Резиденти Дія.City за період із лютого по квітень цього року сплатили до державного бюджету 1,3 млрд грн.
Про це повідомив очільник Міністерства цифрової трансформації в Telegram.
«За підрахунками, тільки в лютому – квітні надходження в український бюджет від резидентів Дія.City становили 1,3 млрд грн. З них – понад 57 млн грн військового збору. Це важливий внесок у нашу спільну перемогу», – йдеться в повідомленні.
До Дія.City станом на 24 червня приєдналися 262 компанії-резиденти. У Мінцифри адаптували проєкт під нові реалії, щоб простимулювати нові напрями та дати ще більшій кількості компаній можливість користуватися стимулами Дія.City.
Тепер до простору можуть приєднатися компанії, основний напрям роботи яких – хостинг та хмарні датацентри, продукти для оборонної, промислової та побутової сфер, а також міжнародні карткові платіжні системи. До Дія.City за новими видами діяльності вже долучилися 13 компаній, зокрема Ajax Systems Manufacturing, De Novo, GigaCloud, TAS link, Softjourn та інші.
«Кожен із резидентів працює за сприятливими податковими та правовими умовами. І головне – міцно тримає наш економічний фронт», – додав міністр.
Що відомо про «Дія.City»
З 8 лютого в Україні почав працювати спеціальний правовий режим «Дія.City», який розроблено для розвитку IT-галузі. Тоді президент України Володимир Зеленський запевнив, що завдяки «Дія.City» частка ІТ у ВВП України зросте з 4% до 10%, а доходи – до 16,5 млрд доларів.
Режим створений для аутсорсингових компаній, R&D-компаній, продуктових компаній, стартапів. Для компаній-резидентів передбачено спеціальний податковий режим. Зокрема, вони сплачують:
- Корпоративні податки: на вибір податок на виведений капітал у 9% або податок на прибуток у 18%;
- Податки на фонд оплати праці: податок на доходи фізичних осіб у 5%, із суми зарплати, що перевищує 240 тисяч євро на рік– 18% ПДФО. Військовий збір – 1,5%. Єдиний соцвнесок збережено на рівні 22% від мінімальної заробітної плати;
- Стимули для «янгольских» інвестицій: 0% на дохід фізосіб як дивіденди за умови виплати не частіше одного разу на 2 роки. Також передбачена податкова знижка з ПДФО на суму інвестицій в українські стартапи.
Режим ґрунтується на моделі ґіґ-економіки, тобто моделі трудових відносин, заснованій на короткострокових контрактах або неформальних домовленостях.
Нагадаємо, Міністерство цифрової трансформації вирішило спростити умови для ІТ-компаній, що стали резидентами спеціального правового режиму «Дія.City».
Також ми повідомляли, що в застосунку та на порталі «Дія» можна відтепер оформити допомогу по безробіттю.
Фото: itc.ua
Твоя підтримка допомагає цим історіям надихати інших та показувати Україну світу.
Підтримати #ШОТАМ
