проєкту люди зможуть покращити свій психологічний та емоційний стан і краще адаптуватися у нових регіонах.

У центрах переселенці зможуть відвідувати групові сесії, заняття з арттерапії та музикотерапії, а також приєднуватися до виїздів на природу.

Читайте також: Психологічна підтримка в ЗСУ: Міноборони оголосило про впровадження нової програми

Разом із тим фахівці проводитимуть культурні й освітні заходи для ВПО, а також майстер-класи з технік саморегуляції та розвитку емоційної стійкості.

Організатори очікують, що проєкт може охопити понад десять тисяч людей різного віку.

Ініціативу реалізує БФ «ЯМаріуполь» у межах проєкту «Допомога ВПО в Західному регіоні через місцеві партнерства» спільно з БФ «Крила надії» й за підтримки Міністерства внутрішніх справ Чехії та програми «Допомога на місці».

Раніше ми писали про те, що «Громади зобов’язані допомагати переселенцям»: як на Чернігівщині підтримують тих, хто втратив дім.

Фото обкладинки: Freepik

Коментарі

Читати далі

Шопочитати

Культура2 дні тому

Як у Залужного та «ДахиБрахи»: юрист з Кропивниччини створює вибійчані хустки та відроджує українське ремесло

Костянтин Данильченко — юрист і водночас засновник майстерні вибійкарства «Будяк Кучерявий». Вибійка — це техніка...

Культура2 тижні тому

Степ, аромат полину, запахи моря і гір — це проєкт «Yuşan-Зілля» про єдність культур українців і кримських татар 

У залі поволі згасає світло, простір наповнюють перші акорди. Український голос починає пісню, а в...

Суспільство3 тижні тому

Адаптивний одяг, інклюзивний посуд і дошки для нарізання: ці ініціативи полегшують життя людям з пораненнями

Нарізати овочі, поснідати улюбленими стравами, одягти штани — всі ці повсякденні справи стають справжніми викликами...

Суспільство4 тижні тому

«Чи я можу вам допомогти?»: це хлопці з соцмереж, які купують у бабусь квіти та роблять інші добрі справи

Ви точно бачили ці відео в соцмережах, коли хтось купує продукти для літньої жінки, скуповує...