Суспільство
«Просто доклади зусиль». П’ять винаходів українських підлітків, якими захоплюється світ
Вони дбають про екологію, шукають нові джерела електроенергії та перетворюють шкільне навчання на цікавий інтерактивний процес. Вони — це українські підлітки, які захоплюються наукою і підкорюють міжнародні конкурси власними винаходами. Ними захоплюються в Україні та поза її межами, а ідеї юних винахідників мають всі шанси, аби перетворитися на успішний стартап.
ШоТам розповідає історії п’ятьох підлітків, які доводять, що наука — це цікаво та перспективно. Усі вони — члени Малої академії наук України, котрим вдалося заявити про себе на весь світ.
Програма для навчання в інтерактивній формі
16-річний учень Чернігівського ліцею № 32 Микола Акулов самотужки створив інноваційну програму для інтерактивного онлайн-навчання. Цей винахід приніс хлопцю золоту медаль у секції «Комп’ютерні технології» та гран-прі Best Applied Science міжнародної виставки винаходів винаходів INOVA-21. Утім монетизувати свою розробку Микола не планує, адже переконаний: освіта та медицина завжди мають залишатися безкоштовними та доступними для кожного.
Завдяки винаходу підлітка школярі та вчителі можуть проводити досліди з фізики, вивчати математику, програмування та будь-які інші предмети навіть без спеціального обладнання чи доступу до інтернету.
«Ідея спала на думку під час вивчення математики. Одна з тем, математичні графи, давалася мені доволі складно. Хотілося, аби замість звичайного тексту з підручника було щось більш цікаве та інтерактивне. Вирішив зробити якісь анімації, візуалізувати математичні поняття, згодом підтягнулися й фізичні явища, якісь інтерактивні мапи. І я нікуди не ховаю програму, вона у вільному доступі, будь-хто може завантажити та користуватися. Дітям завжди цікавіше дивитися на екран, а не на дошку», — розповів Микола.
Сьогодні програмою юного винахідника вже користуються в його ліцеї та в Національному університеті «Чернігівська політехніка». Хлопець планує вдосконалювати розробку, однак навіть після оновлень Graph залишатиметься безкоштовним.
Віртуальна лабораторія екологічного моніторингу
Софія Павлова — студентка Київського політехнічного інституту імені Ігоря Сікорського, яка створила віртуальну лабораторію екологічного моніторингу. Цей винахід оцінює рівень забрудненості повітря, а користувач може отримати повноцінну інформацію в простій та зрозумілій формі. Винахід приніс Софії золоту медаль в секції «Молоді винахідники» на INOVA-21.
Ідея виникла за два роки до перемоги на міжнародному конкурсі. Тоді в Києві протягом кількох тижнів стояв густий туман та запах гару, а дослідниця якраз роздумувала над темою роботи для конкурсу-захисту дослідницьких робіт МАН. Софії здалося, що наявні системи моніторингу — заскладні для киян і не містять нормального пояснення. Тому дівчина вирішила виправити ситуацію!
Лабораторія Софії складається з кількох компонентів, серед яких — роботизована машинка та дрон. Це дозволяє збирати дані з важкодоступних місць. Наприклад, дрон може потрапити в трубу на заводі чи підприємстві та перевірити, чи дотримується виробництво допустимих норм.
Утім всі складні процеси залишаються поза кадром, адже користувачі отримують доволі зрозумілу оцінку якості повітря: забрудненість у відсотках та коротку характеристику. А ще — поради та рекомендації, якщо рівень забрудненості стає небезпечним для людського здоров’я.
Сьогодні Софія продовжує удосконалювати свій винахід та планує запровадити розробку в життя. Ідеєю юної винахідниці вже цікавляться екологічні організації, тож, можливо, саме завдяки цій ідеї міста України більше не потраплятимуть до рейтингів найбільш забруднених.
Електроенергія, отримана з коливання дерев
«Гілки дерев завжди коливаються, а отже, з них можна отримати електроенергію», — подумала учениця київського Політехнічного ліцею Олена Коваленко і… Втілила свою ідею в життя! Проєкт Tree Generator (або ж «Дерево-генератор») допомагає перетворити коливання гілок дерев на змінний електричний струм. Із цим винаходом Олена виборола перемогу на міжнародному змаганні винаходів та інновацій ICAN-2021.
«Я давно цікавлюсь альтернативною енергетикою, і в Україні вона має великий потенціал. Я досліджувала різні джерела альтернативної енергетики — вітрогенератори, сонячні батареї. Особливо детально фокусувалася на гідрохвильових генераторах, які перетворюють коливання хвиль на електроенергію. І замислилася, як це можна імплементувати в ту місцевість, де немає виходу до моря. Тобто чому б не створити таку систему на гілках дерев, які завжди коливаються, і завдяки цьому можна отримати електроенергію», — розповіла винахідниця.
Робота над ідеєю тривала протягом трьох місяців. Після цього вже з готовою установкою дівчина відвідала безліч конкурсів, щоразу удосконалюючи свій проєкт. Чи є результат? Звісно! Свій мобільний телефон школярка вже заряджає від дерево-генератора, а тому майбутнє у винаходу точно є.
«Планую весь 11 клас доопрацьовувати прототип механізму, збільшувати його потужність і доводити до максимально професійного вигляду. Тобто до такого, з якого можна робити повноцінний стартап, щоб була віддача й користь від задуму. А якщо навіть щось і не вийде, то краще мати досвід із провалом, ніж зовсім його не мати. У Сан-Франциско кажуть: «Якщо ви не мали файлових стартапів, то навряд чи станете успішним у бізнесі й технологіях». Потрібно старатися і тоді все вийде», — переконана дослідниця.
У разі успіху ідеї унікальні генератори планують встановлювати просто на деревах: у парках, лісах чи гірській місцевості. А зібрану електроенергію можна буде використовувати для освітлення доріг, кемпінгів, дворів тощо. Собівартість однієї такої установки складає 1000 грн, а період окупності — менше 9 місяців.
Безпечне пересування для незрячих людей
Учень Львівського фізико-математичного ліцею-інтернату Юрій Сагайдак — ще один переможець міжнародного інноваційного шоу INOVA 2021. Разом із науковим керівником Віктором Колдуном школяр розробив методику, яка за допомогою звуків допомагає людям із вадами зору безпечно пересуватися містом.
Ідея виникла у лютому 2021 року, а перші прототипи з’явилися вже через місяць після старту активної роботи. Спочатку Юрій працював на платформі Arduino, однак згодом перейшов на Raspberry Pi, аби в майбутньому мати змогу використовувати стереобачення замість ультразвукових локаторів. Через підготовку винахідника до ЗНО темпи розвитку проєкту дещо уповільнилися, однак хлопець все одно продовжував роботу над винаходом.
«Технології для незрячих людей вже давно не змінювались: здебільшого люди використовують тростину або просять про допомогу поводиря. Тому я почав шукати шляхи допомоги, які б відповідали можливостям нашого часу. Рішенням став пристрій, який використовує звучання нот для передачі інформації про довкілля. Для цього він «ділить» простір довкола на зони за напрямком. Якщо перешкода попереду на відстані 0,5 метрів — звучатиме нота «фа» приблизно на гучності 80%. Якщо перешкода рухається за годинниковою стрілкою, то частота ноти збільшується, навпаки – зменшується», – пояснює Юрій.
Сьогодні хлопець мріє знайти інвесторів, які повірять у майбутнє винаходу та фінансово підтримають ідею. Далі — старт масового виробництва пристроїв.
Нова конструкція вітрогенераторів
Якось під час сімейного відпочинку учениця київського Політехнічного ліцею Єлизавета Столярчук зацікавилася, чому вітрогенератори працюють не цілодобово, а лише 6-8 годин. Виявилося, що їх вимикають, оскільки під час великої швидкості вітру лопаті можуть зламатися від надто сильного тиску. Школярка вирішила, що ситуацію необхідно виправляти, адже ми просто втрачаємо частину вітрового потенціалу. Тому винахідниця почала працювати над новою конструкцією вітрогенератора, яка б без жодних проблем працювала у складних погодних умовах.
Робота розпочалася ще в 2019 році, а сам проєкт презентували на численних конкурсах та щоразу вдосконалювали. У 2021 році школярка посіла перше місце на Global Industrie — одній з найбільших в Європі індустріальних виставок. Сьогодні ряд експериментів підтвердив теоретичні розрахунки Єлизавети, тож попереду — повномасштабна реалізація ідеї.
«Працюємо над розробленням технічної схеми самого генератора, адже величезний конус в реальних умовах потрібно буде надійно закріпити на землі. Прототип ще не такий, аби його можна було встановити на даху будинку і випробувати на практиці, бо в ньому немає під’єднання до генератора енергії. Тож є ще над чим працювати», — зазначає винахідниця.
Суспільство
Під час дорожніх робіт поблизу Львівської площі в Києві комунальники натрапили на фрагмент трамвайної рейки, яка пролягала тут понад сто років тому.
Про це повідомив активіст Дмитро Перов.
За словами Дмитра, перші згадки про трамвайний рух на сучасній вулиці Січових Стрільців, яка наприкінці 19 століття мала назву Львівська, датуються 1894 роком.
На початку 20 століття цією ділянкою проходили трамвайні маршрути №4 і №20 (до Лук’янівки) та №9, що з’єднував центр із залізничним вокзалом через вулицю Бульварно-Кудрявську.
Читайте також: Студенти з Києва передали «Довженко-Центру» дві німі стрічки, що вважали втраченими (ФОТО)
У цьому ж районі зберігся ще один елемент трамвайної інфраструктури — диспетчерський пункт, зведений у 1982 році за проєктом архітектора Яноша Віга. У 2021 році споруду планували демонтувати, однак завдяки ініціативі підприємця Алєкса Купера її вдалося зберегти.
Нагадаємо, що у Києві вперше за сто років виготовили автентичну цеглу для відбудови історичних будівель.
Фото: фейсбук-сторінка Дмитра Перова
На Центральному залізничному вокзалі Києва відкрили скульптуру «Воля» українського художника Олексія Сая. Артоб’єкт виготовили із залишків вітального знака села Любимівка Херсонської області, яке перебувало під тимчасовою окупацією у 2022 році.
Про це повідомили в «Укрзалізниці».
Символізм артоб’єкта
Скульптуру створили у межах співпраці УЗ та PinchukArtCentre. Раніше її демонстрували виключно на міжнародних заходах, зокрема під час Всесвітнього економічного форуму в Давосі. Тепер робота доступна для широкої публіки у столиці — на другому поверсі вокзалу біля ескалатора.
«Ця скульптура утворює слово “Воля”, яке несе в собі значення як “свобода”, так і “волевиявлення”. Це подвійне значення захоплює українську душу. Воно відображає те, що свобода не є пасивним станом. Це стан, який може бути досягнутий і підтриманий лише завдяки вольовим зусиллям. Ці два поняття онтологічно переплетені. Свобода вимагає волі до боротьби, терпіння і захисту. Саме через наполегливе волевиявлення свобода стає живою реальністю», — написали в УЗ.
Читайте також: «Внесок у мирне майбутнє»: німецький дизайнер закликав донатити українським медикам
Артдиректор PinchukArtCentre Бйорн Гельдхоф додав, що скульптура «є монументом для всіх українців, який наголошує на нерозривному зв’язку між свободою і волею».
Також скульптура відсилає до роботи «LOVE» американського художника Роберта Індіани, створеної у 1960-х роках.
Нагадаємо, що пасажири УЗ зібрали понад 6,5 млн гривень на кейсеваки, коли купували чай у потягах.
Фото: фейсбук-сторінка УЗ
21-річному військовому Роману, який отримав важке осколкове поранення голови, хірурги з України, Канади та США провели унікальну реконструктивну операцію — йому встановили титановий імплант замість зруйнованих кісток чола. Операцію виконала міжнародна місія «Face the Future Ukraine», яка вже вп’яте приїжджає в Україну допомагати пораненим.
Про це повідомили в БФ «Пацієнти України».
Роман пішов на війну у 18 років і своє 19-річчя зустрів у Бахмуті. Під час боїв на Курщині поруч із його позицією розірвались чотири авіабомби. Хлопець опинився під завалами, отримав понад 20 поранень, зокрема й уламкове в голову, що зруйнувало кістки чола. Три місяці Роман не міг рухатися, проходив кілька складних операцій, а частина його мозку лишалась незахищеною.
«Ми провели операцію та встановили на місце знищених лобних кісток індивідуальний імплант з титану, який захистив мозок хлопця від ушкоджень та вирівняв чоло. Окрім імпланту ми пересадили сполучну тканину, аби титан не пошкоджував шкіру. Втручання тривало чотири години та дозволила захистити мозок від інфекцій, які знаходяться в носі і пазусі», — розповідає хірургиня з США українського походження Наталія Біскуп, яка вже втретє оперує поранених в Україні.
Читайте також: 13-річного хлопця із Сум відзначили за порятунок людей після ракетної атаки (ФОТО)
Роман став наймолодшим пацієнтом у цій місії. Загалом цього разу прооперували 25 поранених: проводили реконструкції носа, щелеп, орбіт очей, встановлювали індивідуальні імпланти. Усього — 83 операції.
За словами координаторки Наталії Комашко, за п’ять місій лікарі допомогли 160 пацієнтам. Деякі з них проходять багатоетапне лікування. Наступну місію запланували на осінь. Записатися можна за посиланням.
Нагадаємо, що канадці передали бійцям ГУР перший в Україні гелікоптер Sikorsky S-76A (ВІДЕО).
Фото обкладинки: БФ «Пацієнти України»
