Суспільство
Купує взуття і ліки. Це Світлана, яка рятує старших людей на київському вокзалі
Навесні минулого року Світлана Пекельна вперше прийшла на київський вокзал, щоб роздати людям гарячу курочку від ініціативи «Без Дома». Тоді жінка допомагала лише час від часу — коли мала змогу. Але все змінилося після аварії: автобус, яким вона поверталася з-за кордону, на великій швидкості в’їхав у зерновоз. Світлана дивом вижила — обійшлося бандажем і порізами.
Наступного ранку вона прокинулася, подякувала Богові й зрозуміла: хоче робити ще більше добра.
ШоТам дізнався, як завдяки соцмережам Світлана допомагає пенсіонерам і бездомним людям.
Моя мета, щоб їхні ніжки були в комфорті
«У першу ж суботу після аварії я поїхала на роздачу їжі. Там побачила дідуся в дуже порваному взутті — це був пан Іван. Я його записала на відео, щоб через знайомих купити взуття. Тоді ж прийшли ще декілька бабульок і дідульок, чиї одяг і взуття були в поганому стані. Я записала 10 людей і за тиждень закрила їхні потреби за допомогою моїх друзів в інстаграмі», — розповідає Світлана.
Після цього вона перестала роздавати курочку й почала допомагати одягом і взуттям. Щосуботи на вокзал приходять близько 500 людей. З них більша половина — це пенсіонери, яким не вистачає коштів на їжу, одяг та ліки. Інша частина — це бездомні люди. Світлана щотижня публікує відео з проханнями про допомогу та відкрила окрему банку для донатів маленькими сумами.
«Я їх усіх взуваю, одягаю та допомагаю, чим можу. Для мене найстрашніше, коли прийде дідусь чи бабуся, а я не матиму для них взуття. Моя мета, щоб ніжки наших стареньких були в комфорті. Добре, що є люди, які відгукуються на прохання допомогу», — каже Світлана.
Йому не для себе, а для дружини
Щосуботи на роздачу їжі приходить дідусь Станіслав, якому 89 років. Кожного разу він бере дві порції їжі — одну для себе, іншу для лежачої дружини.
Світлана і йому допомогла придбати одяг і взуття завдяки своїм підписникам в інстаграмі.
«Згодом я ще раз підійшла до нього й кажу: “У вас лежача бабуся. Можливо, вам потрібні якісь пелюшки чи памперси?”. Він відмовився від допомоги, але я щосуботи приношу на вокзал для нього продуктовий набір. У них немає холодильника, тому це пряники, пиріжки, фрукти, консерви».
«Одна моя підписниця побачила на відео, як дідусь приходить на роздачу їжі зі своїми лоточками, як переливає чай у баночку й несе додому своїй дружині. Вона замовила для нього термопосуд і термос», — ділиться волонтерка.
Минулої суботи жінка вже вручила йому все в новеньких контейнерах. Та ж підписниця знову написала: «Я подумала, що йому так складно пересуватися. Хочу ще придбати для нього сумку-кравчучку на коліщатках».
Як один знайомий став опікуном для сім’ї
Ще одна сім’я, яка є постійним гостем на роздачі їжі — це тато Павло Назарович, якому близько 80 років, і його син Назарчик, якому 42 чи 44 роки. У Назарчика олігофренія, тобто він людина з інтелектуальними порушеннями.
«Коли я публікую з ними відео, мені завжди пишуть: “Бідний тато”. Він насправді такий щасливий, що його син живий, і що він його щодня бачить».
Світлана познайомилася з ними ще на роздачі курочки. Коли вони почали ближче спілкуватися, то жінка зрозуміла, що в сім’ї багато потреб. Насамперед — для здоров’я. У тата проблеми з печінкою та нирками, тому Світлана неодноразово купувала йому ліки, — найдорожчий чек вийшов на 5 500 гривень.
«Йому потрібно лікуватись, щоб підтримувати Назара. Якщо, не дай Бог, щось із Павлом Назаровичем станеться, його сина відвезуть у спеціалізований інтернат, тому він має дбати про себе. Він отримує дві пенсії, але їм треба й жити за щось, і за квартиру платити».
Періодично хтось допомагав цій сім’ї, але в цьому не було системності. Світлана збирала кошти на банку, щоб купити чоловікам продуктові набори та передати 2 тисячі, але цього було замало.
Жінка в розпачі зателефонувала до свого хорошого знайомого в Черкасах, який часто допомагав зі зборами, і сказала: «Будь ласка, ти можеш взяти опіку над цією сім’єю? Тому що я вже не вивожу — мені потрібно постійно шукати гроші». Той погодився.
Двічі на місяць Світлана приносить чоловікам продуктові набори, де обов’язково має бути ковбаса, сир, масло й багато солодощів, тому що Назарчик таке любить. Окрім цього, якщо в них є запити на ліки, знайомий їх покриває.
«У мене є мрія, щоб у кожного дідуся та кожної бабусі був такий опікун. Від життєвих ситуацій, які я чую щотижня, стає дуже боляче, але підсумок один: всі, хто має можливість, мають допомагати. Пріоритетом нашого життя має стати не чергова кофтинка, а допомога іншим. Ми маємо масштабувати добро», — каже Світлана.
Жінка щосуботи волонтерить на вокзалі від ініціативи «Без Дома», а поміж ще оголошує збори на взуття, одяг і покривала. Ви можете допомогти людям старшого віку та бездомним людям речами — для цього напишіть Світлані в соцмережі. Або ж можете скинути їй донат на банку, щоб вона придбала необхідне.
Фото обкладинки: Світлана Пекельна
«Тату, я вагітна!» — кричить у слухавку донька захиснику. Військовий повернувся з полону та одразу дізнався, що стане дідусем. Чоловік зміг почути голос близьких під час чергового етапу обміну важкопоранених та тяжко хворих українських бранців.
Відео з поверненням захисників поширив міністр оборони Рустем Умєров.
Обмін військовополоненими провели у межах домовленостей у Стамбулі. У дописі Рустем Умєров повідомив, що всі визволені українці потребують медичної допомоги та реабілітації, яку їм невідкладно нададуть у профільних медзакладах.
«Памʼятаємо про кожного і заберемо кожного», — додав міністр оборони.
Нагадуємо, що «Ветерани космічних військ» зібрали на стримі понад 1,4 млн грн для «Вовків Да Вінчі».
Також ми писали, що у Львові реконструювали обличчя військовому, який втратив ніс через поранення.
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими
У реабілітаційному центрі UNBROKEN у Львові триває відновлення обличчя 37-річного Сергія Міховича. Унаслідок обстрілу на Харківщині восени 2024 року чоловік отримав важке поранення — уламки снаряда повністю знищили йому ніс. Над реконструкцією його обличчя майже рік працюють щелепно-лицеві хірурги.
Про це повідомили у центрі.
Сергій мобілізувався у 2023 році. Служив зенітником у бригаді НГУ «Хартія», виконував бойові завдання на Харківщині. У жовтні 2024 року біля Серебрянського лісу підрозділ потрапив під обстріл. Уламки з пораненням у голову та обличчя пошкодили значну частину м’яких тканин. Після стабілізації в харківській лікарні його направили до Львова.
Читайте також: Провідні хірурги з США відновили 19-річному військовому обличчя після поранення (ВІДЕО)
Лікування складне і триває у кілька етапів. Спочатку хірурги видалили інфіковані тканини. Потім встановили спеціальний експандер, який три місяці розтягував шкіру. Основну реконструкцію проводили за допомогою власних тканин пацієнта: кістки з лобної ділянки та хряща з ребра.
Операції проводить команда під керівництвом щелепно-лицевого хірурга Олега Ковтуняка. За його словами, попереду — завершальні втручання для досягнення максимально природного результату.
Нагадаємо, що видатний французький ортопед відвідав Львів та провів 15 операцій військовим (ФОТО).
Фото: фейсбук-сторінка UNBROKEN
Увечері 18 червня на вулиці Плуговій у Львові рятувальники допомогли витягти кошеня, яке впало у вузьку металеву трубу на глибині близько двох метрів. Його нявкання почули перехожі та викликали службу порятунку.
Про це повідомили в ДСНС Львівщини.
Спроби витягнути тварину самотужки виявилися марними, тому на місце прибули надзвичайники. За допомогою рятувальної мотузки їм вдалося дістати кошеня, яке тремтіло, але було неушкоджене. Тваринку передали людям, які не пройшли повз і зреагували на заклик про допомогу.
Нагадаємо, що у ЗСУ показали пухнастиків, які допомагають військовим на фронті (ФОТО).
Раніше ми писали, що у Львові відкрили перший міський хаб «Стрільниця» в історичній будівлі (ФОТО).
Фото обкладинки: фейсбук-сторінка ДСНС Львівщини