Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Колонки

Рушії локальних змін, або Як переселенці допоможуть змінити громади

Опубліковано

Останні роки мені було доволі складно пояснювати, чим саме я займаюся по роботі. «Переселенці? А, це біженці? А, це не біженці. З Донбасу і Криму? А ти що, звідти? А чого їм ще не вистачає, цим переселенцям?». 

Це була стандартна відповідь, коли я казала, що моя організація допомагає переселенцям інтегруватися, розробляє місцеві та національні політики, які дають їм змогу нормально жити в приймаючих громадах. 

Проблеми переселенців для більшості українців не зі східних регіонів чи Криму були чимось далеким і незрозумілим. Хтось ввічливо кивав і змінював тему, хтось доволі прямо казав, що ці люди ж, мабуть, проросійські, і треба з ними обережно, бо хто зна, що вони там собі думають.

Я сама з Києва, і у відповідь на такі розмови завжди казала, що переселенцем може стати кожен, і це не залежить ані від регіону, ані від поглядів. Сьогодні ти місцевий, корінний, вкорінений, а завтра – війна, окупація, підрив плотини, катастрофа чи негода з коренем виривають тебе з рідного місця, і кидають на новий, незнайомий Ґрунт. Приживешся – молодець, ні – твої проблеми. 

У Законі України про внутрішньо переміщених осіб це все прописано – перелік сумних причин, за якими ти можеш набути так званий статус ВПО, – отримати довідку, яка підтверджуватиме те, що тобі довелося не з власної волі рятуватися від біди. Те, що ніхто не застрахований від вимушеного переміщення, показало повномасштабне вторгнення. Якщо у 2015 році статистика переселенців була на рівні 1.4 млн людей, то після лютого 2022 ми вже говоримо про близько 6.9 млн тих, хто через війну живе в новому для себе місці. Хтось чекає першої можливості повернутися, комусь повертатися нікуди, бо від дому залишилася випалена земля, багато хто не може визначитися, що далі.

Я думаю, що представники і представниці переселенців «другої хвилі» дуже сильно б здивувалися, якби дізнались про процедури і колосальний контроль з боку всіх можливих установ і відомств, з якими довелося стикатися переселенцям «першої хвилі». І який роками виправляли юристи і активісти з близько десяти небайдужих організацій. Ми навіть про це настільну гру зробили – «Переселенська блуканина», звісно, не для самих переселенців, а для тих, хто перетворював їх життя на безкінечний квест, забуваючи, що вони – такі самі жителі України, як і ми. Просто їм не пощастило стати першими жертвами російського наступу на нашу країну.

У 2016-му році переселенці потребували вже не гуманітарної допомоги, а рівних прав, можливості бути почутими і долучатися до нормальної громадської участі.

Одним із найбільш обурливих порушень прав переселенців було обмеження їхнього права голосу. Нагадаю, після 2014 року їм, на відміну від усіх інших повносправних громадян України, не можна було голосувати на місцевих виборах, а також обирати половину Верховної Ради, ту, що з мажоритарних округів. Домогтися припинення цієї дискримінаційної ситуації вийшло лише в 2019 році.

Коли я починала роботу в неурядовій організації, в 2016-му році, переселенці потребували вже не гуманітарної допомоги, а рівних прав, можливості бути почутими і долучатися до нормальної громадської участі там, де вони вирішили почати життя спочатку. У принципі, попри весь прогрес з правами переселенців з 2015 року, це залишається актуальним і зараз.

Мої колеги з програми «Єднання заради дії», яку реалізує IREX за підтримки Держдепу США, якраз зробили дослідження про переселенців: «Як ВПО долучені до життя громад?».

Усе дуже цікаво. Відповідно до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», територіальна громада – це жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Отже, брати безпосередню участь у вирішенні питань місцевого значення можуть усі люди, які живуть в громаді. Разом з тим, чітко визначеним у законі способом підтвердження проживання особи в територіальній громаді, а відтак – приналежності до неї – є зареєстроване місце проживання.

Але переселенці живуть в громадах «тимчасово», не за зареєстрованим місцем проживання. Здавалося би, радянський спадок «прописка, вона ж реєстрація» мав би давно піти в минуле. Але ні, він все ще з нами, тому переселенці не можуть брати участь у загальних зборах чи громадських слуханнях, подавати місцеві ініціативи, створювати органи самоорганізації населення, голосувати за проєкти громадського бюджету, користуватися іншими інструментами локальної демократії. Це також означає, що на них не поширюються місцеві цільові програми, спрямовані на підтримку членів територіальної громади, що створює певну дискримінацію.

Добре, а що ж з виборами? Голосувати ж переселенці вже можуть. Але поки триватиме війна, виборів не буде.

Звісно, є громади, де переселенців окремо прописали чи саме зараз прописують в усіх програмах, щоб не залишати осторонь життя. Але в більшості з 25 громад в 15 областях, які охопило наше нещодавнє дослідження, ці зміни потребують активної участі і самих переселенців, і експертів, які знають, як вносити зміни до документів, які мають юридичну силу.

Ця ситуація стала неприємною несподіванкою для тих, хто вперше зіштовхнувся з внутрішнім переміщенням. Але оскільки сама проблема не є новою, ми з активними переселенцями, вже знайшли її вирішення. У 2018 році, у розпал кризи з виборчими правами, ми придумали формат Рад ВПО. Ідея в тому, щоб об’єднати в офіційний орган переселенців, експертів, які їм допомагають і чиновників. Якщо їх належно навчити, визначити спільні цілі, то разом вони можуть зробити багато для громади.

З 2022 року створення рад ВПО набуло нових сенсів: кількість переселенців збільшилася в рази, вони приїхали в області, які до цього практично не стикалися з ними

Ми почали в 2019 році, і ініціювали тоді створення рад в Луганській області, у містах Краматорську, Харкові, Запоріжжі. Члени і членкині цих рад спільно стратегували програми розвитку міста і області, розробляли і реалізовували житлові програми для переселенців, дбали про дітей-переселенців, разом боролися з ковідом, вдосконалювали програми зайнятості в області.

Звісно, повномасштабне вторгнення знищило або поставило на паузу багато напрацювань та ініціатив. Але з 2022 року створення рад ВПО набуло нових сенсів: кількість переселенців збільшилася в рази, вони приїхали в області, які до цього практично не стикалися з ними. Потреб додалося, і проблем теж. Потрібно шукати ще більше можливостей для працевлаштування, перекваліфікації, терміново вирішувати житлові проблеми. 

Восени я була в Закарпатській області, яка прийняла 300 тисяч ВПО, і подекуди люди змушені були жити в шкільних спортзалах. Рада ВПО в Ужгороді стала однією з перших, яку ми допомагали створити після початку повномасштабної війни. Зараз у неї в роботі житлові програми та створення дитячого садочка, який міг би прийняти і місцевих дітей, і дітей, які приїхали в місто через війну.

Станом на червень 2023, кількість Рад ВПО в Україні обліковується десятками: їх вже близько ста. Їх допомагає створювати і моя організація, і кілька інших. Сам процес створення може відбутися за лічені тижні, але для того, щоб вийти на конкретні результати, потрібно трохи часу, бо учасникам Рад доведеться навчитися працювати разом над викликами, з якими наша держава раніше не стикалася. 

Результати роботи Рад – це не гуманітарна допомога, а програми, які мають системний вплив на життя людей, і триватимуть роками.

Зазвичай перші кілька місяців – це знайомство, проведення сесій стратегічного планування, які мають окреслити пріоритети діяльності Ради в конкретній локації, і прогалини в місцевих політиках, які треба заповнити, щоб громада жила дружно і згуртовано, і ніхто не залишався осторонь прийняття рішень.

Результати роботи Рад – це не гуманітарна допомога, а програми, які мають системний вплив на життя людей, і триватимуть роками. Можливо, за рік відкриються нові кафе і підприємства, засновані переселенцями? Чи спільними зусиллями відремонтують школу? Чи родини ВПО і ветеранів зможуть заїхати в новенькі квартири, чи залити фундамент своїх майбутніх будинків на виділеній громадою землі? Можливо, молодь отримає новий хаб чи культурний центр і всі без винятку, переселенці і не переселенці, будуть зустрічатися на концертах Жадана. Програми, які сприятимуть цьому, будуть невидимі містянам, а от їхні результати будуть помітні.

У квітні 2023-го року уряд оприлюднив Стратегію державної політики щодо внутрішнього переміщення на період до 2025 року, і там Ради згадуються і пропонуються як ефективний інструмент інтеграції ВПО. Це означає, що цих Рад ставатиме дедалі більше, і за пів року чи рік ми побачимо багато позитивних змін в громадах, куди приїхали переселенці. І самі переселенці їх теж побачать.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю автора і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.

Це авторська колонка Ольги Іванової. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам. 

Колонки

Естонія дозволила використати заморожені російські активи для компенсації збитків Україні внаслідок війни

Опубліковано

Парламент Естонії ухвалив закон, який дозволяє використовувати заморожені активи Росії для компенсації збитків, завданих Україні внаслідок війни. Ініційований Урядом Закон “Про внесення змін до Закону про міжнародні санкції та інші пов’язані з ним закони” створює в Естонії внутрішньодержавний механізм, який забезпечить майнову відповідальність держави-агресора за шкоду, яку та заподіяла “порушеннями міжнародного права”.

Про це йдеться на сайті естонського парламенту.

Поправка дозволяє використовувати заморожені санкціями активи фізичних осіб і компаній, які сприяли протиправним діям Росії. Це буде оплата за збитки, яку Росія винна Україні.

За словами голови конституційного комітету Хендріка Йоханнеса Терраса, складно розробити правове регулювання, щоб використати заморожені активи. Над цим працюють кілька країн-союзників та міжнародних організацій, і Естонія має відіграти тут роль першопрохідця.

Читайте також: Сенат США схвалив пакет допомоги для України у розмірі 61 млрд дол

“Росія є державою-агресором, і компенсація за завдані нею збитки не може бути покладена на Україну та її союзників. Росія несе відповідальність за завдані збитки, і вона повинна понести цю відповідальність”, — додав Террас.

Для того, щоб розпочати провадження в Естонії щодо використання майна, Україна має подати відповідний запит. Крім того, повинні бути достатні докази зв’язку власника майна з протиправним діянням.

МЗС Естонії повинно з’ясовувати всі обставини та право власності на майно, а також встановлювало відсутність виняткових обставин, які б переважали інтереси відповідної особи. Власник майна має право відповідно до закону оскаржити рішення про використання майна в адміністративному суді.

Нагадаємо, Німеччина надасть Україні зброї на 500 млн євро.

Фото: Riigikogu

Читати далі

Колонки

10 правил доброчесності, яких має (або може) дотримуватися кожен в повсякденному житті 

Опубліковано

«Доброчесність — це чинити правильно, навіть коли ніхто не бачить». Це не єдине та не вичерпне визначення, але найбільш універсальне. Саме ним послуговується команда Національного агентства із запобігання корупції. 

Вітаю, я Ірина Чаговець, керівниця Офісу доброчесності НАЗК. Це окремий підрозділ, який навчає доброчесній поведінці не тільки публічних службовців і антикорупційних уповноважених. В зоні нашої уваги ще й школярі, студенти, освітяни. І не тільки. Ким би ми не були – вчиняти доброчесно можемо і маємо. Тому разом вчимо і вчимося чинити правильно. Бо певні: доброчесність — не просто красиве слово, а нова норма поведінки. 

Чи складно це впровадити в свою буденність? Думаю, ні. Усього 10 простих правил на щодень — і країна почне змінюватись з кожного з нас.  

  1. Не беріть та не давайте хабарів

Якщо є побутова корупція, то має бути і побутова доброчесність. Віддячити грошима лікарю чи презентувати щось коштовне вчительці — давно не ОК у сучасному світі. Кожен, хто робить свою роботу і отримує за це оплату від держави, не має вимагати за це додаткової винагороди. Не купуйте особливого ставлення до себе хабарями чи дарунками. Натомість, справжньою подякою вихователькам буде поважати їхню працю та активно брати участь у житті дитини.

Велика корупція подекуди починається з маленьких неочевидних вчинків. Не підживлюйте її.

  1. Навчайтесь без шпаргалок, списування чи плагіату

В школі, а потім і в університеті, часом, від дітей вимагають гарних оцінок та успішності. Врешті, дитина починає шукати обхідні шляхи. Списувати, купувати реферати, дипломні роботи тощо. Але ж ми вчимося для себе. Всотуйте знання, перевіряйте, як запам’ятали інформацію, оцінюйте засвоєне — так ваше навчання буде максимально корисним. А от купувати дипломи в інтернеті, видавати чужі реферати за свої чи присвоювати собі чужі заслуги — однозначні “червоні прапорці” в доброчесній освіті. Туди ж — підтасовування результатів тестів чи просто списування у когось. Не треба так. 

Доброчесність вимагає більше зусиль. Але і повага до себе, і справжні, а не куплені, знання — безцінні. 

  1. Будьте доброчесними не тільки в реалі, а й у віртуалі 

Здається, що та одна картинка з гуглу важить? Візьму її до презентації. Проте у кожного зображення чи тексту є автор (навіть якщо це ШІ). І використовувати чужі фото або копіювати дописи без зазначення авторства – не можна. Доброчесно — пошукати оригінал, запитати у автора дозвіл, врешті, підписати при публікації. 

Подекуди анонімність та вільний доступ до контенту у мережі вабить вдаваною безкарністю, але ж пам’ятаємо: доброчесність понад усе! 

  1. Залиште піратство в минулому 

Слухати музику на офіційних стрімінгах, купувати фільми в онлайн-кінотеатрах, не шерити електронні книжки та навчальні курси поміж друзями –  нескладно, правда? Споживати контент доброчесно — це про підтримку контентотворців та повагу до себе. Тож, беремо за правило  насолоджуватися улюбленою творчістю свідомо! 

  1. Будьте доброчесними в роботі та кар`єрі 

Чи може бути доброчесними в дрібних вчинках? Однозначно! Поміняти воду в кулері, якщо вона скінчилась на вас, не засмічувати місця чи предмети загального користування, допомогти колезі чи колежанці подужати Excel-табличку. Ми проводимо на роботі більшу частину дня, тож доброчесна поведінка в колективі допоможе зробити його комфортнішим для всіх. Додаємо нетоксичну робочу комунікацію та дотримання особистих кордонів колег — готово, ви неперевершені! 

Команда НАЗК обрала для себе доброчесність, як одну з цінностей організації і це допомагає щодня обирати світлу сторону 😉 

  1. Виконуйте обіцянки

Це одне з найочевидніших правил: якщо даєте комусь слово — дотримайте його. Якщо порушили обіцянку — перепросіть та намагайтесь уникати таких ситуацій надалі. Досвід показує, що доброчесна поведінка часто стає фундаментом для взаємовигідних партнерств. Всі хочуть мати справу з людиною слова. Тож, будьте нею! В першу чергу, стосовно самого себе. Обіцянки собі – це теж важливо. Дати собі відпочинок після важкої справи, зайнятися нарешті спортом – зробіть для себе те, що обіцяли. 

  1. Уникайте людей, яким бракує доброчесності

Оточення завжди формує наші погляди та враження про нас. Маєте справи з корупціонерами? Будьте готові пожертвувати власною репутацією. Толерування корупції неприпустиме у будь-якому вигляді, це аксіома. Не виправдовуйте тих, хто вчиняє недоброчесно та уникайте асоціацій з ними. Воно вам не треба. 

Не толерувати корупцію можна в різних сферах. Навіть, у побутових дрібницях. Подумайте, що зробите, якщо ваш родич придбає за гроші водійське посвідчення? Або за хабарі отримає диплом лікаря. Чи довірите йому себе оперувати?  

  1. Постійно розвивайте свої навички доброчесності 

Навчання антикорупції та доброчесності може бути простим та неочевидним способом розвинути ці навички. Але це працює. І, найперше, звісно радимо проходити онлайн-курси на навчальній платформі Study.nazk. Наша команда робить їх простими, доступними та інтерактивними. На платформі зареєстровані вже понад 145 тисяч користувачів. Приєднуйтесь і ви!  

Дізнайтесь про історичні передумови корупції та яка вона взагалі буває на безкоштовному курсі “Основи антикорупції для всіх і кожного”. А також спробуйте себе в ролі новачка на публічній службі  — в режимі інтерактивного симулятора здогадайтесь в якому випадку можна приймати подарунки чи “винагороди”, чи можна бути керівником невістки і що можна розповідати друзям про державні таємниці. Буде захопливо. 

Також знаходьте надихаючі історії доброчесності на сторінках книжок. Наприклад, раджу до прочитання: 

  • “Справедливість. Як вчиняти правильно?” Майкла Сендера
  • “Людина в пошуках справжнього сенсу” Віктора Франкла
  • “Кобзар” Тараса Шевченка
  • “Сад Гетсиманський” Івана Багряного
  1. Підтримуйте справедливість і рівність у повсякденному житті

 Активно сприяйте рівним можливостям і справедливості у вашому оточенні. Переконайтесь, що всі мають однаковий доступ до ресурсів і можливостей. Ваші дії та рішення повинні сприяти відсутності дискримінації за будь-якими ознаками (стать, раса, віросповідання або соціальний стан). Створюйте умови, за яких кожен та кожна відчуватиме себе цінною та поважною частиною спільноти. Виховуйте в собі та інших повагу до різноманіття та відкритість до нових перспектив. Зробіть так, щоб ваші повсякденні вчинки відображали принципи рівності і справедливості Це теж буде внеском у розвиток більш доброчесного суспільства.

  1.  Не піддавайтеся настроям «все пропало»

У медіа та соціальних мережах частіше переважають повідомлення про жахливий рівень корупції, що нищить країну. І, значно менше, про її подолання чи запобігання. Команда Офісу доброчесності НАЗК працює на зміну цієї тенденції. Про хороші новини та вдалі практики антикорупції розповідаємо у своєму телеграм-каналі . А відтепер – і в експертних блогах на «Шо там?». Ми знаємо безліч прикладів, коли доброчесність перемагає. І розкажемо про них вам. Давайте гуртуватися в доброчесні спільноти! Ну, і починати зміни з себе, куди ж без цього. 

Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

Колонки

Відновлення через спорт: як лучництво допомагає ветеранам у Харкові

Опубліковано

Хлопець з ампутацією пальців зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. А ветеран із Дніпра, завершивши курс реабілітації за допомогою стрільби із лука, повернувся додому та облаштував у дворі будинку простір для продовження тренувань. Від цих історій стає тепліше й ми розуміємо, що наша робота приносить плоди!

З осені минулого року психологи Мальтійської служби у Харкові впровадили у програму реабілітації та емоційного розвантаження ветеранів адаптивний спорт – лучництво.

Така реабілітація стала можлива завдяки співпраці Мальтійської служби допомоги, БФ «Харків з тобою» та майстра спорту України з блочного лука, волонтера Юрія Дорошенка. У листопаді 2023 року в тирі школи олімпійського резерву відбулося перше тренування для ветеранів бойових дій та медиків одного з госпіталів.

Перед стрільбою усім учасникам на майданчику проводять інструктаж із техніки безпеки та невелику розминку. Далі ж починається найцікавіше – процес взаємодії тренерів із кожним лучником. Тут навчають як тримати спину, руки, як має бути натягнута тятива та як проводити пристрілку в ціль. І на початку – це все без стріли. 

На собі відчула, як це докласти зусиль, побудувати тіло, становище рук, відпрацювати прицільність, і, нарешті, потрапити в ціль.

Стрільба з лука дозволяє не лише зміцнити фізичну форму, а й розвинути впевненість, незалежність. А завдяки підвищенню чутливості пальців збільшується відчуття зв’язку із зовнішнім світом, що позитивно впливає на емоційну сферу та відновлення когнітивних функцій.

З цих поїздок на стрільбу завжди повертаємось з історіями, які залишаються з нами ще надовго. Хлопець з ампутацією пальців, завдяки своїй завзятості й підтримці тренерів, зумів відпрацювати потрапляння в центр мішені 90 зі 100. Я часто спостерігала за тим як він вправляється з луком, помічала його втому наприкінці тренування, і розуміла, що саме він поставив собі за мету. 

Другий випадок, коли ветеран із Дніпра, по завершенні реабілітації у Харкові, повернувся додому й у дворі свого будинку облаштував простір для продовження тренувань.

Від цих історій стає тепліше й переповнює відчуття гордості за хлопців. Ми розуміємо – наша робота важлива й приносить плоди.

Разом із командою психологів Мальтійської служби вдалось налагодити необхідний елемент цього процесу. Ми проводимо діагностику емоційного стану учасників стрільби до та після тренування за методикою HADS, аналізуємо динаміку показників емоційного стану кожного учасника протягом серії тренувань. Це все дозволяє коригувати роботу психолога в індивідуальних інтервенціях із ветеранами.

Зараз такі виїзди стали регулярним та налагодженим процесом. Із закритого приміщення тиру, з настанням весни, тренування перейшли на свіже повітря стадіону. Це додає енергії всім учасникам та тренерам, а ще з’являється «поправка на вітер», яка в прямому розумінні – допомагає потрапити в ціль, а у переносному – помічати об’єктивну реальність й не зійти зі шляху до мети.

 Це авторська колонка. Публікація відображає особисті думки авторки, що можуть не співпадати з позицією редакції ШоТам.

Читати далі

 РЕКЛАМА:

Шопочитати

Суспільство1 день тому

Мріє, щоб про складанку у світі знали, як про LEGO. Як підприємиця з Львівщини 6 років розвиває власний бренд

Колись дядько Юлії сказав їй, що нею обов’язково всі пишатимуться. Жінка довго шукала себе, пробувала...

Суспільство5 днів тому

«Я співаю руками»: як перекладачка жестової мови Уляна Шумило розвиває музичний інклюзив

Вона однією з перших почала перекладати українські пісні жестовою мовою. Найпершими її «ручними каверами» стали...

Суспільство1 тиждень тому

Школа — це не тільки уроки! Це вчителі, які разом зі своїми учнями розвивають малі громади

Їхні учні отримують високі оцінки за сортування сміття, знімають документальні ролики про рідне село та...

Можливості1 тиждень тому

«Хліб був як делікатес»: ця пекарня з Чернігова однією з перших запрацювала після деокупації області. Відновитися допоміг грант

Пекарня «Flavor bakery» майже «однолітка» маленької Соні. Їм обом 2,5 роки. Дівчинка ледь не щодня...

РЕКЛАМА: