Чи знали ви, що крім будинку «Слово» в Харкові, де жили та гинули від рук радянських спецслужб українські митці, в Україні є ще один такий…
Він розташований у Києві та має назву «Роліт» — кооператив робітників літератури. У 1934-му туди почали селитися видатні прозаїки та поети, як-от Максим Рильський, Павло Тичина, Володимир Сосюра, Андрій Малишко й інші. Це мав бути затишний куточок для української творчої інтелігенції, а натомість вони отримали пекло. Під виглядом консьєржів влада впровадила в будинок своїх агентів і полювала на кожного, чиї метафори та порівняння не пройдуть перевірку НКВС…
Про будинок
Крім будинку «Слово» в Харкові, де жили та гинули українські митці, в Україні є ще один з такою долею. Це будинок у Києві, де написали половину українських творів, які сьогодні вчать у школі Rikita. Він досі називається «Роліт» — кооператив робітників літератури, який звели в 1934 році.
Там жили Остап Вишня, Володимир Сосюра, Максим Рильський, Микола Бажан. Олесь Гончар написав тут свій знаменитий роман «Собор». А в Андрія Малишка саме тут народилася популярна серед українців «Пісня про рушник».
За ширмою красивої картинки
Ззовні здавалося, ніби життя в кооперативі було справжнім раєм для творчої інтелігенції. Вони влаштовували звані вечори, дружили, кохали, обожнювали гуляти з собаками поміж каштанів. Але це було лише ширмою.
Під виглядом консьєржів спецслужби з перших днів влаштували до будинку свою агентуру. За українськими митцями слідкували, комуністи знали про кожен їхній крок. Мешканці «Роліту» розуміли ситуацію, і це неабияк впливало на їхню творчість. Дехто зламався й відверто працював на партію, як Павло Тичина.
Хтось намагався балансувати, не конфліктуючи з режимом, але просуваючи українську літературу. А були й ті, хто відверто чи завуальовано засуджував дії радянської влади. Незабаром саме їх почали катувати та вбивати прямо в їхніх квартирах. Це чули всі сусіди.
Письменника Григорія Косинку застрелили, коли він планував, як обставлятиме квартиру меблями. Письменників Давида Гофштейна й Івана Кулика арештували та розстріляли. У таборах побували Остап Вишня, Борис Антоненко-Давидович, Матвій Талалаєвський.
Кожен міг бути наступним. Будь-який рядок твору НКВС тлумачив по-своєму. Через це поет Микола Бажан спав у одязі, аби однієї ночі не постати перед катами в спідній білизні. Як і Павло Тичина, який у будь-яку мить чекав арешту… 3 того часу пройшло майже століття.
Однак будинок у Києві на вул. Богдана Хмельницького все ще нагадує про своє минуле. Сьогодні на фасаді колишнього «Роліту» – рекордна для України кількість меморіальних дошок. А вірші, пісні й інші твори його колишніх мешканців продовжують жити з покоління в покоління.
Нагадаємо, що на “Книжковому Арсеналі” покажуть виставку про цивільних, які вступили до війська.
Також ми повідомляли, що в Україні працює “Єдина ветеранська лінія”: з яких питань можна звертатися.
Національний інститут польської культурної спадщини за кордоном «Полоніка» повністю профінансує реставраційні роботи фасаду палацу Корнякта XVI століття на площі Ринок, 6.
Про це повідомляють у Львівському історичному музеї.
фото: Львівський історичний музей.
Проєкт включає реставрацію фасаду, скульптурного оздоблення, консервацію кованої балюстради та віконної столярки. Наразі вже встановлені риштування на рівні балкону.
У рамках підготовки до реставрації провели перемовини з Інститутом, обстежили фасад, підготували проєктно-кошторисну документацію та погодили її з відповідними органами.
Вартість робіт оцінюють у майже 30 мільйонів гривень (2,8 мільйона злотих). Це найдорожчий проєкт в історії «Полоніки», завершення планується до жовтня 2025 року.
У приміщенні палацу розташовані Львівський історичний музей та італійський внутрішній дворик, схожий на типові дворики Флоренції та Риму.
Це другий проєкт на площі Ринок, який музей реалізує з іноземними партнерами. Раніше за фінансової підтримки США було реставровано Чорну кам’яницю.
Нагадаємо, що у Львові скасували рішення про початок навчального року з 19 серпня.
Лави розміщують на захисних спорудах уздовж усього пляжу, які слугують перешкодами для видування піску з пляжів або насипання піску на пішохідні доріжки.
Фото: КМДА.
Також комунальники облаштовують дерев’яні трапи навколо захисних споруд. Надалі планують створити підходи до води для маломобільних груп населення.
У КМДА підкреслили, що облаштування острова відбувається коштом меценатів і без використання коштів з міського бюджету.
Фото: КМДА.
Оболонський острів і новий пішохідний міст уже здобули популярність серед киян і гостей міста. За даними камер відеоспостереження, з моменту відкриття наприкінці травня рекреаційну зону відвідали понад 400 тисяч осіб.
Нагадаємо, що в Україні археологи виявили стародавній посуд віком понад 3000 років: як він виглядає.
В межах вступної кампанії НАУ випустив кліп «КАІ чи НАУ». Завдяки стильному і сучасному підходу університет хоче привернути увагу абітурієнтів і бути ближчими до них.
Зараз в Україні триває вступна кампанія. Абітурієнти обирають заклади вищої освіти, де вони хочуть навчатися, а університети намагаються залучити до себе найбільш талановитих вступників.
фото: НАУ
Національний авіаційний університет відійшов від стандартного офіційного спілкування зі вступниками і їхніми батьками. Замість цього комунікаційна команда вирішила говорити з абітурієнтами їхньою мовою. Університет випустив кліп — кавер на пісню It boy канадського співака bbno$ для промоції вступної кампанії, де закликали вступати в НАУ.
фото: НАУ
«Зараз університети, особливо технічні, мають боротися за студентів. Звісно, абітурієнт обере той ЗВО, який забезпечить якісну освіту. Тому ми в НАУ приділяємо цьому дуже велику увагу: оновлюємо науково-викладацький склад, відкриваємо лабораторії, скоро запустимо кіберполігон і робимо багато крутих практик спільно з провідними інженерними компаніями — все, щоб наші студенти мали багато саме практичного досвіду. Але важливо не тільки те, що ми робимо, але і як комунікуємо. НАУ заговорив мовою молоді. Бо наша вступна кампанія та і вся комунікація має бути не як в класичного державного університету, а як в закладі, а якому протягом наступних 4-5 років студенту буде комфортно», — прокоментувала в.о. ректора НАУ Ксенія Семенова.
Крім цього, в межах вступної кампанії триває розіграш «Моя перша стипендія». Асоціація випускників розігрує 20 стипендій у розмірі 3 тис. грн кожна серед усіх абітурієнтів, які обрали НАУ першим або другим пріорітетом, зареєструвалися в чат-боті та подали оригінали документів. Детальна інформація про розіграш міститься на сайті.
Хто працював над кліпом
Знімальна група: команда відеопродакшену 2REC;
Ідея: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Текст пісні: Олег Прозоров;
Виконавець: Олег Прозоров;
Оператор: Олександр Левченко;
Помічник оператора: Артем Дулько;
Режисер: Олег Прозоров;
Актор: Євген Лисак;
Монтаж: Євген Лисак та Олег Прозоров;
Звукорежисер: Максим Кушнір.
Нагадаємо, що вступникам необхідно відслідковувати статус заяв: як це зробити.
