Новини, якi надихають!
Пiдтримати
Звяжіться з нами

Суспільство

«Повертаємося на ринок ЄС». Як харківський виробник б’юті-інструменту Staleks відновив роботу у Вінниці

Опубліковано

Ще 25 років тому харківська компанія Staleks складалася з кількох людей, які продавали та заточували інструмент для манікюру. Однак з роками підприємство почало зростати: маленька майстерня перетворилася на великий та потужний завод, а про продукцію українців дізналися в усьому світі.

Сьогодні Staleks називають одним із найвідоміших та найбільших виробників б’юті-інструментів в усьому світі. Довоєнні показники компанії вражають: експорт до 90 країн та понад 11 мільйонів виробів на рік. А отже, продукцію українців можна зустріти буквально в будь-якій точці світу.

З початком повномасштабної війни підприємці евакуювали більшу частину виробництва разом із командою – подалі від обстрілів та постійної небезпеки. У Вінниці компанія не лише перезапустила роботу, а й встигла повернутися на колишні показники та знову налагодити експорт до країн ЄС. Про переїзд, адаптацію на новому місці та роботу до перемоги ШоТам розповів колишній головний технолог виробництва, а нині – керівник релокованої частини компанії Ігор Хвостовський.

У Вінницю перемістилась компанія «Staleks» виробник продукції для  б'юті-індустрії - Вінниця Преспоінт

Якоїсь миті про наші інструменти дізналися в усьому світі

Нашій компанії вже більше 25 років. Однак на самому початку про якесь виробництво та власні заводи взагалі не йшлося. Ні, це просто були люди, які намагалися поступово продавати свій товар, зокрема, ножиці для манікюру. Або ж пропонували заточити старі.

Вже трохи згодом, коли цей бізнес дійсно почав працювати, з’явилася потреба у створенні власного маленького виробництва. Аби виготовляти свою продукцію та вдосконалювати її. Крок за кроком компанія зростала, а маленький завод перетворився на великий. Так про наші інструменти почали дізнаватися в усьому світі.

Звісно, тривалий час ми фокусувалися на українській аудиторії. Однак масштаби зростали, а з ними – й попит на якісну продукцію. І тепер нашими товарами користуються майстри манікюру якщо не в усьому світі, то щонайменше в більшості країн.

Staleks – це завод повного циклу виробництва, де створення інструменту починається з підготовки сталевого прута і закінчується упаковкою готового продукту. На підприємстві встановлено обладнання провідних американських, італійських, японських та німецьких марок. Частину устаткування компанія розробляє і проектує самостійно, а потім створює на базі власного інструментального цеху або за індивідуальним замовленням у закордонних партнерів. Техніко-виробнича база Staleks становить понад 1700 одиниць обладнання, яке розташоване на 19 виробничих підрозділах.

Хто захоче бігти на роботу, коли твоїй країні оголошують війну?

До ранку 24-го лютого у нас не було жодних думок про те, що росія може атакувати Україну з такою силою. А тому ніхто не готувався й не знав, як правильно діяти в такій максимально стресовій ситуації. Можу сказати, що 23-го числа наше виробництво ще відпрацювало повноцінний робочий день, а вже наступного дня все зупинилося.

Адже хто захоче бігти на роботу, коли твоїй країні оголошують війну? Тоді ми ще не розуміли, що потрібно робити. Тікати чи ні? Евакуйовуватися чи ні? До того ж варто сказати, що наше виробництво – це не маленька комірка, яку можна взяти й перевезти однією легковою автівкою.

А тому перший час ми взяли паузу. Допоки не дізналися про державну програму релокації бізнесу. Після цього одразу почали діяти. Ми взялися шукати приміщення, яке підійшло б під наші потреби та могло вмістити всі потужності. Як виявилося, це було не надто легким завданням.

Staleks - лідер з виробництва б’юті-інструменту

Ми евакуювали і обладнання, і наших людей

Спочатку ми вирушили на захід країни. Шукали приміщення одразу в кількох регіонах, але всі зусилля були марними. Нам або бракувало місця, або не підходили умови. Ми їздили, дізнавалися, спілкувалися, шукали і зрештою натрапили на Вінницьку область.

Після цього виник виникло питання: як перевезти сюди все необхідне обладнання та людей, які погодилися виїхати разом із нами у більш безпечне місце, ніж Харків. Державна програма релокації передбачала переїзд залізницею, проте це був не наш варіанти.

Ми обрали вантажівки. І нам дуже пощастило, що знайшлися люди, які погодилася на доволі небезпечну подорож до Харкова, аби забрати більшу частину нашого обладнання. Паралельно ми почали працювати в два етапи: харківська частина команди демонтувала верстати та вартажила їх до автомобілів, а інші – розвантажували фури та встановлювали обладнання на новому місці.

До повномасштабної війни на підприємстві працювали понад 1700 кваліфікованих фахівців, які щодня створювали майже 30 000 одиниць продукції. Асортимент компанії нараховує понад 50 номенклатурних видів: від професійного манікюрного інструменту, до шкіряних аксесуарів. Щорічно Staleks випускав близько 11 000 000 одиниць.

Повертаємося до довоєнних масштабів виробництва

Власне, так нам вдалося здійснити цей переїзд та доволі оперативно відновити роботу на Вінниччині. До речі, під час цього місцева влада не стояла осторонь. Зокрема, нам допомогли із житлом приблизно для сотні працівників, які релокувалися разом із підприємством.

Крім того, з нам весь цей час тримали зв’язок. На щастя, багато питань вирішувалися швидко. Однак ми і досі контактуємо з різних питань. Але найбільше тішить те, що практично змогли надолужити наші довоєнні масштаби, а за деякими напрямами – навіть перевершили попередні показники.

А ще особливо важливим є те, що навіть під час повномасштабної війни ми організовуємо роботі місця. Зараз колектив нашого виробництва – це 50% працівників, які погодилися виїхати з Харкова до Вінниці, і ще 50% місцевих мешканців, які стали частиною нашої команди.

релокована компанія з виробництва б'юті-інструменту

Харків – це залізобетон

Сьогодні наш харківський завод продовжує функціонувати. Попри обстріли та постійну небезпеку там залишилися люди, які не захотіли покидати свої домівки та роботу. Крім того, там досі є обладнання, яке ми не вивезли. Адже навряд чи воно змогло б витримати такий переїзд.

Харків – це залізобетон. Люди в Харкові хочуть працювати навіть у надскладний час, і ми змогли надати таку можливість тим, хто залишився в рідному місті. Звісно, нині там значно менші потужності, аніж були до повномасштабної війни. Але вони є. А отже, люди можуть працювати й заробляти, поки нашу країну атакує росія.

процес вирізання інструменту

Працюємо в нових реаліях та на повну силу

Ми плануємо розширювати виробництво, тож сьогодні це лише питання часу. Нам вже вдалося налагодити експорт до країн Європи, тепер продовжуємо напрацьовувати його в інших країнах. Звісно, працювати стало важче через поламану логістику, яка тепер вартує в кілька разів дорожче. Однак усе можливо, коли ти маєш бажання та досвід.

Ми вже роздумуємо, що хочемо вдосконалити та додати нового до нашого й без того широкого асортименту інструментів. Але поки що це таємниця. Спочатку потрібно зробити, а вже потім будемо про це розповідати. 

Сьогодні ми усвідомлюємо, що залишаємося на Вінниччині на невизначений термін. Ми точно переможемо, але ніхто не знає, коли. Тому говорити про цілковите повернення до Харківщини поки що доволі складно. Для багатьох із нас – це щось на межі мрії, адже хто не хоче нарешті повернутися додому? А поки працюємо в нових реаліях та з усієї сили. 

виробництво б'юті-інструменту

Суспільство

ЮНЕСКО підтримує Україну: нова програма культурного розвитку

Опубліковано

У штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) в Парижі під час 219-ї сесії ухвалили рішення про дії та програму надзвичайної допомоги Україні.

Про це повідомляє Міністерство культури та інформаційної політики України.

«Відтепер генеральний директор ЮНЕСКО здійснюватиме активний моніторинг ситуації в Україні в її міжнародно визнаних кордонах з метою забезпечення безпосередньої участі ЮНЕСКО у заходах для відновлення України в рамках мандата організації», – йдеться в повідомленні. 

Рішенням, зокрема, передбачено здійснення генеральним директором активного моніторингу ЮНЕСКО ситуації після підриву Росією дамби Каховської ГЕС. Результатом моніторингу має стати підготовка плану дій для подолання негативних наслідків для навколишнього середовища у зв’язку з цим екоцидом.

Читайте також: В Україні врятували від злочинців цінний артефакт

Своєю чергою директор із стратегічного планування секретаріату ЮНЕСКО

мобілізувала понад 66 млн дол. для допомоги Україні. 

У МКІП зауважили, що делегації Великої Британії, США, Іспанії, Австрії, Австралії, Франції, Литви, Японії, Італії, Словаччини, Ісландії, Чехії, Німеччини, Чилі, Польщі та Ірландії висловили підтримку суверенітету та територіальній цілісності України у міжнародно визнаних кордонах України, засудили російську агресію й злочини Росії проти культурної спадщини, системи освіти, сектору науки України. 

Крім того, делегати засудили викрадення Росією українських дітей, а також руйнування дамби Каховської ГЕС.

Делегації підтвердили готовність продовжувати фінансову підтримку програм ЮНЕСКО для України в окремих сферах, зокрема для захисту об’єктів культурної спадщини в Одесі, Києві, Львові та інших містах, та закликали організацію продовжувати мобілізувати ресурси для відновлення сфер мандата ЮНЕСКО в Україні. 

Заява групи друзів України в ЮНЕСКО на підтримку України з суворим засудженням російської агресії була оголошена делегацією Великої Британії від імені 44 держав.

Своєю чергою делегація України при ЮНЕСКО у виступі підкреслила важливість надзвичайної допомоги Україні для відновлення сфер мандата організації, які зазнали шкоди внаслідок російської військової агресії. 

«Українці вкотре наголосили, що цілями російських ракетних атак є електростанції, телекомунікації, звичайні житлові будинки та громадський транспорт, тобто цивільна інфраструктура», – зауважили в МКІП.

Нагадаємо, у Великій Британії інженери компанії Evolve Dynamics працюють над розробкою технології, яка може допомогти українським розвідувальним дронам протистояти російським засобами радіоелектронної боротьби.

Фото: Міністерство культури та інформаційної політики України

Читати далі

Суспільство

У Києві з’явився новий мурал

Опубліковано

У Києві з’явився новий мурал від художниці Фуллен, якій раніше забороняли створювати в столиці.

Про це повідомляє видання “Ти Київ”

Художник Самій Кучерявий з команди Євгенії Фуллен працював над цією роботою, що зображує Михайла Грушевського на вулиці Михайла Котельникова, 51.

Читайте також: В Україні розробили бойовий ШІ-модуль Wolly з дистанційним керуванням

Попри тимчасову заборону на створення нових муралів у Києві, Фуллен висловила намір створити ще один стінопис із Залужним у Подільському районі та мурал, присвячений загиблому Герою Дмитру Коцюбайлу, відомому як “Да Вінчі”.

Поки невідомо, яка буде реакція столичної влади на ці проєкти.

Нагадаємо, у Польщі видали поетичну збірку військової поетеси.

Фото: Ти Київ

Читати далі

Суспільство

У Польщі видали поетичну збірку військової поетеси

Опубліковано

У польському видавництві KIT Stowarzyszenie Żywych Poetów видали переклад поетичної збірки “KOŁO WOJNY” військової і поетки Ярини Чорногуз. 

Про це повідомила поетеса на своїй сторінці у Facebook.

Дякую Радеку Вишневському за увагу до моїх текстів та за довгу й ретельну роботу з виданням. Дякую перекладачці і поетці Анеті Камінській за витончену й уважну роботу з перекладом. Давала багато пояснень військових термінів, до яких Анета знаходила польські відповідники“, — написала вона.

Придбати збірку можна за посиланням.

В Україні збірка “Як вигинається воєнне коло” вийшла 2020 року у видавництві “Фоліо”.

“Це збірка поезій про світ людини з країни, яка завжди вела оборонну війну, аби існувати незалежно. Авторка зустріла цю війну на одному з вигинів її кола як волонтер-медик, а пізніше обрала шлях військової. І незважаючи на біль втрати, відчула, що саме на війні можна зустріти справжність, якої більше ніде немає…” — йдеться в анотації.

Нагадаємо, Міністерство освіти і науки розпочало роботу над інструктивно-методичними рекомендаціями з впровадження технологій штучного інтелекту в закладах загальної середньої освіти.

Фото: Ярини Чорногуз

Читати далі